Справа №621/4565/24 Головуючий 1 інстанції: Філіп'єва В.В.
Провадження №33/818/563/25 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
07 травня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Литвиненка В.В. на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 10 лютого 2025 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 03 грудня 2024 року о 15-15 годині ОСОБА_1 в с.Задонецьке Чугуївського району Харківської області по вул.Щегельського, поблизу будинку 105, керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість мовлення, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Литвиненко В.В. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що працівниками поліції огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не проводився; акт огляду не складався; права не роз'яснялися. Вказав, що в матеріалах справи відсутні докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Зазначив, що поліцейські Мамцева К.І. до закладу охорони здоров'я не доставляли. Наголосив, що протокол про адміністративне правопорушення не є безперечним доказом по справі. Вважає, що ОСОБА_1 не мав ознак наркотичного сп'яніння.
Позиції учасників апеляційного провадження
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Литвиненко В.В., будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, а тому апеляційний розгляд відбувся за їх відсутності.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №187822 від 03 грудня 2024 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапорт поліцейського СРПП ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Волковой А.Б.; дані відеозаписів з місця події від 03 грудня 2024 року.
Відповідно до п.п.2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) ; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
З матеріалів справи, зокрема даних протоколу про адміністративне правопорушення вбачається,що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає дійсності, підвищена жвавість мовлення, почервоніння обличчя.
Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп'янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння.
Отже, доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння носять суб'єктивний характер.
Доводи захисника Литвиненка В.В. про нероз'яснення інспекторами поліції Мамцеву К.І. прав, суперечать даним вищенаведеного протоколу, в якому ОСОБА_1 було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджується його особистим підписом у протоколі, а також відсутністю заперечень з цього приводу у поясненнях (а.с.1).
Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я підтверджується наданими відеозаписами (відеозаписи VID241203-151438F.MP4 05 хв. 35 с., VID241203-152939F.MP4 03 хв. 22 с., 05 хв. 43 с.).
Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Посилання в апеляційній скарзі на неправомірність дій працівників поліції внаслідок непроведення на місці зупинки транспортного засобу огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам п.12 розділу ІІ вищевказаної Інструкції.
Що стосується доводів захисника Литвиненка В.В. про нескладання працівниками поліції акту огляду, то такі порушення не можуть вважатися істотними та не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість підтверджується саме сукупністю доказів наявних в матеріалах справи, а не лише взятим окремо доказом.
З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Литвиненка В.В. залишити без задоволення, а постанову Зміївського районного суду Харківської області від 10 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня