Справа № 500/7625/24
30 квітня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного підприємства "ІНФОРЕСУРС" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі МОН України, відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного підприємства «Інфоресурс» (далі ДП «Інфоресурс», відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України №3/8784-24 від 07.11.2024 та Державного підприємства “Інфоресурс» №01-13/4010 від 12.11.2024 у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Міністерство освіті і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Державне підприємство “Інфоресурс» внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти у Довідці від 17.09.2024 №346200, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту": вказати - "Так, не порушує".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.09.2024 НаУКМА сформував довідку ЄДЕБО №346200 (далі - Довідка), що містить некоректні відомості в графі: “На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - “Ні, порушує».
02.11.2024 позивач звернувся з вимогою про виправлення відомостей до відповідача, в особі Директората фахової передвищої, вищої освіти МОН України та третьої особи на стороні відповідача.
Відповідач та третя особа на стороні відповідача відмовили у задоволенні вимоги у листах №3/8784-24 від 07.11.2024 та №01-13/4010 від 12.11.2024.
Позивач вважає, що зазначені відомості є протиправними, а відповідач зобов'язаний вжити заходів для їх виправлення, оскільки відомості внесені з некоректним застосуванням законодавства про вищу освіту, а також виправлення некоректних відомостей входить до повноважень відповідача та третьої особи на стороні відповідача. Позивач звертався з цього приводу до відповідачів, але позитивного вирішення питання не отримав, через що звернувся до суду.
Ухвалою суду від 27.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що МОН України відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Положення №560), згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО. Листом МОН України від 03.06.2024 № 1/9758-24 роз'яснено алгоритм (методику) визначення послідовності здобуття освіти та формування довідки про здобувача освіти на основі даних ЄДЕБО, яку надіслано керівникам закладів освіти. Питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 11.09.2020 зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Національного університету «Києво-Могилянська академія», відрахований 16.05.2023.
01.09.2023 ОСОБА_1 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності.
Також відповідач інформує, що відповідно до Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.10.2018 за № 1132/32584 (із змінами) (далі - Положення) інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО. Згідно із цим Положенням, технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти.
Так, відповідно до Положення суб'єкти освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти вносять до ЄДЕБО та підтримують в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у пунктах 6-9 розділу III цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми навчання особа подавала заяви в електронній формі) та інформації, зазначеної в підпункті 6 пункту 6) для таких суб'єктів освітньої діяльності.
З огляду на зазначене, питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
На підставі викладеного, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
ДП «Інфоресурс» у відзиві на позовну заяву також заперечує проти позову. Зазначило, що власником ЄДЕБО є держава в особі МОН України, яке відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ведення та функціонування ЄДЕБО, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО, встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО та є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Відповідач 2 лише забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному МОН України. Відповідач 2 не здійснював розроблення технічного опису та не забезпечував доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку, та не визначав особливості формування зазначених довідок. ДП «Інфоресурс» на виконання доручення Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 та враховуючи лист МОН України від 03.06.2024 № 1/9806-24 лише здійснив технічні заходи щодо встановлення додаткового скрипта (« 17886.sql»), розробленого ПАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» на замовлення МОН України в рамках договору.
У відповіді на відзив позивачем викладені доводи, які за своєю суттю аналогічні мотивам, викладеним у позовній заяві.
Ухвалою суду від 24.02.2025 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 26 березня 2025 року о 10:00 год.
Ухвалою суду від 26.03.2025 відкладено розгляд справи на 30.04.2025 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 29.04.2025 доручено здійснювати наступне судове засідання в режимі відеоконференції.
Сторони в судове засідання не з'явилися, однак позивачем було надіслано через електронний суд заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.3 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 отримав диплом бакалавра № НОМЕР_1 від 28.06.2020, за спеціальністю 121 "Інженерія програмного забезпечення» (далі - ІПЗ).
Позивач вступив на магістратуру за спеціальністю ІПЗ, згідно з наказом Національного університету “Києво-Могилянська академія» (далі - НаУКМА) №771-с від 11.09.2020 про зарахування на навчання (Далі - Наказ №771-с) .
Потім ОСОБА_1 проходив стажування, через що перебував в академічній відпустці, згідно з наказами НаУКМА №1124-с від 04.11.2021 про надання академічної відпустки та №1051-с від 31.08.2022 про поновлення після академічної відпустки.
Позивач відрахований з магістратури за спеціальністю ІПЗ, згідно з наказом №628-с від 15.05.2023 про відрахування.
Починаючи з 11.09.2023 Позивач здобуває освіту за ступенем магістра за спеціальністю 072 "Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок» (далі - Фінанси).
03.06.2024 Міністерство освіти і науки України направило закладам вищої освіти лист, що за змістом є інструкцією щодо формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО (далі - Лист). В Листі відповідач визначив, що зміна спеціальності в межах одного поточного рівня навчання є порушенням послідовності здобуття вищої освіти.
17.09.2024 НаУКМА сформував довідку ЄДЕБО №346200, що містить некоректні відомості в графі: “На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - “Ні, порушує».
02.11.2024 позивач звернувся з вимогою про виправлення відомостей до відповідача в особі Директората фахової передвищої, вищої освіти МОН України та третьої особи на стороні Відповідача.
Відповідач та третя особа на стороні відповідача відмовили у задоволенні вимоги у листах №3/8784-24 від 07.11.2024 та №01-13/4010 від 12.11.2024.
Позивач вважає, що рішення Міністерства освіти і науки України про відмову у внесенні відповідних змін є протиправним. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.
Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі Закон № 2145-VIII) визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Згідно з частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Таким чином, зазначені норми чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Обов'язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.
Згідно із пунктом 2 розділу XV Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2145-VIII освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що провадилася закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжувалася у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома молодшого спеціаліста. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводився у 2019 році. Особи, які розпочали навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста до 2019 року включно, у разі успішного завершення навчання отримували документ про вищу освіту - диплом молодшого спеціаліста, який, відповідно до вищезгаданого Закону, прирівнюється до диплома молодшого бакалавра.
Відповідно до статті 7 Закону № 2145-VIII фахова передвища освіта спрямована на формування та розвиток освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до виконання типових спеціалізованих завдань у певній галузі професійної діяльності, пов'язаних з виконанням виробничих завдань підвищеної складності та/або здійсненням обмежених управлінських функцій, що характеризуються певною невизначеністю умов та потребують застосування положень і методів відповідної науки, і завершується здобуттям відповідної освітньої та/або професійної кваліфікації.
За приписами статті 40 цього ж Закону після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Отож, у разі успішного виконання здобувачем освіти освітньої програми та завершення навчання за освітньою програмою така особа отримує відповідний документ про освіту. Оскільки позивач не отримав свого часу диплом молодшого спеціаліста, бо був відрахований після чотирьох місяців навчання з Тернопільського мистецького фахового коледжу ім. Соломії Крушельницької, то вважається, що він не пройшов та не виконав відповідну освітню програму за цим рівнем, а тому відсутні перешкоди для його повторного зарахування для навчання за цим рівнем вищої освіти.
З огляду на це суд вважає безпідставними пояснення представника МОН України про те, що «після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку», бо вони не узгоджуються з наведеними положеннями Закону України «Про вищу освіту».
Щодо довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, неправильність внесення відомостей до якої фактично оскаржує позивач, то вона передбачена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024.
Відповідно до пункту 62 Порядку №560, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.
Приписами пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII) встановлено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Даною нормою Закону визначено, що позивач має право на відстрочку, якщо здобуває рівень освіти вищий за раніше здобутий. Тобто, раніше здобутий рівень повинен підтверджуватись дипломом молодшого спеціаліста (молодшого бакалавра), якого позивач не має.
Суд зауважує, що законодавцем граматична конструкція норм Закону №3543-XII викладена як така, що вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти.
Ключовим є розуміння терміну "здобутий" означає "вже завершений", у свою чергу "здобуває" вказує на процес, який триває. Законодавство України про освіту, зокрема Закон України "Про освіту" чітко визначає, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням диплома. На переконання суду, законодавець однозначно використовує термін "здобутий" для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти.
Так, незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння. Це положення закріплене в статті 23 Закону №3543-XII, яка чітко визначає, що відстрочка надається особам, які здобувають новий рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий.
Отже, Закон вимагає порівнювати поточний рівень освіти із рівнем, який особа вже завершила. Тому враховується тільки та освіта, яка була дійсно здобута.
При цьому суд зауважує на тому, що в жодному із зазначених вище нормативних актів не встановлено будь-яких особливостей для осіб, які були раніше відраховані із навчального закладу.
Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що позивач з 11.09.2023 здобуває освіту за ступенем магістра за спеціальністю 072 "Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», отримав диплом бакалавра №164704 В20 від 28.06.2020, за спеціальністю 121 "Інженерія програмного забезпечення".
За таких обставин, суд не вбачає підстав для зазначення у довідці позивача про те, що здобуття ним освіти порушує послідовність здобуття освіти, оскільки таких заборон не передбачено законодавством. Така довідка не впливає на отримання позивачем освіти, а лише впливає на надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
У своїх роз'ясненнях МОН України щодо формування довідки з ЄДЕБО (лист МОН №1/9758-24 від 03.06.2024) прирівнює "відрахування" до "здобутого рівня освіти", що є порушення Закону.
Суд зазначає, що лист МОН України не є нормативно-правовим актом, має лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. Норма Закону є нормою прямої дії та має вищу юридичну силу, ніж лист МОН України №1/9758-24 від 03.06.2024. При цьому Верховний Суд неодноразово підкреслював у своїх рішеннях те, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами.
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначення у довідці 17.09.2024 №346200 про здобувача освіти за даними ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 , що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", є протиправним і відповідно дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови внести зміни до цих відомостей є протиправними.
Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630 (далі Положення № 630), визначено, що Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
МОН України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно з підпунктом 78 пункту 4 Положення № 630 МОН України забезпечує ведення та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до його компетенції.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону № 2145-VIII у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база або ЄДЕБО).
Порядок функціонування ЄДЕБО визначено Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованим Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі Положення №620).
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення №620, це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України "Про освіту" з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення №620 власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення, зокрема, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
З огляду на вищевстановлені обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини суд дійшов висновку, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - Державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
Обробка і захист інформації здійснюються в ЄДЕБО відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації, що перебуває у власності держави.
Таким чином, саме Міністерство освіти і науки України має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача. Технічний адміністратор ДП "Інфоресурс" лише забезпечує функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО - МОН України.
Суд наголошує, що процес здобуття освіти позивачем є послідовним у розумінні пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та частини другої статті 10 Закону України "Про освіту", проте МОН України в порушення чинного законодавства України не забезпечило неналежного функціонування системи ЄДЕБО.
Міністерство освіти і науки України у відзиві посилається на те, що з метою реалізації пункту 62 Порядку №560, Міністр освіти і науки України дорученням від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 доручив директорату фахової передвищої, вищої освіти, директорату професійної освіти, департаменту атестації кадрів вищої освіти Міністерства освіти і науки України та робочій групі, утвореній відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.09.2023 № 1122, здійснити розроблення технічного опису та забезпечити доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку №560.
Зазначеним дорученням визначено наступний алгоритм визначення послідовності здобуття освіти згідно частини другої статті 10 Закону України «Про освіту»:
якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" зазначається «Ні, порушує»;
в іншому випадку здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, - якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається «Ні, порушує», а якщо відсутня - «Так, не порушує».
У свою чергу суд вважає за необхідне наголосити на наступне.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.02.2019 у справі №855/21/19, Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права від 04.04.2011 №512/2009 зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість (передбачуваність) ситуацій та правовідносин, що виникають.
Принцип правової визначеності передбачає, що органи державної влади повинні бути обмежені у своїх діях заздалегідь встановленими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити з великою точністю примусові заходи, що будуть застосовані представниками влади в тій чи іншій ситуації. Беручи це до уваги, особа може впевнено планувати свої дії.
З наведеного вбачається, що принцип правової визначеності фактично означає, що кожна особа повинна мати чітке розуміння щодо настання конкретних юридичних наслідків у відповідних правовідносинах. Це вимагає щоб правила або нормативні акти суб'єктів владних повноважень були чітко визначені та оголошені.
На думку суду, одностороння зміна підходу до тлумачення норм Закону Міністерством освіти і науки України є порушенням цього принципу, оскільки створює нестабільність і непередбачуваність правового регулювання.
Отже, будь-які зміни в процедурних питаннях, особливо в контексті мобілізаційних вимог, повинні базуватися на законодавчих актах, а не на адміністративних рішеннях, які можуть суперечити закону і призводити до негативних наслідків для студентів.
Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд зважає на таке.
У позовній заяві позивач просив визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України №3/8784-24 від 07.11.2024 та Державного підприємства “Інфоресурс» №01-13/4010 від 12.11.2024 у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 . Обираючи спосіб захисту, суд зазначає, що вказаний лист Міністерства освіти і науки України не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень КАС України, якими порушенні права позивача. Фактично мають місце протиправні дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до відомостей.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій МОН України щодо відмови у внесенні змін до відомостей про ОСОБА_1 до ЄДЕБО, в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - "Так, не порушує".
З метою повного та ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати МОН України внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО, щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати "Так, не порушує".
Позовні вимоги до ДП «Інфоресурс» задоволенню не підлягають, бо саме до повноважень МОН України віднесено можливість корегувати відомості у довідках ЄДЕБО щодо послідовності отримання освіти, а ДП «Інфоресурс» здійснює лише технічну реалізацію доручень МОН України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань МОН України у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до відомостей про ОСОБА_1 до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 02 травня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- Міністерство освіти і науки України (місцезнаходження/місце проживання: просп. Берестейський, 10,м. Київ,01135 код ЄДРПОУ/РНОКПП 38621185);
третя особа:
- Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Довженка Олександра, 3,м. Київ,03057 код ЄДРПОУ/РНОКПП 37533381) .
Головуючий суддя Подлісна І.М.