25 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 752/12890/21
провадження № 61-11506св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2022 року
та постанову Київського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року у справі
за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, заінтересована особа ? ОСОБА_2 ,
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою на дії приватного виконавця, у якій просив визнати неправомірними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д. А. про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 від 09 вересня 2022 року про стягнення
з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні, про стягнення
з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні, про арешт майна боржника у виконавчому провадженні, про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні, зобов'язати приватного виконавця Гненного Д. А. повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття
до виконання, а саме ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва
від 20 січня 2022 року.
Скаргу обґрунтував тим, що 09 вересня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д. А. на підставі виданої Голосіївським районним судом міста Києва ухвали про затвердження мирової угоди було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження встановлено,
що ухвала суду про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), а саме
у порушення вимог пункту 7 частини першої статті 4 Закону в ухвалі
не зазначено строк її пред'явлення до виконання, у зв'язку з чим ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом.
Крім того, у постанові про відкриття виконавчого провадження та всіх наступних постановах зазначена дата постановлення ухвали 12 серпня
2022 року, а не 20 січня 2022 року. Ухвала про затвердження мирової угоди
є виконавчим документом, а тому повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законом ознаки та відомості, зокрема щодо умов, розміру
і строків виконання зобов'язань сторін. Посилаючись на наведене, а також звертаючи увагу на те, що за таких обставин і наступні постанови приватного виконавця є неправомірними, оскільки є похідними
від постанови про відкриття виконавчого провадження, просив скаргу задовольнити.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада
2022 року скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д. А., заінтересована особа - ОСОБА_2 , залишено без задоволення.
Провадження в частині визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д. А.
про стягнення з боржника основної винагороди від 09 вересня 2022 року
та визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д. А. про стягнення
з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 09 вересня 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 від 09 вересня 2022року закрито.
Додатковою ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва
від 14 лютого 2023 року заяву приватного виконавця виконавчого округу Гненного Д. А. про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д. А., заінтересована особа - ОСОБА_2 , задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д. А. понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2022 року та додаткову ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2023 року залишено без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 листопада 2022 року
та додаткову ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого
2023 року залишено без змін.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 28 квітня
2023 року заяву представника приватного виконавця виконавчого округу
м. Києва Гненного Д. А. - адвоката Пахолока Т. П. про розподіл витрат
на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д. А. витрати на професійну правничу допомогу
в розмірі 5 000, 00 грн.
28 липня 2023 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, звернувся
до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись
на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2022 року, постанову Київського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
02 жовтня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Підставою відкриття касаційного провадження частина друга статті 389 ЦПК України.
24 жовтня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшли витребувані матеріали справи.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання
про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну
від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції
не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.
За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі
п'яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, заінтересована особа ? ОСОБА_2 , за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва
від 21 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду
від 06 квітня 2023 року призначити до судового розгляду в складі колегії
з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська