09 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/16225/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши заяву заступника керівника Київської міської прокуратури про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Чумака Ю. Я., Дроботової Т.Б., Багай Н.О. у справі № 910/16225/24
за касаційною скаргою Приватного підприємства «Валентина-92»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі
за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави
до 1. Київської міської ради, 2. Приватного підприємства «Валентина-92»
про знесення самочинного об'єкта нерухомого майна, визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації права та скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі,
До Верховного Суду 07.05.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява заступника керівника Київської міської прокуратури про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Чумака Ю.Я., Дроботової Т.Б., Багай Н.О. у справі №910/16225/24, з посиланням на пункт 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Заява мотивована, тим що судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Чумак Ю.Я., Дроботова Т.Б., Багай Н.О. не можуть брати участь у розгляді справи №910/16225/24, оскільки існують обставини, які, на думку заявника, викликають сумніви в їх неупередженості та об'єктивності по відношенню до заявника. Заступник прокурора зазначає, що колегія суддів у складі: Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О. розглядала справу №910/15634/23. Постановою Верховного Суду від 01.10.2024 у цій справі касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі №910/15634/23 залишено без змін. Крім того заступник прокурора зазначає, що колегія суддів у складі: Багай Н.О. - головуючої, Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я. розглядала справу №910/20103/23. Постановою Верховного Суду від 01.10.2024 у цій справі касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 у справі №910/20103/23 залишено без змін.
На думку заступника керівника Київської міської прокуратури, суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Чумаком Ю.Я., Дроботовою Т.Б., Багай Н.О., було здійснено перегляд судових рішень у справі №910/15634/23 та у справі №910/20103/23, а тому існує вірогідність, що перегляд оскаржуваного судового рішення у справі №910/16225/24 буде здійснено з порушенням принципу неупередженості та об'єктивності. Тому заступник керівника Київської міської прокуратури на підставі пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України заявив відвід суддям Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Чумаку Ю.Я., Дроботовій Т.Б., Багай Н.О. у справі №910/16225/24.
Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2025 визнано доводи, викладені в заяві заступника керівника Київської міської прокуратури про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Чумака Ю.Я., Дроботової Т.Б., Багай Н.О. у справі №910/16225/24, необґрунтованими. Передано матеріали касаційної скарги Приватного підприємства «Валентина-92» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі №910/16225/24 на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви заступника керівника Київської міської прокуратури про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Чумака Ю.Я., Дроботової Т.Б., Багай Н.О. у справі №910/16225/24.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2025 у справі №910/16225/24 для розгляду заяви про відвід судді (суддів) у випадку, коли суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, визначено суддю Верховного Суду Малашенкову Т.М.
Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відтак, Суд під час розгляду заяви про відвід, ураховуючи положення статті 39 ГПК України виходить з того, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Суд виходить з того, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Вимогами змісту статей 35, 36 ГПК України визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік обставин, зазначених у пункті 5 частини першої статті 35 ГПК України, чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання певних обставин тими обставинами, про які йдеться в наведеній вище нормі цього Кодексу, належить саме до повноважень Верховного Суду.
Приписами частин другої, третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, зокрема, судді може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.
Верховний Суд застосовує Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у цій справі як джерело права з огляду на частину першу статті 3, частин першої, другої, четвертої статті 11 ГПК України, статтю 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Стаття 6 Конвенція вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був «безстороннім».
Отже, за усталеною практикою ЄСПЛ безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб ( рішення ЄСПЛ «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 118; «Мікаллеф проти Мальти» (Micallef v. Malta) [ВП], § 93).
ЄСПЛ у своїй практиці визначив критерії оцінки безсторонності та розрізняє:
i) суб'єктивний, тобто спробу встановити переконання або особистий інтерес певного судді у даній справі;
ii) об'єктивний, тобто встановити, чи суддя надав достатні гарантії, які виключали б будь-які правомірні сумніви з цього приводу («Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 118; «Пірсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium), § 30; «Грівз проти Сполученого Королівства» (Grieves v. the United Kingdom) [ВП], § 69; «Моріс проти Франції» (Morice v. France) [ВП], § 73).
Відтак, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
У рамках суб'єктивного критерію ЄСПЛ завжди вважав, що особиста неупередженість судді є презумпцією, доки не буде доведено протилежне (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, рішення ЄСПЛ § 119; «Хаушільдт проти Данії» (Hauschildt v. Denmark), § 47).
Межа між цими двома критеріями не є герметичною, оскільки не лише сама поведінка судді може, з точки зору зовнішнього спостерігача, породити об'єктивно виправдні сумніви у його неупередженості (об'єктивний підхід), але й може свідчити про його особисте переконання (суб'єктивний підхід). Тому застосування одного з цих критеріїв, або ж обох, залежатиме від конкретних обставин, пов'язаних із спірною поведінкою (рішення ЄСПЛ «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], §§ 119 і 121 заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ).
Щодо виду необхідних доказів, то, наприклад, ЄСПЛ намагався перевірити обґрунтованість тверджень про те, що суддя виявляв будь-яку ворожість або, керуючись особистими мотивами, добився того, що справа була призначена саме йому (рішення ЄСПЛ у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), § 25).
Хоча іноді важко навести докази на спростування презумпції особистої безсторонності судді, проте вимога об'єктивної безсторонності надає додаткову важливу гарантію. Суд визнає складність встановлення порушення статті 6, спричинене особистою упередженістю, і тому у переважній більшості випадків застосовує об'єктивний підхід (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП] заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 119; «Моріс проти Франції» (Morice v. France) [ВП], § 75).
Суд зважує на те, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішенняу справі «Де Куббер проти Бельгії», від 26.10.1984, Series А, N 86).
З аналізу підпункту 5 частини першої статті 35 ГПК України та статті 6 Конвенції суд висновує, що не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України.
Верховний Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та / чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Відтак, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Верховний Суд відзначає, що частина четверта статті 35 ГПК України містить імперативний припис.
Так, частиною четвертою статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Розглядаючи доводи заяви, Суд виходить з того, що:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі №910/16225/24 у задоволенні заяви Київської міської прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі №910/16225/24 ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 скасовано; ухвалено нове судове рішення, яким заяву заступника керівника Київської міської прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/16225/24 задоволено.
До Верховного Суду 08.04.2025 надійшла касаційна скарга Приватного підприємства «Валентина-92» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі №910/16225/24, подана 03.04.2025 засобами поштового зв'язку разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Валентина-92» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі №910/16225/24 та вирішено здійснювати перегляд оскаржуваного судового рішення без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
У провадженні Верховного Суду перебувала справа №910/15634/23 за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ПП «ВАЛЕНТИНА-92» про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю загальною площею 551,2 кв.м, розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельних ділянок по вул. Табірній (Лагерній), 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі №910/15634/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 та постановою Верховного Суду від 01.10.2024, у задоволенні позову прокурора відмовлено.
Касаційний розгляд справи №910/15634/23 здійснювався у складі колегії суддів: Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.
Також, у провадженні Верховного Суду перебувала справа №910/20103/23 за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави до Київської міської ради, ПП «ВАЛЕНТИНА-92» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки площею 0,0279 га по вул. Табірній (Лагерній), 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 у справі №910/20103/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 та постановою Верховного Суду від 01.10.2024 у задоволенні позову прокурора відмовлено.
Касаційний розгляд справи №910/20103/23 здійснювався у складі колегії суддів: Багай Н.О. - головуючого, Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я.
Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2025 у справі №910/16225/24 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП «ВАЛЕНТИНА-92» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі №910/16225/24 за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави до Київської міської ради, ПП «ВАЛЕНТИНА-92» про знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомого майна, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю площею 551,2 кв.м та повернення земельної ділянки площею 0,0465 га по вул. Табірній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва. (склад колегії суддів: Чумак Ю.Я. - головуючий, Дроботова Т.Б., Багай Н.О.).
З огляду на характер доводів викладених у заяві про відвід колегії суддів, Суд, ураховуючи, приписи пункту 5 частини першої статті 35 ГПУ України та частину четверту статті 35 ГПК України у контексті поданої заяви про відвід доходить висновку, що (1) фактично викладені доводи у заяві про відвід зводяться до незгоди з процесуальними судовими рішеннями у справі №910/15634/23, до складу якого входили судді Верховного Суду: Чумак Ю.Я., Дроботова Т.Б., Багай Н.О. та у справі №910/20103/23 до складу якого входили судді Верховного Суду: Багай Н.О., Дроботова Т.Б., Чумак Ю.Я., в яких сторонами виступають ті ж особи, що і у справі №910/16225/24, а предметом спору у справі №910/16225/24 є нежитлова будівля та земельна ділянка по вул. Табірній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва, що розглядався у складі колегії суддів: Чумака Ю.Я., Дроботової Т.Б., Багай Н.О. у справі №910/15634/23 та у складі суддів: Багай Н.О., Дроботова Т.Б., Чумак Ю.Я. у справі №910/20103/23 відповідно рішень у яких в позові відмовлено та (2) зводиться до припущень заявника про те, що має місце обставина, яка може створити обґрунтовані сумніви у неупередженості та об'єктивності колегії суддів.
Верховний Суд виходить з імперативного припису частини четвертої статті 35 ГПК України та того, що висновки або позиції судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, адже підґрунтям здійснення правосуддя є тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи. В протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших таких справ у подальшому.
Метою відводу є гарантування безсторонності суду, в тому числі для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Верховний Суд, зважаючи на те, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного, а заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували, що колегія суддів Верховного Суду у складі: Чумака Ю.Я., Дроботової Т.Б., Багай Н.О. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи, або / та / чи існують переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їх безсторонності або / та / чи існування наявності фактів, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів, адже незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в цій чи / та інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, участь судді у іншій справі не може бути підставою для відводу та не є і не може викликати сумніви щодо безсторонності та неупередженості судді / суддів, і не свідчать, що у цьому контексті за цими доводами та обставинами, є питанням довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі, а також для того щоб за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача виникли сумніви у неупередженості судді.
Виходячи з викладеного, Суд зазначає, що доводи заявника щодо необхідності відводу колегії суддів Верховного Суду у складі: Чумака Ю.Я., Дроботової Т.Б., Багай Н.О. є доводами саме з підстав незгоди з судовими рішеннями у справі №910/15634/24 та у справі №910/20103/23 та суб'єктивним припущеннями.
Отже, доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства щодо наявності підстав для відводу, не підтверджені належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, ґрунтуються на припущеннях та суб'єктивних міркуваннях, які не містять об'єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які б викликали сумнів у об'єктивності або неупередженості суддів і які б могли бути перевіреними; та / чи / або на переконливі факти, які б могли викликати сумнів у їх об'єктивності і неупередженості, а відтак, з огляду на частину четверту статті 35 ГПК України не можуть бути підставою для їх відводу в розумінні статей 35, 36 ГПК України.
Таким чином, сама по собі позиція учасника справи, що колегія суддів Верховного Суду у складі: Чумака Ю.Я., Дроботової Т.Б., Багай Н.О. розглядала справу №910/15634/23 та у складі: Багай Н.О., Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я. розглядала справу №910/20103/23, в яких предметом спору як і у справі №910/16225/24 є один і той самий об'єкт нерухомості - нежитлова будівля площею 551,2 кв.м та повернення земельної ділянки по вул. Табірній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва, що розглядався у справі №910/15634/23 та у справі №910/20103/23, та відповідно до рішень у яких в позові відмовлено, а у справі №910/16225/24 визначено колегію суддів: Чумака Ю.Я., Дроботової Т.Б., Багай Н.О., є незгодою учасника справи з процесуальним рішенням та зводиться до припущень заявника про те, що має місце обставина, яка викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості та об'єктивності колегії суддів, і не свідчать про упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість і не є підставою для відводу колегії суддів Верховного Суду у складі: Чумака Ю.Я., Дроботової Т.Б., Багай Н.О. відповідно до наведених норм ГПК України.
Отже, доводи, наведені у заяві про відвід колегії суддів, не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів щодо неупередженості або об'єктивності колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі: Чумака Ю.Я., Дроботової Т.Б., Багай Н.О. у розгляді цієї справи, а також не містять обґрунтованого посилання на підстави, передбачені статтею 35 ГПК України, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.
Керуючись статтями 35, 39, 234, 235, 314 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні заяви заступника керівника Київської міської прокуратури про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Чумака Ю.Я., Дроботової Т.Б., Багай Н.О. у справі №910/16225/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова