Справа № 211/1490/25
Провадження № 2-а/211/58/25
іменем України
06 травня 2025 року
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Костенко Є.К.,
за участю секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
17.02.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Штукін В.А. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову № 37 від 31.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначив, що 31.01.2025 постановою №37 начальника ТЦК та СП ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн, у зв'язку з неоновленням облікових данних протягом 60 днів (з 18.05.2024 по 17.07.2024). Вказує, що копію постанови ОСОБА_1 отримав 04.02.2025 поштою. Разом з тим, звертає увагу, що позивач оновив свої персональні дані в серпні 2024 року через додаток "РЕЗЕРВ+", тому відповідач міг притягнути до відповідальності ОСОБА_1 лише до початку грудня 2024 року. А тому вважає, що постанова винесена поза межами строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Крім того зазначає, що вказана постанова є протиправною, не відповідає вимогам передбаченими КУпАП, необґрунтована, винесена урахування всіх обставин, які є важливими для прийняття такого рішення, а відтак підлягає скасуванню. Також зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що протокол було складено уповноваженою особою.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 28.02.2025 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач заперечує проти позовних вимог позивача та просить відмовити у задоволенні позову. Представником відповідача зазначено, що позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим зобов'язаний виконувати вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Так, згідно з частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у редакції Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. 27.01.2025 працівником ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Наказ на призначення уповноваженого на складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення надано разом з відзивом. 31.01.2025 начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 37, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу. За результатами розгляду правопорушником 04.02.2025 особисто отримано постанову. Підстави для звільнення позивача від адміністративної відповідальності і обмеження усним зауваженням, у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення відсутні. Аналіз причин та умов, які призвели до вчинення адміністративного правопорушення, свідчать про особисте безвідповідальне ставлення позивача до виконання встановлених законодавством обов'язків громадянина України з правил військового обліку, що оцінюється критично в умовах необхідності відсічі агресора під час повномасштабного воєнного вторгнення на територію України. Висновок позивача про наявність «сумніву у вчиненні правопорушення» суперечить основним засадам та принципам таким як охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Також звертається увага, що відповідно до документів Адміністративної справи, доданої до відзиву, до протоколу додано інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, де відсутні відомості щодо оновлення контактних даних, що є підтвердженням факту не оновлення. З огляду на зазначене вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив у задоволені позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_3 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з витягом з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вбачається, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, який оновив свої облікові дані 19.08.2024.
27.01.2025 головним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 складено протокол №37 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . Із змісту вказаного протоколу вбачається, що 27.01.2024 о 14:45 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження ВЛК, під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов'язаним ОСОБА_1 , який не звернувся в ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних в період з 18.05.2024 по 17.07.2024 , як вимагає пп. 1 п. 2 ч. ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», а саме: не оновив свої облікові дані, тобто не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633-ІХ свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Як встановлено із змісту оскаржуваної постанови №37 від 31.01.2025, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , суть правопорушення полягає в тому, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 не уточнив свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження з 18.05.2024 по 17.07.2024 на виконання Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив вище зазначену норму, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Об'єктом адміністративного правопорушення за ст. 210-1 КУпАП є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (формальний склад). Суб'єкт адміністративного проступку як громадяни, так і посадові особи. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Будь-який інший вид стягнення, крім штрафу, санкцією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не передбачено.
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи й організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;т резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Тобто, відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX(надалі Закон № 3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме:
через центр надання адміністративних послуг;
через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Як вбачається з витягу з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наданого представником відповідача, позивач не оновив свої облікові дані протягом встановленого строку з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно, дані наявні лише станом на 19.08.2024.
Таким чином, позивачем не доведено, що він, будучи військовозобов'язаним, був звільнений від виконання обов'язку, з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно уточнити свої облікові дані у встановленому порядку.
Перебування на військовому обліку чи навчання не звільняло ОСОБА_1 від обов'язку уточнити свої персональні дані у встановленому порядку у вказаний вище період.
Суду не було надано жодних доказів, які б підтверджували, що станом на дату останнього уточнення персональних даних ОСОБА_1 були зазначені незмінені по теперішній час адреса проживання, номер засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 38 КУпАП, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 38 КУпАП дійсно передбачається, що за загальним правилом адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Разом із цим, ця ж ч. 1 ст. 38 КУпАП вказує, на виключення з загального правила: крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Так, ч. 7 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Нормами КУпАП та профільного законодавства у сфері оборони та мобілізації не встановлено, у які строки уповноважена особа ТЦК має виявити адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Таким чином, суд вважає, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу №37 від 27.01.2025. Після виявлення правопорушення 27.01.2025 оскаржувана постанова була винесена 31.01.2025, а отже не спливли три місяця з моменту його виявлення. Також, ч. 7 ст. 38 КУпАП встановлює граничний термін притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП не пізніше одного року з дня його вчинення. Отже, на момент складання постанови 12.02.2025 не сплив один рік з моменту неоновлення персональних облікових даних (з 17.07.2024), а тому строки, встановлені ст. 38 КУпАП для накладання адміністративного стягнення не сплили.
Також не є слушними доводи позивача про порушення процедури прийняття оскаржуваної постанови, а саме, без направлення повістки.
Обов'язок щодо необхідності оновлення даних виник у військовозобов'язаних в силу зміни у чинному законодавстві, яким не передбачено вжиття дій від ТЦК та СП, зокрема, виклик таких осіб та направлення їм повісток.
Як вбачається зі змісту протоколу від 27.01.2025, позивач був присутній при його складанні, йому повідомлено під підпис, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 31.01.2025 о 10:00 год. в каб. № 1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Особливістю спірних правовідносин є те, що про дату, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений шляхом зазначення відповідної інформації в протоколі про адміністративне правопорушення, тоді як закон не визначає спеціальний присічний строк повідомлення у такому випадку ще і повісткою. При цьому позивач у визначений законом спосіб не повідомив ТЦК про неможливість з'явитися для розгляду справи, а тому відсутні підстави вважати, що розгляд справи відбувся з порушенням законодавчо встановленої процедури.
Надаючи оцінку аргументам позивача з приводу того, що протокол та постанова складені неуповноваженою особою, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
До відзиву на позовну заяву долучено витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.03.2024 №22, згідно з яким ОСОБА_4 , яка склала протокол №37 відносно позивача, уповноважена від імені ТЦК та СП на виявлення та складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Позивач був присутній при складанні протоколу, який було йому вручено в день його складання 27.01.2025. Протокол містить відомості про те, що постанова буде складена 31.01.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Від імені ТЦК та СП розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право їх керівники.
З матеріалів справи вбачається, щ постанова №37 від 31.01.2025 ухвалена саме начальниом ТЦК та СП ІНФОРМАЦІЯ_1 .
А отже, процесуальні документи складені уповноваженими на те особами.
Решта доводів позивача не спростовують висновків суду, а тому відхиляються за безпідставністю.
Крім того, під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином, проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про те, що постанова в справі про адміністративне правопорушення від 31.01.2025 №37, винесена відносно ОСОБА_1 , відповідає вимогам КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки при її винесенні виконано усі вимоги чинного законодавства та на підставі повного і всебічного з'ясування обставин вирішено справу, а тому вона скасуванню не підлягає.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та з урахуванням того, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову, всі судові витрати слід залишити за позивачем згідно з вимогами ст. 139 КАС України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.2-16,19-20,77,121-126,131,159-167,193,227-228,241,244,246,250-251,255,286,292,293,295 КАС України, ст. ст. 210-1, 245, 251, 280 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06.05.2025.
Суддя: Є. К. Костенко