Справа № 462/4153/24 Головуючий у 1 інстанції:
Провадження № 22-з/811/43/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
28 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.
секретаря :Цьони С.Ю.,
з участю: представника позивача - адвоката Бабенка С.С., представника відповідача - адвоката Голянської Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в місті Львові в залі судуклопотання представника ФОП ОСОБА_1 - адвоката Юрчак В.В. про стягнення судових витрат у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Бабенко С.С. на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 21 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,-
В провадженні Львівського апеляційного суду перебувала цивільна справа за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Бабенко С.С. на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 21 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів.
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Бабенко С.С. залишено без задоволення. Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 21 жовтня 2024 року залишено без змін.
Представник ФОП ОСОБА_1 - адвокат Юрчак В.В.звернувся до Львівського апеляційного суду із заявою про стягнення судових витрат. Просив стягнути витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 15000 грн.
Згідно п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою .
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Матеріалами справи встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Ті Енд Ті Партнерс» укладено договір №786 про надання правничої допомоги від 06 липня 2024 року.
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та актом про надання правової допомоги, загальна вартість наданих послуг становить 15000 грн та складається з : підготовки, написання і подачі відзиву на апеляційну скаргу - 12 500грн.; участь у судовому засіданні - 2 500грн.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6ст. 137 ЦПК України).
Представник ОСОБА_2 - адвокат Бабенко С.С. вважає заявлений розмір гонорару в сумі 15000грн. необґрунтованим та таким, що не відповідає принципу розумності, не є співмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг. Просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. (Постанови ВС від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 року у справі № 911/739/15)
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншою сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.(Постанова ВС у справі № 808/1849/18)
На думку колегії суддів, 12500 грн., як розмір судових витрат за написання відзиву є безпідставним та невиправдано завищує загальний розмір витрат на правову допомогу, що не відповідає критерію співмірності наданих послуг та спірним правовідносинам.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання, що розмір судових витрат на правову допомогу необхідно зменшити з 15000 грн. до 10000 грн., що відповідатиме критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, які стягнути із позивача.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-
Заяву представника ФОП ОСОБА_1 - адвоката Юрчак В.В. про стягнення судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10000грн.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Головуючий : Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.