Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 травня 2025 року Справа №200/15721/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в підготовчому засіданні в порядку письмового провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про залишення позовної заяви без руху та залишення позову без розгляду в адміністративній справі № 200/15721/21 за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) (адреса: АДРЕСА_2 )
про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення неправомірно утриманих коштів,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 № 38-АГ від 11.01.2021 року «Про результати службового розслідування»;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , неправомірно утримані з його грошового забезпечення кошти, стягнуті на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 № 38-АГ від 11.01.2021 року.
Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2021 року зазначену справу передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В. від 19 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/15721/21. Поновлено позивачу строк звернення до суду з цим позовом. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 22 грудня 2021 року на 10 год. 00 хв.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року продовжено на тридцять днів строк проведення підготовчого провадження у справі. Підготовче засідання у справі № 200/15721/21 відкладено до 02.02.2022 року до 10:00 год.
Згідно з довідкою від 02 лютого 2022 року розгляд справи № 200/15721/21 відкладено з 02 лютого 2022 р. у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Згідно з довідкою від 09 лютого 2022 року підготовче засідання у справі №200/15721/21 відкладено з 09 лютого 2022 р. на 28 лютого 2022 р. о 10:00 з інших причин.
Ухвалою від 21 грудня 2022 року продовжено судовий розгляд адміністративної справи № 200/15721/21.
Ухвалою від 23 листопада 2023 року відкладено розгляд адміністративної справи № 200/15721/21 до 14.02.2024 року.
Ухвалою від 07 березня 2024 року відкладено розгляд адміністративної справи № 200/15721/21 до 13.05.2024 року.
Ухвалою від 20 травня 2024 року відкладено розгляд адміністративної справи № 200/15721/21 до 12.08.2024 року.
Ухвалою від 04 вересня 2024 року відкладено розгляд адміністративної справи № 200/15721/21 до 11.11.2024 року.
Ухвалою від 11 грудня 2024 року відкладено розгляд адміністративної справи №200/15721/21 до 07.02.2025 року.
У зв'язку з перебуванням судді Давиденко Т.В. на лікарняному з 05 березня 2025 року, на підставі розпорядження керівника апарату Донецького окружного адміністративного суду С.Троцак від 17 квітня 2025 року № 77 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 200/15721/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 квітня 2025 року адміністративна справа № 200/15721/21 передана на розгляд судді Смагар С.В.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 200/15721/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення неправомірно утриманих коштів. Розгляд адміністративної справи № 200/15721/21 вирішено розпочати спочатку за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 08 травня 2025 року на 10 годину 00 хвилин. Підготовче засідання вирішено проводити в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи суд зазначає, що в матеріалах справи наявні клопотання Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про залишення позовної заяви без руху, а також про залишення позову без розгляду, подані відповідачем 13 грудня 2021 року.
Щодо клопотання про залишення позову без руху суд зазначає наступне.
Відповідач просить залишити позовну заяву без руху у зв'язку з несплатою судового збору. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що з аналізу пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» у сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством, саме через набуття такого статусу. Але статус учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів. Разом із цим відповідача зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань найменуванням відповідача є Військова частина НОМЕР_1 . Зазначає, що військова частина НОМЕР_1 - є умовним найменуванням органу охорони державного кордону для здійснення адміністративно-господарської діяльності, а НОМЕР_2 прикордонний загін - є дійсним найменуванням органу державного кордону. Найменування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » взагалі не існує як найменування органу охорони державного кордону.
Суд зазначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати згідно з частиною 2 статті 132 КАС України встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Частиною 1 статті 3 Закону 3674-VI визначено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.
При зверненні до суду з позовом позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 12, 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Суд зазначає, що спірні правовідносини у цій справі виникли під час виконання позивачем, як військовослужбовцем, своїх службових обов'язків, а відтак позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 Закону України «Про судовий збір».
Щодо найменування відповідача суд зазначає, що спірний наказ № 38-АГ від 11 січня 2021 року прийнятий ІНФОРМАЦІЯ_1 та підписаний в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 . Саме з цих причин позивач визначив у якості відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ).
Водночас, відповідач не заперечує, що саме військова частина НОМЕР_1 є належним відповідачем у цій справі. Фактично позивачем невірно визначено найменування органу державного кордону, що не є суттєвим недоліком позову.
Суд зауважує, що питання щодо залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відкриття провадження у справі або відмова у його відкритті є виключно компетенцією суду та вирішуються суддею після одержання позовної зави та з'ясування обставин, визначених частиною 1 статті 171 КАС України.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про залишення позовної заяви без руху.
Щодо клопотання про залишення позову без розгляду суд зазначає наступне.
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначає, що відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 38-АГ «Про результати службового розслідування» датований 11 січня 2021 року. 27 січня 2021 року позивачу було доведено оскаржуваний наказ та роз'яснено його суть, але останній відмовився зробити відмітку про ознайомлення, про що складено Акт від 27 січня 2021 року та засвідчено підписами посадових осіб військової частини. В подальшому, 22 липня 2021 року з проханням звернення до начальника НОМЕР_2 прикордонного загону з особистих питань. 03.08.2021 року начальником І Прикордонного загону проведено бесіду з позивачем з приводу утримання з нього коштів з грошового забезпечення, з наданням письмової відповіді про підстави стягнення заборгованості. (лист від 09.08.2021 року № 11/8671). Таким чином оскаржуваний наказ доведено до відома позивача 27 січня 2021 року, та додатково доведено під час особистої бесіди 03 серпня 2021 року. Вказані обставини є підставою для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з цим позовом.
На підтвердження зазначених обставин відповідачем наданий Акт відмови від підпису від 27 січня 2021 року; рапорт, поданий позивачем 22 липня 2022 року, щодо надання дозволу звернутися з особистих питань до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ; лист від 09.08.2021 року № 11/8671 про надання відповіді.
Розглянувши вказане клопотання суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною 1 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом із цим суд зауважує, що позивачем при зверненні до суду була надана заява про поновлення строку звернення до суду з цим позовом. Ухвалою суду від 19 листопада 2021 року позивачу поновлено строк звернення до суду з цим позовом.
Згідно з частиною 4 статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу; Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду.
Згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У Рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 ЄСПЛ констатує, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішеннях у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 ЄСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ у справі «Іліан проти Туреччини» зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Оцінюючи докази, додані відповідачем до клопотання про залишення позову без розгляду, суд зазначає, що Акт від 27 січня 2021 року про відмову від підпису про ознайомлення з оскаржуваним наказом та наявний в матеріалах справи аркуш бесіди, проведеної з позивачем 27 січня 2021 року, на думку суду, не є прямим доказом доведення до відома позивача оскаржуваного наказу, оскільки складання таких документів могло бути лише формальністю.
З приводу рапорту, поданого позивачем 22 липня 2022 року, щодо надання дозволу звернутися з особистих питань до начальника І прикордонного загону суд зазначає, що такий рапорт у сукупності з наданою відповідачем копією журналу особистого прийому громадян № 27/39 може слугувати доказом того, що позивач дійсно 03 серпня 2021 року звертався до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу утримання коштів з його грошового забезпечення. Водночас, такі докази не містять інформації про відповідь, яка була надана позивачу на його звернення безпосередньо під час особистого прийому.
У журналі особистого прийому громадян № 27/39 зазначено, що позивач звертався 03 серпня 2021 року з приводу утримання коштів з грошового забезпечення, також зазначено, що звернення «розглянуто особисто…», «надіслано роз'яснення». Як зазначає відповідач, за наслідками особистої бесіди позивачу надано письмову відповідь про підстави стягнення заборгованості листом від 09.08.2021 року № 11/8671.
У листі начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 09.08.2021 року № 11/8671 дійсно роз'яснено позивачу, що стягнення коштів з його грошового забезпечення проводиться відповідно до наказу № 38-АГ від 11 січня 2021 року «Про результати службового розслідування», проте доказів надіслання цього листа на адресу позивача, або вручення останньому особисто, відповідачем не надано.
Отже, доводи позивача, викладені у клопотанні про залишення позову без розгляду, є суб'єктивними, а документи, надані на підтвердження цих доводів не є прямими доказами порушення позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Водночас, факт звернення позивача до начальника НОМЕР_2 прикордонного загону з приводу утримання коштів з грошового забезпечення вказує на те, що позивач дійсно не був обізнаний про наявність спірного наказу.
Крім того, матеріали справи містять докази щодо листування представника позивача з відповідачем з приводу встановлення підстав відрахування коштів з грошового забезпечення позивача, а саме: адвокатський запит від 13 вересня 2021 року, здійснений з метою встановлення підстав відрахування коштів з грошового забезпечення позивача; лист НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 22 вересня.2021 року, яким роз'яснено представнику позивача, що для виготовлення копій документів позивачу необхідно внести на рахунок військової частини певну суму коштів; лист представника позивача від 18 жовтня 2021 року щодо направлення квитанції про сплату коштів для виготовлення документів. Вказане дає підстави для висновку, що позивач дійсно до жовтня 2021 року не був ознайомлений із оскаржуваним наказом.
З огляду на встановлені судом обставини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. ст. 240, 248, 250, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі № 200/15721/21 - відмовити.
2. У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про залишення позову без розгляду в адміністративній справі № 200/15721/21 - відмовити.
3. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.
4. Повний текст ухвали складений та підписаний 08 травня 2025 року.
Суддя С.В. Смагар