АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
27 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючої судді Полтавцевої Г.А.
суддів Глиняного В.П., Мосьондза І.А.
прокурора Прядка В.О.
скаржника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали скарги за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2010 року.
Цією постановою скарга ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Київської області від 12 січня 2010 року в частині порушення кримінальної справи за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.271 КК України, залишена без задоволення.
Рішення суду мотивовано тим, що в цій постанові вказано статтю Кримінального кодексу України, за якою порушено справу, подальше її спрямування, при порушенні кримінальної справи були виконані вимоги ст.ст. 95-98 КПК України, тобто наявні приводи і підстави для порушення кримінальної справи, рішення прийнято компетентною особою, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, не викликає сумнівів, а тому постанова про порушення кримінальної справи є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні.
Справа № 10-1938/10 Головуючий в 1 інстанції Тарасюк К.Е.
Категорія ст.236-8 КПК Доповідач Полтавцева Г.А.
Не погоджуючись з рішенням суду, скаржник подав апеляцію, в якій просить постанову суду та про порушення кримінальної справи скасувати, посилаючись на те, що у старшого прокурора відділу прокуратури Київської області на момент порушення кримінальної справи щодо його підзахисного законних приводів і підстав не було, а тому висновки суду є надуманими і не відповідають фактичним обставинам справи.
Посилається також на те, що судом при розгляді справи було порушено його право на захист, оскільки при розгляді скарги суд не допустив його представника - фахівця в галузі права, що суперечить рішенню Конституційного Суду України від 16.11.2000 року №1-17\2000.
Заслухавши доповідача, скаржника, який підтримав апеляцію, прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 12 січня 2010 року старшим прокурором відділу прокуратури Київської області було скасовано постанову слідчого від 11.11.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 в зв'язку з відсутністю в його діях ознак злочинів, передбачених ст.ст.271, 272 КК України та порушено кримінальну справу за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці, в результаті чого загинув ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.271 КК України.
Так, з постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що 8 січня 2009 року до Миронівського району надійшли матеріали спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 8 серпня 2008 року у ФОП ОСОБА_2. За результатами перевірки було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, але воно було скасовано, оскільки в ході перевірки було встановлено, що під час виконання робіт було допущено порушення вимог ст.ст.13, 18 Закону України «Про охорону праці», п.п.6.7.2, 6.7.23, 6.7.24 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», затверджені Наказом Держанаглядохоронпраці № 4 від 09.01.1998 року та п.3.17 «Типового положення праці», затвердженого Наказом Держнагладохоронпраці № 15 від 26.01.2005 року, невиконання яких призвело до загибелі ОСОБА_3
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст.236-8 КПК України, заслухав пояснення скаржника, прокурора, дослідив матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, і прийшов до висновку, що при її порушенні органами досудового слідства вимоги діючого законодавства України були дотримані, а тому підстави для скасування постанови відсутні.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.
Відповідно до вимог ст. ст.94, 97-99 КПК України прокурор чи слідчий за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Розглядаючи скаргу суд встановив, що приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.271 КК України, а підставами, достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак зазначеного злочину та містяться в матеріалах, які були зібрані органами досудового слідства в ході розслідування даної кримінальної справи, а саме: в акті спеціального розслідування нещасного випадку від 09.12.2008 року, протоколі огляду місця події, де загинув ОСОБА_3, протоколі рішення спеціальної комісії про розподіл функцій між членами комісії з спеціального розслідування ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, лікарському свідоцтві про смерть № 71 від 09.08.2008 року, та інших матеріалах справи.
Доводи скаржника про неналежну оцінку судом зібраних по справі доказів не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст.236-8 КПК України, суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи з'ясовує лише питання про те, чи були наявними приводи і підстави, передбачені в ст. 94 ч.1 КПК України, для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Доводи скаржника про порушення судом при розгляді скарги його прав на захист колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в зазначеному рішенні Конституційного Суду України йдеться про права підозрюваних, обвинувачених та підсудних при розгляді кримінальної справи по суті, а в даному випадку суд розглядав не кримінальну справу, а скаргу на постанову про порушення справи, яка, відповідно до вимог ст.236-8 КПК, може бути оскаржена скаржниками або їх захисниками, а не представниками.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції скаржника колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2010 року, якою скарга ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Київської області від 12 січня 2010 року в частині порушення кримінальної справи за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.271 КК України, залишена без задоволення, залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_2 - без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
Полтавцева Г.А. Глиняний В.П. Мосьондз І.А.