Єдиний унікальний номер справи № 211/3975/25
Номер провадження 2-а/211/97/25
іменем України
05 травня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за головуванням судді Гонтар А.Л. з участю секретаря судового засідання Гаркушиної Я.C.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративої відповідальності,
16 квітня 2025 року до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує таким. 27 березня 2025 року начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 полковник ОСОБА_2 виніс постанову № 87 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене у ч.3 ст. 210-1 КУпАП, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, згідно з якою накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
Позивач не погоджується із зазначеною постановою за таких обставин.
27 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №87, згідно з якою ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних 06.03.2025 без поважних причин, чим вчинив правопорушення, передбачене у ст.210-1 КУпАП. Повістка №2602650 від 22.02.2025 була надіслана засобами поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА». Позивач вважає, що повістка №2602650 від 22.02.2025 була направлена йому з порушенням
вимог положень Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16 травня 2024 року (далі- Порядок №560), а саме абз.4 п.34.
При перевірці позивачем трекінгу відправлення №0610232905908, було з'ясовано, що поштове відправлення було прийнято АТ «УКРПОШТА» 26.02.2025, невдала спроба вручення повістки відбулась 05.03.2025, а повернення відправнику - 06.03.2025 (одержувач відсутній за вказаною адресою). У зв'язку з порушенням строків направлення повістки, позивач вважає, що він не був належним чином ознайомлений щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 06.03.2025.
Позивач зазначає, що оскільки повістку №2602650 надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, згідно з п.41 Порядку №560. Поштове відправлення №0610232905908 повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_4 06 березня 2025 року, тобто в день, визначений для явки позивача, а отже позивач не може вважатися належно повідомленим про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 06 березня 2025 року, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови.
У зв'язку з викладеним, позивач ОСОБА_1 просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №87 від 27 березня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.
На підставі ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2025 року суд відкрив провадження у справі та призначив її розгляд в судовому засіданні з викликом сторін на 05 травня 2025 року на 11:00.
28 квітня 2025 року через канцелярію суду надійшов письмовий відзив відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти задоволення позовної заяви, оскільки вважає її безпідставною і необґрунтованою посилаючи на таке.
22 лютого 2025 сформована за допомогою Єдиного державного реєстр призовників, військовозобов'язаних і резервістів Повістка №2602650 відправлена засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням трек номер поштового відправлення 0610232905908. Вказане поштове відправлення не отримано позивачем ОСОБА_1 . Відповідно до вказаної повістки, військовозобов'язаний мав прибути 06.03.2025, відомостей щодо зміни адреси (місця мешкання/місця реєстрації), а також поважності/неможливості прибуття до
відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 не надав. Відповідач посилається на абз.18 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо поважності причин неприбуття громадянина у строк, визначений в повістці, а також вимогу у разі неприбуття у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
16 березня 2025 року до ГУНП направлено електронне звернення №Е1616392 щодо доставлення/супроводження громадянина військовозобов'язаного ОСОБА_1 20 березня 2025 року останній був доставлений/супроводжений працівниками ГУНП. Відповідач зазначає, що відповідно до абз.7 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст.210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Відповідно до ст.254, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до відповідальності. Зважаючи на викладене, уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 20 березня 2025 року виявлено (встановлено) особу правопорушника та складено протокол щодо вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП. Військовозобов'язаний копію протоколу отримав особисто, у протоколі надав пояснення. До правопорушника доведено про розгляд справи, який призначено на 10:00 27 березня 2025 року під особистий підпис. Клопотань, заяв з приводу відкладення та/або перенесення розгляду справи від правопорушника не надходило. Будучі ознайомленим про час, дату і місце розгляду справи, ОСОБА_1 27 березня 2025 року на розгляд справи не прибув. Відповідач вважає, що позивач власною поведінкою продемонстрував протиправну бездіяльність, яка стосується власної (особистої) неявки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що по своїй суті унеможливлює фіксацію уточнення облікових даних.
Відповідач просить розглянути справу за відсутністю представника та в порядку письмового провадження, та відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 в повному обсязі.
30 квітня 2025 року до Довгинцівського районного суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач зазначає, що відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 у відзиві не спростовує наведених доводів позовної заяви, а лише цитує норми, закріплені в нормативно-правових актах. Позивач повторно вказує на неналежність повідомлення його про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 та порушення строків відправлення повістки
№2602650, а також зазначає, що відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до відділу №1 Краматорського РУП ГУНП з метою доставлення ОСОБА_1 для складання протоколу №87 лише 16 березня 2025 року, а протокол №87 складено 20 березня 2025 року, через 14 днів після виявлення особи ОСОБА_1 , що є порушенням ч.2 ст.254 КУпАП. Позивач наголошує, що протокол №87 від 20 березня 2025 року, на підставі кого була винесена постанова №87від 27 березня 2025 року, складений з порушенням вимог ч.2 ст.254 КУпАП, що також може бути підставою для скасування спірної постанови.
ОСОБА_1 просить розглядати справу за відсутності позивача та представника позивача.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із частиною третьою ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи та додані докази, висновує таке.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №87 від 20 березня 2025 року, складений старшим стрільцем 1 відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якому засобами поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА» була надіслана повістка №2602650 від 22.02.2025 керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних. Дата явки 06.03.2025. За викликом у строк, зазначений у повістці, без поважних на то причин не з'явився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП (а.с.9).
27 березня 2025 року начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_5 винесена постанова № 87 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000,00грн. (а.с.8)
Відповідно до вказаної постанови, начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 полковник
ОСОБА_2 встановив, що військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , засобами поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА» була надіслана повістка №2602650 від 22.02.2025 керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних. Дата явки 06.03.2025. За викликом у строк, зазначений у повістці, без поважних на то причин не з'явився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП. До відділу №1 Краматорського РУП ГУНП за вих.Е-1616192 від 16.03.2025 направлено звернення щодо доставлення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 . 20.03.2025 військовозобов'язаний ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції. Складено протокол №87 ч.3 ст.210-1 КУпАП. Надане пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не спростовує вчинене адміністративне правопорушення. За викладених вище обставин громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП за відсутністю пом'якшуючих обставин, та враховуючи, що обтяжує правопорушення, що воно скоєне під час дії в країні воєнного стану. (а.с.8)
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В обґрунтування звернення з позовом до адміністративного суду позивач посилався на норми Кодексу адміністративного судочинства України. За приписами ч. 1, 3, 4 ст. 3 КАС України Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Згідно зі ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
У частині 3 ст. 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, згідно Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
У п.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на який посилається начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 у постанові №87 від 27.03.2025, зазначається, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:
1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;
3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
4) місце, день і час явки за викликом;
5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
6) реєстраційний номер повістки;
7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв'язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов'язані назвати свої прізвища, ім'я та по батькові, посади, а також пред'явити службові посвідчення.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові №87 від 27.03.2025, не зазначено, яку саме норму законодавства порушено позивачем, що є недотриманням вимог, зазначених у ст. 256, 283 КУпАП (а.с.8).
Зі змісту постанови №87 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, визначений в повістці №2602650 від 22.02.2025. (а.с.8).
Згідно зі ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, зобов'язані з'являтися на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Відповідно до абз.12 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), який, зокрема, визначає, порядок оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації.
Відповідно до п.30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або
оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Згідно з п.30-1 Порядку № 560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Пунктом 30-3 Порядку № 560 визначено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
Відповідно до абз.4 п.34 Порядку №560, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
В матеріалах справи відсутня інформація щодо уточнення позивачем ОСОБА_1 своїх персональних даних. Згідно з матеріалами позовної заяви, що відповідає інформації, зазначеній в постанові №87, місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.8)
Відповідно до положень Порядку № 560 на ім'я ОСОБА_1 22лютого 2025 року було сформовано повістку № 2602650 за допомогою Єдиного державного
реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду. Дана повістка була направлена засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням за № 0610232905908 з описом вкладення на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 (а.с.10).
Із копії конверту та довідки про причини повернення/досилання слідує, що поштове відправлення № 0610232905908 повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, а саме АДРЕСА_1 . (а.с.10)
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Проаналізувавши вищевказану норму в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що оскільки повістку № 2602650 надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Зазначене узгоджується з висновками, зробленими Восьмим апеляційним адміністративним судом у Постанові від 18.02.2025 по справі 162/999/24.
Із копії конверту та довідки про причини повернення/досилання слідує, що поштове відправлення № 0610232905908 повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, а саме АДРЕСА_1 . (а.с.10)
Судом здійснено відстеження поштового відправлення № 0610232905908 на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» у розділі «Трекінг»: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.
Із вищевказаного відстеження встановлено, що поштове відправлення: прийнято 26.02.2025 у м. Києві, прибуло до Відділення 84207 м. Дружківка - 01.03.2025; невдала спроба вручення - 05.03.2025; повернення відправнику - Відсутність адресата за вказаною адресою 06.03.2025 (а.с.11).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання є 06 березня 2025 року, оскільки саме у цей день поштове відправлення № 0610232905908 було повернуто відправнику у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Натомість, повісткою № 2602650, сформованою за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, здійснено виклик ОСОБА_1 на 06 березня 2025 року 14:00 год за адресою: АДРЕСА_2 , для уточнення даних. (а.с.10)
Таким чином, суд зауважує, що поштове відправлення № 0610232905908 повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_4 06 березня 2025 року, тобто у день, який був визначений для явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відтак, в розумінні п. 41 Порядку № 560 позивач ОСОБА_1 вважається належно оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 лише 06 березня 2025 року. Отже, оскільки ОСОБА_6 не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 06 березня 2025 року, ним не було порушено законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, а саме вимог абз.1 ч.1 та абз.12 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України.
У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п.2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням зазначеним у ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В цьому суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Тож, згідно з принципом презумпції невинуватості, який діє в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 1 ч.1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суддя висновує про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 і їх задоволення, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю згідно з вимогами у п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Так, статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Зважаючи на вищевикладене, суддя висновує про те, що постанову №87 від 27 березня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 255, 2565, 258, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 4, 12, 46, 72, 77, 229, 241-256, 257, 286 КАС України, суддя,
адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративої відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 87 від 27 березня 2025 року начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_7 на підставі якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмір 17000,00грн.
Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 КАС України.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 05 травня 2025 року.
Суддя А.Л.Гонтар