вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" вересня 2024 р. Справа № 911/943/24
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія»
про стягнення 423 420,00 гривень
за участю представників:
від позивача: Гамарц О.С. (ордер серії ВН №1324744 від 10.04.2024)
від відповідача: Костюченко П.О. ( довіреність №27-12.23/БЗК від 27.12.2023)
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Українська залізниця» (далі-позивач/АТ “Українська залізниця») до Товариства з обмеженою відповідальністю “Баришівська зернова компанія» (далі-відповідач/ТОВ “Баришівська зернова компанія») про стягнення 423 420,00 гривень штрафу.
Вказані вимоги обґрунтовано тим, що під час перевезення вантажу відповідача у вагонах №53233797, №53209920, №95158341 на станції Подільськ було здійснено контрольне зважування зазначених вагонів та виявлено невідповідність маси вантажу порівняно з перевізним документом, про що 13.01.2024 складено комерційні акти №406802/1, №406802/2 та №406802/3.
З огляду на вказане позивач нарахував до стягнення з відповідача 423 420,00 гривень штрафу згідно зі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Господарський суд Київської області ухвалою від 22.04.2024 у справі №911/943/24 постановив прийняти позовну заяву Акціонерного товариства “Українська залізниця» до розгляду, відкрити провадження у справі та призначити підготовче засідання на 20.05.2024.
30.04.2024 через підсистему ЄСІТС “Електронний суд» надійшла заява від Акціонерного товариства “Українська залізниця» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, згідно якої позивач просить суд забезпечити участь його представника - адвоката Гамарца О.С. у підготовчому засіданні 20.05.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом використання сервісу відеоконференцзв'язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.
Господарський суд Київської області ухвалою від 03.05.2024 у справі №911/943/24 задовольнив заяву АТ “Українська залізниця» та постановив підготовче засідання, призначене на 20.05.2024, провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв'язку сайту https://vkz.court.gov.ua/ за участі адвоката Гамарца О.С. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
13.05.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю “Баришівська зернова компанія» про зменшення розміру штрафу №167 від 09.05.2024.
26.04.2024 через підсистему ЄСІТС “Електронний суд» надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю “Баришівська зернова компанія» про вступ у справу представника вказаного товариства Костюченко П.О.
У підготовчому засіданні 20.05.2024 суд прийняв до розгляду клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.
Господарський суд Київської області від 20.05.2024, занесеною до протоколу судового засіданні від 20.05.2024, у справі №911/943/24 відклав підготовче засідання на 10.06.2024.
21.05.2024 через підсистему ЄСІТС “Електронний суд» від Акціонерного товариства “Українська залізниця» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, згідно якої позивач просить суд забезпечити участь його представника - адвоката Гамарца О.С. у підготовчому засіданні 10.06.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом використання сервісу відеоконференцзв'язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.
Господарський суд Київської області ухвалою від 21.05.2024 у справі №911/943/24 задовольнив заяву АТ “Українська залізниця» та постановив підготовче засідання, відкладене на 10.06.2024, провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв'язку сайту https://vkz.court.gov.ua/ за участі адвоката Гамарца О.С. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Господарський суд Київської області ухвалою від 10.06.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 10.06.2024, у цій справі постановив закрити підготовче провадження у вказаній справі та призначити справу №911/943/24 до судового розгляду по суті на 02.07.2024 о 16:30.
Водночас 02.07.2024 з 16:29 до 17:08 у місті Києві оголошено сигнал повітряної тривоги у зв'язку із загрозою ракетного обстрілу міста, як наслідок судове засідання з розгляду цієї справи не відбулось, оскільки розпорядженням Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 “Про порядок дій при оголошення повітряної тривоги» передбачено, зокрема, що у разі оголошення сигналу “повітряна тривога» судді та працівники апарату суду негайно мають залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття з метою збереження життя, здоров'я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів та працівників апарату суду.
З огляду на вказане Господарський суд Київської області ухвалою від 02.07.2024 у справі №911/943/24 призначив судове засідання на 30.07.2024.
25.07.2024 через підсистему ЄСІТС “Електронний суд» надійшла заява від Акціонерного товариства “Українська залізниця» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, згідно якої позивач просить суд забезпечити участь його представника - адвоката Гамарца О.С. у судовому засіданні 30.07.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом використання сервісу відеоконференцзв'язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.
Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г. ухвалою від 26.07.2024 у справі №911/943/24 задовольнив заяву АТ “Українська залізниця» та постановив судове засідання призначене на 30.07.2024 та всі наступні судові засідання проводити в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв'язку сайту https://vkz.court.gov.ua/ за участі адвоката Гамарца О.С. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Господарський суд Київської області ухвалою від 30.07.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 30.07.2024, у справі №911/943/24 оголосив перерву у судовому засіданні до 10.09.2024.
У судовому засіданні 10.09.2024, закінчивши з'ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати.
Після виходу з нарадчої кімнати суд
Зі змісту позовної заяви вбачається, що 05.01.2024 за накладною №34203356 зі станції Березань Південно-Західної залізниці відправником - Товариством з обмеженою відповідальністю “Баришівська зернова компанія» було відправлено вагони з насінням сої, станція призначення Одеса - Порт Одеської залізниці, одержувач - філія АТ “ДПЗКУ “Одеський зерновий термінал».
Так, згідно вказаної накладної маса вантажу у вагонах становить:
- у вагоні №53533797 - 70 200 кг;
- у вагоні №53209920 - 70 400 кг;
- у вагоні №95158341 - 69 500 кг.
Надалі за доводами позивача на станції Подільськ було здійснено контрольне зважування зазначених вагонів та виявлено невідповідність маси вантажу порівняно з перевізним документом у зв'язку з чим 13.01.2024 АТ "Українська залізниця" складено комерційні акти №406802/1, №406802/2 та №406802/3, зі змісту яких вбачається, що:
- вага вантажу у вагоні №53533797 складає - 77 150 кг;
- вага вантажу у вагоні №53209920 складає - 78 600 кг;
- вага вантажу у вагоні №95158341 складає - 74 900 кг.
Копії вказаних документів додано до позовної заяви.
З огляду на вказане позивач нарахував до стягнення з відповідача 423 420,00 гривень штрафу згідно зі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву суд, керуючись ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд цієї справи за наявними у ній матеріалами.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України “Про транспорт», “Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. Затверджен Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організації та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статтею 23 Статуту залізниць України передбачено, що Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію.
Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.
Станції видають вантажовідправникам бланки накладних (комплектів перевізних документів) за плату згідно з тарифом.
Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 затверджено правила оформлення перевізних документів.
Згідно з п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.
Маса вантажів визначається відправником.
Відповідно до п. 2.1. Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, зокрема графи “Маса вантажу», якщо вона визначена відправником, та “Спосіб визначення маси».
Згідно з п. 5 Правил оформлення перевізних документів загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип вагів зазначається в накладній.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Статтею 118 Статуту залізниці України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до приписів ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Враховуючи, що приписами закону передбачено, що відправник самостійно заповнює накладну, яку він надає разом з вантажем, а також те, що саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей зазначених ним у відповідній накладній, суд дійшов висновку, що у ТОВ “Баришівська зернова компанія» виникає обов'язок щодо зазначення правильних відомостей при оформленні накладної на вантаж, зокрема, щодо зазначення відомостей про масу вантажу.
Так, стаття 24 Статуту встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу, вказана норма покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України.
При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17.
Приписами ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 230, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статей 73, 76, 77, 86 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як слідує зі змісту наявних в матеріалах справи копій комерційних актів №406802/1, №406802/2 та №406802/3 від 13.01.2024 при комісійному зважуванні виявлено, що вага вантажу:
- в вагоні №53233797 становить 77 150 кг, тобто більше на 6 950 кг ніж зазначено відповідачем у накладній №34203356;
- в вагоні №95158341 становить 74 900 кг, тобто більше на 5 400 кг ніж зазначено відповідачем у накладній №34203356;
- в вагоні №53209920 становить 78 600 кг, тобто більше на 8 200 кг ніж зазначено відповідачем у накладній №34203356.
Отже, вказані обставини свідчать про недотримання ТОВ «Баришівська зернова компаня» вимог визначених Статутом залізниць України, зокрема, щодо зазначення правильних відомостей про масу вантажу у накладній, та, відповідно про наявність підстав для стягнення з останнього штрафу, передбаченого статтею 118 Статуту, у розмірі п'ятикратної провізної оплати за всю відстань перевезення - 423 420, 00 гривень.
В розрізі зробленого висновку судом враховано правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17, від 22.10.2021 у справі №905/191/21, згідно якого допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем згідно ч.1 ст. 77 ГПК України є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу.
Стосовно ж клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу на 50% слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Так, при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку, відтак вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Встановлення таких обставин вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 73, ч. 1 ст. 74, 86 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В розрізі зазначених вище норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати, що судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як обов'язок доказування в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони.
Однак відповідач не довів належними доказами існування виняткових обставин, за наявності яких можливе зменшення необхідного до стягнення суми штрафу, тоді як доводи відповідача про відсутність як збитків у позивача, так і умислу у відповідача судом відхиляються, позаяк вказане не свідчить про винятковість випадку порушення ТОВ «Баришівська зернова компанія» зобов'язання передбаченого ст. 37 Статуту залізниць України.
Також не свідчать про наявність підстав для зменшення розміру штрафу доводи відповідача про наявність перевантаження лише у трьох вагонах з усієї партії відправлених вагонів та користування ТОВ "Баришівська зернова компанія" послугами АТ "Українська залізниця" у значних масштабах у 2023 році, позаяк відповідне жодним чином не впливає на обов'язки відповідача щодо дотримання зобов'язань передбачених Статутом та ступінь їх виконання і добросовісність поведінки в межах таких правовідносин.
Щодо ж посилань відповідача на важкий фінансовий стан через збитковість господарської діяльності та брак кваліфікованих кадрів у зв'язку з мобілізацією суд зазначає, що сторони знаходяться у рівних умовах ведення бізнесу та несуть тягар наслідків такої господарської діяльності, зокрема, щодо сплати штрафних санкцій за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу, у зв'язку з чим відповідне клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Ураховуючи зазначені вище норми права, а також те, що відповідач порушив вимоги, визначені Статутом, зокрема, щодо зазначення правильних відомостей про масу вантажу у накладній, та те, що заявлений до стягнення розмір штрафу є арифметично правильним, суд дійшов висновку, що вимога Акціонерного товариства “Українська залізниця» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Баришівська зернова компанія» 423 420 штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована відповідачем у встановленому порядку.
Витрати позивача по сплаті судового збору, у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача повністю.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Баришівська зернова компанія» (Київська область, Броварський район, селище міського типу Баришівка, вулиця Торф'яна, будинок 11, ідентифікаційний код 32886518) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця» (вул. Є. Гедройця, 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 40075815) 423 420 (чотириста двадцять три тисячі чотириста двадцять) грн 00 коп. штрафу та 5 081 (п'ять тисяч вісімдесят одну) грн 04 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 12.05.2025.
Суддя В.А. Ярема