Справа № 441/1868/17 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А.М.
Провадження № 22-ц/811/67/25 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.
07 травня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Цьони С.Ю.
з участю: представника ОСОБА_1 - Білецької О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 25 листопада 2024 року, -
у грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Городоцької міської ради Львівської області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення сесії Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області та зобов'язання розглянути на сесії сільської ради заяви сусідніх землекористувачів.
В обґрунтування позову покликається на те, що є власником будинковолодіння, розташованого на земельній ділянці площею 0.19 га, за адресою: АДРЕСА_1 , яке він успадкував після смерті бабці, ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між його будинком та дорогою загального користування знаходиться земельна ділянка площею 0.123 га, яку він вважає своєю присадибною ділянкою, що відноситься до вищезазначеного будинковолодіння, а ОСОБА_2 , яка є власником будинку АДРЕСА_1 вважає, що ця земельна ділянка належить їй, незважаючи на те, що спірна земельна ділянка не межує з присадибною ділянкою будинковолодіння АДРЕСА_2 . Для реалізації права на приватизацію земельної ділянки він звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації для відновлення меж в натурі сусідніх земельних ділянок будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 та шляхом приватизації передати йому земельну ділянку із відновленими межами й площею з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 також звернулася до відповідача із заявою про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки орієнтовною площею 0.0129 га із земель житлового фонду в землі для ведення особистого селянського господарства біля її житлового будинку. Узгоджувальна комісія Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області рекомендувала сесії сільської ради надати ОСОБА_1 земельну ділянку для обслуговування житлового будинку у власність орієнтовною площею 0.12 га та надати ОСОБА_2 дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки із земель для обслуговування житлового будинку на землі для ведення особистого селянського господарства у власність площею 0.0129 га, а також встановити загальний проїзд за згодою для двох сторін, а у її відсутності за рішенням сільської ради. Рішенням XX сесії VII скликання Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області № 512 від 29 вересня 2017 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 » надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для ведення ОСГ орієнтовною площею 0.0129 га, яка перебуває в користуванні і розташована в с. Керниця на території Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області. Рішенням XX сесії VII скликання Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області № 513 від 29 вересня 2017 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 » надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0.12 га для ОЖБ, яка перебуває в АДРЕСА_1 на території Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області. Фактично заяву про відведення йому земельної ділянки задоволено лише в частині 0.12 га та відмовлено в частині 0.07 га без наведення причин надання переваги сусідньому землекористувачу. Вважає, що погодження ОСОБА_2 виготовлення проекту землеустрою з метою зміни цільового призначення земельної ділянки з обслуговування житлового будинку на особисте селянське господарство для подальшої приватизації земельної ділянки, на яку він претендує без зміни цільового призначення, порушує його права. Законодавством не передбачено надання у власність земельної ділянки для зміни цільового призначення. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок громадянам та юридичним особам. У разі відсутності плану зонування або детального плани території, затвердженого відповідно до вимог законодавства, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Крім того, забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території.
З наведених підстав просить скасувати рішення XX сесії VII скликання Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області № 512 від 29 вересня 2017 року Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для ведення ОСГ орієнтовною площею 0.0129 га в с. Керниця, яка перебуває в користуванні ОСОБА_2 та зобов'язати розглянути заяви сусідніх землекористувачів будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з дотриманням вимог закону щодо рівності прав, розумності, тощо.
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 25 листопада 2024 року у позові ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області, третя особа ОСОБА_2 про скасування рішення сесії Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області № 512 від 29 вересня 2017 року про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0, 0129 га в с. Керниця Львівського (Городоцького) району Львівської області та зобов'язання розглянути заяви сусідніх землекористувачів будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 з дотриманням вимог закону щодо рівності прав, розумності тощо - відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 ,в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт стверджує, що висновки суду першої інстанції про те, що позов пред'явлено до неналежного відповідача є безпідставними, оскільки жодна позовна вимога до ОСОБА_2 не пред'являлася та не могла бути пред'явлена, оскільки предметом позову в даному спорі є оскарження рішення Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області від 29 вересня 2017 року № 512. Спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності та не належить нікому із сторін в спорі, в тому числі і ОСОБА_2 , яка не має законного права на використання спірної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах між сторонами та вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту. Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - Білецької О.Р. на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовував тим, що спір по суті виник між позивачем, ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , яка залучена до участі у справі, як третя особа, і що вирішення позовних вимог, зокрема, скасування рішення сесії Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області від 29 вересня 2017 року № 512 про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0, 0129 га в с. Керниця, безпосередньо впливатиме на права та обов'язки ОСОБА_2 , яка повинна була бути залучена до участі у справі, як співвідповідач.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов'язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, суд не може вирішувати питання про задоволення позовних вимог, а тим більше задовольнити позовні вимоги, тобто давати оцінку підставам та предмету позову та виносити рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів), на права та обов'язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення, що може бути залучений (залучені) виключно за заявою позивача, суд вирішувати питання про задоволення позову не взмозі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , у грудні 2017 року звернувся в суд з позовом до Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області, третя особа ОСОБА_2 , у якому просив скасувати рішення сесії Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області від 29 вересня 2017 року №512 про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,0129 га в с. Керниця та зобов'язати розглянути заяви сусідніх землекористувачів будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з дотриманням вимог закону щодо рівності прав, розумності тощо.
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 16 липня 2020 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 16 липня 2020 року в частині відмови у зобов'язанні Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 серпня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,07 га - скасовано, зобов'язано Керницьку сільську раду Городоцького району Львівської області невідкладно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 серпня 2017 року, про прийняте рішення повідомити останнього. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 07 червня 2023 року рішення Городоцького районного суду Львівської області від 16 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року скасовано. Провадження у справі закрито. Роз'яснено, що спір може бути розглянуто за правилами цивільного судочинства, а також зазначено про право позивача звернутися протягом 10 днів з дня отримання відповідної постанови до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
26 червня 2023 року, ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області, третя особа ОСОБА_2 про скасування рішення сесії сільської ради та зобов'язання сільської ради розглянути заяви передано до Городоцького районного суду Львівської області,.
25 вересня 2023 року за клопотанням позивача та його представника до участі у справі залучено правонаступника відповідача Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області - Городоцьку міську раду Львівської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідно до ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
Визначення відповідачів, предмета і підстав позову є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц).
Належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто, особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №910/15792/20).
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову. (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі №457/726/17).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові. (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №300/808/19; від 07 грудня 2023 року у справі №363/2300/20; від 13 грудня 2023 рjку у справі №753/8710/21.).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов'язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов'язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов'язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції врахував пояснення позивача ОСОБА_1 в суді, матеріалів справи, з яких убачається, що після смерті ОСОБА_4 позивач успадкував житловий будинок АДРЕСА_1 , земельна ділянка для його обслуговування належала сім'ї ОСОБА_5 та передавалась в порядку спадкування, між тим, площа земельної ділянки у погосподарських книгах поступово зменшувалася. Після звернення із заявою до органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею 0,19 га на АДРЕСА_1 , згідно з рішенням Керницької сільської ради від 29 вересня 2017 року №513 позивач отримав дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 0,12 га для обслуговування вищевказаного житлового будинку. Разом з цим, позивачу стало відомо про прийняття 29 вересня 2017 року Керницькою сільською радою рішення №512 про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,0129 га в с. Керниця, що порушує його права як фактичного користувача земельної ділянки, про яку йшлося у його заяві від 23 серпня 2017 року, стосовно якої жодного рішення орган місцевого самоврядування не прийняв.
Із змісту постанови Верховного Суду від 07 червня 2023 року, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Городоцького районного суду Львівської області від 16 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року скасовано, а провадження у справі закрито, вбачається, що виникнення спірних правовідносин у справі зумовлено незгодою позивача з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою ОСОБА_2 , яка є сусідкою позивача, що між позивачем і третьою особою є спір щодо межі домоволодінь. Тобто, оцінка рішень та дій суб'єкта владних повноважень у цій справі прямо залежать від вирішення земельного спору між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , позовні вимоги заявлено про поновлення порушеного, на думку позивача, його майнового права.
Сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги, а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання. При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.
Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.
Належними відповідачами у справах про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади що стосуються вирішення ними питань щодо земельних ділянок є особа, якій надається право чи дозвіл на вчинення певних дій що стосуються земельної ділянки, та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв відповідне рішення.
А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який відмову в задоволенні позову мотивував тим, що зважаючи на те, що спір по суті виник між позивачем і третьою особою і що вирішення позовних вимог, зокрема, скасування рішення сесії Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області від 29 вересня 2017 року № 512 про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0, 0129 га в с. Керниця прямо впливатиме на права та обов'язки третьої особи ОСОБА_2 , остання має бути залучена до участі у справі, як співвідповідач, однак ні позичач ОСОБА_1 , ні його представник - адвокат Білецька О.Р. у підготовчих засіданнях в порядку ст. 51 ЦПК України клопотань про залучення до участі у справі ОСОБА_2 , як співвідповідача не заявляли, як і не заявляли таких клопотань під час розгляду справи по суті.
Суд першої інстанції вірно врахував висновки Верховного Суду, зазначені у вищезазначеній постанові від 07 червня 2023 року про те, що у даній справі фактично існує спір між позивачем, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та дійшов вірного та обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 повинна бути залучена до участі у справі, як співвідповідач, а правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ухвалення судом рішення про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення XX сесії VII скликання Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області № 512 від 29 вересня 2017 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в с. Керниця» безспірно впливатиме на права та обов'язки ОСОБА_2 .
На думку колегії суддів, обгрунтованими також є висновки суду першої інстанції про те, що без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов'язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, суд не може вирішувати питання про задоволення позовних вимог, а тим більше задовольнити позовні вимоги, тобто давати оцінку підставам та предмету позову та виносити рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів), на права та обов'язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення, що може бути залучений (залучені) виключно за заявою позивача, суд вирішувати питання про задоволення позову не взмозі.
Крім цього, як встановлено судом апеляційної інстанції з пояснень представника ОСОБА_1 - Білецької О.Р., і це підтверджується рішенням Городоцької міської ради Львівської області №2300 від 20 серпня 2021 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» Городоцькою міською радою Львівської області, що є правонаступником Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області, розглянуто заяву ОСОБА_1 від 23 серпня 2017 року і за результатами її розгляду прийнято вищезгадане рішення.
Тобто, на день ухвалення Городоцьким районним судом Львівської області оскаржуваного рішення суду, на сесії Городоцької міської ради Львівської області було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 23 серпня 2017 року, за результатами її розгляду було прийняте рішення №2300 від 20 серпня 2021 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», а відтак вимога позивача про зобов'язання відповідача розглянути заяви сусідніх землекористувачів будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з дотриманням вимог закону щодо рівності прав, розумності, на день ухвалення рішення судом першої інстанції була вирішена відповідачем в позасудовому порядку.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 25 листопада 2024 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 07.05.2025 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк