Головуючий І інстанції: Біленський О.О.
02 травня 2025 р. Справа № 520/31445/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/31445/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області) , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення з 05.11.2022 перерахунку (донарахування) пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки №18-08/85, виданої 22.11.2022 трудовим архівом Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 05.11.2022 перерахунок (донарахування) та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки №18-08/85, виданої 22.11.2022 трудовим архівом Валківської міської ради, Богодухівського району, Харківської області, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про повне задоволення його позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що всупереч засадам адміністративного судочинства, з порушенням принципів об'єктивного та всебічного дослідження обставин справи суд першої інстанції не витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області пояснення про те: які саме суми виплат (розміри і складові) було враховано в заробіток протягом 1987, 1988, 1989, 1990, 1991 при обчисленні розміру пенсії позивача; майже у всіх місцях зазначених років заробітна плата була вище за середню по регіону, або середня, то чи було включено суми нарахувань позивачу у період з 1987, 1988, 1989, 1990, 1991 до розміру його пенсії, а якщо включені то надати відповідні обґрунтування з посиланням на нормативні акти. Вказав, що позивачу на підставі його заяви від 14.12.2022 року призначено з 05.11.2022 пенсію за віком, однак додана довідка про заробітну плату від 22.11.2022 №18- 08/85, не була врахована, перерахунок (донарахування) пенсії йому здійснено не було, так як розмір його пенсії не змінився, хоча позивач впевнений, що він має бути більшим, адже розмір заробітної плати згідно архівної довідки від 22.11.2022 №18-08/85, є вищим за середній розмір заробітної плати по регіону на той час, а отже і пенсія його має бути більшою чим розмір мінімальної заробітної плати з якого розраховано його пенсію.
Відповідач надав пояснення, в яких вважав вимоги апеляційної скарги не обгрунтованими.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
14.12.2022 позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії до якої ним додано, зокрема, довідку №18-08/85, видану 22.11.2022 трудовим архівом Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, про період роботи та нараховану заробітну плату з 1987 по 1991.
Позивач вважаючи, що вказана довідка не була врахована пенсійним органом при призначенні пенсії 08.05.2024, 10.05.2024 та 12.07.2024 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявами щодо його пенсійного забезпечення, на які управлінням надані відповіді.
Так, згідно листа від 16.05.2024 №15029-15705/П-03/8-2000/24 за результатом розгляду звернення позивача від 08.05.2024, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило, що пенсію позивача обчислено при страховому стажі роботи 35 років 1 місяць 26 днів (стаж зараховано по 28.02.2023) та з урахуванням середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії 6594,38 грн. (10846,37*0,60798). Виплата пенсії провадиться як фізичній особі-підприємцю. Щодо не зарахування періодів роботи повідомлено, що до страхового стажу зараховані всі періоди згідно з наданими документами. Розмір пенсії з 01.03.2024 становить 2980,00 грн., в тому числі: розмір пенсії за віком (ст. 27) (6594.38 * 0.35083) - 2313, 51 грн.; щомісячна доплата з 01.03.2023 - 100,00 грн.; щомісячна доплата з 01.03.2024 - 100,00 грн.; доплата особам, яким не виповнилось 70 років (2760*1,0796 грн.) - 466,49 грн. Пенсію обчислено з додержанням вимог чинного законодавства.
Згідно листа від 03.06.2024 №16805-15974/П-03/8-2000/24 за результатом розгляду звернення позивача від 10.05.2024, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило, що до страхового стажу позивача зараховані всі періоди згідно з наданими документами.
Відповідно до листа від 06.08.2024 №22958-22614/П-03/8-2000/24 за результатом розгляду звернення позивача від 12.07.2024, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило, що до страхового стажу зараховані всі періоди згідно з наданими документами. Щодо врахування заробітної плати до 1 липня 2000 року повідомлено, що при обчисленні пенсії позивача врахована заробітна плата, зазначена в архівній довідці від 22.11.2022 №18-08/85, за період роботи з 01.01.1987 по 31.12.1991.
Вважаючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії з 05.11.2022 не була врахована довідка №18-08/85, видана 22.11.2022 трудовим архівом Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, та не здійснено в подальшому на його звернення перерахунку пенсії з урахуванням вказаної довідки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до наявних в матеріалах справи документів Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області при обчисленні позивачу пенсії врахована заробітна плата за період роботи з 01.01.1987 по 31.12.1991, зазначена в архівній довідці №18-08/85 від 22.11.2022.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено обов'язок для органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закону № 1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Статтею 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу на 01.01.2022 - не менше 29 років.
Відповідно до ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії па підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Вимогами пункту 4.2 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з п.2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до п.2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
З аналізу наведених норм вбачається, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2021 року у справі №357/2591/17, яка враховується судом апеляційної інстанції в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 разом із заявою від 14.12.2022 про призначення пенсії за віком подана архівна довідка №18-08/85 від 22.11.2022, видана трудовим архівом Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області про заробітну плату в колгоспі імені Леніна, смт Ков'яги, Ков'язька селищна рада, Валківський район, Харківська область, за період з 1987 по 1991.
Спірним питанням у цій справі є неврахування, на думку позивача, під час перерахунку розміру його пенсії архівної довідки №18-08/85 від 22.11.2022.
ГУ ПФУ в Харківській області надало пояснення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якій вказало, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За даними електронної пенсійної справи пенсію обчислено при страховому стажі роботи 35 років 1 місяць 26 днів (стаж зараховано по 28.02.2023) та з урахуванням середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії 6594,38 грн (10846,37*0,60798).
Виплата пенсії провадиться як фізичній особі-підприємцю. До страхового стажу зараховані всі періоди згідно з наданими документами позивача.
Розмір пенсії з 01.03.2024 становить 2980,00 грн, в тому числі:
Розмір пенсії за віком (ст.27) (6594.38 * 0.35083) 2313,51 грн
Щомісячна доплата з 01.03.2023 100,00 грн
Щомісячна доплата з 01.03.2024 100,00 грн
Доплата особам, яким не виповнилось 70 років (2760*1,0796 грн) 466,49 грн
Також врахована заробітна плата до 01 липня 2000 року, зазначена в архівній довідці від 22.11.2022 №18-08/85, за період з 01.01.1987 по 31.12.1991.
Щодо твердження позивача з приводу нездійснення перерахунку пенсії з урахуванням архівної довідки №18-08/85 від 22.11.2022, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст.5 КАС України).
Згідно з вимогами ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №825/1549/17, від 14.09.2020 року у справі №560/2120/20.
Таким чином, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Відповідно до наявних в матеріалах справи документів Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області при обчисленні позивачу пенсії врахована заробітна плата за період роботи з 01.01.1987 по 31.12.1991, зазначена в архівній довідці №18-08/85 від 22.11.2022.
Крім того, відповідно до розрахунку стажу позивача, зокрема, вказані періоди роботи в колгоспі зараховані відповідачем до стажу позивача.
Розглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 по справі № 520/31445/24 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий