вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" січня 2025 р. Справа № 911/3907/23
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за первісним позовом Бучанської міської ради
до Приватного акціонерного товариства “Меліоратор»
про стягнення 5 022 093,84 гривень
зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства “Меліоратор»
до Бучанської міської ради
про розірвання договорів
за участю представника позивача за первісним позовом Мельниченко І.В. (само представництво) та представника відповідача за первісним позовом Левчука В.В. (ордер серії АІ №1386600 від 10.10.2023)
Бучанська міська рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" про стягнення 4 602 054,51 грн, з яких: 3 069 987, 90 грн основного боргу, 453 348,90 грн пені, 164 770,04 грн 3% річних та 913947,67 грн інфляційних втрат.
Господарський суд Київської області ухвалою від 17.01.2024 у справі №911/3907/23 прийняв позовну заяву Бучанської міської ради до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив підготовче провадження на 13.02.2024.
Господарський суд Київської області ухвалами від 13.02.2024, 11.03.2024, 08.04.2024 та 29.04.2024 у справі №911/3907/23 відкладав підготовче засідання на 11.03.2024, 08.04.2024, 29.04.2024 та 27.05.2024 відповідно.
Водночас, у процесі виконання завдань підготовчого провадження у цій справі сторонами через канцелярію суду було подано такі заяви щодо суті спору:
- 08.03.2024 від позивача надійшли: додаткові пояснення стосовно розрахунку заявлених до стягнення сум; заява про збільшення позовних вимог та стягнення з відповідача 5 022 093,84 гривень, з яких: 3 069 987, 90 грн основного боргу, 919 801,62 грн пені, 161 489,78 грн 3% річних та 870 814,54 грн інфляційних втрат. Вказані пояснення та заяву прийнято судом до розгляду в підготовчому засіданні 08.04.2024;
- 27.03.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, яку судом прийнято у до розгляду в підготовчому засіданні 08.04.2024;
- 12.02.2024 та 29.04.2024 від відповідача надійшли відзиви на позовну заяву, які прийнято судом до розгляду в підготовчому засіданні 29.04.2024.
Так, вказані висновки судом зроблено як на підставі приписів статей 46, 118, 165, 166 ГПК України та встановлених цими нормами порядку і строків подання сторонами заяв по суті, так і з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору у даній справі, з огляду на відповідність означених вище заяв вказаному порядку і наявності поважних причин пропуску строків для подання, зокрема, відповідачем відзивів на позов.
У розрізі зазначеного судом враховано, що:
- реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справи пов'язана зі встановленням процесуальних строків та їх перебігом;
- поважність причин подання відзиву не у строк оцінюється за внутрішнім переконанням під час вчинення відповідної процесуальної дії, тоді як наявність саме об'єктивних причин пропуску відповідно встановленого строку не є кваліфікуючою при реалізації судом дискреційних повноважень щодо прийняття доказів;
- обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів;
- усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
15.05.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області, засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», від Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" надійшло клопотання про долучення до справи доказів, а саме: копій сертифікатів ТПП про настання форс-мажорних обставин по договору №179 від 27.01.2017.
27.05.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області, засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», від Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" надійшло клопотання про долучення до справи доказів, а саме: копій акта обстеження нерухомого майна, пошкодженого внаслідок бойових дій.
Також 27.05.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області, засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», від Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" надійшло клопотання про відкладення розгляду цієї справи з огляду на необхідність отримати сертифікати ТПП про настання форс-мажорних обставин по договорах №№180, 181 від 27.01.2017.
До вказаного клопотання додано копії заяв на отримання означених сертифікатів та доданих до цих заяв документів.
У підготовчому засіданні 27.05.2024, заслухавши доводи та аргументи представника Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" стосовно причин пропуску строків для подання копій вказаних вище сертифіката ТПП про настання форс-мажорних обставин та акта обстеження нерухомого майна, суд, ураховуючи поважність таких причин, з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору у даній справі прийняв до розгляду відповідні докази.
Висновуючи вказане, судом взято до уваги, що:
- приписи статті 80 ГПК України не передбачають необхідності окремого заявлення клопотання про поновлення строків для подання доказів, а достатньою підставою для їх прийняття судом є наведення причин неможливості подання у строк та надіслання іншому учаснику, у разі відсутності у нього цих доказів;
- поважність причин подання доказів не у строк оцінюється за внутрішнім переконанням під час вчинення відповідної процесуальної дії та реалізації судом дискреційних повноважень щодо прийняття доказів.
Господарський суд Київської області ухвалою від 27.05.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 27.05.2024 у справі №911/3907/23, відклав підготовче засідання на 17.06.2024.
31.05.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області, засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», від Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" надійшло клопотання про долучення до справи доказів, а саме: копій сертифікатів ТПП про настання форс-мажорних обставин по договорах №№180, 181 від 27.01.2017.
13.06.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" до Бучанської міської ради про розірвання договорів №№179, 180, 181 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча, укладених між Бучанською міською радою та ПрАТ "Меліоратор".
Водночас відповідно до змісту вказаного вище зустрічного позову та його прохальної частини відповідач просив поновити строк для подачі зустрічного позову, мотивуючи таке клопотання наявністю поважних причини, пов'язаних з дійсними, об'єктивно непереборними та такими, що не залежали від товариства, перешкодами.
У підготовчому засіданні 17.06.2024 суд, керуючись приписами статті 80 ГПК України та ураховуючи поважність причин пропуску строків для подання копій вказаних вище сертифіката ТПП про настання форс-мажорних обставин, з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору у даній справі прийняв до розгляду відповідні докази.
Господарський суд Київської області ухвалою від 17.06.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 17.06.2024, у справі №911/3907/23 відклав підготовче засідання на 08.07.2024.
Господарський суд Київської області ухвалою від 18.06.2024 у справі №911/3907/23 залишив зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" без руху та постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
01.07.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" надійшла заява, згідно якої відповідач надав пояснення та документи стосовно виявлених судом недоліків зустрічного позову.
Господарський суд Київської області ухвалою від 08.07.2024 у справі №911/3907/23 відклав підготовче засідання на 26.08.2024.
Господарський суд Київської області ухвалою від 09.07.2024 у справі №911/3907/23:
- клопотання Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви задовольнив та поновив такий строк;
- прийняв до розгляду у справі №911/3907/23 зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" (далі - ПрАТ "Меліоратор"/позивач за зустрічним позовом/відповідач за первісним позовом) до Бучанської міської ради (далі - Рада/ відповідач за зустрічним позовом/ позивач за первісним позовом) про розірвання договорів та об'єднав вимоги за відповідним позовом в одне провадження з первісним позовом Бучанської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" про стягнення 5 022 093,84 гривень.
23.07.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області, засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», від ради надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.
Господарський суд Київської області ухвалою від 26.08.2024 у справі №911/3907/23 призначив підготовче засідання на 16.09.2024, позаяк призначене на 26.08.2024 засідання не відбулось через оголошення у відповідний день сигналу повітряної тривоги у зв'язку із загрозою ракетного обстрілу міста.
Відповідний висновок суду про призначення підготовчого засідання на інші дату і час обґрунтований тим, що розпорядженням Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 «Про порядок дій при оголошення повітряної тривоги» передбачено, зокрема, що у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» судді та працівники апарату суду негайно мають залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття з метою збереження життя, здоров'я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів та працівників апарату суду.
У підготовчому засіданні 16.09.2024 суд прийняв до розгляду відзив Ради на зустрічну позовну заяву, оскільки строки для вчинення таких дій судом не встановлювались.
Господарський суд Київської області ухвалою від 16.09.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 16.09.2024, у справі №911/3907/23 відклав підготовче засідання на 14.10.2024.
Господарський суд Київської області ухвалою від 14.10.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 14.10.2024, у справі №911/3907/23 закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 19.11.2024.
Господарський суд Київської області ухвалами від 19.11.2024 та 17.12.2024 у справі №911/3907/23 оголосив перерву у судовому засіданні до 17.12.2024 та 25.01.2025 відповідно.
У судовому засіданні 21.01.2025, закінчивши з'ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд
27.01.2017 між Бучанською міською радою та ПрАТ "Меліоратор" як замовником (далі також - замовник/товариство) укладено договори про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча №№179, 180, 181 (далі - договори №№179, 180, 181), згідно пункту 1.1. кожного з яких сторони передбачали, відповідно, таке:
- відповідно до цього договору замовник зобов'язується прийняти пайову участь в сумі 1 491 643 грн у розвитку інфраструктури м. Буча та перерахувати до спеціального фонду м. Буча на рахунок, відкритий в Управлінні Державного казначейства в Київській області, грошові кошти в розмірі, визначеному у Розрахунку величини пайової участі в розвитку інфраструктури м. Буча (додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору, у зв'язку з будівництвом багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями №1 по вул. Івана Кожедуба №8-Б в м. Буча, Київської області;
- відповідно до цього договору замовник зобов'язується прийняти пайову участь в сумі 2 278 902 грн у розвитку інфраструктури м. Буча та перерахувати до спеціального фонду м. Буча на рахунок, відкритий в Управлінні Державного казначейства в Київській області, грошові кошти в розмірі, визначеному у Розрахунку величини пайової участі в розвитку інфраструктури м. Буча (додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору, у зв'язку з будівництвом багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями №2 по вул. Івана Кожедуба №8-Б в м. Буча, Київської області;
- відповідно до цього договору замовник зобов'язується прийняти пайову участь в сумі 1 491 643 грн у розвитку інфраструктури м. Буча та перерахувати до спеціального фонду м. Буча на рахунок, відкритий в Управлінні Державного казначейства в Київській області, грошові кошти в розмірі, визначеному у Розрахунку величини пайової участі в розвитку інфраструктури м. Буча (додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору, у зв'язку з будівництвом багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями №1 по вул. Івана Кожедуба №8-Б в м. Буча, Київської області.
Пунктом 6.1. кожного з договорів №№179, 180, 181 сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, тоді як кожним з додатків №1 до вказаних договорів величину пайової участі розраховано відсотково від площ житлової та нежитлової частин будинків, а саме:
- щодо будинку №1 згідно договору №179 та додатку №1 до нього 1 491 643 грн пайової участі розраховано як: 2988,70 м.кв. житлової частини Х 8898 грн/м.кв. опосередкованої вартості житла Х 4% = 1 063 738 грн + 480,90 м.кв. нежитлових приміщень Х 8898 грн/м.кв. опосередкованої вартості житла Х 10% = 427 905 грн;
- щодо будинку №2 згідно договору №180 та додатку №1 до нього 2 278 902 грн пайової участі розраховано як: 4880,10 м.кв. житлової частини Х 8898 грн/м.кв. опосередкованої вартості житла Х 4% = 1 736 925 грн + 609,10 м.кв. нежитлових приміщень Х 8898 грн/м.кв. опосередкованої вартості житла Х 10% = 541 977 грн;
- щодо будинку №3 згідно договору №181 та додатку №1 до нього 1 491 643 грн пайової участі розраховано як: 2988,70 м.кв. житлової частини Х 8898 грн/м.кв. опосередкованої вартості житла Х 4% = 1 063 738 грн + 480,90 м.кв. нежитлових приміщень Х 8898 грн/м.кв. опосередкованої вартості житла Х 10% = 427 905 грн.
Надалі ж, 06.10.2021 до означених договорів №№179, 180, 181 сторонами укладено додаткові угоди за номером 1 (для кожного з договорів, якими погоджено розстрочити сплату визначених договорами та додатками до них сум пайової участі у розвитку інфраструктури м. Буча щомісячними рівними платежами протягом 2022-2024 років, зокрема графіками передбачено щомісячні платежі: по договорах №№179, 181 - 41 434,53 грн та по договору №180 - 63 302,84 грн.
Копії наведених вище договорів №№179, 180, 181, додатків № 1 до них, а також додаткових угод №1 наявні в матеріалах цієї справи.
Також до позовної заяви долучено копії:
- Порядку сплати пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Буча та рішення Бучанської міської ради від 29.03.2012 про затвердження означеного Порядку, а також усіх рішень Ради про внесення змін до рішення від 29.03.2012;
- адресованого Бучанській міській раді листа ПрАТ "Меліоратор" від 17.08.2021 та рішення Ради від 30.09.2021 про розгляд звернення ПрАТ "Меліоратор" та надання дозволу на розстрочення сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Буча за договорами №№179, 180, 181 разом з додатками до вказаного рішення Ради.
Звертаючись до суду із первісним позовом у цій справі Рада зауважила, що 26.01.2022 від ПрАТ "Меліоратор" за договорами №№179, 180, 181 надійшли кошти, відповідно у сумах: 41 434,53 грн, 63 302,84 грн та 41 434,53 грн, які віднесено в оплату пайової участі за січень 2022 року згідно графіку розстрочки платежів.
Водночас, як зауважив позивач за первісним позовом, подальших розрахунків ПрАТ "Меліоратор" не здійснювало і станом на 15.11.2023 не виконало умови договорів №№179, 180, 181 та укладених до них додаткових угод, як наслідок у відповідача за первісним позовом перед Радою сформувалась заборгованість зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури м. Буча за період 01.03.2022-30.11.2023 у сумі 3 069 987, 90 грн, а саме:
- у сумі 870 314,13 грн (41 443,53 грн*21) згідно договору №179;
- у сумі 1 329 359,64 грн (63 302,84 грн*21) згідно договору №180;
- у сумі 870 314,13 грн (41 443,53 грн*21) згідно договору №181.
В підтвердження таких обставин до позовної заяви додано копію довідки фінансового управління Бучанської міської ради від 15.11.2023 №01-15/02-420.
Вказані порушення договірних зобов'язань, за доводами Ради, стало підставою для нарахування до стягнення з ПрАТ "Меліоратор" згідно поданого первісного позову (у редакції заяви про збільшення позовних вимог):
- у порядку пункту 4.2. договорів №№179, 180, 181 - 919 801,62 грн пені, нарахованої з 01.03.2022 по 31.08.2022 на 5 262 188,00 грн сукупної суми платежів пайової участі по трьом договорам (1 491 643,00 грн + 2 278 902,00 грн + 1 491 643,00 грн);
- 161 489,78 грн 3% річних, нарахованих з 01.03.2022 по 30.11.2023 на 3 069 987,90 грн боргу;
- 870 814,54 грн інфляційних втрат, нарахованих за березень-грудень 2022 року та за січень-листопад 2023 року на 3 069 987,90 грн боргу.
Отже, Бучанська міська рада згідно заявлених первісних позовних вимог просить стягнути з ПрАТ "Меліоратор" 5 022 093,84 гривень, з яких: 3 069 987, 90 грн основного боргу, 919 801,62 грн пені, 161 489,78 грн 3% річних та 870 814,54 грн інфляційних втрат.
Своєю чергою ПрАТ "Меліоратор", заперечуючи проти відповідно заявлених Радою вимог, не визнало позовні вимоги у повному обсязі, оскільки внаслідок військової агресії російської федерації проти України, яка була розпочата 24.02.2022, та проведенням бойових дій на території Бучанської міської територіальної громади, товариство оголосило простій, його майно було пошкоджено, а фінансовий стан погіршився.
У розрізі вказаного ПрАТ "Меліоратор" зазначило, що на його рахунку протягом 2022-2023 років були незначні кошти, що є явно меншим від необхідних до сплати за договорами №№179, 180, 181 сум пайової участі.
На підтвердження наведених обставин відповідач надав копії наказів ПрАТ "Меліоратор" про припинення дії трудового договору №39 від 24.02.2022 та №40 від 02.04.2022; довідки АТ «Сенс Банк» від 09.02.2024 про накладені на рахунок ПрАТ "Меліоратор" станом на 31.12.2022 арешти; довідки АТ «Сенс Банк» від 08-09.02.2024 про залишок коштів на рахунку товариства станом на 31.12.2022 та 31.12.2023.
Покликаючись на зазначене, ПрАТ "Меліоратор" зауважило, що такі обставини для нього є форс-мажорними при виконанні договорів №№179, 180, 181, про що Раду листами у 2022 та 2023 роках було повідомлено.
До відзиву на позов додано копії адресованих Бучанській міській раді листів ПрАТ "Меліоратор" №№1-3 від 10.04.2022, №№125-127 від 2.11.2023, №№5-7 від 08.02.2024.
Так, ПрАТ "Меліоратор" вказало, що умовами пункту 5.1. договорів не передбачено обов'язку сторони надсилати іншій стороні сертифікат торгово-промислової палати про засвідчення обставин непереборної сили, відтак, за доводами відповідача з первісним позовом, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Надалі згідно відзиву, поданого з урахуванням збільшення Радою первісних позовних вимог, ПрАТ "Меліоратор" зазначило, що штрафні санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, тоді як Радою не надано доказів понесення нею збитків саме у зв'язку з простроченням сплати за укладеними договорами пайової участі, які укладено на підставі ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що станом на сьогодні втратила чинність.
Також, за доводами відповідача за первісним позовом, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.
Звідси, із врахуванням положень ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, ПрАТ "Меліоратор" вважає, що заявлені Радою штрафні санкції є непропорційно завищеним порівняно із сумою заборгованості з огляду на:
- на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності товариства;
- приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання Раді збитків саме в результаті порушення договірних відносин;
- відсутність в діях товариства прямого умислу, спрямованого на порушення зобов'язання,
За таких обставин відповідач за первісним позовом вказав, що заявлені Радою до стягнення 161 489,78 грн 3% річних, 919 801,62 грн пені та 870 814,54 грн інфляційних витрат є надмірним фінансовим тягарем, що не є справедливим, оскільки наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора.
Отже, ПрАТ "Меліоратор" вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме принципам добросовісності, розумності та пропорційності зменшити розмір нарахованим відповідно до статті 625 ЦК України сум, а з огляду на умови договору та настання форс-мажорних обставин не стягувати такі суми взагалі.
Під час розгляду цієї справи відповідачем за первісним позовом подано копії сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за №3200-24-0868 від 29.04.2024, №№284/03.23, 285/03.23 від 30.05.2024, якими Київська обласна (регіональна) торгово-промислова палата засвідчила ПрАТ "Меліоратор" дію таких обставин:
- у період з 24.02.2022 по 30.05.2024 щодо обов'язку прийняти пайову участь у сумі 1 491 643,00 грн у розвитку інфраструктури м. Буча за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча №179 від 27.01.2017;
- у період з 24.02.2022 по 30.05.2024 щодо обов'язку прийняти пайову участь у сумі 1 491 643,00 грн у розвитку інфраструктури м. Буча за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча №181 від 27.01.2017;
- у період з 24.02.2022 по 30.05.2024 щодо обов'язку прийняти пайову участь у сумі 2 278 902,00 грн у розвитку інфраструктури м. Буча за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча №180 від 27.01.2017.
До того ж ПрАТ "Меліоратор" надано копії складеного комісією за участі уповноважених осіб акта обстеження нерухомого майна, пошкодженого (знищеного) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації за №3753 від 25.08.2022 разом з додатком до вказаного акта.
З огляду на вказане ПрАТ "Меліоратор" просить суд відмовити повністю у задоволенні первісного позову Ради.
Поряд з тим ПрАТ "Меліоратор" в межах цієї справи заявило до Бучанської міської ради зустрічні вимоги про розірвання договорів, в основу мотивів якого покладено такі обставини:
- при визначенні розміру пайової участі у додатках до кожного із договорів №№179, 180, 181 площу будівництва визначено згідно з виданими ДАБІ у Київській області деклараціями про початок виконання будівельних робіт №КС083162160956 від 03.08.2016, №КС08316221445 від 08.09.2016 (далі - Декларації), а також виданими Відділом містобудування та архітектури виконкому Бучанської міської ради містобудівних умов та обмежень №12-М від 18.04.2016, №13-М від 20.04.2016 та №15-М від 21.04.2016 (далі - Умови);
- відповідно до означених Умов будівництво трьох будинків планувалось здійснити на одній земельній ділянці з кадастровим номером 3210800000:01:097:0084 площею 0,75852 га (далі - земельна ділянка);
- після отримання дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт, які зазначено у договорах №№179, 180, 181, ПрАТ "Меліоратор" не змогло розпочати будівництво трьох багатоквартирних житлових будинків у зв'язку із вказаною ДАБІ забороною на будівництво декількох будинків на одній земельній ділянці.
В підтвердження наведених обставин до зустрічної позовної заяви додано копії означених вище Декларацій та Умов.
З огляду на вказане ПрАТ "Меліоратор" звернуло увагу, що воно не здійснювало будівництво трьох будинків відповідно до зазначених у договорах №№179, 180, 181 дозвільних документів, згідно із якими визначалася сума пайової участі.
Надалі, як зауважив позивач за зустрічним позовом, з метою здійснення забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3210800000:01:097:0084 площею 0,75852 га ним отримано нові містобудівних умови та обмеження №14-М від 08.06.2017 щодо будівництва одного житлового будинку по вул. Івана Кожедуба №8-Б в м. Буча, Київської області. Копію вказаних Умов додано до зустрічного позову.
Вказане будівництво, за доводами ПрАТ "Меліоратор", розпочато, збудовано та введено в експлуатацію, що підтверджується доданими до зустрічного позову дозволу Державної архітектурно будівельної інспекції України від 07.06.2019 №ІУ 113191580718, створеного 14.09.2022 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: АС01:7076-0519-6623-1579) акта готовності об'єкта до експлуатації, а також Сертифіката Державної архітектурно будівельної інспекції України від 23.09.2022 №ІУ123220919798.
Покликаючись на означені документи, позивач за зустрічним позовом зауважив, що загальна площа квартир за результатами технічної інвентаризації - 10713 кв.м.; вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, 94033,14 тис. Гривень, тоді як у акті готовності об'єкта до експлуатації вказано, що кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту не сплачуються - пункт 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІХ від 20.09.2019.
З огляду на вказане, за доводами ПрАТ "Меліоратор", воно не будувало трьох будинків згідно договорів пайової участі №№179, 180, 181, а збудувало лише один будинок зі зміною площі забудови, загальної кількості та площі квартир на підставі інших дозвільних документів, за якими кошти пайової участі не сплачуються.
Як зауважило ПрАТ "Меліоратор", спір у цій справі стосується, в тому числі, питання застосування положень статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до частини 5 якої величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Отже, ПрАТ "Меліоратор" вважає, що з огляду наведених вище обставин та документів, зокрема щодо будівництва одного будинку, а не трьох товариство не зобов'язане сплачувати кошти пайової участі.
Підсумовуючи усе викладене та посилаючись, зокрема, на ч. ч. 2, 3 ст. 652 Цивільного кодексу України, позивач за зустрічним позовом просить суд розірвати договори №№179, 180, 181 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча, укладені між Бучанською міською радою та ПрАТ "Меліоратор".
Не погодившись із наведеними вище доводами ПрАТ "Меліоратор", зокрема викладеними у відзивах на позов, Рада зауважила, що відповідачем за первісним позовом не надано суду доказів спричинення значних руйнувань чи пошкоджень об'єктів товариства, що вплинуло на фінансовий стан підприємсва і, власне, на виконання умов договору.
Водночас, за доводами Ради, ПрАТ "Меліоратор" і раніше, до повномасштабного вторгнення, не виконувалися умови вказаних договорів, у зв'язку з чим товариство листом №135 від 17.08.2021 звернулося до Бучанської міської ради про розстрочення платежів по сплаті пайової участі, несплата яких і стала підставою для звернення до суду із первісним позовом.
Також Рада відхилила твердження ПрАТ "Меліоратор" про те, що воно листами у 2022 році повідомляло про настання форс-мажорних обставин, оскільки таких листів Рада не отримувала.
З огляду на вказане Рада вважає, що відповідачем не доведено причинно-наслідковий зв'язок між обставиною непереборної сили у вигляді військових дій та введення військового стану та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань.
Стосовно ж зустрічних позовних вимог ПрАТ "Меліоратор", згідно відзиву, Рада, покликаючись, зокрема, на статті 2, 3, 5, 8, 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначила таке:
- положення норм щодо участі забудовника в створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є імперативними і не залежать від волі особи, яка виявила бажання в забудові земельної ділянки у відповідному населеному пункті;
- закон покладає саме на забудовника обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування для укладання договору про пайову участь, а тому особа, яка виявила бажання у забудові земельної ділянки, не може вирішувати укладати чи не укладати договір, а зобов'язане це зробити;
- право на забудову нерозривно пов'язано з обов'язком укласти договір про пайову участь і такий обов'язок може бути припиненим лише у разі відмови від права на забудову.
З огляду зазначеного Рада зауважила, що від відповідача не надходило жодної заяви чи повідомлення щодо внесення змін до договорів пайової участі або їх розірвання внаслідок істотних змін обставин, тоді як ПрАТ "Меліоратор" у 2021 році своїми діями стосовно прохання розстрочити сплату пайової участі визнало як чинність договорів №№179, 180, 181, так і обставини невиконання умов цих договорів та, власне, підтвердило суму заборгованості за ними.
Стосовно ж аргументів ПрАТ "Меліоратор" про зміну площі забудови, Рада зауважила, що згідно договорів №№179, 180, 181 загальна площа забудови трьох будинків становить 12428,4 кв.м. тоді як згідно акта готовності об'єкта до експлуатації від 14.09.2022 загальна площа будівлі за проектом становить 14062,05 кв.м., а за результатами технічної інвентаризації - 14329,2 кв.м, тобто площа забудови значно збільшилася.
До того ж Рада звернула увагу, що попри виключення згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-IX статті 40 із Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до абзацу першого частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» укладені до 01.01.2020 договори про сплату пайової участі є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Так, за доводами Ради попри те, що з 01.01.2021 повністю скасовано обов'язок замовника будівництва щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, протягом 2020 року діяли перехідні положення, а тому зобов'язання щодо сплати коштів пайової участі, визначені умовами договорів про пайову участь, які було укладено замовниками будівництва з органами місцевого самоврядування до 01.01.2021, мають бути виконані в повному обсязі.
З огляду на все зазначене Рада просить зустрічну позовну заяву ПрАТ "Меліоратор" про розірвання договорів залишити без задоволення.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд дійшов таких висновків стосовно зустрічної позовної вимоги Приватного акціонерного товариства “Меліоратор» про розірвання договорів.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зі змісту вказаних законодавчих приписів слідує, що припинення договірних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду незалежно від волевиявлення іншої сторони.
Відповідно до приписів статей 1, 5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.
Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Прииписами ч.ч. 2, 4, 5 ст. 26 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку, зокрема:
- отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
- затвердження проектної документації;
- виконання підготовчих та будівельних робіт;
- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
- реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно з ч.ч. 2, 3, 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Як слідує зі змісту наявних в матеріалах справи договорів №№179, 180, 181, укладаючи 27.01.2017 такі правочини, сторони погодили умови пайової участі ПрАТ "Меліоратор", як замовника, у розвитку інфраструктури населеного пункту м. Буча з огляду на намір вказаного товариства збудувати на земельній ділянці по вул. Івана Кожедуба №8-Б в м. Буча, Київської області три будинки.
Тобто за однією адресою та на одній земельній ділянці відповідач планував збудувати три будинки, від нежитлової і житлової площі окремо кожного з яких згідно затвердженої дозвільної документації у договорах та додатках до них розраховано три окремі суми пайової участі.
Отже, реалізація договорів №№179, 180, 181 щодо участі ПрАТ "Меліоратор" у розвитку інфраструктури населеного пункту безпосередньо пов'язана із здійсненням товариством будівництва трьох будинків у відповідності до затвердженої дозвільної документації та указаних у такій документації площ.
Приписами статей 73, 74, 86 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, з наявних в матеріалах справи копій містобудівних умови та обмежень №14-М від 08.06.2017, дозволу Державної архітектурно будівельної інспекції України від 07.06.2019 №ІУ 113191580718, створеного 14.09.2022 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: АС01:7076-0519-6623-1579) акта готовності об'єкта до експлуатації, а також Сертифіката Державної архітектурно будівельної інспекції України від 23.09.2022 №ІУ123220919798, слідує, що на земельній ділянці по вул. Івана Кожедуба №8-Б в м. Буча ПрАТ "Меліоратор" розпочало у червні 2019 року та здійснило зі здачею в експлуатацію у вересні 2022 році будівництво одного житлового будинку.
Вказане будівництво ані за кількістю будинків, ані за площею збудованого одного будинку та відповідної дозвільної документації не є тим будівництвом, яке відображено у договорах №№179, 180, 181 та від якого сторони цих правочинів розрахували суми пайової участі.
Вказаного, як і того, що містобудівні умови та обмеження, видані товариству на три будинки, втратили чинність та не діяли під час забудови земельної ділянки по вул. Івана Кожедуба №8-Б в м. Буча, Київської області одним будинком, Рада не спростувала та не заперечила.
Жодних належних та більш вірогідних доказів на підтвердження обставин будівництва трьох будинків, відомості про які вказано у договорах №№179, 180, 181, суду не надано.
Наведені обставини свідчать про те, що ПрАТ "Меліоратор", як замовник, не реалізував та не має можливості реалізувати проект будівництва трьох будинків на земельній ділянці по вул. Івана Кожедуба №8-Б в м. Буча, Київської області.
Звідси суд висновує, що, укладаючи договори №№179, 180, 181, ПрАТ "Меліоратор" керувалося погодженою дозвільною документацією, у тому числі і щодо кількості будинків та їх площ, як запорукою фактичної реалізації таких договорів, а тому позивач за зустрічним позовом (товариство/замовник):
- не міг передбачити та контролювати зміну обставин - видачу нових містобудівних умов та будівництво одного будинку замість трьох;
- не має змоги усунути такі обставини після укладання договорів №№179, 180, 181, тоді як виконання означених договорів порушить співвідношення майнових інтересів товариства та Ради, оскільки проведений та закріплений такими договорами розрахунок пайової участі не відповідає дійсним умовам будівнитцва та його площам.
До того ж суд ураховує, що ані закон, ані умови договорів не передбачають, що ризик зміни указаних обставин несе заінтересована сторона, тобто у спірній ситуації - замовник.
З огляду на вказане, оскільки право на забудову реалізується за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації, суд дійшов висновку про те, що наведені ПрАТ "Меліоратор" зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договорів пайової участі №№179, 180, 181, є істотними та незалежними від замовника.
Ураховуючи, що пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту є платою, яку замовник (забудовник) має перерахувати за право реалізувати свій проект будівництва на території населеного пункту, тоді як ПрАТ "Меліоратор" не зміг реалізувати проект будівництва трьох будинків на земельній ділянці по вул. Івана Кожедуба №8-Б в м. Буча, Київської області з незалежних від нього причин, суд висновує про наявність істотної зміни обставин у розумінні статті 652 ЦК України та, власне, наявність одночасно усіх чотирьох умов, встановлених означеною нормою права, як підстави для розірвання договорів №№179, 180, 181.
Судом оцінюються критично та відхиляються викладені Радою у відзиві на зустрічний позов доводи, зокрема про обов'язковість пайової участі замовника та дійсності укладених відповідно договорів, у тому числі і протягом 2020 року з огляду на Закон України від 20.09.2019 №132-IX, позаяк передбачене наведеними вище правовими нормами право на розірвання договору не ставиться в залежність від таких обставин, які і не спростовують відповідні норми закону у сфері містобудівної діяльності та їх зміна передбачених частиною 2 статті 652 ЦК України умов для розірвання правочину, що більше не слугує досягненню закладеної ним мети.
У розрізі вказаного суд зазначає, що такими обставинами, що спростовували б наявність передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України умов для розірвання договорів №№179, 180, 181, також не є і доводи Ради про перевищення загальної площі нового будівництва - одного будинку, у порівнянні із сукупною площею трьох будинків, позаяк змінились не лише площі, але й об'єкт будівництва загалом та відповідна дозвільна містобудівна документація.
Суд ураховує, що затвердженим Радою порядком сплати пайової участі передбачено внесення змін до існуючих договорів у разі збільшення або зменшення параметрів об'єкту будівництва та/або внесення змін до проектно-кошторисної документації, попри те внесення означених змін до договору у разі зміни самого об'єкта та видачі нових дозвільних документів не передбачено ані означеним порядком, ані законом не передбачено.
У розрізі зроблених вище висновків, зокрема щодо наявності передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України умов для розірвання договорів №№179, 180, 181, судом враховано, що обставини зміни містобудівних умов щодо будівництва одного будинку замість трьох перебували у межах контролю відповідних органів, які здійснюють перевірку, погодження та затвердження такої документації із внесеними до неї техніко-економічними показниками будівництва.
Посилання Ради на відсутність будь-яких звернень товариства із пропозиціями внести зміни до договорів або їх розірвати судом відхиляються як неспроможні з огляду на те, що можливість використання досудового врегулювання спорів є додатковим засобом правового захисту та вирішення спору у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту, відтак відсутність пропозиції однієї сторони іншій стосовно розірвання договору не є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги, заявленої в межах поданого до суду позову.
За таких обставин, враховуючи доказову обгрунтованість та нормативну підставність покладених в основу обгрунтування зустрічної позовної заяви обставин, суд висновує про задоволення вимог ПрАТ “Меліоратор» та, відповідно, ухвалює розірвати договори №№179, 180, 181 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча, укладені між Бучанською міською радою та ПрАТ "Меліоратор".
Стосовно ж первісних позовних вимог Бучанської міської ради до Приватного акціонерного товариства “Меліоратор» про стягнення 5 022 093,84 гривень, які складаються з 3 069 987, 90 грн основного боргу, 919 801,62 грн пені, 161 489,78 грн 3% річних та 870 814,54 грн інфляційних втрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Приписами статей 11, 14 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 607 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Так, наведеними вище нормами права встановлено обов'язок замовника будівництва взяти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту і такий обов'язок реалізується шляхом укладення з органом місцевого самоврядування відповідного договору та визначення у ньому величини пойової участі, попри те першочергово такий обов'язок пов'язаний з обставинами проведення забудови земельної ділянки, тобто пайову участь сплачує не будь-яка особа, а саме та, котра планує збудувати та збудувала об'єкт, розміри та вартість якого є складовими у розрахунку суми пайової участі
Розмір же пайової участі, як істотна умова договору, станом на момент виникнення спірних правовідносин законодавство визначало не фіксовано та однаково для всіх замовників, а відсотково залежно від виду та площі забудови.
Частини 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України презюмують, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Так, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин або припинення відповідного правовідношення, з якого випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
З огляду на вказані вище норми закону, оскільки обов'язок замовника по перерахуванню до місцевого бюджету коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту породжують обставини забудови земельної ділянки саме погодженим згідно документації об'єктом будівництва та чинні умови договору пайової участі щодо цього об'єкта, тоді як з огляду на зроблені вище висновки визначені у договорах №№179, 180, 181 три будинки не були та не будуть збудовані і здані в експлуатацію, суд, з урахуванням зробленого вище висновку про розірвання таких правочинів та ч. 3 ст. 653 ЦК України, висновує про відсутність підстав для стягнення з ПрАТ “Меліоратор» на користь Ради розрахованих нею сум пайової участі та нарахованих на такі суми пені, 3% річних та інфляції.
Вказані висновки кореспондують з викладеною Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 у справі 910/32931/15 позицією, а також з відповідним висновком суду касаційної інстанції про залишення в силі рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні первісного позову про стягнення сум пайової участі.
Також суд ураховує, що первісний позов Радою заявлено з підстав порушення товариством договірних обов'язків та несплатою сам тих сум, що були розраховані від запланованих до будівництва трьох будинків.
Водночас жодних фактичних обставин та відповідних правових підстав для стягнення з ПрАТ “Меліоратор» суми пайової участі, розрахованої у іншому розмірі, передбаченому законом, від збудованого товариством об'єкта - одного будинку, Рада не наводила, тоді як:
- алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію;
- всі юридично значущі факти складають предмет доказування, що формується, виходячи з норм матеріального права та підстав вимог/заперечень сторін, які конкретизують такий предмет і він може змінюватися в процесі розгляду справи;
- принцип jura novit curia ("суд знає закони") не зобов'язує суд відшуковувати, досліджувати, встановлювати всі можливі обставини, не покладені в основу позовних вимог;
- беззастережне і необмежене застосування судом принципу "суд знає закони" несе ризик порушення інших принципів господарського процесу, зокрема, - диспозитивності і рівності сторін. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2021 у справі №913/344/20.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісних позовних вимог Бучанської міської ради про стягнення з ПрАТ "Меліоратор" 5 022 093,84 гривень.
У відповідності до статті 129 ГПК України витрати позивача за первісним позовом по сплаті судового збору покладаються судом на позивача за первісним позовом у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, тоді як витрати позивача за зустічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом з огляду на задоволення його вимог у повному обсязі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Меліоратор» (08292, Київська область, Бучанський район, місто Буча, вулиця Леха Качинського, будинок 7, ідентифікаційний код 01037229) до Бучанської міської ради (08292, Київська обл., Бучанський р-н, місто Буча, вул. Енергетиків, будинок 12, ідентифікаційний код 04360586) про розірвання договорів задовольнити.
2. Розірвати договори №№179, 180, 181 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча, укладені між Бучанською міською радою та ПрАТ "Меліоратор".
3. Стягнути з Бучанської міської ради (08292, Київська обл., Бучанський р-н, місто Буча, вул. Енергетиків, будинок 12, ідентифікаційний код 04360586) на користь Приватного акціонерного товариства “Меліоратор» (08292, Київська область, Бучанський район, місто Буча, вулиця Леха Качинського, будинок 7, ідентифікаційний код 01037229) 9 084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.
4. У задоволенні первісних позовних вимог Бучанської міської ради до Приватного акціонерного товариства “Меліоратор» про стягнення 5 022 093,84 гривень відмовити повністю.
5. Покласти на позивача за первісним позовом понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 12.05.2025.
Суддя В.А. Ярема