Справа №644/10368/24 Головуючий 1 інстанції: Маркосян М.В.
Провадження №33/818/561/25 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
07 травня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Люшні А.І.,
- за участю секретаря Мацегори О.В.,
- захисника Коломійця А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові, в режимі відеоконференції, справу за апеляційними скаргами особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисника Коломійця А.П. на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 13 лютого 2025 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
Відповідно до постанови 16 листопада 2024 року о 16 годині 15 хвилин ОСОБА_1 за адресою: Харківська область, Куп'янський р-н, с.Шевченкове, дорога Чугуїв - Мілове, керував автомобілем «DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «DRAGER ALKOTEST 6810 ARВL0833». Результат огляду 1,54 проміле алкоголю, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.130 КУпАП. Також просить звільнити від сплати судового збору.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу; не залучали свідків; в протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначили його прізвище; не відсторонили від керування автомобілем. Вказав, що матеріалах справи відсутній відеозапис з місця події від 16 листопада 2024 року. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не є безперечним доказом по справі. Наголосив, що хотів пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про зміну підсудності. Вважає, що не мав ознак алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник Коломієць А.П. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.130 КУпАП. Також просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що поліцейські безпідставно зупинили автомобіль «DAEWOO LANOS»; не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом; свідків не залучали; не долучили до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи. Вказав, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не є доказом по справі. Наголосив, що ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп'яніння. Вважає, що справа про адміністративне правопорушення була підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду захисник Коломієць А.П. підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч.1 ст.9 КУпАП України.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п.2.9а ПДР України забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За невиконання вимог пункту 2.9а ПДР України, передбачена відповідальність ст.130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно до п.8 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Також, відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно даним роздруківки спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810», результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння становить 1,54 проміле (а.с.2).
Однак, як слідує із матеріалів справи процедура збирання та фіксація доказів у цій справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП щодо водія ОСОБА_1 , здійснена з істотним порушенням вимог ч.2 ст.266 КУпАП, зокрема: поліцейським не здійснювалася відеофіксація проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу і за відсутності такої, два свідки не залучалися.
У зв'язку з тим, що порядок та процедура проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, передбачені ст.266 КУпАП, були порушенні, то дані роздруківки спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810» від 16 листопада 2024 року не можуть бути визнані доказом в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, а тому апеляційний суд визнає їх недопустимими.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 був не згоден з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного поліцейськими з використанням спеціального технічного засобу, про що власноруч письмово зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1).
Однак, працівники поліції у порушення вимог ч.3 ст.266 КУпАП не роз'яснили ОСОБА_1 порядок та процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а склали протокол про адміністративне правопорушення, залучивши лише одного свідка, у письмових поясненнях, якого не міститься даних щодо обставин встановлення адміністративного правопорушення (а.с.15).
Зазначені обставини свідчать про істотне порушення права ОСОБА_1 на об'єктивність встановлення стану сп'яніння.
Інші докази про належність проведення процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння в матеріалах справи відсутні.
Цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав та дійшов передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, доводи апеляційних скарг підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційні скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Коломійця А.П. задовольнити.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 13 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня