вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" травня 2025 р. м. Київ Справа № 369/1759/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),
третя особа - Дочірнє підприємство "Дніпровський круг" (03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, 2-б),
про визнання нерухомого майна предметом іпотеки
Суддя Бабкіна В.М.
секретар судового засідання: Крикун І.В.
Представники сторін:
від позивача: Брижатий С.В. (ордер АІ № 1572936 від 30.04.2025 р., свідоцтво адвоката № 4761 від 13.12.2011 р.);
від відповідача: Нурищенко С.В. (ордер АА № 1458009 від 22.06.2024 р., свідоцтво адвоката № 3119 від 29.11.2007 р.);
від третьої особи: не з'явився
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області за виключною підсудністю від Господарського суду міста Києва надійшла справа № 369/1759/22 (вх. № 352/25 від 12.03.2025 р.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" до ОСОБА_1 , третя особа - Дочірнє підприємство "Дніпровський круг", про визнання нерухомого майна предметом іпотеки.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання за позивачем права іпотеки на нежиле приміщення НОМЕР_1 загальною площею 94,7 кв.м за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Боярка, вул. Білогородська, 51, корп. 6, поверх 17, яке було передано в іпотеку на підставі іпотечного договору від 21 листопада 2008 року, укладеного між ТОВ КБ «Арма», правонаступником якого є позивач, та ДП «Дніпровський круг», право власності на яке на теперішній час належить ОСОБА_1 , у зв'язку з чим у січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» і звернулося до суду з даним позовом про визнання за ним права іпотеки на зазначене вище нерухоме майно.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.06.2023 р. у задоволенні позову ТОВ «Українська боргова компанія» було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 16.01.2024 р. рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області було змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Постановою Верховного Суду від 25.09.2024 р. було частково задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія», рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області та постанову Київського апеляційного суду скасовано, провадження у справі № 369/1759/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» до ОСОБА_1 , третя особа - Дочірнє підприємство «Дніпровський круг», про визнання нерухомого майна предметом іпотеки закрито та роз'яснено ТОВ «Українська боргова компанія», що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, і протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення позивач може звернутися до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2024 р. було поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» строк на подання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, заяву позивача про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено, справу № 369/1759/22 було передано для продовження розгляду до Господарського суду м. Києва.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву та запропоновано третій особі подати письмові пояснення по суті спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 р. було відкладено підготовче засідання, встановлено позивачу строк для надання відповіді на відзив, відповідачу - строк для подання заперечень на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 р. було постановлено передати матеріали даної справи за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області за місцезнаходженням нерухомого майна, щодо якого виник даний спір.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 р., для розгляду справи № 369/1759/22 було призначено суддю Бабкіну В.М.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2025 р. справу № 369/1759/22 було прийнято до провадження, підготовче засідання призначено на 05.05.2025 р.
20.03.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява б/н від 20.03.2025 р. (вх. № 3843/25 від 21.03.2025 р.) про залишення позовної заяви без руху, за змістом якої заявник зазначає, що у справах про визнання нерухомого майна предметом іпотеки ціна позову визначається, виходячи з вартості предмета іпотеки, зазначеної в договорі іпотеки, тому відповідач вважає, що позивачеві слід зазначити ціну позову з урахуванням вартості майна, визначеної в іпотечному договорі, визначити розмір судового збору з розрахунку 1,5 % від ціни позову та за потреби - доплатити судовий збір.
У судовому засіданні 05.05.2025 р. представник відповідача підтримував зазначену заяву та вказував про наявність у позовній заяві й інших недоліків у вигляді невідповідностей приписам ст. 162 ГПК України; представник позивача проти вказаної заяви заперечував; представник третьої особи до суду не з'явився. Водночас, всі учасники процесу про дату і час судового засідання були повідомлені належно.
Слід зазначити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
Дослідивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" б/н від 25.01.2022 р., суд дійшов висновку, що вказана подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України станом на час її подання з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Тобто будь-який майновий спір має ціну; різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Метою подання позову з вимогою про визнання за особою права іпотекодержателя є підтвердження існування у відповідної особи майнового інтересу щодо нерухомого майна, яке є предметом іпотеки та має вартісну оцінку, визначену в договорі іпотеки.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.10.2023 р. у справі № 906/1026/22 дійшла висновку, що позов про визнання права іпотекодержателя необхідно розглядати саме як вимогу майнового характеру, оскільки, визнавши за собою таке право, іпотекодержатель набуває легітимного очікування успішної реалізації своєї можливості отримати у власність майно (нерухоме майно або грошові кошти) для задоволення своїх майнових вимог до боржника за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою.
З огляду на викладене, при зверненні до суду позивачу необхідно вказати в позовній заяві ціну позову та сплатити судовий збір, виходячи з вартості предмета іпотеки, за ставкою, передбаченою законом для вимог майнового характеру.
При цьому, позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження вартості спірного майна (нежитлове приміщення НОМЕР_1 загальною площею 94,7 кв.м. за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський (Бучанський) р-н., м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 51, корп. 6, поверх 17) станом на дату звернення позивача до суду та з урахуванням даних доказів визначити ціну позову стосовно вимоги про визнання права іпотеки на нього.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено 2481,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 4959996 від 06.01.2022 р.
Проте, як вже зазначалося вище, позивачеві у даній справі необхідно подати докази сплати судового збору за заявленою у даній справі майновою вимогою, виходячи з ціни позову у вигляді вартості спірного майна (докази щодо якої слід подати суду) та ставки розміром 1,5 відсотки ціни позову.
Крім цього, згідно з п. 6 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Дослідивши позовну заяву, суд встановив, що вона не містить вказаних відомостей.
Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Між тим, у наявній в матеріалах справи позовній заяві не зазначено інформації про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» подано без додержання вимог, передбачених ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків (ч. 12 ст. 176 ГПК України).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 13 ст. 176 ГПК України).
Керуючись п.п. 3, 6, 7 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 11 ст. 176, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Повідомити позивача про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
зазначення ціни позову;
зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
подання доказів щодо вартості нерухомого майна - предмету іпотеки, право щодо якого просить визнати за ним позивач, станом на дату подання позову;
подання доказів сплати судового збору за майновою позовною вимогою, виходячи з вартості вказаного нерухомого майна.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню відповідно до приписів статей 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 12.05.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна