Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
09 травня 2025 року Справа №200/3154/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зінченко О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
05 травня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Сакуна В.А., який діє на підставі ордера від 02.05.2025, звернулась із позовною заявою ОСОБА_2 (далі-позивач) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі-відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Донецькій області «Про порушення службової дисципліни т.в.о. інспектора відділу підтримки УГІ ГУНП в Донецькій області капітаном поліції Я. Смагою та її покарання» від 20.02.2025 № 370, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_3 , а саме: звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Донецькій області «По особовому складу» від 24.02.2025 № 96 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_4 за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) та позбавлення премії у лютому 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області розглянути рапорт ОСОБА_1 від 20.01.2025 про звільнення зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), з урахуванням висновків суду.
В позовній заяві представник позивачки також просив поновити строк звернення до суду із даною позовною заяву, у зв'язку із отриманням копії наказу про звільнення лише 15.04.2025 року представником позивача.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок такого строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 05 липня 2018 року по справі №810/384/17.
Отже, законодавством передбачено, що у разі, якщо особа мала реальну можливість дізнатись про порушення свого права, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Слід також зазначити, що на момент виникнення спірних правовідносин позивачка була поліцейським та проходила службу в Національній поліції України.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про Національну поліцію» поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань.
Приймаючи до уваги, що позивачка звернулась із рапортом про звільнення 20.01.2025, після подання зазначеного рапорту та не отримавши протягом місяця будь-яку відповідь позивачка мала можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії або бездіяльність), у зв'язку із чим звернувшись 05.05.2025 до суду з позовними вимогами, позивачка пропустила строк звернення до суду.
Питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19) виклав правову позицію, згідно якої отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, дата отримання оскаржуваних наказів - 15.04.2025 року не змінює моменту, коли позивачка мала дізнатися про порушення своїх прав, а 28.03.2025 - дата звернення до відповідача із запитом щодо надання наказів про звільнення та трудової книжки лише свідчить про початок вчинення позивачем дій щодо реалізації свого права.
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, до якої зупинялося провадження у цій справі) висловив правову позицію, згідно якої право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Також Верховний Суд зазначив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Таким чином, позивачем належним чином не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних обставин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду. Отже, підстави, вказані позивачем у заяві, визнані судом неповажними.
Згідно із частиною першою статті 123 КАС України, якою передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, даний позов слід залишити без руху, на підставі положень частини першої статті 123 КАС України, із наданням позивачеві десятиденного строку, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для звернення до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.
Згідно із частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Також слід роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде повернута позивачеві.
Керуючись статтями 160, 161, 172, 169, 167, 248, 256, частиною 2 статті 293, 294, 295, 297, 370 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити особі, яка звернулася із позовною заявою, десятиденний строк від дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити інші причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин його пропуску.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала постановлена, складена та підписана 09 травня 2025 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В. Зінченко