Cправа №505/550/25
Провадження №1-кс/505/794/2025
Іменем України
08.05.2025 м. Подільськ
Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
та сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Подільськ Одеської області в режимі відеоконференції з ДУ «Одеській слідчий ізолятор» та за допомогою онлайн-сервісу ВКЗ з використанням адвокатом ОСОБА_5 власних технічних засобів, клопотання слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ Одеської області, громадянина України, українця, неодруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні №-12025161180000114 від 10.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України,
07.05.2025 слідчий СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 строком на 60 (шістдесят) днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання про продовження у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що 11.05.2025 закінчується термін дії ухвали суду від 08.04.2025 про продовження строку запобіжного заходу, однак на даний час відсутні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 також заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, натомість просив обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника, пояснення підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що в провадженні СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження за №-12025161180000114 від 10.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України.
11.02.2025 о 20 годині 01 хвилин ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України.
11.02.2025 о 20 годині 15 хвилин, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України ОСОБА_6 затримано у порядку ст.615 КПК України.
13.02.2025 ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 11.04.2025.
08.04.2025 ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 11.05.2025.
Строк обраного запобіжного заходу закінчується 11.05.2025, однак завершити досудове розслідування, у передбачений п.2 абз.2 ч.1 ст.219 КПК України строк, протягом 2 (двох) місяців з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, не представляється можливим, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати наступне:
- отримати висновок комплексної судової психолого-психіатричної експертизи малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , що на даний час знаходиться на виконанні у експертів Одеської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України», яку призначено 14.02.2025 за вих. №66/3199;
- отримати висновок комісійної судово-медичної експертизи малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , яку призначено 04.04.2025 за вих. №66/6480 та на даний час перебуває на виконанні у експертній установі КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи»;
- отримати висновок судової почеркознавчої експертизи почерку малолітньої потерпілої ОСОБА_7 з метою з'ясування питання чи виконані рукописні записи на сторінці щоденника малолітньої ОСОБА_7 самою ОСОБА_7 яку призначено 04.04.2025 за вих. №66/6470 до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;
- з урахуванням отриманих висновків судових експертиз та проведених слідчих дій, прийняти рішення щодо остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні.
Окрім того, у кримінальному провадженні необхідно виконати вимоги ст.ст.283,290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
07.05.2025 слідчим суддею Подільського міськрайонного суду Одеської області продовжено строк досудового розслідування до п'яти місяців, до 11.07.2025.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно враховувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Встановлюючи обґрунтованість підозри слід виходити з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
У справі «Летелье проти Франції» вказано, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У справі «Яблонський проти Польщі» №33492/96, пункт 83, від 21.12.2000 року, Суд зауважує, що відповідно до пункту 3 статті 5 органи влади, приймаючи рішення про те, чи слід звільняти чи затримувати особу, зобов'язані розглянути альтернативні заходи забезпечення його появи на суді. Дійсно, ця стаття передбачає не лише право на «судовий розгляд упродовж розумного строку або звільнення до розгляду», але також передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями його явки до суду».
При цьому, відповідно до практики ЄСПЛ у справах «Штепа проти України» від 24.10.2019 за заявою №16349/17, «Войкін проти України» від 27.03.2018 за заявою №47889/08, ухвали про неприйнятність « ОСОБА_8 проти України» від 05.07.2018 повторне зазначення в ухвалі тих самих ризиків з обґрунтуванням продовження їх існування не становитиме порушення права на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інші дії, вичерпний перелік яких визначений даною нормою процесуального права.
Суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При цьому, продовжуючи строк обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом враховується те, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню не завершене, натомість ризики, які бралися судом до уваги при обранні йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, а тому є підстави вважати, що він може, переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, суд оцінює і суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному.
Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу та його продовженні.
При цьому, суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, суд приходить до висновку, що підозрюваному ОСОБА_6 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06.07.2025, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Згідно із положеннями ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Однак, ч.4 ст.183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи наведене, судом не визначається в даному випадку розмір застави.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 186, 189, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06.07.2025, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1