П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/36963/24
Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
28 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив:
- визнати протиправними дії щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року, встановленого законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-IX, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також надбавки за вислугу років, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року;
- зобов'язати підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710-IX, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також надбавки за вислугу років, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
21 березня 2025 року представник позивача звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України, в якій просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення суду щодо встановлення в підготовленій та направленій на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду 29 січня 2025 року у справі №420/36963/24 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року №ЮО94598 від 26.02.2025 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , надбавки за особливості проходження служби у розмірі 4173,00 грн., щомісячної премії у розмірі 7041,60 грн.;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 року, із зазначенням посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, у розмірах визначених у довідці №ЮО94598 від 26.02.2025 року та з зазначенням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 6366,75 грн., щомісячної премії у розмірі 10735,20 грн., для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що відповідач, будучи зобов'язаним судовим рішенням від 29 січня 2025 року у справі №420/36963/24 розрахувати грошове забезпечення відповідно до положень постанови №704, неправильно визначив розміри надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії, що свідчить про протиправність дій відповідача при виконанні рішення суду. Так, представник позивача зазначив, що складаючи довідку про розмір грошового забезпечення, відповідач мав вказати надбавку за особливості проходження служби у розмірі 6 366,75 грн, замість 4173,00 грн та щомісячну премію у розмірі 10735,20 грн., замість 7041,60 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у задоволенні заяви представника позивача, поданої в порядку ст.383 КАС України, відмовлено.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою направити подану в порядку ст.383 КАС України заяву до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, апелянт зазначає, що згідно правової позиції Верховного Суду, у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачами на виконання судового рішення позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 КАС України, а не подавати новий адміністративний позов. У зв'язку із чим апелянт зазначив, що висновок суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем вимоги стосуються нових спірних правовідносин, які мають бути предметом розгляду в порядку окремого позовного провадження, а не за правилами ст. 383 КАС України, є необґрунтованим та прямо суперечить усталеній судовій практиці Верховного Суду. Апелянт наголосив, що відповідач не виконав рішення суду в повному обсязі, оскільки довідка про розмір грошового забезпечення позивача складена з порушенням положень постанови № 704, що і стало підставою для подання заяви в порядку ст. 383 КАС України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311, ст.312, ст.383 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відмовляючи в задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що предметом судового дослідження у справі №420/36963/24 було питання наявності/відсутності у позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із відповідних розрахункових величин. При цьому, судом не досліджувалось питання щодо визначення конкретних розмірів складових грошового забезпечення позивача, зокрема надбавки за особливості проходження служби та премії.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
За приписами ст.ст.129, 129-1 Конституції України, обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.ч.2 та 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Колегія суддів наголошує, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на справедливий суд у контексті ст. 6 Конвенціі про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас в Україні інститут виконання судових рішень сьогодні функціонує досить нестабільно, що підтверджується низкою рішень Європейського суду з прав людини: «Іванов проти України» (заява від 15.10.2009 р. No 40450/04); «Бурмич та інші проти України» (заява від 12.10.2017 р. No 46852/13). У цих рішеннях констатується систематичне невиконання в Україні рішень національних судів та вказується на відсутність у законодавстві ефективних засобів юридичного захисту від такого невиконання.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень регульовано зокрема статтями 287, 382-383 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Колегія суддів враховує, що кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.
У випадку ухилення боржника - суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд, зокрема, за встановленням протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, може постановити ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.
За обставинами справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду по цій справі, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.), встановленого законом на 2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 постанови №704, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
Рішення по цій справі набрало законної сили 29.02.2025 року.
На виконання рішення, відповідач склав довідку про розмір грошового забезпечення №ЮО94598 від 26.02.2025 року станом на 01.01.2023 року.
Згідно з вказаною довідкою, розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача станом на 01 січня 2023 року становить 21009,60 грн, зокрема:
- посадовий оклад - 4970,00 грн;
- оклад за військовим званням - 1560,00 грн;
- відсоткова надбавка за вислугу років 50% - 3265,00 грн;
- надбавка за особливості проходження військової служби 65% - 4173,00 грн;
- премія 216% - 7041,60 грн.
Дослідивши складові грошового забезпечення, зазначені відповідачем у виданій на виконання рішення суду довідці, колегія суддів знайшла обґрунтованими доводи апелянта, що розміри надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії розраховані арифметично неправильно, що призвело до безпідставного зменшення їх розміру.
Так, відповідно до приписів п.2 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
За приписами п.п.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, надати право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
З викладеного вбачається, що розмір премії військовослужбовців обраховується, виходячи із розміру посадового окладу.
Посадовий оклад у довідці №ЮО94598 від 26.02.2025 року визначений у сумі - 4 970 грн. Премія у відсотковому розмірі визначена відповідачем 216% (посадового окладу), що має становити 10 735,20 грн (216% від 4 970 грн), а не 7041,60 грн, як зазначено у довідці.
Згідно п.1 розділу VI Порядку № 260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Аналогічні приписи містить підпункт 1 пункту 5 постанови № 704.
Сума посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, відповідно довідки №ЮО94598 від 26.02.2025 року, становить 9795,00 грн (4970,00 грн. + 1560,00 грн + 3265,00 грн).
Отже надбавка за особливості проходження служби 65%, визначена відповідачем, становить 6366,75 грн (65% від 9 795 грн), а не 4173,00 грн, як зазначено у довідці.
Оскільки рішенням суду по цій справі зобов'язано відповідача розрахувати, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію, виходячи із прожиткового мінімуму, встановленого законом на 2023 рік, обрахунок таких складових грошового забезпечення, виходячи із інших розрахункових величин, є невиконанням рішення суду.
Дійсно, як зазначив суд першої інстанції, питання відсоткового розміру надбавки та премії не було предметом розгляду даної справи.
Натомість, в даному випадку позивач фактично погоджується з відсотками надбавки 65% та премії 216%, які визначені відповідачем при виготовленні довідки на виконання рішення суду, однак наголошує на їх невірно математично обрахованому розмірі.
Отже, премія у відсотковому розмірі визначена відповідачем 216% має становити 10 735,20 грн (216% від 4 970 грн), а надбавка за особливості проходження служби визначена відповідачем 65%, має становити 6366,75 грн (65% від 9 795 грн).
З викладеного вбачається, що при виготовлені довідки №ЮО94598 від 26.02.2025 року, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по цій справі, відповідач визначив відсотковий розмір премії - 216% та відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби - 65%, що не є спірним, однак невірно арифметично обрахував зазначені складові, що призвело до заниження загального розміру грошового забезпечення.
Додатково колегія суддів враховує, що навіть направляючи до суду відзив на апеляційну скаргу, ІНФОРМАЦІЯ_3 жодним чином не спростував доводи апелянта та не надав будь - яких пояснень щодо розрахунку спірних складових грошового забезпечення для обрахунку пенсії позивача.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, усуваючи допущені судом першої інстанції порушення вимог процесуального закону, здійснює розгляд поданої ОСОБА_1 заяви в порядку ст. 383 КАС України.
Виходячи з наведеного у сукупності та враховуючи, що виконання рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість поданої заяви позивача та вбачає правові підстави для зобов'язання відповідача виправити недолік, допущений ним під час виконання рішення по цій справі.
За приписами ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З викладеного слідує, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити постанову в порядку ст.249 КАС України та направити її до відповідача для розгляду питання щодо усунення порушень, допущених ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 року, з зобов'язанням протягом місяця повідомити суд про виконання постанови.
Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови як окремої ухвали.
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Враховуючи зазначене, ухвала суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, після їх перегляду в суді апеляційної інстанції, не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 383 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову про задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.383 КАС України.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення суду щодо математичного визначення в підготовленій та направленій на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду 29 січня 2025 року у справі №420/36963/24 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року №ЮО94598 від 26.02.2025 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , надбавки за особливості проходження служби у розмірі 4173,00 грн, щомісячної премії у розмірі 7041,60 грн;
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виправити порушення (арифметичні помилки), допущені під час виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року по справі № 420/36963/24, з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
Про наслідки розгляду цієї постанови повідомити П'ятий апеляційний адміністративний суд у місячний строк.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко