П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/22978/24
Головуючий в І інстанції: Дубровна В.А.
Дата та місце ухвалення рішення: 09.12.2024 р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Градовського Ю.М.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000326/2 від 13.06.2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000326/2 від 13.06.2024 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6674,53 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про правомірність дій Одеської митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки документи, які надані позивачем до митного органу на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Позивач подав до суду відзив, в якому просить апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року - залишити без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17.03.2023 року між компанією «Sun-King Knitted Belt Product Ltd» (Продавець, Китай) та ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» (Покупець) укладено контракт №LT-170323, за умовами якого продавець зобов'язується продати і поставити покупцеві продукцію власного виробництва, іменовану надалі «товар», а покупець згоден прийняти і оплатити товари, що наводяться у міру потреби в окремих специфікаціях, згідно із зазначеними в них даних, відповідно до умов даного Контракту.
Відповідно до п.2.1 Контракту від 17.03.2023 року ціни на товар встановлюються в доларах США і вказані в специфікації на кожну поставку до цього Контракту.
Пунктом 4.3 Контракту визначено, що відвантаження товару здійснюється на умовах Інкотермс 2000 на відповідність специфікаціям контракту.
Упаковка повинна бути надійною і забезпечити збереження вантажу при транспортуванні. Кожна одиниця упаковки повинна мати маркування, обумовлено у відповідності до специфікації до цього контракту (п.5.1, п.5.2 Контракту від 17.03.2023 року).
05.12.2023 року сторонами підписано специфікацію №2 до контракту № LT-170323 від 17.03.2023 року, якою сторони погодили обсяг, ціни, терміни та умови поставки. Зокрема, зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах FOB Fuzhou, China; вид транспорту - морський контейнер, період поставки - 120 календарних днів.
08.12.2023 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до контракту № LT-170323 від 17.03.2023 року, якою п.п. 3.3.1 викладено в наступній редакції: «Товар має бути 100% оплачений на момент його прибуття в порт призначення (до Покупця). Покупець має наступні варіанти послідовності оплати товару: 1.1 Оплатити 20% від вартості специфікації (інвойсу) в якості авансу перед виробництвом товару. Залишок 80% вартості специфікації (інвойсу) - безпосередньо перед прибуттям товару в порт призначення Покупця 1.2 Сплатити 100% партії відвантаженого товару перед прибуттям в порт призначення Покупця. 1.3 Сплачувати за товар будь якими іншими частками, але щоб в будь якому разі партія товару яка прибуває в порт призначення Покупця на момент прибуття була оплачена на 100%.».
З метою митного оформлення імпортованого товару, позивачем 11.06.2024 року подано до Одеської митниці митну декларацію №24UA500500020657U9 на імпортовані товари, а саме: «товар № 1 - стрічки текстильні з синтетичних волокон (поліестер), тканини (не трикотажні), вузькі, з плоским тканим пругом з двох боків, пофарбовані, не ворсові, не пористі, не армовані, без підкладки: POLYESTER WEBBING/Стрічка поліестерова (арт.SY-6WB030-90) W90MM*M.B.S.12000KG, Yellow - 100000 м. Для виготовлення текстильних строп, стяжних систем, які використовуються у будівництві, підйомі та транспортуванні вантажів. Цивільного призначення, для потреб власного виробництва. Торговельна марка - немає даних. Виробник - Sun-King Knitted Belt Product Ltd. Країна виробництва - Китай, CN.».
На підтвердження заявленої митної вартості товару, було подано наступні документи:
- сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 01.01.2024 року;
- пакувальний лист (Packinglist) б/н від 27.02.2024 року;
- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №FQSY-042-P231205C2 від 27.02.2024 року;
- коносамент (Bill of lading) №8578 від 10.06.2024 року;
- сертифікат про походження товару форми СТ-1 №UZUA403011286201 від 27.09.2024 року;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду, крім передбаченого описом позиції « 1701») №UA500110/2024/000171 від 11.06.2024 року;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №3 від 23.02.2024 року;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4565335 від 05.06.2024 року;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Довідка про транспортні витрати) №428147 від 10.06.2024 року;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 05.12.2023 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Додаткова угода) №1 від 08.12.2023 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Специфікація) №2 від 05.12.2023 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №LT-170323 від 17.03.2023 року;
- договір про надання послуг митного брокера №07092023 від 07.09.2023 року;
- договір (контракт) про перевезення №11/10/23 від 11.10.2023 року;
- інші некласифіковані документи (акт зважування контейнера) №149 від 10.06.2024 року;
- копія митної декларації країни відправлення №350820240084508101 від 29.02.2024 року.
Митну вартість поставлених товарів, позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються.
Однак, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого позивачем по зазначеній митній декларації, Одеська митниця встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) відповідно до п.п. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у копії експортної декларації №350820240084508101 від 29.02.2024 року зазначено умови поставки FОВ, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;
3) в банківському платіжному документі відсутні посилання на рахунок-фактуру (інвойс) від 27.02.2024 року № FQSY-042-Р231205С2, що унеможливлює ідентифікувати поставку;
4) відповідно до п.3.3.1 контракту 17.03.2023 року №РТ-170323 оплата за товар здійснюється протягом 20 діб від підписання специфікації, але оплата була здійснена в порушення строків договору: специфікація №2 від 05.12.2023 року та банківський платіжний документ №3 від 23.02.2024 року.
На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею було зобов'язано декларанта протягом 10 днів (за наявності) надати додаткові документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) копію експортної декларації країни відправлення, згідно ст.254 МК України з перекладом на українську мову; 3) документи, що підтверджують числові складові митної вартості товару; 4) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
13.06.2024 року позивачем надано митному органу наступні документи: лист №362-03 від 13.06.2024 року, лист імпортера №361-06 від 12.06.2024 року, переклад експортної вантажної митної декларації КНР від 30.05.2024 року, переклад комерційного рахунку від 30.05.2024 року, переклад сертифікату походження, переклад пакувального листа, акт звірки взаємних розрахунків від 12.06.2024 року, висновок про вартісні характеристики товару №3-3/439 від 03.06.2024 року.
За результатами розгляду документів, наданих позивачем до митного оформлення, 13.06.2024 року Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000326/2, відповідно до якого здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару та застосовано метод за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, яким митну вартість товарів: №1 скориговано до рівня 4,29 дол. США/кг. замість 1,95 дол. США/кг., яка була заявлена декларантом.
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000625.
Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Суд першої інстанції, вирішуючи справу та задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000326/2 від 13.06.2024 року, оскільки контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку та надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
За приписами ч.1 ст. 49 Митного Кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За приписами частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Статтею 57 МК України визначено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Таким чином, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об'єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.
Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження числового значення складових митної вартості товарів позивачем були надані наступні документи: сертифікат якості від 01.01.2024 року; пакувальний лист від 27.02.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) №FQSY-042-P231205C2 від 27.02.2024 року; коносамент №8578 від 10.06.2024 року; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №UZUA403011286201 від 27.09.2024 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду, крім передбаченого описом позиції « 1701») №UA500110/2024/000171 від 11.06.2024 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №3 від 23.02.2024 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4565335 від 05.06.2024 року; довідка про транспортні витрати №428147 від 10.06.2024 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 05.12.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Додаткова угода) №1 від 08.12.2023 року; специфікація №2 від 05.12.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) №LT-170323 від 17.03.2023 року; договір про надання послуг митного брокера №07092023 від 07.09.2023 року; договір (контракт) про перевезення №11/10/23 від 11.10.2023 року; акт зважування контейнера №149 від 10.06.2024 року; копія митної декларації країни відправлення №350820240084508101 від 29.02.2024 року.
Додатково позивачем надано: лист №362-03 від 13.06.2024 року, лист імпортера №361-06 від 12.06.2024 року, переклад експортної вантажної митної декларації КНР від 30.05.2024 року, переклад комерційного рахунку від 30.05.2024 року, переклад сертифікату походження, переклад пакувального листа, акт звірки взаємних розрахунків від 12.06.2024 року, висновок про вартісні характеристики товару №3-3/439 від 03.06.2024 року.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, Одеська митниця зазначила обставини, які викликали сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно ч.10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
У рішенні про коригування митної вартості товару, митним органом визначено, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Колегія суддів спростовує вказані доводи та зазначає, що відповідно до п.4.3 Контракту №LT-170323 від 17.03.2023 року, укладеного між «Sun-King Knitted Belt Product Ltd» та ТОВ «ЛОАД-ТЕХ», відвантаження товару здійснюється на умовах Інкотермс 2000 на відповідність специфікаціям контракту. Разом з тим, у специфікації №2 від 05.12.2023 року зазначено умови поставки - FOB Fuzhou, China.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс 2000» за умовами поставки FOB Франко-борт (... назва порту відвантаження) поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.
Відповідно до пп. А.9 «Перевірка - упаковка - маркування» пункту А «Обов'язки продавця» продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно надавати у розпорядження товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки).
З урахуванням наведеного, оскільки поставка товару здійснювалась на умовах FOB, то вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням включена до ціни товару, яку позивач сплатив продавцю.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої позивачем, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Тобто, товар надійшов позивачу у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.
Отже, оскільки з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням (упаковка включена у ціну товару), в свою чергу, імпортером жодних витрат на пакування понесено не було, тому витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару.
Враховуючи викладене, твердження відповідача про відсутність інформації щодо включення/не включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості упаковки або пакувальних матеріалів є необґрунтованими та безпідставними.
Також, в рішенні про коригуванням митної вартості товару, Одеська митниця вказала, що у копії експортної декларації №350820240084508101 від 29.02.2024 року зазначено умови поставки FОВ, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, з приводу чого колегія суддів зазначає наступне.
Так, за правилами Інкотермс 2000, умови поставки FOB передбачають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.
Тобто, на умовах поставки FOB постачальник несе відповідальність за оплату всіх витрат, пов'язаних з вантажем до тих пір, поки товар не виявиться на судні в порту відправлення.
Колегія суддів зазначає, що конкретний географічний пункт переходу відповідальності поставки FOB Fuzhou, China, визначений у наданих до митного органу документах, а саме: у специфікації №2 від 05.12.2023 року, у інвойсі №№FQSY-042-P231205C2 від 27.02.2024 року, у сертифікаті походження №C247297394080045 від 29.02.24 року, у коносаменті №SZSE24022005 від 02.03.24 року.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів Одеської митниці стосовно не зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів витрат на транспортування товарів у копії експортної декларації №350820240084508101 від 29.02.2024 року.
Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи митного органу, що в банківському платіжному документі відсутні посилання на рахунок-фактуру (інвойс) від 27.02.2024 року №FQSY-042-Р231205С2, що унеможливлює ідентифікувати поставку.
Колегія суддів зазначає, що інвойс є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за товари, що поставляються (або вже фактично поставлені) чи послуги, що надаються (або фактично надані). При цьому, не зазначення в банківському документі реквізитів інвойсу, на виконання якого він був наданий продавцем покупцю, не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації банківського документу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.
Надаючи оцінку вищевказаним доводам митного органу, колегія суддів приймає до уваги пояснення позивача у листі від 13.06.2024 року, в яких товариство повідомило Одеську митницю, що при формуванні платіжного документу, з огляду на систематичність та регулярність закупок широкої номенклатури товару за прямим Контрактом між «Sun-King Knitted Belt Product Ltd» та ТОВ «ЛОАД-ТЕХ», бухгалтер вказує номер контракту, за яким здійснюється комерційна діяльність. Також, позивач пояснив, що платіж за поставкою здійснений у повному обсязі - 100% суми, вказаної в проформі-інвойсі №FQSY-042-P231205C2 від 27.02.2024 року та, на підтвердження зазначеного, надав до митного органу виписку з бухгалтерської документації - акт звірки між «Sun-King Knitted Belt Product Ltd» та ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» від 12.06.2024 року.
Так, в банківському платіжному документі №3 від 23.02.2024 року у графі «призначення платежу» вказано контракт №LT-170323 від 17 березня 2023 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не обґрунтована неможливість ідентифікації зазначеного банківського документу з поставкою товару при надані декларантом до митного органу контракту № LT-170323 від 17 березня 2023 року, пакувального листа від 27.02.2024 року, коносаменту № SZSE24022005 від 02.03.2024 року, автотранспортної накладної №8578 від 10.06.2024 року; сертифікату про походження товару №C247297394080045.
Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта стосовно того, що оплата товару була здійснена в порушення строків договору, оскільки фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.
Колегія суддів зазначає, що позивачем, при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту, було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу апелянта, що ст.53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 815/762/18.
Щодо застосування відповідачем при коригуванні заявленої позивачем митної вартості товарів другорядного методу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим та становить: по товару №1 - 4,29 дол. США/кг. (митна декларація №UА100060/2024/208214 від 23.03.2024 року) ніж заявлено декларантом 1,95 дол. США/кг.
Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.
Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов'язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Однак, рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000326/2 від 13.06.2024 року не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Також, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митний орган обмежився лише посиланням на дату та номер митної декларації в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ «ЛОАД-ТЕХ», не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 08.05.2025 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька