Єдиний унікальний номер справи 183/4349/25
Провадження № 2/183/3579/25
про залишення позовної заяви без руху
08 травня 2025 року м. Самар Дніпропетровської області
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г.Є., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , який передано судді 08 травня 2025 року, у якому просить розірвати шлюб, укладений 02 вересня 2022 року з відповідачем, з причин припинення шлюбно-сімейних відносин.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з такого.
У порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не указано викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, відповідно до ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 106 СК України подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.
Нормами ч. 1 ст. 110 СК України установлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом про розірвання шлюбу, яке не має дітей, в обґрунтування позовних вимог не зазначає відомостей щодо неможливості розірвання шлюбу через органи державної реєстрації актів цивільного стану, як і не зазначає відомостей про те, що інший з подружжя не згоден на розірвання шлюбу. Як наслідок, позивачем не указано, яким чином відповідачем було порушено його права, що стало підставою для звернення з такою заявою до суду.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн. Отже, при поданні позову позивач повинен був сплатити судовий збір 1 вимоги немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн.
У порушення зазначених вимог позивачем не додано документ про сплату судового збору.
Позивач в тексті своєї позовної заяви посилається на вимоги п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та вважає, що він звільнений від сплати судового збору.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
В ухвалі від 06 травня 2020 року у справі №9901/70/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ. Відповідно до статті 22 цього Закону ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі з позовною заявою.
Відтак, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, предметом позову якого є розірвання шлюбу, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, визначених положенням статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому судовий збір, за подання ОСОБА_1 позовної заяви підлягає сплаті.
Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», ухвалі Верховного Суду від 29 березня 2024 року у справі №643/20167/21.
З урахуванням зазначеного, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з повідомленням про це позивача і наданням йому строку для усунення зазначених недоліків сім днів з дня отримання копії ухвали - шляхом надання позовної заяви у новій редакції, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства із зазначенням відомостей щодо порушення відповідачем прав позивача, що стало підставою звернення з такою заявою не до органу державної реєстрації актів цивільного стану, а до суду, з поданням копії позовної заяви у новій редакції для направлення відповідачеві, а також сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. на платіжні реквізити Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з наданням суду доказів такої доплати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити у семиденний строк з моменту отримання копії ухвали зазначені недоліки заяви - шляхом надання позовної заяви у новій редакції, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства із зазначенням відомостей щодо порушення відповідачем прав позивача, що стало підставою звернення з такою заявою не до органу державної реєстрації актів цивільного стану, а до суду, з поданням копії позовної заяви у новій редакції для направлення відповідачеві, а також сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. на платіжні реквізити Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з наданням суду доказів такої доплати.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud0427/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги заявником протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем отримання її копії, в іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Ухвала суду складена і підписана 08 травня 2025 року.
Суддя Г.Є. Майна