Головуючий І інстанції: Сліденко А.В.
02 травня 2025 р. Справа № 520/35767/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/35767/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправними дій суб"єкта владних повноважень, спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення конкретного управлінського волевиявлення,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просив суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРОПУ 14099344) щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасністю виплати пенсії на суму 361 490 (триста шістдесят одна тисяча чотириста дев'яносто) грн, 67 грн, яка належала за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.07.2014 по 28.01.2021 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРОПУ 14099344) здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасністю виплати пенсії на суму 361 490 (триста шістдесят одна тисяча чотириста дев'яносто) грн, 67 грн, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка належала за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.07.2014 по 28.01.2021 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 та яка є спадковою масою ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що має право на отримання компенсації втрати частини доходу у порядку Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" належної його померлій матері пенсії на суму 361490,67 грн. за період з 01.07.2014 по 28.01.2021, але відповідач відмовив з призначенні такого платежу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про повне задоволення його позовних вимог. Встановити судовий контроль за виконанням рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування. Вказує, що оскільки він є спадкоємцем за заповітом своєї матері ОСОБА_2 , то, відповідно, всі ненараховані та невиплачені за життя спадкодавці виплати успадковуються спадкоємцями.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №520/12513/21 було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо визначення розміру недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 з мотивацією зменшення пенсійних виплат ОСОБА_2 , в залежності від дати звернення за спадщиною; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та направити до державного нотаріуса П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Вікторії Зімніцької для включення до складу спадщини після смерті померлої матері ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 довідку із врахуванням усієї суми недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з липня 2014 року по 28.01.2021.
Згідно з виданим 06.06.2022 державним нотаріусом П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори - Зімницькою В.П. свідоцтвом про право на спадщину за законом заявнику у порядку спадкування належить право на недоодержану пенсію ОСОБА_2 в сумі 361 490,67грн.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 27.02.2024 у справі №638/11641/23 на користь ОСОБА_1 з ГУ ПФУ в Харківській області було стягнуто 180 745,36грн. недоотриманої пенсії, яка була нарахована ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та що входить до складу спадщини.
08.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області з приводу нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у порядку Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" на усю суму належної померлій матері - ОСОБА_2 у розмірі - 361 490,67грн. за період з 01.07.2014 по 28.01.2021.
Листом від 22.11.2024 №33317-35655/3-04/8-2000/24 ГУ ПФУ в Харківській області повідомило ОСОБА_1 , що рішення суду не передбачає нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Позивач, вважаючи, що має право на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у порядку Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" на усю суму належної померлій матері - ОСОБА_2 пенсії у розмірі - 361 490,67 грн. за період з 01.07.2014 по 28.01.2021, звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що жодних платежів на виконання рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 27.02.2024 у справі №638/11641/23 суб»єктом владних повноважень проведено не було, відтак будь-який учасник суспільних відносин згідно з Законом України від 19.10.2000р. №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" на момент розгляду цього спору судом не набув і об'єктивно не міг набути права на отримання компенсації втрати частини доходу.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. З Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
При цьому, суд враховує, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої положеннями зазначеного Закону компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 (далі - Порядок), № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п. 3 Порядку № 195, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
З системного аналізу вищезазначених норм права, встановлено, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.
Таким чином, обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що вказана у постанові від 16.04.2020 у справі за № 200/11292/19-а.
Судовим розглядом встановлено, що жодних платежів на виконання рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 27.02.2024 у справі №638/11641/23 суб'єктом владних повноважень проведено не було.
У даному випадку, позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Слід також зазначити, що в постановах Верховного Суду від 10.07.2018 по справі №404/6317/16-а. від 11.07.2018 року по справі №487/6923/16-а", від 18.09.2018 по справі №522/535/17, від 25.10.2018 по справі №420/1410/17 зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, враховуючи їх передчасність, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Суд апеляційної інстанції виходить з того, що компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу. При вирішенні цього спору апеляційний суд враховує правові висновки Верховного Суду, висловлені в постановах від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19, від 16.04.2020 у справі № 200/11292/19-а, від 31.05.2022 у справі № 380/2839/20.
Отже, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплати компенсації спрямовані на майбутнє та є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.
Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних ОСОБА_1 .
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 по справі № 520/35767/24 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий