П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/28082/24
Головуючий в І інстанції: Бездрабко О.І.
Дата та місце ухвалення рішення: 27.12.2024 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Градовського Ю.М.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СФ ТРАНС СЕРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СФ ТРАНС СЕРВІС» (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області за №11103234/44081403 від 23.05.2024 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №51 від 03.05.2024 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України за № 34615/44081403/2 від 06.06.2024 року, яким залишено скаргу ТОВ «СФ ТРАНС СЕРВІС» без задоволення та рішення комісії №11103234/44081403 від 23.05.2024 року регіонального органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВ «СФ ТРАНС СЕРВІС» податкову накладну №51 від 03.05.2024 року датою її фактичного подання.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 23.05.2024 року №11103234/44081403 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.05.2024 року №51 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СФ ТРАНС СЕРВІС» від 03.05.2024 року №51 датою її фактичного подання на реєстрацію.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СФ ТРАНС СЕРВІС» судовий збір у сумі 3028 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірним, оскільки надані позивачем документи були складені/оформлені з порушенням чинного законодавства. Так, зокрема, апелянт зазначає, що товаро-транспортна накладна, надана позивачем на розгляд комісії регіонального рівня, не відповідає вимогам наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 року № 363 (в редакції від 12.07.2019 року), а саме, п.п. 11.1 п.11 Правил оформлення документів на перевезення, оскільки не містить заповнених обов'язкових граф щодо вантажо-розвантажувальних робіт.
Крім того, в апеляційній скарзі, апелянт посилається на передчасність позовних вимог в частині щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну, оскільки належним способом захисту порушеного права, є зобов'язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.
Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СФ ТРАНС СЕРВІС» 26.02.2021 року зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності підприємства за КВЕД є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
01.12.2021 року між ТОВ «СФ ТРАНС СЕРВІС» (Перевізник) та ТОВ «ТГЛ Україна» (Замовник) укладено договір автомобільних перевезень вантажів №20211201-01, який регулює права і обов'язки сторін, що пов'язані з перевезенням експортно-імпортних і транзитних вантажів у 20-ти і 40-футових морських контейнерах територією України, країн СНД і в міжнародному сполученні.
Пунктом 9.1 Договору від 01.12.2021 року визначено, що термін дії договору встановлюється з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2021 року. Якщо кожна із сторін за 30 днів до закінчення терміну договору не повідомить іншу сторону в письмовому вигляді про розірвання договору, термін його дії буде автоматично продовжуватися на кожен наступний календарний рік.
Так, п.3.1.1 договору від 01.12.2021 року передбачено, що перевізник зобов'язується здійснювати перевезення контейнерів клієнтів Замовника власним або орендованим автотранспортом у суворій відповідності з нарядами та іншими дорученнями Замовника, діючими правилами перевезення вантажів, за узгодженими ставками. В свою чергу, відповідно до п.3.2.4 замовник зобов'язується сплачувати рахунки за послуги, надані перевізником в узгоджені терміни.
Оплата послуг перевізника здійснюється за фактом надання послуг, протягом тридцяти днів з дня виставлення рахунку (п.4.1 договору від 01.12.2021 року).
На виконання умов вказаного договору, ТОВ «СФ ТРАНС СЕРВІС» надало ТОВ «ТГЛ Україна» послуги з перевезення вантажів на території України на загальну суму 53372 грн., у тому числі ПДВ - 8895,33 грн., що підтверджується актом надання послуг №49 від 03.05.2024 року.
За фактом наданих транспортних послуг, позивачем складено та відправлено через автоматизовану систему на реєстрацію податкову накладну №51 від 03.05.2024 року на загальну суму 53372 грн., у тому числі ПДВ - 8895,33 грн.
17.05.2024 року позивачем через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» отримано в електронному вигляді квитанцію, відповідно до якої: документ збережено, реєстрація зупинена.
Підставою зупинення зазначено: обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції (додаток 3 Порядку). Також, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
З метою реєстрації податкової накладної, 21.05.2024 року позивачем подано контролюючому органу повідомлення №6 про надання пояснень та копії документів у кількості 3 додатків.
Однак, за результатами розгляду пояснень та доданих до нього документів, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області від 23.05.2024 року прийнято рішення №11103234/44081403 про відмову в реєстрації податкової накладної № 51 від 03.05.2024 року.
Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних вказано: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
У графі «додаткова інформація» вказано: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.».
Позивачем було подано скаргу на вищевказане рішення, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення №34615/44081403/2 від 06.06.2024 року, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення - без змін.
Підставою для прийняття даного рішення визначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Суд першої інстанції, вирішуючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення від 23.05.2024 року №11103234/44081403 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.05.2024 року №51 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимоги позивача щодо зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.
Стосовно позовних вимог в частині щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 06.06.2024 року №34615/44081403/2 про залишення без розгляду скарги позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаних вимог, з огляду на те, що рішення про відмову в задоволенні скарги за своєю правовою природою є досудовим порядком вирішення спору, не є актом реалізації контролюючим органом повноважень у сфері управлінської діяльності, не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки платника податків та не створює для нього жодних правових наслідків.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку та надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначається Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (набрала чинності 01.02.2020 року, далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 3 до Порядку № 1165 установлено, зокрема, наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: п. 1 «Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.».
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно п.п. 40, 43-46 Порядку № 1165 під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.
Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Відповідно до вимог пп. 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Як вбачається з матеріалів справи, у направленій позивачу квитанції підставою зупинення реєстрації податкової накладної вказано, що обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції (додаток 3 Порядку).
В той же час, у надісланій позивачу квитанції зазначено лише посилання на відповідність Критеріїв ризиковості платника податку, визначених в п.1 вказаних Критеріїв, та не зазначено документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в реєстрі або відмову в такій реєстрації.
При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкових накладних напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРНП.
Колегія суддів зазначає, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для податкового органу, відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що лише посилання контролюючого органу у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних на пункт 1 Критеріїв ризиковості не розкриває зміст та не конкретизує підстав зупинення реєстрації податкових накладних, а також не відображає переліку документів, необхідних податковому органу для реєстрації таких накладних.
Колегія суддів також зазначає, що за правилами пп. 4-5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, далі - Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно пп. 3, 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у реєстрації спірної податкової накладної визначено: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «додаткова інформація» вказано: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.».
Однак, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної процитовано положення пунктів 5, 10 Порядку № 520, тобто, викладена загальна норма без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.
Оскаржуване рішення прийнято з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства без конкретного зазначення обставин яких саме документів та з якими порушеннями вони складені (хоча форма рішення надає таку можливість).
З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом та після зупинення реєстрації спірної податкової накладної на адресу контролюючого органу ним було направлено повідомлення №6 від 21.05.2024 року про надання пояснень та копії первинних документів на підтвердження здійснення реальності господарської операції, за якою було складено податкову накладну №51 від 03.05.2024 року.
Зокрема, до вказаних пояснень позивачем було додано: договір автомобільних перевезень вантажів №20211201-01 від 01.12.2021 року, товарно-транспортну накладну №7545950 від 02.05.2024 року з відміткою про прийняття вантажу 03.05.2024 року, рахунок на оплату №49 від 03.05.2024 року, акт надання послуг № 49 від 03.05.2024 року.
Дослідивши вказані документи, колегія суддів дійшла висновку, що, за наявними документами, у контролюючого органу була можливість здійснити реєстрацію податкової накладної №51 від 03.05.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки вони підтверджують факт здійснення господарської операції щодо якої складено спірну податкову накладну.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 року у справі №500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 21.03.2024 року по справі №400/3927/22, від 22.05.2024 року по справі №640/26298/21.
В обґрунтування правомірності прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, апелянт зазначає, що товарно-транспортна накладна, надана позивачем на розгляд комісії регіонального рівня, не відповідає вимогам наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 року № 363 (в редакції від 12.07.2019 року), а саме, п.п. 11.1 п.11 Правил оформлення документів на перевезення, оскільки не містить заповнених обов'язкових граф щодо вантажо-розвантажувальних робіт.
Колегія суддів спростовує вказані доводи апелянта, з огляду на наступне.
Згідно пункту 11.1 наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
З матеріалів справи вбачається, що товарно-транспортні накладна №7545950 від 02.05.2024 року містить повні відомості про замовника перевезення, перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, транспортний засіб, відомості про вантаж, пункти навантаження/розвантаження, тобто, містить всі належні реквізити, що дає змогу ідентифікувати виконану господарську операцію.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що деякі неточності у оформленні товарно-транспортної накладної, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, щодо якої було складено спірну податкову накладну.
Крім того, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень контролюючий орган не надав.
Колегія суддів зазначає, що факт того, що в апеляційній скарзі контролюючий орган надає уточнення які саме недоліки вбачаються із наданих документів не спростовує факту, що ані у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, ані у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної, контролюючий орган не навів конкретного переліку документів, яких, на думку суб'єкта владних повноважень, не вистачає.
Так, сталою практикою Верховного Суду за схожими правовідносинами, визначено, що відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності за виключенням того, що акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте, саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу, не виконання відповідачем-1 обов'язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності вимог, визначених Порядками №1165, №520), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної та протиправність рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної №51 від 03.05.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача-1 щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну датою її подання, з огляду на їх передчасність, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно п.п. 19, 20 вказаного Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, п. 20 Порядку № 1246 прямо передбачено, що реєстрація податкової накладної на підставі рішення суду здійснюється за датою зазначеною у цьому рішенні суду, а тому, за встановлених у справі обставин щодо протиправності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, вимоги позивача щодо зобов'язання зареєструвати спірну податкову накладну датою її подання на реєстрацію відповідають наведеним вимогам Порядку № 1246, що повністю спростовує доводи апеляційної скарги відповідача-1.
Доводи апеляційної скарги відповідача-1 спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 08.05.2025 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька