25 квітня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/274/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Володимира Байталюка, за участю секретаря судового засідання Лілії Кушлак, розглянувши матеріали справи
за позовом Чернівецької міської ради
до фізичної особи-підприємця Лобзун Катерини Петрівни
про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 846959,14 грн
Представники сторін:
від позивача - Смотр Д. М.;
від відповідача - Цуркан Д. Ю.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Чернівецька міська рада (58002, м. Чернівці, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 36068147) звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця Лобзун Катерини Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у змісті якого просить суд стягнути з відповідачки безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1982 га, кадастровий номер 7310136300:10:001:0038; в розмірі 846959,14 грн за період з 01.11.2020 по 31.12.2024.
2. Короткий зміст заперечень проти позову Чернівецької міської ради.
Відповідачка позовні вимоги не визнає в повному обсязі, а доводи, які наведені на їх обґрунтування, вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.
Зазначає, що позовна заява мотивована тим, що згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідачка Лобзун К. П. є власницею нерухомого майна, а саме - нежитлових будівель (автомийка літ. «А», літ. «Б» та літ. «В»), що розташовані на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 площею 0,1982 га, кадастровий номер - 7310136300:10:001:0038, яка перебуває у комунальній власності Чернівецької територіальної громади.
Як стверджує позивач, відповідачка у період з 01.11.2020 по 31.12.2024 користуючись земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 площею 0,1982 га безпідставно зберегла у себе майно, а саме - грошові кошти у розмірі - 846959,14 грн, які позивач міг отримати в якості орендної плати за вищезгадану земельну ділянку, з огляду на що просить суд стягнути вказані кошти в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Із позовною заявою Чернівецької міської ради відповідачка не погоджується, вважає суму нараховану останній у якості безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою необґрунтованою враховуючи наступне.
Рішенням 11 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 29 грудня 2006 року № 202 відповідачці Лобзун К. П. надано в оренду земельну ділянку площа якої становить 0.1982 га.
В подальшому, на підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування, 21 березня 2007 року між Чернівецької міської радою в особі директора Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та ФОП Лобзун К. П. укладеного договір оренди землі, згідно якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно п. 4 Договору, земельна ділянка надана орендарю терміном до 01 листопада 2020 року для обслуговування автомийки.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки, зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
Відтак, в силу положеннями статті 764 Цивільного кодексу України та статті 284 Господарського кодексу України, договір оренди землі від 21.03.2007 вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений і на тих самих умовах, що були передбачені договором.
Отже, починаючи з дня пролонгації договору оренди землі (02 листопада 2020 року), правовідносини сторін - Чернівецької міської ради та Лобзун К.П. щодо користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 площею 0,1982 га, кадастровий номер - 7310136300:10:001:0038, регулюються договором оренди землі від 21 березня 2007 року, який пролонгований на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором.
Оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, орендна плата за користування земельною ділянкою не може бути стягнута відповідно до положень статті 1212 ЦК України.
У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України.
У договорі оренди землі від 21 березня 2007 року, орендарю кореспондує обов'язок прийняти та оплатити користування переданим майном, а орендодавцю - обов'язок передати майно та прийняти відповідну оплату за користування ним.
Так, згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, платником - Лобзун Катериною Петрівною здійснено розрахунок орендної плати за період з січня по грудень 2023 року на загальну суму - 228021,08 грн за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7310136300:10:001:0038, за адресою АДРЕСА_2 на підставі договору оренди від 21.03.2007.
Згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2024 рік платником - Лобзун К. П. здійснено розрахунок орендної плати за період з січень по грудень 2023 року на загальну суму - 239650,15 грн за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7310136300:10:001:0038, за адресою АДРЕСА_2 на підставі договору оренди від 21.03.2007.
Також, орендна плата за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7310136300:10:001:0038 за адресою АДРЕСА_2 площею 0,1982 га нараховувалась відповідачці за 2020, 2021 та 2022 роки.
Вказане також підтверджується витягами з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску з 2020 по 2025 роки.
07 березня 2025 року в інтересах ФОП Лобзун К. П. було направлено адвокатський запит до Головного управління ДПС у Чернівецькій області щодо надання інформації про розмір плати за оренду землі сплачений та нарахований за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7310136300:10:001:0038 протягом 2020-2024 років.
14 березня 2025 року надійшла відповідь Головного управління ДПС у Чернівецькій області, відповідно до якої згідно поданих ФОП Лобзун К. П. податкових декларацій з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) нараховано орендну плату: за 2020 рік - 155150,31 грн, за 2022 рік - 155150,31 грн, за 2023 рік - 228021,08 грн, за 2024 рік - 239650,15 грн. Згідно з ІС «Податковий блок» ФОП Лобзун К. П. сплачено наступні суми орендної плати: за 2020 рік - 89826 грн, за 2021 рік - 117000 грн, за 2022 рік - 0 грн, за 2023 рік - 0 грн, за 2024 рік - 131400,00 грн.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачці нараховувалась та сплачувалась орендна плата, договір оренди землі не був припиненим або розірваним, в силу чого правовідносини між сторонами врегульовані вказаним договором, вважає, що позовна заява Чернівецької міської ради є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
3. Короткий зміст ухвал суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 позовну заяву передано до провадження судді Байталюку В. Д.
Ухвалою суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.02.2025.
У судовому засіданні, 24.02.2025, суд постановив протокольну ухвалу якою відкладено підготовче засідання на 10 березня 2025 року. Запропоновано позивачу у разі отримання відзиву на позовну заяву надати до суду свої письмові заперечення.
10.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від представниці відповідачки надійшло клопотання в якому просить суд продовжити строк на подання відзиву, оскільки відповідачка уклала договір про надання правничої допомоги лише 07.03.2025, що являється останнім днем для подання відзиву.
Того ж дня, через підсистему «Електронний суд» від представниці відповідачки надійшло клопотання про відкладення розгляд у справи у зв'язку з подачею додаткових доказів до відзиву.
У судовому засіданні, 10.03.2025, суд постановив протокольну ухвалу якою у клопотанні про продовження процесуального строку встановленого судом на подання відзиву відмовлено, клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі задоволено та відкладено підготовче засідання на 27 березня 2025 року. До початку наступного судового засідання запропоновано сторонам по справі завчасно надати до суду свої письмові клопотання.
27.03.2025 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідачки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується довідкою сімейного лікаря № 306 від 27.03.2025.
У судовому засіданні, 27.03.2025, суд постановив протокольну ухвалу якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09.04.2025.
09.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від представниці позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
09.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від представниці відповідачки надійшли додаткові пояснення в яких зазначає, що позовна заява Чернівецької міської ради є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки відповідачкою сплачувалась орендна плата за договором оренди землі який не був припинений, в силу чого правовідносини між сторонами врегульовані вказаним договором.
09.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від представниці відповідачки надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд поновити з поважних причин строк на подання відзиву та відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві.
09.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від представниці позивача надійшла заява про вступ у справу як представника та надання доступу до матеріалів справи в електронному вигляді.
У судовому засіданні, 09.04.2025, суд долучив до матеріалів справи додаткові пояснення, відзив на позовну заяву представниці відповідачки та оголосив перерву до 22.04.2025.
16.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від представниці позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що договір оренди землі між Чернівецької міської радою та фізичною особою-підприємцем Лобзун К. П. № 3556 від 21.03.2007 не пролонгований, це також підтверджується тим, що відповідачка звернулася до департаменту урбаністики та архітектури міської ради 12.10.2023 із заявою про надання спірної земельної ділянки в оренду на 5 (п'ять) років.
Як вже зазначалось у позовній заяві рішенням 40 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 14.12.2023 № 1590 «Про розгляд звернень юридичних осіб та громадян щодо надання дозволу на розроблення документацій із землеустрою та надання в оренду (суборенду) земельних ділянок» вирішено: вважати вищевказаний договір припиненим з 01.11.2020 та надати відповідачці в оренду вищезазначену ділянку.
У зв'язку із прийняттям вищевказаного рішення департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради підготовлено проєкт договору оренди землі від 02.02.2024 № 12822, який отримано представником відповідачки. Однак, договір укладений не був.
Отже, відповідачкою не оформлено право оренди на вищевказану земельну ділянку, що призвело до того, що Чернівецькою міською радою не отримано плати за користування земельною ділянкою.
Оскільки, між сторонами з листопада 2020 року відсутні договірні відносини, позивачем нараховувались та нараховуються безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою без належний на те правових підстав.
Відносини між Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області та відповідачкою регулюються між ними, і ніяким чином не контролюються позивачем.
Обов'язок інформування та державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності покладається на відповідачку.
У відзиві на позовну заяву стверджується, що відповідачкою сплачувалась орендна плата на розрахунковий рахунок який зазначений у договорі. Податкова служба здійснює адміністрування коштів які надходять на рахунок оплати орендної плати, що унеможливлює позивачем перерахування (зарахування) сплачених коштів відповідачкою на рахунок безпідставно збережених коштів.
Однак, це не позбавляє права відповідачку звернутися до відповідного органу податкові служби для повернення коштів як помилково чи надмірно сплачені.
Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Процедура повернення коштів здійснюється відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року «Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів».
22.04.205 через підсистему «Електронний суд» від представниці відповідачки надійшли заперечення на відповідь на відзив в якій зазначає, що нормами чинного законодавства визначено умови за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
Під час вирішення вказаного спору позивачем не надано доказів про вчинення ним (орендодавцем) протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору у належній формі відмови від спірного договору оренди, її направлення та одержання відповідачкою; відповідачка належним чином виконувала обов'язки за договором оренди та продовжує користуватися спірним нерухомим майном після закінчення строку договору оренди, а отже, договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені ним.
Суд, заслухавши вступні слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.
У судовому засіданні, 22.04.2025, представниця позивача під час судових дебатів підтримала позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.
Представниця відповідачки під час судових дебатів просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
У судовому засіданні, 22.04.2025, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив перерву для проголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) судового рішення до 25 квітня 2025 року.
У судовому засіданні 25.04.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Згідно інформації, розміщеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Чернівецькою міською радою встановлено факт використання земельної ділянки на території міста Чернівці без правовстановлюючих документів.
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна фізична особа-підприємець Лобзун Катерина Петрівна є власницею нерухомого майна: нежитлові будівлі (автомийка літ «А», літ «Б», літ «В»).
Зазначене нерухоме майно розміщене на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,1982 га, кадастровий номер 7310136300:10:001:0038, яка перебуває у комунальній власності Чернівецької територіальної громади. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07).
Предметом позову є стягнення з власника об'єкту нерухомого майна, а саме, автомийка (цегла), літ А площею 430,80 кв.м., автомийка (цегла) літ Б площею 138,10 кв.м., автомийка (цегла) літ В площею 70,30 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,1982 га, кадастровий номер 7310136300:10:001:0038, безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розміщений.
Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснювався відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (втратила чинність 10.11.2021) та Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147.
Рішенням Чернівецької міської ради від 26.02.2021 № 118 затверджено нову технічну документацію з грошової оцінки земель міста Чернівці, яка введена в дію з 01.01.2022. Вказане рішення, як нормативний акт, доведено до відома населення серед іншого і шляхом опублікування на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради http://chemivtsy.eu/portal/1154.
Відповідно до Витягу № НВ-9916400092024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 30.01.2024 становить 7988338,39 грн (сім мільйонів дев'ятсот вісімдесят вісім тисяч триста тридцять вісім гривням 39 коп.).
На підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна; договір землі від 21.03.2007 № 3556 (термін оренди до 01.11.2020); рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 14.12.2023 №1590 (пункт 3); довідки управління Держкомзему у м. Чернівці від 06.10.2011 №1798 про нормативну грошову оцінку кв.м. земельної ділянки; витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 30.01.2024 № НВ-9916400092024 працівниками департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради проведено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування без належних на те правових підстав у період з 01.11.2020 по 31.12.2024 земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану 111 -Б, м. Чернівці, площею 0,1982 га (кадастровий номер 7310136600:10:001:0038) на суму 846959,14 грн. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07).
Згідно вказаного розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю, які підлягають стягненню на підставі статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України, за користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені, розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю проводиться за формулою: розмір орендної плати за один день х кількість днів.
Згідно даної формули нараховано:
- за період з 01.11.2020 по 31.12.2020 - 25 858,39 грн;
- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 155 150,31 грн;
- за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 198 279,21 грн;
- за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 228 021,09 грн;
- за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 239 650,14 грн.
На підставі рішення 11 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 29 грудня 2006 року № 202 позивачем надано в оренду відповідачці земельну ділянку, площа якої становить 0.1982 га (кадастровий номер 7310136300:10:001:0038), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , терміном до 01 листопада 2020 року.
Рішенням 40 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 14.12.2023 №1590 «Про розгляд звернень юридичних осіб та громадян щодо надання дозволу на розроблення документацій із землеустрою та надання в оренду (суборенду) земельних ділянок» вирішено: вважати вищевказаний договір припиненим з 01.11.2020 та надати відповідачці в оренду вищезазначену ділянку.
У зв'язку із прийняттям вищевказаного рішення департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради підготовлено проєкт договору оренди землі від 02.02.2024 № 12822, який отримано представником відповідачки. До департаменту був надісланий протокол розбіжностей від 12 березня 2024 року, однак був залишений без розгляду.
Також, неодноразово департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради були надіслані листи (№ 24/01-08/3-04/4/517 від 24.04.2024, № 24/01-08/3-04/4/1523 від 04.11.2024) до фізичної особи-підприємця Лобзун Катерини Петрівни в яких зазначалось про розрахунок та зобов'язання сплатити безпідставно збережені кошти за користування земельної ділянки, (копія додається). Вищезазначені поштові відправлення відповідачкою були отримані, однак відповідного реагування не було.
З урахуванням вищенаведеного у Чернівецької міської ради виникли підстави для звернення до суду щодо стягнення безпідставно збережених коштів з відповідачки в розмірі 846959,14 грн за період з 01.11.2020 по 31.12.2024.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.10.2023 № НВ-5900634432023 вбачається, що земельна ділянка яка розміщена за адресою АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням « 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» призначена для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідачка 08.10.2013 оформила право власності на нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_2 , а саме: автомийка (цегла) літ. А площею 430,80 кв.м., автомийка (цегла) літ. Б площею 138,10 кв.м. автомийка (цегла) літ. В площею 70,30 кв.м.
Згідно з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.01.2025 Лобзун К. П. дозволені такі економічні види діяльності: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний).
З послідовності дій вбачається, що після відкриття ФОП (12.04.2006) відповідачка звернулася до міської ради для отримання в оренду вищезазначеної земельної ділянки (договір оренди землі від 21.03.2007) для обслуговування автомийки. Отже, можна дійти висновку, що відповідачка здійснює підприємницьку діяльність за адресою АДРЕСА_2 .
Як вбачається з розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати яка недоотримана Чернівецькою міською радою сума орендної плати за фактичне користування відповідачкою вказаною вище земельною ділянкою за період з 01.11.2020 до 31.12.2024 становить 846959,14 грн, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
У зв'язку з неоформленням відповідачкою права користування земельною ділянкою на правах оренди, що потягнуло за собою фактичне безоплатне її використання, виконавчим органом Чернівецької міської ради департаментом урбаністики та архітектури було спрямовано землекористувачці листи від 24.04.2024 № 24/01-08/3-04/4/1517 та від 04.11.2024 № 24/01-08/3-04/4/1523 з пропозицією сплатити кошти за її використання протягом одного місяця. Однак, дані листи були залишені відповідачкою без реагування.
Таким чином, фізична особа-підприємець Лобзун Катерина Петрівна зберегла у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати за користування вищевказаною земельною ділянкою, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Станом на момент вирішення даного спору відповідачка кошти в сумі 846959,14 грн не сплатила.
5. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.
Дослідивши наведені в позовній заяві доводи та матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Судом встановлено, що відповідачка в період з 01.11.2020 до 31.12.2024 використовувала спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав.
Таким чином, Чернівецька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.
Посилання відповідачки на продовження терміну договору судом до уваги не приймається та спростовується чинним рішення Чернівецької міської ради 40 сесії VIII скликання від 14.12.2023 №1590 яким вирішено вважати вищевказаний договір припиненим з 01.11.2020 та надати відповідачці в оренду вищезазначену ділянку.
Разом з тим главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Отже, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований необхідно, насамперед, з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов'язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.
Крім того, даної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19.
Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2018 у справі № 908/4582/15, від 04.11.2020 у справі № 904/1283/19.
Визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель вимогами чинного законодавства не передбачено, а отже позивач при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки правомірно використав інформацію саме з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18 неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Отже, з урахуванням положень статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» суд зазначає про правильність визначення позивачем суми безпідставно збережених відповідачкою коштів у розмірі орендної плати на підставі належних і допустимих доказів: довідки управління Держкомзему у м. Чернівці від 06.10.2011 № 1789 та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2024 № НВ-9916400092024, а також суд погоджується з методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на приписах чинного законодавства.
Згідно розрахунку наданого позивачем і перевіреного судом розмір безпідставно збережених коштів фізичною особою-підприємцем Лобзун Катериною Петрівною за період з 01.11.2020 до 31.12.2024 складає 846959,14 грн. Таким чином, суд прийшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, суд не приймає до уваги посилання відповідачки про часткову сплату заборгованості, оскільки відповідачкою така заборгованість сплачена на відмінний від належного розрахунковий рахунок з іншим цільовим призначенням.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами першою-третьою статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).
6. Висновки за наслідками розгляду справи.
Дослідивши фактичні обставини справи, суд встановив, що фізична особа-підприємець Лобзун Катерина Петрівна , як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею за період з 01.11.2020 до 31.12.2024, а тому зобов'язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
7. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 12704,39 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь Чернівецької міської ради.
Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Чернівецької міської ради до фізичної особи-підприємця Лобзун Катерини Петрівни про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 846959,14 грн задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Лобзун Катерини Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 36068147) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою за період з 01.11.2020 по 31.12.2024 в сумі 846959,14 грн та 12704,39 грн судового збору.
Позивач - Чернівецька міська рада (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, код ЄДРПОУ 36068147).
Відповідач - фізична особа-підприємець Лобзун Катерина Петрівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 05.05.2025.
Суддя Володимир БАЙТАЛЮК
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/