П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/29660/24
Головуючий в І інстанції: Левчук О.А.
Дата та місце ухвалення рішення: 16.12.2024 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Градовського Ю.М.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙР ТРЕВЕЛ» до Одеської митниці про скасування рішення та картки відмови, -
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙР ТРЕВЕЛ» звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000693 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000452/3 від 29.08.2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000452/3 від 29.08.2024 року.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2024/000693 від 30.06.2024 року.
Стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙР ТРЕВЕЛ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про правомірність дій Одеської митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки документи, які надані позивачем до митного органу на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року - залишити без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17.03.2023 року між ТОВ «ЕЙР ТРЕВЕЛ» (покупець) та «P.T. Cisadane Raya Chemicals» (продавець) укладено контракт №АTPTCRC17032023, за умовами якого продавець зобов'язується продати і поставити покупцю товар, назва, кількість, марка та ціни на які наведено у інвойсах продавця. Покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар на умовах, викладених в контракті.
Відповідно до п.3.1 Договору від 17.03.2023 року товар поставляється на умовах згідно з Інкотермс-2020, які обумовлено в інвойсах на окрему партію товару.
Пунктом 4.1 Договору від 17.03.2023 року визначено умови оплати: відстрочка 120 днів після дати поставки товару. Можлива 100% передплата або часткова передоплата, про що має бути вказано в інвойсі.
Товар поставляється в упаковці, яка повинна забезпечувати збереження товару протягом його транспортування та зберігання (п.6.1 Договору від 17.03.2023 року).
Згідно інвойсу №029/CD-E66/III/2024 від 11.03.2024 року, сторони погодили, зокрема умови поставки - CFR Constsnta.
З метою митного оформлення імпортованого товару, позивачем 17.06.2024 року подано до Одеської митниці митну декларацію №24UA500500021341U1 на імпортовані товари, а саме: «промислові монокарбонові жирні кислоти. Олеїнова кислота (Oleic Acid 7519) - 15200 кг. У рідкому стані. CAS №112-80-1. Вміст основної речовини - 75% min. Дата виробництва: 28.02.2024р. Кінцевий термін придатності: 28.02.2025р. Використовується у виробництві лако-фарбових матеріалів, а також у виробництві побутових миючих засобів. Виробник: «PT. Cisadane Raya Chemicals». Торгівельна марка: «CRC». Країна виробництва ID Вивантажено 80 місць (Бочка з пластику 190 кг на піддонах) з конт MSKU4241070 (ТЗ BH2371OX/BH3832XH) (а.с. 105 з.б. - 106)».
На підтвердження заявленої митної вартості товару, було подано наступні документи:
- пакувальний лист (Packinglist) від №029/CD-E66/P L/III/2024 від 11.03.2024 року;
- рахунок-проформа (Proforma invoice) №1580000703 від 09.01.2024 року;
- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №029/CD-E66/III/2024 від 11.03.2024 року;
- коносамент (Bill of lading) №JGLBJKCND2403066 від 11.03.2024 року;
- автотранспортна накладна №013997 від 30.05.2024року;
- декларація про походження товару (Declaration of origin) №029/CD-E66/111/2024 року від 11.03.2024 року;
- банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція в іноземній валюті) від 01.02.2024 року;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №TG310524003 від 31.05.2024 року;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №TG013997 від 31.05.2024 року;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 09.01.2024 року;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією №1131 від 10.06.2024 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) №ATPTCRC17032023 від 17.05.2023 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного контракту (додаткова угода) №1 від 17.05.2023 року;
- договір про надання послуг митного брокера №ПНЕТ20042022 від 20.04.2022 року;
- договір (контракт) на перевезення №20.11.2023/12550Д від 20.11.2023 року;
- заява декларанта або уповноваженої ним особи в вигляді внесення коду до митної декларації про відсутність у товарах наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, ввезення на територію України чи транзит через територію України яких здійснюється за наявності дозволу;
- заява декларанта або уповноваженої особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають держаному експортному контролю від 17.06.2024 року;
- комерційна пропозиція від 09.01.2024 року;
- паспорт безпеки від 04.03.2021 року;
- сертифікат аналізу від 08.03.2024 року.
Митну вартість поставлених товарів, позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються.
Однак, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого позивачем по зазначеній митній декларації, Одеська митниця встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1. відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2. у поданому інвойсі №029/CD-E66/IІІ/2024 від 11.03.2024 року відсутнє посилання на контракт №ATPTCRC17032023 від 17.03.2024 року, що не дає можливість ідентифікувати на яких умовах здійснюється поставка;
3. у наданому прайс-листі міститься посилання на конкретного отримувача товару, що не дає змогу визначити чи актуальна дана цінова пропозиція для інших учасників ринку; |
4. в CMR від 30.05.2024 року №013997 наявна печатка перевізника LLC «Force Trance Ukraine», а в рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг №TG310524003 від 31.05.2024 року видано ТОВ «Таніт Груп»;
5. в рахунку на оплату транспортно - експедиційних послуг №TG310524003 від 31.05.2024 року зазначено вартість транспортно-експедиційного обслуговування від м. Констанца до м. Чорноморськ, але у коносаменті №MEDUEQ561577 від 22.04.2024 року зазначено, що вартість перевезення сплачується у порту призначення «Freight Collect» (оплата після доставки), тобто декларантом не було надано інформацію щодо даної складової митної вартості;
6. у експортній декларації країни відправлення зазначені умови поставки CFR, але не зазначено географічний пункт переводу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.
На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею було зобов'язано декларанта протягом 10 днів (за наявності) надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову. Також повідомлено, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
27.06.2024 року позивачем надано митному органу лист №2706-2024 з наданими поясненнями та додатковими документами, в якому товариство просило продовжити митне оформлення товару.
Однак, 30.06.2024 року митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000358/1, у зв'язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що підтверджують митну вартість товарів.
Також, 30.06.2024 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000693, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
ТОВ «ЕЙР ТРЕВЕЛ» подано скаргу на рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000358/1 від 30.06.2024 року та картку відмови №UA500500/2024/000693.
За результатом розгляду скарги Державною митною службою України прийнято рішення від 27.08.2024 року, яким скаргу ТОВ «ЕЙР ТРЕВЕЛ» задоволено частково. Скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000358/1 від 30.06.2024 року та зобов'язано Одеську митницю прийняти нове рішення відповідно до законодавства, в іншій частині - відмовлено.
29 серпня 2024 року Одеською митницею, за результатом розгляду документів, поданих як до митного оформлення, так і до скарги, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000452/3, в якому зазначено наступні підстави:
1. надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 01.02.2024 року № 33 не може бути взята до уваги у якості банківського платіжного документа, що стосується оцінюваного товару, оскільки: не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216, зокрема підписів (власноручних/ електронних) відповідальних осіб платника, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації; не містять належних відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такою платіжною інструкцією. Отже, за ЕМД не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар;
2. для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів декларантом надано рахунок від 31.05.2024 року №TG310524003, довідку про транспортні витрати від 31.05.2024 року №TG013997, коносамент від 11.03.2024 року №JGLBJKCND2403066. Слід відмітити, що у коносаменті від 11.03.2024 №JGLBJKCND2403066 наявні відомості про порт завантаження (TG. PRIOK, JAKARTA) та порт призначення (CONSTANTA, ROMANIA). При цьому, транспортного документа (коносамента), згідно з яким товар переміщувався за маршрутом порт Констанца (Румунія) - порт Чорноморськ (Україна) до митного оформлення не надано;
3. з огляду на маршрут транспортування товару (TG. PRIOK, JAKARTA - CONSTANTA, ROMANIA - Україна) при умовах поставки CFR CONSTANTA, експедитор повинен надавати в порту CONSTANTA послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару, пов'язану з його транспортуванням. Разом з тим, розмір витрат (числове значення) на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України не включено декларантом до графи 21 декларації митної вартості, поданої до ЕМД від 17.06.2024 року №UA500500/2024/021341;
4. митна декларація країни відправлення від 08.03.2024 року №672042 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість товару через відсутність відміток митних органів країни відправлення.
З метою забезпечення повноти оподаткування митним органом проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що наявні митні оформлення подібних товарів із рівнем митної вартості вище ніж заявлений - 2,32 дол.США/кг. за МД від 28.09.2023 року №UA100100/2023/446502 митне оформлення митне оформлення, якої здійснено за резервним методом, а також враховуючи заявлений код товару згідно УКТЗЕД 3823120000, опис товару та його призначення, фізичні характеристики «Промислові жирні спирти: Олеїнова кислота, у вигляді прозорої рідини, що являє собою суміш жирних кислот з вмістом олеїнової кислоти 79,10% в перерахунку на масу сухого продукту, призначена для використання в якості сировини в промисловості», вагою 5490 кг, умови поставки FCA.
Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Суд першої інстанції, вирішуючи справу та задовольняючи позов, дійшов висновку, що вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку та надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
За приписами ч.1 ст. 49 Митного Кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За приписами частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Статтею 57 МК України визначено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Таким чином, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об'єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.
Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження числового значення складових митної вартості товарів позивачем були надані наступні документи: пакувальний лист від №029/CD-E66/PL/III/2024 від 11.03.2024 року; рахунок-проформа №1580000703 від 09.01.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) №029/CD-E66/III/2024 від 11.03.2024 року; коносамент №JGLBJKCND2403066 від 11.03.2024 року; автотранспортна накладна №013997 від 30.05.2024 року; декларація про походження товару №029/CD-E66/111/2024 року від 11.03.2024 року; банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція в іноземній валюті) від 01.02.2024 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №TG310524003 від 31.05.2024 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №TG013997 від 31.05.2024 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 09.01.2024 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією №1131 від 10.06.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) №ATPTCRC17032023 від 17.05.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту (додаткова угода) №1 від 17.05.2023 року; договір про надання послуг митного брокера №ПНЕТ20042022 від 20.04.2022 року; договір (контракт) на перевезення №20.11.2023/12550Д від 20.11.2023 року; заява декларанта або уповноваженої ним особи в вигляді внесення коду до митної декларації про відсутність у товарах наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, ввезення на територію України чи транзит через територію України яких здійснюється за наявності дозволу; заява декларанта або уповноваженої особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають держаному експортному контролю від 17.06.2024 року; комерційна пропозиція від 09.01.2024 року; паспорт безпеки від 04.03.2021 року; сертифікат аналізу від 08.03.2024 року.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, Одеська митниця зазначила обставини, які викликали сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно ч.10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
У рішенні про коригування митної вартості товару, митним органом визначено, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Колегія суддів спростовує вказані доводи та зазначає, що відповідно до п.6.1 Контракту №АTPTCRC17032023 від 17.03.2023 року, укладеного між ТОВ «ЕЙР ТРЕВЕЛ» та «P.T. Cisadane Raya Chemicals» товар поставляється в упаковці, яка повинна забезпечувати збереження товару протягом його транспортування та зберігання.
Тобто, у відповідності до вказаного договору вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням включена до ціни товару, яку позивач сплатив продавцю.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої позивачем, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Тобто, товар надійшов позивачу у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.
Отже, оскільки з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням (упаковка включена у ціну товару), в свою чергу, імпортером жодних витрат на пакування понесено не було, тому витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару.
Стосовно доводів Одеської митниці, що у поданому інвойсі №029/CD-E66/III/2024 від 11.03.2024 року відсутнє посилання на контракт №ATPTCRC17032023 від 17.03.2024 року, що не дає можливість ідентифікувати на яких умовах здійснюється поставка, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.3 Контракту від 17.03.2023 року товар поставляється на умовах згідно з Інктермс-2020, які обумовлено в інвойсах на окрему партію товару. Разом з тим, відповідно до інвойсу №029/CD-E66/III/2024 від 11.03.2024 року визначено умови поставки - CFR Констанца. Крім того, інвойс містить посилання на коносамент - №JGLBJKCND2403066, який, в свою чергу, містить посилання на сторін договору, кінцевий пункт призначення та порт розвантаження, що дозволяє додатково ідентифікувати умови поставки товару та спростовує доводи митного органу.
Колегія суддів також вважає необґрунтованими твердження апелянта, що у наданому прайс-листі міститься посилання на конкретного отримувача товару, що не дає змогу визначити чи актуальна дана цінова пропозиція для інших учасників ринку, виходячи з наступного.
Так, відповідно до переліку додаткових документів, визначених ч.3 ст.53 МК України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-листа виробника, а й інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема, можна віднести й прайс-лист продавця товару.
В свою чергу, прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю. Тобто, прайс-лист є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідними контрактами та/або інвойсами.
Також, колегія суддів, як підставу для коригування митної вартості товару, спростовує посилання митного органу стосовно того, що в CMR від 30.05.2024 року №013997 наявна печатка перевізника LLC «Force Trance Ukraine», а в рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг №TG310524003 від 31.05.2024 року видано ТОВ «Таніт Груп».
Так, між ТОВ «Таніт Груп» (Експедитор) та ТОВ «ЕЙР ТРЕВЕЛ» (Клієнт) укладено договір транспортного експедирування №20.11.2023/1255 ОД від 20.11.2023 року, за умовами якого експедитор зобов'язується за дорученням клієнта та за його рахунок надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, організацію виконання митних формальностей, здійснення операцій, пов'язаних з пред'явленням митному органу до митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших вантажів клієнта та документів на них, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу. Пункти 2.1- 2.3 зазначеного договору передбачає, що експедитор має право та обов'язок укладати договори з перевізниками, портами, складами судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов'язків за цим договором; представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами та іншими організаціями; залучати до виконання своїх обов'язків за договором інші організації та особи.
На підтвердження витрат на перевезення, позивачем надано митному органу рахунок на оплату та довідку про транспортні витрати від 31.05.2024 року.
Відповідно до довідки про транспортні витрати від 31.05.2024 року ТОВ «Таніт Груп» повідомило, що транспортно-експедиторські витрати з перевезення вантажу згідно коносаменту JGLBJKCND2403066, контейнер MSKU4241070 в порту Констанца (Румунія) склали: транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України у м.Констанца (Румунія) - м.Чорноморськ (Україна): 32500 грн. без ПДВ, з них 8000 - вартість розвантажувально-навантажувальних робіт в порту прибуття. Автоперевезення м.Чорноморськ (Україна) - м.Одеса (Украна) а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 - 5000 грн. Страхування вантажу не проводилося.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що ТОВ «Таніт Груп», згідно умов договору транспортного експедирування №20.11.2023/1255 ОД від 20.11.2023 року, має право залучати для здійснення перевезення вантажу третіх осіб, та, в даному випадку, не є безпосереднім перевізником.
Надаючи оцінку доводам стосовно ненадання декларантом інформації про вартість перевезення до порту призначення, колегія суддів зазначає, що згідно до інвойсу №029/CD-E66/III/2024 від 11.03.2024 року товар був проданий покупцеві на умовах CFR.
Відповідно до правил «Інкотермс» CFR (Cost and Freight (... named port of destination)) (... назва порту призначення) термін «вартість і фрахт» означає, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь які додаткові витрати, які виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця.
Тобто, умови поставки CFR передбачають включення вартості фрахту у вартість товару.
Також, колегія суддів вважає невмотивованими доводи апелянта, що у експортній декларації країни відправлення зазначені умови поставки CFR, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, оскільки відповідно до п. 7 ч.3 ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Разом з тим, в експортній декларації країни відправлення зазначено порт завантаження: IDTPP Порт ТАНДЖУНГ-ПРІОК, порт/ місце завантаження - IDTPP Порт ТАНДЖУНГ-ПРІОК, порт розвантаження - ROCND, Констанца, порт призначення - ROCND, Констанца, країна призначення експорту - RO, Румунія, що свідчить про те, що в наданих до митного оформлення містилась інформація про умови переходу права власності на товар, та, як наслідок, відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів.
Стосовно тверджень скаржника, щодо не подання транспортного документа (коносамента), згідно з яким товар переміщувався за маршрутом порт Констанца (Румунія) - порт Чорноморськ (Україна) до митного оформлення та не включення розміру витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України до графи 21 ЕМД від 17.06.2024 року №UA500500/2024/021341, колегія суддів зазначає наступне.
Так, на підтвердження транспортних витрат до митного оформлення декларантом надавались довідка про транспорті витрати від 31.05.2024 року та рахунок від 31.05.2024 року.
Зокрема, як зазначалось вище, в довідці про транспортні витрати вказано: транспортно-експедиторське обслуговування за межами України у м. Констанца (Румунія) - м. Чорноморськ (Україна): 32500 грн., з них 8000 грн. - вартість розвантажувально-навантажувальних робіт в порту прибуття; автоперевезення м. Чорноморськ (Україна) - м. Одеса (Україна) - 5000 грн.
При цьому, рахунок від 31.05.2024 року виставлений на наступні роботи: транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, РНР в порту прибуття (Констанца), транспортно-експедиторське обслуговування, документальне оформлення на території України, транспортні послуги на митній території України ЧРП - Одеса, експедиторська винагорода на території України.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 року по справі №804/16553/14 зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 15.10.2024 року по справі №520/6058/24.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що довідка про транспорті витрати від 31.05.2024 року та рахунок від 31.05.2024 року належним чином підтверджують вартість транспортних витрат.
Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що платіжна інструкція в іноземній валюті від 01.02.2024 року №33 не може бути взята до уваги у якості банківського платіжного документа, що стосується оцінюваного товару, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції, визначених Постановою №216, зокрема підписів (власноручних/ електронних) відповідальних осіб платника.
Колегія суддів звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №803/3649/15.
Крім того, у постанові від 17.04.2018 року по справі № 815/329/17 Верховний Суд зробив висновок, що навіть відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
На підставі наведеного, у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.
Колегія суддів зазначає, що позивачем, при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту, було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу апелянта, що ст. 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 815/762/18.
Щодо застосування відповідачем при коригуванні заявленої позивачем митної вартості резервного методу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що наявні митні оформлення подібних товарів із рівнем митної вартості вище ніж заявлений - 2,32 дол.США/кг за МД від 28.09.2023 №UA100100/2023/446502 митне оформлення, якої здійснено за резервним методом, а також враховуючи заявлений код товару згідно УКТЗЕД 3823120000, опис товару та його призначення, фізичні характеристики «Промислові жирні спирти: Олеїнова кислота, у вигляді прозорої рідини, що являє собою суміш жирних кислот з вмістом олеїнової кислоти 79,10% в перерахунку на масу сухого продукту, призначена для використання в якості сировини в промисловості», вагою 5490 кг, умови поставки FCA.
Колегія суддів зазначає, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ «ЕЙР ТРЕВЕЛ», не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 року у справі №815/6854/17, від 05.05.2022 року у справі №2040/6019/18) наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Колегія суддів вважає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Разом з цим, враховуючи, що саме прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2024/000452/3 від 29.08.2024 року, колегія суддів дійшла висновку, що вказана картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню, як документ, що має похідний характер від рішення про коригування митної вартості.
Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 08.05.2025 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька