Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 травня 2025 р. №520/28235/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача, стосовно не виплати поточної пенсії позивачки та недоотриманої пенсії з 20.12.2021 року на її особистий банківський рахунок № НОМЕР_2 в АТ “Укрексімбанк» МФО банку 322313 код ЄДРПОУ банку 00032112;
- зобов'язати відповідача здійснювати виплату поточної пенсії позивачка, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 20.12.2021 року з компенсацією втрати частини доходів, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_2 в АТ “Укрексімбанк» МФО банку 322313 код ЄДРПОУ банку 00032112.
Ухвалою суду від 29.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що відповідач виплачував пенсію на її особистий банківський рахунок до 20.12.2021 року. Позивач вказує, що з метою отриманням належної пенсійної виплати вона звернулася до відповідача з заявою про поновлення виплат пенсії на поточний банківський рахунок за зазначеними реквізитами. Разом з тим, відповідачем було безпідставно відмовлено у виплаті пенсії на визначений позивачем банківський рахунок. Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує її права на пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач правом надати відзив не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та до 20.12.2021 року отримувала пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
З 20.12.2021 року ГУПФУ в Харківській області припинило виплату пенсії, так як позивач виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю.
Позивач 11.03.2024 звернулася через Веб-портал електронних послуг ПФУ до територіального органу ПФУ із заявою про поновлення виплати пенсії на поточний банківський рахунок, та надала необхідні документи, що підтверджується матеріалами справи.
Листом від 09.04.2024 №10698-8986/М-02/8-2000/24 відповідач повідомив позивача, що з лютого 2023 пенсію позивача переведено до поштового відділення АТ «Укрпошта», у зв'язку з тим, що протягом року відсутня ідентифікація особи. Вказав, що оскільки ОСОБА_1 не отримувала пенсію протягом шести місяців підряд, виплату пенсії було призупинено з серпня 2023. Крім того, відповідач у листі зазначив, що позивач повинна звернутися не через Веб-портал електронних послуг ПФУ, а особисто до Пенсійного фонду України, оскільки подання заяви про поновлення пенсії через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, а також через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, не передбачено.
Крім того, листом від 09.04.2024 ГУ ПФУ в Харківській області відмовило позивачу виплачувати пенсію через установу банку, посилаючись, зокрема, на п.10 постанови Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999 «Про затвердження Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» (далі Порядок №1596).
З метою захисту порушеного права позивач звернулася до Харківського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав.
По суті спірних відносин, суд зазначає наступне.
Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що він визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно ст.1 Закону № 1058-IV пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення (ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ст.7 № 1058-ІV принципами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, поряд з іншими, є рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат, державна гарантія реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, відповідальність суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Згідно п.2 ч.1 ст.49 Закону № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.51 Закону № 1058-ІV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Міжнародні договори між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не укладалися.
Відповідно до ст.147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. № 25-рп/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно положень даного рішення оспорюваними нормами Закону № 1058-ІV держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Отже, за своїм змістом рішення Конституційного Суду України надає висновок щодо неконституційності положень Закону №1058-ІV стосовно пенсіонерів, які виїхали на постійне місце проживання за кордон. Внаслідок його ухвалення у таких осіб відновилось право на отримання призначеної пенсії, а у органів Пенсійного фонду України відновився обов'язок поновити виплату такої пенсії та виплатити її на першу вимогу пенсіонера.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 2 ст.49 Закону № 1058-IV встановлено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 та ст. 46 цього Закону.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально
Згідно п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до п.п.1.6, 1.7 Порядку звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Пунктом 2.23 Порядку передбачено, що документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
З аналізу п.п.2.1, 2.9 Порядку слідує, що до заяви про призначення пенсії за віком подаються, зокрема документи про місце проживання (реєстрації) особи, тобто особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
З викладеного вище слід дійти висновку, що право громадянина України на пенсійне забезпечення є беззаперечним та становить складову гарантованого Конституцією права на соціальний захист для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості. Відповідне право не може пов'язуватись, зокрема, з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Разом з тим, наведеними нормами закону та підзаконними нормативно-правовими актами передбачений механізм реалізації відповідного права особи. Дотримання вказаного механізму є обов'язковим не тільки для суб'єкта владних повноважень, але й для особи, що звернулась за поновленням виплати пенсії.
Одним з обов'язкових вимог до заявника є подання ним разом з заявою паспорту (або іншого документу, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (п.2.22 Порядку).
У ст.13 Закону України "Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" наведено перелік документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, саме: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України.
Так, з 20.12.2021 року ГУПФУ в Харківській області припинило виплату пенсії, так як позивач виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю (до лютого 2023 пенсія виплачувалася на банківський рахунок, з лютого 2023 пенсію було переведено до АТ «Укрпошта», з серпня 2023 пенсію було призупинено).
Позивач 11.03.2024 звернулася через Веб-портал електронних послуг ПФУ до територіального органу ПФУ із заявою про поновлення виплати пенсії на поточний банківський рахунок, та надала необхідні документи.
Листом від 09.04.2024 відповідач відмовив позивачеві в поновленні пенсії за віком, у зв'язку тим, що позивач повинна звернутися не через Веб-портал електронних послуг ПФУ, а особисто до Пенсійного фонду України.
Крім того, листом від 09.04.2024 ГУ ПФУ в Харківській області відмовило позивачу виплачувати пенсію через установу банку, посилаючись, зокрема, на п.10 постанови Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999 «Про затвердження Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» (далі Порядок №1596).
Згідно з пунктом 1 Постанови від 25.11.2002 №22-1 Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за №1566/11846, заява про поновлення пенсії подається заявником особисто до територіального органу Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 2.8 Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Відповідно до пункту 1.2 та пункту 1.5 Порядку №22-1 заява про поновлення виплати раніше призначеної пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Разом з тим, Законом №1058-IV, Порядком № 22-1 та Положенням № 13-1 передбачено два варіанта звернення до пенсійного органу з подібними заявами: звернення особисто або через представника та звернення в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID.
Таким чином, позивач проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як громадянин України, що проживає на території України, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання громадянина України, тому суд дійшов обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.
Аналогічний висновок щодо тлумачення норм Закону № 1058-IV та Порядку №22-1 викладений у постановах Верховного Суду по справам №127/20588/17 та №199/5647/17.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання виплатити компенсацію втрат доходів, суд зазначає, що відповідно до ч.2 статті 46 Закону №1058, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Отже, виплата компенсації втрати частини доходів передбачена чинним законодавством та здійснюється під час виплати пенсії. В даному випадку, пенсія позивачу не виплачується, а тому на даний час відсутні підстави вважати, що права позивача на отримання відповідної компенсації будуть порушені під час проведення виплати пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській щодо не виплати поточної пенсії ОСОБА_1 та недоотриманої пенсії з 20.12.2021 року на її особистий банківський рахунок № НОМЕР_2 в АТ “Укрексімбанк» МФО банку 322313 код ЄДРПОУ банку 00032112;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснювати виплату поточної пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії з 20.12.2021 року, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_2 в АТ “Укрексімбанк» МФО банку 322313 код ЄДРПОУ банку 00032112.
В іншій частині позовних вимог- відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.С.Мороко