АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
27 жовтня 2010 року колегія суддів судової колегії в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючої судді Полтавцевої Г.А.
суддів Глиняного В.П., Мосьондза І.А.
прокурора Спіженко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали скарги за апеляцією прокурора, який брав учать у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2010 року.
Цією постановою скарга ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 задоволена, постанова слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25 березня 2010 року про закриття кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, скасована, матеріали справи повернуті до прокуратури Дніпровського району м. Києва для проведення додаткової перевірки.
Рішення суду мотивовано тим, що слідчим додаткова перевірка по справі була проведена формально, не було допитано всіх учасників дорожньо - транспортної пригоди та не проведено інші слідчі дії, зазначені в постанові заступника прокурора Дніпровського району м. Києва від 31 грудня 2009 року.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати, а скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, посилаючись на те, що суд невірно оцінив досліджені матеріали, на підставі яких закрита кримінальна справа, оскільки в ході перевірки були опитані всі учасники дорожньо - транспортної пригоди, в тому числі свідок - очевидець - ОСОБА_4; водій, учасник ДТП - ОСОБА_5, а тому вважає постанову суду такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Справа № 10-1943/10 Головуючий в 1 інстанції Чаус М.О.
Категорія ст.236-6 КПК Доповідач Полтавцева Г.А.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка частково підтримала апеляцію, уточнивши свої вимоги про направлення даної справи в той же суд на новий судовий розгляд; перевіривши матеріали за скаргою та матеріали, на підставі яких прийнято рішення про закриття кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 8 червня 2010 року звернулись до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25 березня 2010 року про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом дорожньо - транспортної пригоди від 22 листопада 2007 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Розглядаючи скаргу, суддя вислухав прокурора, вивчив матеріали справи та матеріали, на підставі яких закрита кримінальна справа, і прийшов до висновку, що при постановленні рішення слідчим не були дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постанова слідчого підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи прокурору для відновлення слідства.
Але таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає не обґрунтованим з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, 31 грудня 2009 року заступником прокурора Дніпровського району м. Києва була скасована постанова слідчого СВ Дніпровського району м. Києва від 9 грудня 2009 року про закриття кримінальної справи № 04-17049 з тих підстав, що не було допитано учасників дорожньо - транспортної пригоди з приводу обставин даної пригоди, а саме, чи дійсно невстановлений транспортний засіб «Богдан» створив перешкоду для водія ОСОБА_6, внаслідок чого він здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням водія ОСОБА_7
При цьому прокурор зазначив, що в ході досудового слідства необхідно допитати і працівників міліції, які зі слів свідків в момент ДТП були поруч.
Закриваючи дану справу повторно 25 березня 2010 року на підставі п.2 ст.6 КПК України, слідчий у постанові зазначив, що головною причиною виникнення дорожньо - транспортної пригоди є порушення вимог п.п.10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України водієм невстановленого автобуса «Богдан».
Ця постанова слідчим належним чином мотивована, викладена на 16 аркушах, з нею погодився і заступник начальника ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8, про що зазначено у його висновку від 31 березня 2010 року.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.236-6 КПК, оскільки в ньому відсутні посилання на те, в чому полягає недотримання органом досудового слідства вимог ст.ст.213, 214 КПК при закритті даної справи.
На це ж посилається і прокурор в апеляції, зазначаючи, що судом невірно була
дана оцінка матеріалам, на підставі яких закрита кримінальна справа.
Крім того, за результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінальної справи суддя може прийняти два рішення: або залишити скаргу без задоволення, або скасувати постанову про закриття кримінальної справи та направити матеріали справи прокурору для відновлення слідства, а не на додаткову перевірку прокурору, як зазначив суддя.
Враховуючи зазначене, апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з направленням справи в той же суд на новий судовий розгляд, під час якого необхідно належним чином перевірити не тільки доводи скаржника про незаконність постанови про закриття справи, а й доводи прокурора, зазначені в апеляції, про законність та обґрунтованість прийнятої слідчим постанови і в залежності від встановлено прийняти законне та обґрунтоване рішення.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2010 року, якою скарга ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 задоволена, постанова слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25 березня 2010 року про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом дорожньо - транспортної пригодив від 22 листопада 2007 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, скасована, а матеріали справи направлено прокурору для додаткової перевірки - СКАСУВАТИ, матеріали справи направити в той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Судді:
Полтавцева Г.А. Глиняний В.П. Мосьондз І.А.