Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 травня 2025 р. №520/29795/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61013, код ЄДРПОУ 38631015) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо непроведення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше отриманих сум у розмірі 52140,63 грн., виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням сум його індексації, нарахованих та сплачених на виконання рішення по справі № 520/13349/24.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звільнений зі служби Наказом ГУ ДСНС України в Харківській області від 21.10.2016 року. Відповідачем було виплачено позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 52140,63 грн, однак зазначена допомога при звільненні була обрахована без урахування сум індексації, нарахованих та сплачених позивачу на виконання рішення по справі № 520/13349/24. Вважаючи протиправною вказану бездіяльність відповідача щодо непроведення йому перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації, нарахованої та виплаченої на виконання рішення суду у справі № 520/13349/24, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 04.11.2024 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що суми індексації не входять до структури грошового забезпечення, відповідно індексація, яка була виплачена на підставі рішення суду, не несе за собою обов'язку проведення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні. Індексація грошового забезпечення не є базою для нарахування єдиного внеску, тому не включається до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби. Просить відмовити в задоволенні позову. Також відповідач зазначив про пропуск позивачем процесуально строку звернення до суду з позовом, у зв'язку з чим, за доводами відповідача, позов підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Позивач проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, що не заперечується сторонами.
Позивач звільнений зі служби Наказом ГУ ДСНС України в Харківській області від 21.10.2016.
При звільненні зі служби в ДСНС України позивачу була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, що не заперечується сторонами.
Разом з цим, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 по справі № 520/13349/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 р. по 21.10.2016р. Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків, 61013, ЄДРПОУ 38631015) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 р. по 21.10.2016 р. включно. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення набрало законної сили 14.09.2024.
На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області було перераховано позивачу індексацію грошового забезпечення, що не заперечується сторонами.
За доводами позивача, одноразова грошова допомога при звільненні була виплачена йому без урахування сум його індексації, нарахованих та сплачених на виконання рішення по справі № 520/13349/24.
Представник позивача звертався до відповідача з адвокатським запитом щодо надання інформації, зокрема, про перерахунок позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням сум індексації, нарахованих та сплачених на виконання рішення суду по справі №520/13349/24.
Відповідач листом від 03.05.2024 №65050-4245/65190 повідомив позивача, що індексація залежить від бюджетних призначень.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо непроведення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням індексації, нарахованої та виплаченої на виконання рішення суду у справі №520/13349/24, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Так, спірним у даній справі є питання щодо наявності чи відсутності підстав для перерахунку та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше отриманих сум у розмірі 52140,63 грн, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням сум його індексації, нарахованих та сплачених на виконання рішення по справі №520/13349/24.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 101 Кодексу цивільного захисту України (далі за текстом - КЦЗ України) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Відповідно до статті 115 КЦЗ України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно із ст.125 КЦЗ України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції "Про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року №623 (далі за текстом - Інструкція № 623) грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу XХVІІ Інструкції № 623 визначено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за віком, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту керівником відповідного органу управління (підрозділу), за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби цивільного захисту в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Таким чином, обрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захист здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ (далі за текстом - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі за текстом - Закон №1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до пункту 2 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (Порядок №1078) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, якими імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні зі служби цивільного захисту, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту.
Так, судом встановлено з матеріалів справи, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 по справі № 520/13349/24, що набрало законної сили 14.09.2024, зокрема, зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків, 61013, ЄДРПОУ 38631015) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 р. по 21.10.2016 р. включно.
На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області було перераховано позивачу індексацію грошового забезпечення.
Разом з тим, одноразова грошова допомога при звільненні була виплачена позивачу без урахування сум його індексації, нарахованих та сплачених на виконання судового рішення по справі № 520/13349/24.
Позивач звернувся до відповідача через адвоката з питання індексації його грошового забезпечення та у відповідь отримано листа відповідача від 03.05.2024 про те, що індексація залежить від бюджетних призначень.
До вказаного листа надано картки особового рахунку, з яких вбачається, що грошове забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 21.10.2016 не було проіндексовано внаслідок відсутності відповідних бюджетних призначень.
Тобто, фактично відповідач відмовив позивачу в перерахунку його одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням сум індексації, нарахованих та сплачених на виконання рішення суду по справі № 520/13349/24.
Виходячи з вищезазначених норм законодавства, суд доходить висновку, що неврахування відповідачем розміру індексації грошового забезпечення при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні призвело до виплати позивачу знеціненого грошового забезпечення, а тому така виплата підлягає перерахунку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21.12.2021 по справі №820/3423/18, від 29.04.2020 по справі № 240/10130/19, від 19.03.2020 по справі №820/5286/17, від 26.02.2021 по справі №620/3346/19, від 26.01.2022 у справі №520/8887/2020 предметом розгляду яких було включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Також, подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на проведення перерахунку його одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, що була нарахована та виплачена позивачу на виконання рішення суду по справі №520/13349/24.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 12 розділу XХVІІ Інструкції №623 особам рядового і начальницького складу, які в разі звільнення зі служби цивільного захисту мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця грошова допомога, включаються:
- для осіб рядового і начальницького складу, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за спеціальним званням і додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) на день звільнення;
- для осіб рядового і начальницького складу, які на день звільнення зі служби перебували в розпорядженні відповідних начальників органів управління (підрозділів),- посадовий оклад за останньою штатною посадою, оклад за спеціальним званням, установлений на день звільнення зі служби, додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) за останніми штатними посадами.
Так, суд зазначає, що при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту позивачу має враховуватися його місячне грошове забезпечення саме станом на день звільнення зі служби, тому до складу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби позивачу мають бути враховані не всі суми його індексації, нараховані та сплачені на виконання рішення по справі №520/13349/24, а лише ті, що були нараховані до його місячного грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
Отже, судом встановлено, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області допущено протиправну бездіяльність, що виразилася в непроведенні перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з урахуванням індексації, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 по справі №520/13349/24, до його місячного грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
Як наслідок суд вважає, що належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 по справі № 520/13349/24, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відносно доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.
Так, спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 06 березня 2024 року у справі № 600/5050/23-а, від 08 серпня 2024 року у справі № 380/29686/23, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою «про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з Дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні. - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому до вимог щодо заробітної плати, які виникли до 19 липня 2022 року, відповідно до правового висновку, наведеного у пунктах 29, 33 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22, у пунктах 21-22 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, у пунктах 58, 69 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 серпня 2024 року у справі № 380/29686/23, має бути застосована частина друга статті 233 КЗпП у редакції, чинній до 19 липня 2022 року.
Суд враховує, що позивач проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та звільнений з 21.10.2016.
Таким чином, право позивача на звернення до суду із позовом про перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні у належаному розмірі, яке виникло до 19 липня 2022 року, не обмежено будь-яким строком, а тому доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом є необґрунтованими.
Інших підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідачем не зазначено. Отже, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо нездійснення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з урахуванням індексації, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 по справі № 520/13349/24.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 38631015) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 по справі № 520/13349/24, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.С.Мороко