08 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/12556/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Ємця А.А.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
товариства з обмеженою відповідальністю «Новітнє обладнання» - Кіфа І.О., адвокат (ордер від 26.06.2024),
Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення - Кондратенко О.В., в порядку самопредставництва,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 (головуючий суддя: Алданова С.О., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.)
у справі № 910/12556/20
за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новітнє обладнання» (далі - ТОВ «Новітнє обладнання»)
до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Рада з питань телебачення і радіомовлення, Рада)
про зобов'язання виконати умови договору та стягнення коштів,
та за зустрічним позовом Ради з питань телебачення і радіомовлення
до ТОВ «Новітнє обладнання»
про зобов'язання виконати умови договору.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ «Новітнє обладнання» звернулося до суду з позовом до Ради з питань телебачення і радіомовлення про зобов'язання виконати умови договору поставки від 15.05.2019 № 8/19 (далі - Договір) та стягнення 2 570 324,79 грн.
У зустрічному позові Рада з питань телебачення і радіомовлення (з урахуванням заяв про зміну предмета зустрічного позову) просила суд зобов'язати ТОВ «Новітнє обладнання» виконати умови Договору щодо поставки зазначеного у зустрічному позові (з урахуванням заяв про зміну предмета зустрічного позову) обладнання, з посиланням на неналежне виконання ТОВ «Новітнє обладнання» зобов'язання за Договором у зазначеній частині.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/12556/20 у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено. Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 зі справи, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 30.01.2025, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення первісних позовних вимог: зобов'язано Раду з питань телебачення і радіомовлення прийняти поставлений товар згідно з актом приймання-передачі товару від 21.08.2019 та видаткової накладної від 21.08.2019 № 24 на виконання договору поставки від 15.05.2019 № 8/19; зобов'язано Раду надати ТОВ «Новітнє обладнання» перелік адрес доставки, встановлення та налагодження центрального комплексу моніторингу телерадіопрограм, стаціонарних та мобільних комплектів регіональних точок доступу до центрального комплексу моніторингу відповідно до додатка № 4 до Договору; стягнуто з Ради з питань телебачення і радіомовлення на користь ТОВ «Новітнє обладнання» заборгованість за Договором за послуги з третього етапу робіт відповідно до додатка № 2 - 2 475 000,00 грн, 3% річних - 59 880,77 грн, пеню - 1 105,27 грн, інфляційні втрати - 27 126,98 грн, судовий збір за подачу позову до суду першої інстанції - 42 650,92 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 34 902,00 грн; відмовлено в задоволенні зустрічного позову. Стягнуто з Ради на користь ТОВ «Новітнє обладнання» витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги - 57 670,04 грн.
Додатковою постановою від 06.03.2025 зі справи заяву (уточнену) представника ТОВ «Новітнє обладнання» про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково; стягнуто з Ради з питань телебачення і радіомовлення на користь ТОВ «Новітнє обладнання» судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/12556/20 в частині оскарження відмови в задоволенні первісної позовної заяви у розмірі 63 958,72 грн (платіжна інструкція від 22.11.2021 № 628); судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 910/12556/20 в частині оскарження відмови у задоволенні первісної позовної заяви та у задоволенні зустрічної позовної заяви у розмірі 572 502,24 грн (платіжна інструкція від 22.11.2022 № 3753 на суму 77 109,75 грн та від 19.10.2022 № 3709 на суму 497 000,00 грн); стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Новітнє обладнання» у порядку компенсації судового збору за рахунок держави: судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/12556/20 в частині відмови у задоволенні первісної позовної заяви та у задоволенні зустрічної позовної заяви у розмірі 371 706,64 грн (платіжна інструкція від 27.07.2023 №103). Стягнуто з Ради в дохід Державного бюджету України 242 194,00 грн судового збору. В іншій частині заяви відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Рада, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції, змінити пункти 2 та 3 резолютивної частини додаткової постанови суду апеляційної інстанції від 06.03.2025, виклавши їх в іншій редакції, а саме шляхом стягнення судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг на користь ТОВ «Новітнє обладнання» з Державного бюджету України. Пункт 5 резолютивної частини додаткової постанови суду апеляційної інстанції від 06.03.2025 (про стягнення з Ради в дохід Державного бюджету України судового збору у розмірі 242 194,00 грн) скасувати. У решті додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 06.03.2025 залишити без змін.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме частини третьої статті 129 ГПК України, пункту 18 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
ТОВ «Новітнє обладнання» у відзиві на касаційну скаргу просило Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а додаткову постанову суду апеляційної інстанції без змін, з посиланням, зокрема на законність та обґрунтованість судового рішення попередньої інстанції.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Предметом касаційного оскарження є додаткова постанова суду апеляційної інстанції від 06.03.2025 у справі № 910/12556/20 (в частині пунктів 2, 3, 5 її резолютивної частини), яка ухвалена за результатом розгляду заяви представника ТОВ «Новітнє обладнання» про ухвалення додаткового рішення у справі.
Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права, зокрема частини третьої статті 129 ГПК України, пункту 18 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» при постановленні оскаржуваного судового рішення (в оскаржуваній частині), Верховний Суд зазначає таке.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).
Відповідно до частини третьої статті 129 ГПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 18 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовних заяв та заяв Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях. Зазначені зміни внесені до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України «Про медіа» від 13.12.2022, який набрав чинності з 31.03.2023.
При цьому Закон України «Про судовий збір» не містить положень щодо зворотної дії у часі, а тому виникнення обставини, яка звільняє від сплати судового збору не поширюється на обов'язок сплати судового збору за вже поданий позов (скаргу) в минулому до набуття ним чинності.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 зі справи № 910/2629/20.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Верховний Суд у справі № 904/7905/16 та у справі № 820/601/17 виснував, що згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними в рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.05.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
У зв'язку наведеним, оскільки судом апеляційної інстанції у розгляді апеляційної скарги зі справи не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат за подачу Радою зустрічної позовної заяви (з урахуванням дати подання зустрічного позову 11.09.2020), апеляційний господарський суд в оскаржуваній додатковій постанові дійшов заснованого на законі висновку про стягнення з Ради в дохід Державного бюджету України 242 194,00 грн судового збору.
Що ж до питання стягнення з Ради на користь ТОВ «Новітнє обладнання» судового збору за подання ТОВ «Новітнє обладнання» 23.11.2021 апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/12556/20 в частині оскарження відмови в задоволенні первісної позовної заяви у розмірі 63 958,72 грн (платіжна інструкція від 22.11.2021 № 628), а також судового збору за подання ТОВ «Новітнє обладнання» 20.10.2022 касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 910/12556/20 в частині оскарження відмови у задоволенні первісної позовної заяви та у задоволенні зустрічної позовної заяви у розмірі 572 502,24 грн (платіжна інструкція від 22.11.2022 № 3753 на суму 77 109,75 грн та від 19.10.2022 № 3709 на суму 497 000,00 грн), то на час звернення із зазначеними скаргами (тобто на момент вчинення відповідних процесуальних дій), як і на момент ухвалення судами судових рішень за вказаними скаргами, Рада не була звільнена від сплати судового збору.
Оскільки Закон України «Про судовий збір» не має зворотної дії у часі, суд апеляційної інстанції у додатковій постанові дійшов заснованого на законі висновку про стягнення судового збору, сплаченого ТОВ «Новітнє обладнання» із вказаних апеляційної та касаційної скарг, з Ради на користь названого Товариства.
Отже, у своїх доводах скаржник не враховує дату набуття чинності внесеними змінами до Закону України «Про судовий збір» (в частині, яка стосується Ради), принцип дії закону в часі та момент вчинення процесуальної дії (з подання заяв, скарг).
Таким чином, підстави для зміни або скасування додаткового рішення суду апеляційної інстанції, - відсутні.
Отже, підстава касаційного оскарження, обґрунтована скаржником з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.
Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзиві ТОВ «Новітнє обладнання» на касаційну скаргу, в тій частині, яка узгоджується із вказаними вище висновками Верховного Суду, наведеними у цій постанові.
Верховний Суд окремо вважає за необхідне вказати, що у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.
Слід зазначити, що в силу приписів частини другої статті 309 ГПК України формальні порушення не можуть бути підставою для скасування з формальних міркувань правильного по суті і законного рішення.
Верховний Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи доводи касаційної скарги, межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв'язку з чим підстави для скасування додаткової постанови суду апеляційної інстанції - відсутні.
Судові витрати
Оскільки судовий збір за подання касаційної скарги на додаткове рішення суду апеляційної інстанції в частині розподілу судових витрат не сплачується, відповідно розподілу не підлягає.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення залишити без задоволення, а додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 у справі № 910/12556/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя А. Ємець