07.05.25
22-ц/812/763/25
Провадження № 22-ц/812/763/25
іменем України
05 травня 2025 року м. Миколаїв
справа № 484/6300/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Тищук Н.О.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Шаманської Н.О.,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , подану її представником -
адвокатом Горбенко Вікторією Олександрівною,
на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене 28 лютого 2025 року суддею Шикерею І.А., в приміщенні цього ж суду, (повний текст складено того ж дня), у цивільній справі за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
1.Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з вказаним вище позовом.
Позивачка зазначала, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу має доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час донька є повнолітньою, проте продовжує навчання у вищому навчальному закладі. Донька навчається на денній формі навчання за спеціальністю «Інститут природокористування» у Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка». Період навчання - до 30 червня 2028 року. У зв'язку з навчанням донька потребує матеріальної допомоги від батька, який є працездатним та має можливість таку допомогу надавати.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня звернення з позовом до закінчення навчання, чи до досягнення донькою 23-х років.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Посилався на те, що на даний час не працює за станом здоров'я і має нерегулярний, мінливий дохід; вважає недоведеною потребу дитини у матеріальній допомозі з його боку; З 08 грудня 2022 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , яка має неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого він повністю утримує. Також, він повністю утримує іншого сина ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , батько якого не сплачує аліментів. Його дохід на місяць складає від 4 000 грн до 5 000 грн, а дохід дружини - 6 314 грн. Близько 2 000 грн на місяць він витрачає на оплату житлово-комунальних послуг. Проте зауважив, що зможе надавати своїй донці матеріальну допомогу, в розмірі 1/9 частини всіх видів його доходів, і вважав такий розмір аліментів буде відповідати її інтересам, забезпечить її матеріальні потреби та не поставить його у надто скрутне матеріальне становище.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 лютого 2025 року позов задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 стягнуто аліменти у розмірі 1/9 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08 листопада 2024 року до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач є працездатною особою та має можливість надавати матеріальну допомогу доньці. При цьому суд врахував розмір прожиткового мінімуму, визначений Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік».
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Горбенко В.О., просила рішення суду першої інстанції змінити, збільшивши розмір стягуваних аліментів до частини.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована безпідставністю доводів відповідача про те, що він утримує синів своєї теперішньої дружини - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки ці діти ним не усиновлені тому обов'язків щодо їхнього утримання у відповідача не виникає. Натомість такий обов'язок ОСОБА_2 має перед власною дитиною - ОСОБА_3 . Крім того, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому є повнолітнім та можливо має власний дохід.
Також апелянт посилалася на те, що дружина відповідача ОСОБА_4 офіційно працевлаштована, отже має стабільний дохід.
Посилання відповідача на стан здоров'я апелянт вважає безпідставним, оскільки доказів існування будь-якого тяжкого захворювання та потреби у лікуванні відповідачем не надано.
Також апелянт посилалась на те, що відповідач визнав, що фактично працює неофіційно. З огляду на те, що розмір мінімальної зарплати в Україні складає 8 000 грн, можна припустити, що саме такий дохід отримує відповідач. Проте, позивачка має інформацію, що розмір заробітної плати відповідача є значно більшим, при цьому він не працевлаштовується офіційно щоб не сплачувати аліменти.
Узагальнені доводи інших учасників
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просив відмовити позивачці у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Відповідач посилався на те, що не має можливості надавати матеріальну допомогу доньці у розмірі частини доходів, а стягнення аліментів у такому розмірі є непосильним тягарем для нього та призведе до зростання суми заборгованості за аліментами та до неможливості забезпечення йому рівня життя, в межах встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожиткового мінімуму.
2.Мотивувальна частина
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 досягла повноліття.
Згідно довідки Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» ОСОБА_3 навчається на І курсі «Інституту природокористування», за державним замовленням. Форма навчання денна. Термін навчання з вересня 2024 по 30 червня 2028 року.
Позиція апеляційного суду
За змістом статті 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно з частиною 1, 2 статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Частиною 3 статті 199 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 6 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Отже, судом враховуються: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (стаття 200 СК України).
З матеріалів справи, яка переглядається, вбачається, що заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач ОСОБА_2 посилався на незадовільний стан здоров'я, наявність хвороби - порушень шийного, грудного та поперекового відділів хребта. На підтвердження цієї інформації надано консультаційний висновок нейрохірурга від 16 травня 2024 року. Цим же висновком визначено рекомендації для лікування.
Проте, будь-яких доказів того, що він проходив відповідне лікування та щодо його вартості відповідач ОСОБА_2 суду не надав.
Не надано суду і інформації щодо наслідків призначеного лікування, яке, враховуючи рекомендації лікаря, могло дати позитивний результат та усунути обставини, якими відповідач заперечує можливість надання матеріальної допомоги доньці на період її навчання.
Будь-яких доказів того, що встановлений діагноз є тяжкою хворобою, що відповідач вживав заходи для її лікування та що таке лікування не дало результатів, матеріали справи не містять.
Отже, зазначена обставина не може свідчити про наявність у відповідача захворювання, яке може впливати на визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню з нього на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Довід відповідача про те, що на його утриманні перебувають діти дружини є безпідставним, оскільки з наявних у справі доказів вбачається, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому є повнолітнім, отже обов'язок щодо його утримання у відповідача відсутній.
Крім цього, як зазначає сам відповідач, на утримання сина ОСОБА_7 з батька дитини стягуються аліменти. Довід відповідача про те, що з їх сплати існує заборгованість, суд не може розцінювати як обставину, яка могла б впливати на розмір аліментів, які підлягають стягненню з батька - відповідача у справі ОСОБА_2 на утримання доньки - ОСОБА_3 .
Отже цей довід на висновки суду не впливає.
При цьому колегія суддів частково приймає до уваги твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що на даний час він офіційно не працює, не має можливості надавати матеріальну допомогу доньці у розмірі частини доходів, а стягнення аліментів у такому розмірі стане для нього непосильним тягарем та призведе до зростання суми заборгованості за аліментами та до неможливості забезпечення йому рівня життя, в межах прожиткового мінімуму.
Однак, оцінюючи майновий стан відповідача, колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 не надано суду жодної інформації щодо наявності у нього будь-якого рухомого чи нерухомого майна, яке може використовуватись ним для отримання доходів, та бути використаним для надання матеріальної допомоги доньці, яка продовжує навчання.
Крім цього суд враховує, що ОСОБА_8 навчається в м. Дніпро, тобто відмінному від місця її реєстрації та постійного проживання, отже, крім основних витрат, потребує витрат на проїзд та проживання за місцем навчання.
З огляду на досліджені у справі докази та встановлені обставини справи колегія вважає, що відповідач ОСОБА_2 не довів своєї неможливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
Таким чином колегія суддів доходить висновку про доцільність зміни рішення суду першої інстанції та збільшення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08 листопада 2024 року і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Отже, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не зовсім правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, а тому ухвалив рішення, яке на підставі пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підлягає зміні в частині розміру аліментів, що підлягають стягненню з батька на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Згідно зі статтею 141 ЦПК між сторонами підлягають розподіленню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги, складав 4 542 грн (3 028 грн х 150% (пункт 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги)).
Оскільки позивачкою оскаржено рішення суду першої інстанції щодо 1/5 частини розміру аліментів, у задоволенні яких відмовлено (1/9 від 1/4 частини), а апеляційна скарга задовольняється апеляційним судом у розмірі 2/5 частин від заявлених в апеляційній скарзі вимог, а вимоги у розмірі 3/5 частин суд визнав необґрунтованими, з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню 2/5 частин від розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги , що складає 2 725, 20 грн (4 542 грн : 5 х 3).
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Горбенко Вікторією Олександрівною задовольнити частково.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 лютого 2025 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08 листопада 2024 року і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 2 725 (дві тисячі сімсот двадцять п'ять) грн 20 коп судових витрат.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н.О.Тищук
Судді: Т.Б.Кушнірова
Н.О.Шаманська
Повну постанову складено 07 травня 2025 року