29 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 902/1518/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - Кравченка А. М. (адвоката),
відповідача - Король Л. Б. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),
третьої особи - Сидорука В. В. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віто Енерджи"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2025 (колегія суддів: Розізнана І. В. - головуючий, Павлюк І. Ю., Миханюк М. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віто Енерджи"
до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства "Вінницяобленерго",
про стягнення 2 760 560,92 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Віто Енерджи" (далі - ТОВ "Віто Енерджи") звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (далі - КП "Вінницяоблводоканал") про стягнення з відповідача на користь позивача 2 760 560,92 грн, з яких: : 2 574 426,37 грн - основна заборгованість, 14 600,17 грн - 3 % річних, 171 534,38 грн - пеня.
1.2. Позовні вимоги ТОВ "Віто Енерджи" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно з умовами укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300 у частині здійснення платежів за спожиту електричну енергію за період із вересня 2022 року до лютого 2023 року.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.11.2024 у справі № 902/1518/23 задоволено позов ТОВ "Віто Енерджи" до КП "Вінницяоблводоканал" про стягнення з відповідача на користь позивача 2 760 560,92 грн.
Вирішено стягнути з КП "Вінницяоблводоканал" на користь ТОВ "Віто Енерджи" 2 574 426,37 грн основного боргу, 14 600,17 грн 3 % річних, 171 534,38 грн пені.
2.2. Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Віто Енерджи", господарський суд першої інстанції виходив із того, що в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/1519/23 за позовом ТОВ "Віто Енерджи" до КП "Вінницяоблводоканал" про стягнення з відповідача на користь позивача 247 049,11 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу від 10.02.2023 № 85 за період із березня 2023 року до квітня 2023 року. При цьому рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.05.2024, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 902/1519/23, задоволено позов ТОВ "Віто Енерджи" до КП "Вінницяоблводоканал". Місцевий господарський суд, проаналізувавши судове рішення у справі № 902/1519/23, з посиланням на частину 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України констатував, що в рішенні Господарського суду Вінницької області від 15.05.2024 у справі № 902/1519/23 встановлено обставини порушення роботи вузлів обліку відповідача (№ 5002653 та № 55002663 типу АСЕ 6000), яке полягало в зниженні рівнів напруги та призводило до недоврахування такими лічильниками обсягу спожитої електричної енергії. Враховуючи наведені обставини, які встановлені у справі № 902/1519/23, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість розрахованого Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (далі - АТ "Вінницяобленерго") обсягу спожитої електричної енергії в обсязі 612 755 кВт/год у період порушення обліку електричної енергії засобами обліку відповідача № 5002653 та № 55002663 типу АСЕ 6000 (з 08.09.2022 до 17.04.2023) на підставі пункту 8.6.18 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії. З урахуванням викладеного місцевий господарський суд зазначив, що у відповідача виникло зобов'язання з оплати обсягу спожитої електричної енергії в період порушення обліку електричної енергії в сумі 2 574 426,37 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300. Крім того, господарський суд першої інстанції, здійснивши перевірку нарахованих позивачем до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 14 600,17 грн та пені в розмірі 71 534,38 грн, установив правильність проведених розрахунків.
2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2025 скасовано рішення Господарського суду Вінницької області від 07.11.2024 у справі № 902/1518/23 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Віто Енерджи" до КП "Вінницяоблводоканал" про стягнення з відповідача на користь позивача 2 760 560,92 грн.
2.4. Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ "Віто Енерджи", зазначив про порушення місцевим господарським судом приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір у цій справі виник із приводу невиконання договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300, який укладено з урахуванням положень Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, апеляційний господарський суд, проаналізувавши судові рішення у справі № 902/1519/23, установив, що спір у справі виник у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору від 10.02.2023 № 85, який не є матеріальною підставою позову у справі, що розглядається. При цьому апеляційний господарський суд урахував, що відповідач не погоджувався з правовою оцінкою, наданою судами у справі № 902/1519/23, сплатив судовий збір та намагався оскаржити судові рішення до Верховного Суду. Однак ухвалою Верховного Суду від 17.10.2024 було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 902/1519/23, оскільки предмет позову в наведеній справі був меншим ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023. Тому апеляційний господарський суд вирішив самостійно дослідити кожен довід скаржника (КП "Вінницяоблводоканал") та докази, наявні в матеріалах справи № 902/1518/23, а також надати правову оцінку проведеному розрахунку за недообліковану електричну енергію, поставлену відповідачу на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300.
2.5. Апеляційний господарський суд установив, що позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") як до адміністратора комерційного обліку (АКО) для надання роз'яснення щодо нарахованих у червні обсягів електричної енергії споживачу КП "Вінницяоблводоканал". ПрАТ "НЕК "Укренерго" в рішенні від 23.08.2023 № 01/41468 повідомило про те, що коригування АТ "Вінницяобленерго" обсягів спожитої електричної енергії в червні 2023 року споживачем КП "Вінницяоблводоканал" до рівня фактичних та зняття донарахувань у червні 2023 року недооблікованої електричної енергії за точками комерційного обліку 62Z2166319944556, 62Z7187192270243, які здійснені АТ "Вінницяобленерго" за результатами проведення технічних перевірок 17.04.2023, відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку електричної енергії. АКО вважало, що суперечка між КП "Вінницяоблводоканал" та AT "Вінницяобленерго" вирішена на користь споживача. Цим рішенням також підтверджено, що розрахований АТ "Вінницяобленерго" обсяг донарахувань відповідачу за період порушення з вересня 2022 року до квітня 2023 року відповідає вимогам пункту 8.6.19 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Разом з тим, як установив апеляційний господарський суд, відповідач не погодився з рішенням ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 23.08.2023 № 01/41468 у частині проведених розрахунків, а тому звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор). Так, НКРЕКП здійснила аналіз суперечки та у відповіді від 25.12.2023 № 14248/20.3/7-23 вказала на недоліки, які були допущені АТ "Вінницяобленерго". Зокрема, Регулятор зазначив, що відсутність / падіння напруги в одному з вимірювальних ланцюгів у зв'язку з перегоранням запобіжника (при відсутності фіксації виходу з ладу засобів вимірювальної техніки) свідчить про наявність систематичної похибки вимірювання. При цьому апеляційний господарський суд установив, що НКРЕКП як орган, уповноважений розглядати рішення АКО, конкретно зазначила, як слід діяти у ситуації, яка виникла між сторонами, та звернула увагу на необхідність застосування приписів абзацу 2 пункту 8.6.18 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Однак АТ "Вінницяобленерго" у листі від 23.01.2024 № 06.78.1655 у відповідь на наведені висновки Регулятора зазначило, що не вбачає можливості визначити систематичну похибку внаслідок падіння напруги у вимірювальних ланцюгах. АТ "Вінницяобленерго" висловило власну позицію про те, що донарахування слід проводити з 08.09.2022, від дати, зафіксованої автоматизованою системою комерційного обліку електричної енергії, згідно з пунктом 8.6.20 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії за вказаними точками комерційного обліку. Проте апеляційний господарський суд критично оцінив відповідь АТ "Вінницяобленерго", оформлену листом від 23.01.2024 № 06.78.1655, оскільки, за висновком суду, така відповідь свідчить про незгоду АТ "Вінницяобленерго" з висновками НКРЕКП та про невиконання вказівок Регулятора. При цьому апеляційний господарський суд зауважив, що саме постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 затверджено Кодекс комерційного обліку електричної енергії. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд зазначив, що НКРЕКП є нормотворцем Кодексу комерційного обліку електричної енергії та Регулятором, який уповноважений розглядати відповідні спори у сфері енергетики та вказувати на недоліки, які були допущені суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. Надавши оцінку діям сторін у зазначеному спорі, Регулятор конкретно вказав на дії, які АТ "Вінницяобленерго" потрібно вчинити. Водночас, як установив апеляційний господарський суд, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які би підтверджували намагання АТ "Вінницяобленерго" провести експертизу та здійснити розрахунок відповідно до абзацу 2 пункту 8.6.18 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Крім того, як зазначив апеляційний господарський суд, НКРЕКП також звертала увагу на те, що розрахунок слід проводити з урахуванням віднімання від обсягу електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, обсягу електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача, та обсягу втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача. Однак зазначених дій не було проведено, що, за висновком суду, свідчить про невиконання АТ "Вінницяобленерго" вимог НКРЕКП, яка імперативно вказала на необхідність АТ "Вінницяобленерго" привести свої дії у відповідність до вимог законодавства шляхом здійснення відповідного перерахунку обсягів електричної енергії, використаної КП "Вінницяоблводоканал". Крім того, в матеріалах справи наявний лист відповідача від 17.07.2023 № 9/13-33-25, в якому він пропонував сторонам залучити незалежні експертні організації для звіряння фактично спожитих обсягів електричної енергії. Однак, як зазначив апеляційний господарський суд, пропозиція споживача була залишена поза увагою сторін, а в матеріалах справи відсутні докази, які би підтвердили обставину неможливості проведення експертизи з об'єктивних причин.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2025 у справі № 902/1518/23, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Віто Енерджи" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, а рішення Господарського суду Вінницької області від 07.11.2024 у справі № 902/1518/23 залишити в силі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Віто Енерджи" зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "Віто Енерджи", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. На думку скаржника, апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, неправильно застосував частину 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки щодо застосування цієї норми права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.
3.4. Крім того, скаржник вважає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пунктів 8.6.18, 8.6.20 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
3.5. КП "Вінницяоблводоканал" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ТОВ "Віто Енерджи" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. КП "Вінницяоблводоканал" вважає правильними висновки апеляційного господарського суду про те, що НКРЕКП є нормотворцем Кодексу комерційного обліку електричної енергії та Регулятором, який уповноважений розглядати відповідні спори у сфері енергетики та вказувати на недоліки, які були допущені суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. КП "Вінницяоблводоканал" зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які би підтверджували намагання АТ "Вінницяобленерго" провести експертизу та здійснити розрахунок електричної енергії відповідно до абзацу 2 пункту 8.6.18 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
3.6. 01.04.2025 до Верховного Суду від АТ "Вінницяобленерго" надійшли пояснення по суті касаційної скарги.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 28.12.2021 між ТОВ "Віто Енерджи" (постачальник) та КП "Вінницяоблводоканал" (споживач) укладено договір № 300 про постачання електричної енергії споживачу, за умовами якого постачальник продає електричну енергію згідно з додатком № 1 "Специфікація до Договору", в тому числі з урахуванням тарифу щодо послуги на передачу електричної енергії, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1 договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300).
4.2. Договір про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300 укладений з урахуванням положень Закону України "Про публічні закупівлі".
4.3. Пунктом 5.8 договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300 визначено, що оплата за договором має бути здійснена споживачем на підставі рахунка, який надається постачальником не пізніше сьомого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).
4.4. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата за спожиту електричну енергію здійснюється не пізніше тридцятого числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем) (пункт 5.6 договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300).
4.5. У пункті 8.2 договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300 сторони погодили, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно в разі: порушення споживачем строків розрахунків із постачальником - в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
4.6. Згідно з пунктом 12.1 договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300 цей договір набирає чинності в частині юридичних зобов'язань - з дати підписання і діє до 31.12.2022 та/або до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань; в частині розрахунків - з дати постачання електричної енергії та діє до 31.12.2022 та/або до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань; в частині постачання електричної енергії - з 01.01.2022 до 31.12.2022 (включно) (а в разі продовження договору - до дати, визначеної в додатковій угоді щодо постачання електричної енергії).
4.7. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 17.04.2023 відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) представники АТ "Вінницяобленерго" в присутності представника відповідача - головної інженерки Цвєткової Г. Є., яка допустила представників АТ "Вінницяобленерго" на об'єкт КП "Вінницяоблводоканал" для перевірки, було здійснено обстеження електроустановок та перевірено схеми обліку електричної енергії відповідача: в РП-307 НСК 1А ТІ (ЕІС код: 62Z7187192270243) та РП- 307 НСК 1А Т2 (ЕІС код: 62Z2166319944556).
4.8. Під час проведення перевірки встановлено факт порушення КП "Вінницяоблводоканал" підпункту 8 пункту 5.5.5 розділу V ПРРЕЕ, а саме: не забезпечено збереження цілісності встановлених на об'єкті споживача розрахункових засобів обліку. Встановлено, що на точках обліку вийшов з ладу запобіжник по фазі "С", що призвело до того, що лічильники АСЕ6000 № 55002653 та АСЕ6000 № 55002663 споживача не обліковували спожиту електричну енергію в повному обсязі. За фактом виявленого порушення в присутності головної інженерки Цвєткової Г. Є. були складені акти про порушення ПРРЕЕ від 17.04.2023 № 03706, від 17.04.2023 № 03707.
4.9. 04.05.2023 комісія управління АТ "Вінницяобленерго" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ в присутності представників КП "Вінницяоблводоканал" (головного інженера Сидорука О. І. та головної юрисконсультки Король Л. Б.) розглянула акти про порушення ПРРЕЕ від 17.04.2023 № 03706, від 17.04.2023 № 03707. Комісія управління АТ "Вінницяобленерго" дійшла висновку про те, що пломби не були порушені, а вихід з ладу запобіжника за першою фазою відбувся не з вини споживача. Тому комісія управління АТ "Вінницяобленерго" прийняла рішення про скасування актів про порушення ПРРЕЕ від 17.04.2023 № 03706, від 17.04.2023 № 03707.
4.10. Оскільки внаслідок виходу з ладу запобіжника за першою фазою мав місце недооблік електричної енергії по двом точкам обліку, комісія управління АТ "Вінницяобленерго", керуючись абзацом 13 пункту 8.2.6 розділу VIII ПРРЕЕ, прийняла рішення доручити Структурній одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" АТ "Вінницяобленерго" здійснити нарахування споживачу недооблікованої електричної енергії за двома точками обліку згідно з Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
4.11. На виконання рішення комісії управління АТ "Вінницяобленерго" (протокол від 04.05.2023 № 254) групою формування корисного відпуску здійснено розрахунок обсягу недооблікованої електричної енергії за точками комерційного обліку: ЕІС код: 62Z7187192270243 та ЕІС код: 62Z2166319944556. Загальний обсяг донарахування згідно з розрахунком за двома точками обліку електричної енергії за період із 08.09.2022 до 18.04.2023 складає 612755 кВт/год.
4.12. У матеріалах справи наявний лист відповідача від 17.07.2023 №9/13-33-25, адресований директору ТОВ "Віто Енерджи", генеральному директору АТ "Вінницяобленерго" та директору Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі", в якому, зокрема, зазначається про те, що згідно з листом від 13.07.2023 № 06-07 ТОВ "Віто Енерджи" наполягає на тому, що КП "Вінницяоблводоканал" спожило в період із 01.06.2023 до 30.06.2023 3 748 697 кВт*год, керуючись інформацією, наданою від АТ "Вінницяобленерго", в тому числі й листом від 12.07.2023 № 06.35-11140. Однак відповідач зауважуав, що згідно з рахунками за послугу розподілу електричної енергії за червень 2023 року, наданими АТ "Вінницяобленерго" для КП "Вінницяоблводоканал", сума спожитої енергії становить не 3 748 697 кВт*год, а 3 135 942 кВт*год (на 612 755 кВт*год менше), що повністю відповідає даним комерційного обліку (на переконання відповідача) щодо обсягів електричної енергії за розрахунковий місяць (червень 2023 року), наданим КП "Вінницяоблводоканал". У зазначеному листі відповідач також запропонував сторонам залучити незалежні експертні організації для звіряння фактично спожитих обсягів електричної енергії.
4.13. Позивач звернувся до ПрАТ "НЕК "Укренерго" як АКО для надання роз'яснення щодо нарахованих у червні обсягів електричної енергії споживачу (лист від 21.07.2023 № 15-07).
4.14. ПрАТ "НЕК "Укренерго" в рішенні від 23.08.2023 № 01/41468 повідомило про те, що коригування АТ "Вінницяобленерго" обсягів спожитої електричної енергії в червні 2023 року споживачем КП "Вінницяоблводоканал" до рівня фактичних та зняття донарахувань у червні 2023 року недооблікованої електричної енергії за точками комерційного обліку 62Z2166319944556, 62Z7187192270243, які здійснені АТ "Вінницяобленерго" за результатами проведення технічних перевірок 17.04.2023, відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку електричної енергії. АКО вважало, що суперечка між КП "Вінницяоблводоканал" та AT "Вінницяобленерго" вирішена на користь споживача. Цим же рішенням підтверджено, що розрахований АТ "Вінницяобленерго" обсяг донарахувань відповідачу за період порушення з вересня 2022 року до квітня 2023 року відповідає вимогам пункту 8.6.19 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Водночас АКО зазначив, що в разі сумніву в достовірності даних комерційного обліку, наданих АТ "Вінницяобленерго", споживач може звернутися до оператора збору даних комерційного обліку за точками комерційного обліку - Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Енерджі". Якщо сторін суперечки не влаштовує прийняте АКО рішення, вони мають право звернутися з цього питання до Регулятора в порядку, встановленому законодавством.
4.15. ТОВ "Віто Енерджи" листом від 21.09.2023 №02-09 повідомило КП "Вінницяоблводоканал" про необхідність оплатити обсяги споживання електричної енергії в кількості 612 755 кВт/год за період із вересня 2022 року до квітня 2023 року, які було перераховано АТ "Вінницяобленерго". У зв'язку зі здійсненим перерахуванням обсягів споживання позивач долучив акти приймання-передачі електричної енергії разом із рахунками на оплату до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300 на загальну суму 2 574 426,37 грн:
- акт від 21.09.2023 № 04-09/2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300 щодо поставки електричної енергії у вересні 2022 року на суму 369 156,09 грн;
- акт від 21.09.2023 № 02-10/2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300 щодо поставки електричної енергії у жовтні 2022 року на суму 422 663,24 грн;
- акт від 21.09.2023 № 01-11/2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300 щодо поставки електричної енергії у листопаді 2022 року на суму 458 003,50 грн;
- акт від 21.09.2023 № 07-12/2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300 щодо поставки електричної енергії у грудні 2022 року на суму 422 847,64 грн;
- акт від 21.09.2023 № 01-01/2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300 щодо поставки електричної енергії у січні 2023 року на суму 453 282,00 грн;
- акт від 21.09.2023 № 01-02/2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300 щодо поставки електричної енергії у лютому 2023 на суму 448 473,90 грн.
4.16. 21.09.2023 відповідач надіслав лист-відповідь № 09/13-5031 на лист від 21.09.2023 № 02-09, в якому вказав, що від АТ "Вінницяобленерго" на адресу відповідача на цей час не надходило жодних повідомлень про недооблік, зокрема, й розрахунку, передбаченого відповіддю АКО. У свою чергу відповідач зазначав, що звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Енержи" щодо фактичних обсягів поставленої електроенергії за вказаний період. Відповідач 01.09.2023 отримав відповідь, згідно з якою фактичні обсяги спожитої електричної енергії відповідають обсягам, зазначеним у раніше прийнятих актах та рахунках, за якими уже здійснені розрахунки.
4.17. 11.10.2023 КП "Вінницяоблводоканал" звернулося до НКРЕКП зі зверненням (скаргою) № 9/06-5198, в якому описало всі наведені події в хронологічному порядку, а також висловило свою незгоду з ухваленим рішенням АКО від 23.08.2023 № 01/41468 та з проведеним розрахунком недооблікованої електроенергії, який проведено АТ "Вінницяобленерго". У зазначеному зверненні відповідач просив НКРЕКП:
"1. Скасувати рішення АКО № 01/41468 від 23.08.2023 в частині: розрахований АТ "Вінницяобленерго" обсяг донарахувань споживачу КП "Вінницяоблводоканал" за ТКО з ЕІС-кодами 62Z2166319944556, 62Z7187192270243 за період порушення з вересня 2022 року до квітня 2023 року.
2. Прийняти до розгляду скаргу стосовно визначення періоду порушення та правочинності нарахувань АТ "Вінницяобленерго."
4.18. Крім того, 11.12.2023 КП "Вінницяоблводоканал" звернулося до НКРЕКП із доповненнями, в яких відповідач зазначав, що в розрахунку відсутні відомості обсягу споживання електричної енергії субабонента - Приватного підприємства "Супрема". Відповідач до зазначених пояснень долучив додатки, а саме: розрахунок та лист Державного підприємства "Вінницястандартметрологія" від 14.11.2023 № 1170/203.
4.19. 25.12.2023 НКРЕКП надала відповідь на звернення відповідача, в якій зазначила таке:
"…Згідно з рішенням адміністратора комерційного обліку, викладеним у листі ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 23.08.2023 № 01/41468, коригування ОСР обсягів спожитої електричної енергії в червні місяці 2023 року споживачем КП "Вінницяоблводоканал" до рівня фактичних донарахувань у червні місяці 2023 року недооблікованої електричної енергії, які здійснені ОСР за результатами проведення технічних перевірок 17.04.2023, відповідають вимогам ККО. Розрахований ОСР обсяг донарахувань споживачу КП "Вінницяоблводоканал" за період порушення з вересня 2022 року до квітня 2023 року також відповідає вимогам пункту 8.6.19 глави 8.6 розділу VIII ККО. Разом з тим згідно з абзацом другим пункту 8.6.18 глави 8.6 розділу VIII ККО разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача обсяг спожитої електричної енергії від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань визначається на підставі показів верифікаційних лічильників, а у разі їх відсутності розраховується відповідним оператором системи / постачальником послуг комерційного обліку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії таким споживачем. У разі виявлення систематичної похибки вимірювання та/або отриманих із засобу комерційного обліку даних обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань (але не більше шести місяців), визначається за показами цього засобу комерційного обліку, скоригованими на величину систематичної похибки, встановленої експертизою. При цьому НКРЕКП звертає увагу, що відсутність / падіння напруги в одному із вимірювальних ланцюгів у зв'язку із перегоранням запобіжника (при відсутності фіксації виходу із ладу засобів вимірювальної техніки) свідчить про наявність систематичної похибки вимірювання. Таким чином, визначення обсягу електричної енергії, використаної споживачем КП "Вінницяоблводоканал" у період тимчасового порушення роботи вузла обліку, слід визначати відповідно до абзацу другого пункту 8.6.18 глави 8.6 розділу VIII ККО, за показами лічильників електричної енергії, скоригованими на величину системної похибки, встановленої експертизою. При цьому слід зазначити, що під час визначення обсягу споживання електричної енергії споживачем (основним споживачем) КП "Вінницяоблводоканал" ОСР має враховувати вимоги пункту 5.9.2 глави 5.9 розділу V ККО (щодо необхідності віднімання від обсягу електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, обсягу електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача, та обсягу втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача). Враховуючи зазначене, АТ "Вінницяобленерго" має привести свої дії у відповідність до вимог законодавства шляхом здійснення відповідного перерахунку обсягів електричної енергії, використаної КП "Вінницяоблводоканал", про що протягом місяця з дати отримання цього листа повідомити КП "Вінницяоблводоканал" та НКРЕКП".
4.20. AT "Вінницяобленерго" у листі від 23.01.2024 № 06.78-1055 повідомило Регулятора про те, що не вбачає за можливе визначити систематичну похибку внаслідок падіння напруги у вимірювальних ланцюгах, оскільки значення напруг змінюються постійно. AT "Вінницяобленерго" також вважало, що донарахування слід проводити з 08.09.2022, від дати, зафіксованої автоматизованою системою комерційного обліку електричної енергії згідно з пунктом 8.6.20 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії за вказаними точками комерційного обліку. При цьому AT "Вінницяобленерго" вважало правильними обсяги донарахувань КП "Вінницяоблводоканал" за період порушення з вересня 2022 року до квітня 2023 року, що підтверджено ПрАТ "НЕК "Укренерго".
4.21. Позивач, вважаючи порушеними свої права внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно з умовами укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300 у частині здійснення платежів за спожиту електричну енергію за період із вересня 2022 року до лютого 2023 року, звернувся до Господарського суду Вінницької області із цим позовом.
4.22. Отже, спір у цій справі виник у зв'язку з наявністю або відсутністю підстав для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу, 3 % річних та пені за договором про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги ТОВ "Віто Енерджи" до КП "Вінницяоблводоканал" про стягнення з відповідача на користь позивача 2 760 560,92 грн, з яких: 2 574 426,37 грн - основна заборгованість, 14 600,17 грн - 3 % річних, 171 534,38 грн - пеня.
5.4. Підставою позовних вимог, на думку ТОВ "Віто Енерджи", є неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно з умовами укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300 у частині здійснення платежів за спожиту електричну енергію за період із вересня 2022 року до лютого 2023 року.
5.5. Верховний Суд зазначає, що згідно із частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
5.6. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
5.7. Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
5.8. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
5.9. Частиною 1 статті 529 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.10. За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
5.11. Як установили господарські суди попередніх інстанцій, укладений між позивачем та відповідачем договір від 28.12.2021 № 300 є договором про постачання електричної енергії споживачу.
5.12. Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
5.13. Приписами статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
5.14. Пунктом 14 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
5.15. Пунктом 38 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
5.16. Крім того, спірні правовідносини, які виникли в цій справі, регулюються приписами Кодексу комерційного обліку електричної енергії та положеннями Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
5.17. Господарський суд першої інстанції, розглянувши справу № 902/1518/23 по суті позовних вимог, дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "Віто Енерджи".
5.18. Апеляційний господарський суд, переглянувши в апеляційному порядку зазначене рішення господарського суду першої інстанції, не погодився з висновками місцевого господарського суду, а тому скасував рішення господарського суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ТОВ "Віто Енерджи".
5.19. ТОВ "Віто Енерджи" не погоджується з висновками апеляційного господарського суду, а тому звернулося з касаційною скаргою на постанову. ТОВ "Віто Енерджи", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.20. Пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.21. Касаційна скарга з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, неправильно застосував частину 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки щодо застосування цієї норми права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.
5.22. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.23. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в цьому випадку не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду з огляду на таке.
5.24. Колегія суддів установила, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови:
"32. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи".
5.25. Верховний Суд установив, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови:
"7.10. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов'язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв'язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо".
5.26. Скаржник зазначає, що подібні висновки також викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.
5.27. ТОВ "Віто Енерджи" з посиланням на наведені висновки Великої Палати Верховного Суду вважає помилковими висновки апеляційного господарського суду про те, що спір у справі № 902/1519/23 виник у зв'язку із порушенням відповідачем умов договору від 10.02.2023 № 85, який не є матеріальною підставою позову у справі, що розглядається, оскільки, на думку скаржника, підставами виникнення заборгованості у відповідача є не порушення договорів, які були укладені між сторонами, а саме порушення роботи вузлів обліку електричної енергії відповідача № 5002653 та № 55002663.
5.28. Верховний Суд, проаналізувавши наведені висновки, на які посилається скаржник, перевіривши та надавши оцінку доводам ТОВ "Віто Енерджи", зазначає, що відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
5.29. Преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 921/186/23, від 30.01.2024 у справі № 916/542/18, від 30.04.2024 у справі № 918/775/23.
5.30. Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиційного встановлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиційного рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 910/8641/21, від 16.05.2023 у справі № 910/17367/20.
5.31. Верховний Суд також зазначає, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 викладено правову позицію щодо загальних ознак розмежування преюдиційних обставин та правової оцінки судом обставин справи, яка є усталеною в судовій практиці Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
5.32. Отже, обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов'язується виникнення юридичних наслідків, такі, як вчинення чи невчинення певної дії певною особою; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій чи настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності суд робить висновок про доведеність чи недоведеність певних обставин. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв'язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01.04.2025 у справі № 917/495/24, від 30.01.2025 у справі № 910/3822/24, від 14.11.2024 у справі № 922/5224/23.
5.33. Водночас апеляційний господарський суд, проаналізувавши судові рішення у справі № 902/1519/23 за позовом ТОВ "Віто Енерджи" до КП "Вінницяоблводоканал" про стягнення з відповідача на користь позивача 247 049,11 грн, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оцінка правильності розрахованого КП "Вінницяоблводоканал" обсягу спожитої електричної енергії та розрахунку плати за неї у наведеній справі № 902/1519/23 є саме оцінкою обставин, здійсненою судами, а не встановленими обставинами, що мають преюдиційне значення.
5.34. При цьому апеляційний господарський суд урахував, що відповідач не погоджувався з правовою оцінкою, наданою судами у справі № 902/1519/23, сплатив судовий збір та намагався оскаржити судові рішення до Верховного Суду. Однак ухвалою Верховного Суду від 17.10.2024 було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 902/1519/23, оскільки предмет позову в наведеній справі був меншим ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023.
5.35. За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність надання самостійної оцінки проведеному розрахунку за недообліковану електричну енергію, поставлену відповідачу на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 300. З урахуванням наведених обставин Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду про порушення місцевим господарським судом приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
5.36. За таких обставин не можуть бути враховані доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, неправильно застосував частину 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки щодо застосування цієї норми права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, оскільки оскаржувані судові рішення не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду, на які посилається скаржник.
5.37. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду з цих підстав.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.38. Як зазначалося, пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
5.39. Зміст наведеної норми права свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
5.40. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 904/5475/23, від 08.08.2024 у справі № 906/446/23, від 08.08.2024 у справі № 906/497/23.
5.41. Крім того, в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 906/446/23, від 08.08.2024 у справі № 906/497/23, від 19.03.2024 у справі № 910/6141/22, від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22.
5.42. Скаржник вважає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пунктів 8.6.18, 8.6.20 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
5.43. Верховний Суд, розглянувши доводи ТОВ "Віто Енерджи", зазначає таке.
5.44. Відповідно до пункту 8.6.18 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача обсяг спожитої електричної енергії від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається на підставі показів верифікаційних лічильників, а у разі їх відсутності розраховується відповідним оператором системи / ППКО за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії таким споживачем. У разі виявлення систематичної похибки вимірювання та/або отриманих із ЗКО даних обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань (але не більше шести місяців), визначається за показами цього ЗКО скоригованими на величину систематичної похибки, встановленої експертизою. Розрахований обсяг спожитої електричної енергії в період порушення обліку електричної енергії надається оператору системи, електропостачальнику та споживачу.
5.45. Пунктом 8.6.20 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що датою початку періоду порушення роботи вузла обліку, за відсутності звернення споживача, вважається дата попереднього контрольного огляду або зняття показів, але не більше шести місяців, або час та день, зафіксовані ЗКО чи АСКОЕ (зокрема, за результатами проведеної експертизи ЗКО). У випадку звернення споживача датою початку періоду порушення роботи вузла обліку вважається перший день поточного розрахункового місяця, у якому звернувся споживач (у разі відсутності даних, зафіксованих ЗКО чи АСКОЕ).
5.46. Верховний Суд також зазначає, що за змістом статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) НКРЕКП (Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
5.47. Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" установлено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики.
5.48. Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує: нормативно-правові акти, зокрема, правила розгляду звернень споживачів щодо дій суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та врегулювання спорів; порядки (методики) приєднання до електричних, теплових, газових мереж, розрахунку плати за приєднання та фінансування послуг з приєднання; правила врегулювання спорів, що виникають між суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, а також спорів, що виникають між оператором системи передачі електричної енергії, оператором газотранспортної системи та/або оператором газосховищ та суб'єктом управління об'єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії.
5.49. Пунктом 10.3.1 розділу X Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що якщо сторону суперечки не влаштовує прийняте АКО рішення, вона має право звернутися з цього питання до Регулятора у порядку, встановленому законодавством.
5.50. Колегія суддів, проаналізувавши наведені положення законодавства, погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що НКРЕКП є нормотворцем Кодексу комерційного обліку електричної енергії та Регулятором, який уповноважений розглядати відповідні спори у сфері енергетики та вказувати на недоліки, які були допущені суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
5.51. Водночас, за встановленими обставинами цієї справи, відповідач не погодився з рішенням ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 23.08.2023 № 01/41468 у частині проведених розрахунків, а тому звернувся до НКРЕКП.
5.52. НКРЕКП здійснила аналіз суперечки та у відповіді від 25.12.2023 № 14248/20.3/7-23 вказала на недоліки, які були допущені АТ "Вінницяобленерго". Зокрема, Регулятор зазначив, що відсутність / падіння напруги в одному із вимірювальних ланцюгів у зв'язку із перегоранням запобіжника (при відсутності фіксації виходу із ладу засобів вимірювальної техніки) свідчить про наявність систематичної похибки вимірювання.
5.53. При цьому апеляційний господарський суд установив, що НКРЕКП як орган, уповноважений розглядати рішення АКО, зазначила, як слід діяти у ситуації, яка виникла між сторонами, та звернула увагу на необхідність застосування приписів абзацу 2 пункту 8.6.18 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
5.54. Натомість АТ "Вінницяобленерго" у листі від 23.01.2024 № 06.78.1655 у відповідь на наведені висновки Регулятора зазначило, що не вбачає можливості визначити систематичну похибку внаслідок падіння напруги у вимірювальних ланцюгах.
АТ "Вінницяобленерго" висловило власну позицію про те, що донарахування слід проводити з 08.09.2022, від дати, зафіксованої автоматизованою системою комерційного обліку електричної енергії, згідно з пунктом 8.6.20 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії за вказаними точками комерційного обліку.
5.55. Проте апеляційний господарський суд критично оцінив відповідь АТ "Вінницяобленерго", оформлену листом від 23.01.2024 № 06.78.1655, оскільки, за висновком суду, така відповідь свідчить про незгоду АТ "Вінницяобленерго" з висновками НКРЕКП та пряме невиконання вказівок Регулятора.
5.56. Отже, за встановленими обставинами у цій справі, Регулятор, надавши оцінку діям сторін у зазначеному спорі, вказав на дії, які АТ "Вінницяобленерго" потрібно вчинити.
5.57. Крім того, як установив апеляційний господарський суд, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які би підтверджували намагання АТ "Вінницяобленерго" провести експертизу та здійснити розрахунок відповідно до абзацу 2 пункту 8.6.18 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
5.58. При цьому, як зазначив апеляційний господарський суд, НКРЕКП також звертала увагу на те, що розрахунок слід проводити з урахуванням віднімання від обсягу електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, обсягу електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача, та обсягу втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача Однак зазначених дій не було проведено, що, за висновком суду, свідчить про невиконання АТ "Вінницяобленерго" вимог НКРЕКП, яка імперативно вказала про необхідність АТ "Вінницяобленерго" привести свої дії у відповідність до вимог законодавства шляхом здійснення відповідного перерахунку обсягів електричної енергії, використаної КП "Вінницяоблводоканал".
5.59. Апеляційний господарський суд також установив, що в матеріалах справи наявний лист відповідача від 17.07.2023 №9/13-33-25, в якому він пропонував сторонам залучити незалежні експертні організації для звіряння фактично спожитих обсягів електричної енергії. Однак, як установив апеляційний господарський суд, пропозиція споживача була залишена поза увагою сторін, а в матеріалах справи відсутні докази, які би підтвердили обставину неможливості проведення експертизи з об'єктивних причин.
5.60. Отже, за наведених обставин скаржник не довів, а Верховний Суд не встановив неправильного застосування апеляційним господарським судом пунктів 8.6.18, 8.6.20 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а тому наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду з цих підстав.
5.61. За результатами перегляду оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду в касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин апеляційним господарським судом із правильним застосуванням норм матеріального права. Водночас Верховний Суд не встановив порушення апеляційним господарським судом приписів процесуального законодавства. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції.
5.62. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені апеляційним господарським судом при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками апеляційного господарського суду, які покладені в основу оскаржуваної постанови.
5.63. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених апеляційним господарським судом, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
7. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віто Енерджи" залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2025 у справі № 902/1518/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак