12 травня 2025 року № 320/54793/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Громадської організації "За краще життя сьогодні"
до Національного агентства з питань запобігання корупції
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація "За краще життя сьогодні" із позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Підставою позову зазначено надання позивачем достатніх об'єктивних даних, які свідчать про внесення декларантом - депутатом Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_1 - недостовірних відомостей до поданих декларацій, зокрема, зазначених в медіа (ІНФОРМАЦІЯ_1 . Втім, відповідачем не вчинено жодних дій, після повідомлення йому інформації про недостовірні відомості в декларації ОСОБА_2 , що є грубим порушенням вимог національного законодавства та бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з підстав відсутності порушення ним вимог законодавства і прав позивача при розгляді його повідомлення. Зазначає, що Національне агентство в межах наданих повноважень розглянуло викладену у листах позивача інформацію та надало на них обґрунтовану і вичерпну відповідь, якою роз'яснило Позивачу положення чинного законодавства, яким визначений порядок відбору декларацій для проведення повних перевірок та черговість проведення таких перевірок, а також повідомило, що викладена у його листі інформація буде врахована у разі здійснення відповідного заходу фінансового контролю. Також, зазначає, що з позовної заяви не вбачається порушень прав чи інтересів позивача, які б підлягали судовому захисту, зокрема, прав громадського об'єднання, визначених статтею 21 Закону України "Про запобігання корупції".
Третя особа надала письмові пояснення, в яких заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що громадська організація "За Краще Життя Сьогодні" не навела в позовній заяві обставини, які б свідчили про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та не зазначила, інтереси яких осіб є предметом судового захисту (представництво/захист яких він здійснював, направляючи лист від 22.08.2024 №44).
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом установлено таке.
22 квітня 2024 року громадська організація «ЗА КРАЩЕ ЖИТТЯ СЬОГОДНІ» звернулася до Національного агентства із листом, в якому просила провести повну перевірку декларацій депутата фракції ПП «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» в Ірпінській міській раді ОСОБА_1 за 2020-2023 роки на предмет достовірності та повноти зазначених ним у деклараціях відомостей, точності оцінки задекларованих активів, наявності ознак незаконного збагачення та необґрунтованості активів.
Листом від 01.05.2024 вих. 282-03/30460-24 Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило позивача про те, що зазначена у ньому інформація буде врахована, у разі здійснення повної перевірки декларацій, поданих ОСОБА_1 .
Також листом від 06.06.2024 №282-03/41440-24 Національне агентство з питань запобігання корупції на звернення позивача повідомило, що станом на 06.06.2024 повна перевірка декларацій, поданих депутатом фракції ПП «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» в Ірпінській міській раді ОСОБА_1 , не проводиться. Повторно наголосило на тому, що викладена у листі Громадської організації "За краще життя сьогодні" » інформація буде врахована, у разі здійснення повної перевірки поданих вказаним суб'єктом декларацій.
В подальшому ГО «ЗА КРАЩЕ ЖИТТЯ СЬОГОДНІ» 22.08.2024 звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції із повторними листами, в яких виклала аналогічні обставини, що були зазначені у попередньо поданих листах та просила провести перевірку наведених позивачем доводів щодо можливих фактів відображення депутатом фракції ПП «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» в Ірпінській міській раді ОСОБА_1 у своїх деклараціях недостовірних відомостей.
Відповідач листами від 04.09.2024 та від 13.09.2024 № 282-03/67537-24, № 282-03/67537-24 повідомив позивача про те, що аналогічні за змістом листи були предметом розгляду в Національному агентстві, про що Громадській організації "За краще життя сьогодні" надавались письмові відповіді. Також додатково проінформував про те, що станом на 04.09.2024 та 13.09.2024 повна перевірка декларацій депутата фракції ПП «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» в Ірпінській міській раді Пікулика О.Б. не проводилась.
Вважаючи протиправною бездіяльність Національного агентства запобігання корупції щодо непроведення перевірки за зверненням Громадської організації "За краще життя сьогодні", позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указана норма Основного Закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
При цьому вжите законодавцем словосполучення "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
"Прийняття рішення, вчинення дії з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний використовувати повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або випливає з його цілей. Використання повноважень з неналежною метою за своїм змістом є зловживанням ними: використання їх нечесно, із протиправними намірами, з недоброю волею, зі спотвореним тлумаченням мети, з якою надано повноваження, з наявністю особистого інтересу у прийнятті рішення або вчиненні дії.
"Прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
"Прийняття рішення, вчинення дії безсторонньо (неупереджено)" - цей критерій-принцип зобов'язує суб'єкта владних повноважень не мати упередженого ставлення до особи у своїх рішеннях та діях. Упереджено ставитися означає бути прихильним до особи чи навпаки поводитися з нею дискримінаційно через особисту симпатію чи антипатію або через власний інтерес у справі (фінансовий, родинний тощо), соціальний (корпоративний) інтерес, пов'язаний із належністю до певної спільноти, професії тощо. Приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
"Прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії добросовісно" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Добросовісне прийняття рішень, вчинення дій чи допущення бездіяльності не заперечує можливості відхилення при цьому від закону, однак виключає умисел на таке порушення.
"Прийняття рішення, вчинення (невчинення) дій розумно (розсудливо)". Під нерозсудливими (інакше - безглуздими, ірраціональними) рішеннями, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень можна розуміти такі, яких жоден суб'єкт владних повноважень не міг би допустити, діючи відповідно до здорового глузду та обов'язків, покладених на нього законом. Нерозсудливими слід вважати також рішення, дії, бездіяльність, що є неприпустимими з погляду законів логіки та загальноприйнятих моральних стандартів.
"Прийняття рішення, вчинення дій з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний запобігати та усувати несправедливу (безпідставну) дискримінацію, забезпечити рівне ставлення до осіб під час прийняття рішення або вчинення дії за однакових (схожих) обставин. Це, звичайно, не означає ігнорування індивідуальних обставин кожної справи, а означає, що за схожих умов мають бути враховані принципи та підходи, які були застосовані під час розгляду подібної справи.
Перелічені критерії є вимогами для державних органів (їх посадових осіб), що приймають рішення або вчиняють дії, за недотримання яких несуть встановлену законом відповідальність.
За змістом частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання його вчинення певних дій.
Таким чином, для прийняття рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії суд неодмінно повинен встановити факт його бездіяльності та констатувати її протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача-суб'єкта владних повноважень.
Водночас протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Тобто бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб'єктом владних повноважень на реалізацію покладеної на нього компетенції.
Аналогічна права позиція наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду у своїх постановах від 31.03.2021 у справі № 9901/347/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/116/20, від 01.09.2022 у справі № 990/46/22, від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 14.10.2014 №1700-VIІ «Про запобігання корупції» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 1700-VIІ) Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Згідно пункту 8 частини першої статті 11 Закону №1700-VIІ до повноважень Національного агентства належать здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
За приписами статті 51-1 Закону №1700-VIIНаціональне агентство проводить повну перевірку декларацій поданих суб'єктами декларування відповідно до цього Закону.
Згідно статті 51-3 Закону № 1700-VII Національне агентство визначає порядок відбору декларацій для проведення повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також порядок автоматизованого розподілу обов'язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами Національного агентства.
Відповідно до частини 2 статті 51-4 Закону Національне агентство здійснює моніторинг способу життя суб'єктів декларування на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя суб'єктів декларування задекларованим ними майну і доходам.
Згідно частини 2 статті 53-2 Закону №1700-VII повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.
Зокрема, фактичними даними є сукупність відомостей про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка вчинила правопорушення тощо та мають відображати конкретні факти порушення законних вимог, заборон або обмежень які можуть бути перевірені.
Порядок відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення повної перевірки та черговості такої перевірки на підставі оцінки ризиків, затверджений Наказом Національного агентства від 07.12.2023 за №284/23 (далі Порядок № 284/23), згідно з п. 3 якого для проведення повної перевірки, зокрема, відбираються декларації у порядку черговості на підставі оцінки ризиків щодо яких отримано інформацію від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей (далі - інформація), у тому числі у декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації.
Розгляд інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб із медіа та інших джерел про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей, здійснюється відповідно до вимог законодавства. Інформація повинна містити фактичні дані, що можуть бути перевірені (п. 4 Порядку).
Положеннями пункту 7 Порядку №284/23 визначено, що декларації для проведення повної перевірки відбираються за певними рівнями черговості.
Так, пп. 4 пункту 7 Порядку №284/23 визначено четвертий рівень черговості, згідно з яким відбирається декларація, у тому числі щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації, стосовно якої відповідно до п. 4 цього Порядку складено обґрунтовану доповідну записку про наявність підстав для проведення повної перевірки (повторної повної перевірки), якщо такі відомості стосуються майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.
Під час формування переліку декларацій для проведення їх повної перевірки забезпечується рівномірний відбір декларацій з рівнів черговості, визначених у пункті 7 Порядку № 284/23. У разі відсутності декларацій за третім, четвертим рівнями черговості, для проведення повної перевірки відбираються декларації за першим рівнем черговості.
Отже, Порядок №284/23 визначає певні умови, за наявності яких Національне агентство приймає рішення про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Як вже було зазначено вище, Громадська організація "За краще життя сьогодні" неодноразово направляла до Національного агентства листи, в яких повідомляла аналогічні за своїм змістом обставини, а саме про факт декларування депутатом фракції ПП «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» в Ірпінській міській раді ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей (листи від 22.04.2024, від 28.05.2024, від 22.08.2024), з проханням провести у зв'язку з цим повну перевірку відповідних декларацій.
Національне агентство, за наслідками розгляду отриманої від позивача інформації, скерувало на адресу Громадської організації лист (вих. № 282-03/30460-24) наступного змісту: «...Відповідно до частини 1 статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) з'ясування достовірності задекларованих відомостей у деклараціях здійснюється під час проведення їх повної перевірки. Згідно статті 51 і Закону Національне агентство визначає порядок відбору декларацій для проведення повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також порядок автоматизованого розподілу обов'язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами Національного агентства. Порядок відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення повної перевірки та черговості такої перевірки на підставі оцінки ризиків, затверджений наказом Національного агентства від 07.12.2023 № 284/23, згідно пункту 3 якого для проведення повної перевірки, зокрема, відбираються декларації у порядку черговості на підставі оцінки ризиків щодо яких отримано інформацію від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей (далі-інформація), у тому числі у декларації, щодо якої наявна довідка про результати проведення автоматизованої перевірки декларації. Таким чином, зазначена у листі громадської організації "За краще життя сьогодні" інформація буде врахована, у разі здійснення повної перевірки декларацій, поданих ОСОБА_1 ».
Відтак, у своїй відповіді Національне агентство роз'яснило позивачу положення чинного законодавства, яким визначений порядок відбору декларацій для проведення повних перевірок та черговість проведення таких перевірок, а також повідомило, що викладена у його листі інформація буде врахована у разі здійснення відповідного заходу фінансового контролю.
В подальшому на інші аналогічні за змістом листи позивача, Національне агентство своїми листами від 06.06.2024 вих № 282-03/41440-24, від 04.09.2024 вих № 282-03/64264-24 та від 13.09.2024 вих № 282-03/67537-24 повідомило, що станом на 06.06.2024 повна перевірка декларацій відповідного суб'єкта декларування не проводилась та наголосило, що зазначена Громадською організацією інформація буде врахована, у разі здійснення повної перевірки декларацій, поданих ОСОБА_1 .
Також Відповідач додатково поінформував позивача про те, що станом 04.09.2024 та 13.09.2024 повна перевірка декларацій вказаного нею суб'єкта не проводилась.
Таким чином, відповідач прийняв рішення за результатами розгляду заяви позивача, що у сукупності беззаперечно свідчить про те, що Національне агентство з питань запобігання корупції не допускало по відношенню до громадської організації "За краще життя сьогодні" жодних ознак протиправної бездіяльності.
Суд зауважує, що зміст наданих позивачу відповідей зумовлений специфікою здійснення відповідачем такого заходу фінансового контролю, як повні перевірки декларацій, поданих визначеними статтею 3 Закону суб'єктами. Зокрема, як було зазначено вище, наказом Національного агентства від 07.12.2023 № 284/23 затверджений Порядок відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення повної перевірки та черговості такої перевірки на підставі оцінки ризиків. Вказаний порядок застосовується також і у випадку отримання Національним агентством від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел, інформації про можливе відображення тим чи іншим суб'єктом у декларації недостовірних відомостей.
Незгода позивача із отриманими на подані громадською організацією листи відповідями не може свідчити про те, що Національним агентством було допущено бездіяльність, яка полягала у неприйнятті рішення чи у невчиненні юридично значимих й обов'язкових по відношенню до позивача дій.
На підставі доказів, наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що звернення позивача в повній мірі було розглянуто відповідачем відповідно до положень Закону України «Про запобігання корупції», в межах повноважень та за результатами розгляду, викладеної в ньому інформації, надано обґрунтовану відповідь позивачу.
При цьому суд наголошує, що предметом розгляду є саме бездіяльність відповідача, яка виразилась у непроведенні перевірки за зверненням громадської організації "За краще життя сьогодні".
Відтак, не входять до предмету доказування та не є предметом розгляду висновки відповідача, які були покладені в основу результатів проведення повних перевірок декларацій поданих ОСОБА_1 .
Відповідно до частини п'ятої статті 55 Конституції України кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.
Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою "Право на ефективний засіб юридичного захисту" декларує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Водночас відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді та задоволенню не підлягають.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, сплачений позивачем судовий збір відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 139, 241 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Громадської організації "За краще життя сьогодні" відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.