08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 753/13573/23
провадження № 61-5316ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Аветисяном Робертом Миколайовичем, на рішення Дарницького районного суду
м. Києва від 21 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 20 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та поділ такого майна,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2
про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та поділ такого майна.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та поділ такого майна задоволено частково.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як чоловіка та жінки без шлюбу в період з 01 серпня 2014 року по 31 липня 2017 року включно.
Визнано квартиру АДРЕСА_1 , машиномісце (гараж) АДРЕСА_2 , - спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на:
- частину квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована відповідно до рішення про державну реєстрацію прав 15 серпня 2018 року на праві власності за ОСОБА_2 , індексний номер: 42593052
від 17 серпня 2018 року,
- частину машиномісця (гараж) АДРЕСА_2 , який зареєстрований відповідно до рішення про державну реєстрацію прав 04 листопада 2020 року на праві власності за ОСОБА_3 , індексний номер: 54951643 від 04 листопада 2020 року.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на:
- частину квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована відповідно до рішення про державну реєстрацію прав 15 серпня 2018 року на праві власності за ОСОБА_2 , індексний номер: 42593052 від 17 серпня 2018 року,
- частину машиномісця (гараж) АДРЕСА_2 , який зареєстрований відповідно до рішення про державну реєстрацію прав 04 листопада 2020 року на праві власності за ОСОБА_3 , індексний номер: 54951643 від 04 листопада 2020 року.
У решті вимог відмовлено.
Вирішено питання стягнення судового збору.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 березня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Шкварко В. І., та ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом
Аветисяном Р. М., задоволено частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року у справі
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та поділ такого майна скасовано.
Ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та поділ такого майна задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 машиномісце (гараж) АДРЕСА_2 , який зареєстрований відповідно до рішення про державну реєстрацію прав 04 листопада 2020 року на праві власності за ОСОБА_4 , індексний номер: 54951643 від 04 листопада 2020 року.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки JAGUAR XF R Sport 3.0, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску, зареєстрований 27 лютого 2020 року на ім'я ОСОБА_2 .
У порядку поділу спільного майна подружжя визнанол за ОСОБА_1 право власності на машиномісце (гараж) АДРЕСА_2 .
У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на транспортний засіб марки JAGUAR XF R Sport 3.0, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію різниці вартості машиномісця та транспортного засобу у розмірі 258 792,46 грн
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
У квітні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Аветисяном Р. М., на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2025 року,
у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить оскаржувані судові рішення скасувати у частині та ухвалити нове, яким встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнати спільною сумісною власністю квартиру та визнати за позивачем ? спірної квартири.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У касаційній скарзі прохальна частина не сформульована відповідно до вимог статті 409 ЦПК України, оскільки заявником не конкретизовано вимоги до суду касаційної інстанції.
Зі змісту касаційної скарги неможливо встановити, яке клопотання заявлено
до суду, оскільки не зазначено розмір частки спірної квартири яку заявник просить визнати за ним.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684 грн.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420 грн).
Заявник просить задовольнити вимогу немайнового характеру (встановлення факту проживання) та вимоги майнового характеру щодо визнання квартири об'єктом спільної сумісної власності та визнання права власності на частину квартири.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні позову за вимогу немайнового характеру судовий збір мав бути сплачений у розмірі 1 073,60 грн (2 684 грн * 0,4).
Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК Україниціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
У разі якщо 1 % ціни позову перевищуватиме 5 розмірів прожиткового мінімуму
для працездатних осіб, за позовні вимоги майнового характеру підлягатиме сплаті
13 420 грн.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки заявником вже сплачено 16 318,72 грн, їй необхідно обрахувати
та доплатити судовий збір, з урахуванням ціни позову.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Аветисяном Робертом Миколайовичем, на рішення Дарницького районного суду
м. Києва від 21 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 20 березня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець