Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 квітня 2025 року Справа№200/1377/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: військова частина НОМЕР_4 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №341/нст від 04.12.2024 в частині виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 грн за період з 01.11.2024 до 30.11.2024;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №4/нст від 04.01.2025 в частині виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 грн за період з 01.12.2024 до 31.12.2024;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про нарахування додаткової винагороди, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 грн, за період з 01.11.2024 по 31.12.2024, в розрахунку на місяць пропорційно, за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 04.09.2024 проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 (далі відповідач). Позивач зауважив, що 04.12.2024 відповідачем прийнятий наказ №341/нст, відповідно до якого військовослужбовцям частини вирішено виплатити за листопад 2024 року додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірах 100 000,00 грн. та 30 000,00 грн. 04.01.2024 відповідачем прийнятий наказ №4/нст, відповідно до якого військовослужбовцям частини вирішено виплатити за жовтень 2024 року додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 в розмірах 100 000,00 грн. та 30 000,00 грн. Позивач закцентував свою увагу на тому, що даними наказами йому вирішено виплатити додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 грн., в тому числі в листопаді за період із 01.11.2024 по 30.11.2024 та в грудні із 01.12.2024 по 31.12.2024.
Відповідно до п. 8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерством оборони України від 07.06.2018 №260 грошове забезпечення виплачується в поточному місяці за минулий. За листопад 2024 року (в грудні 2024 року), а за грудень у (січні наступного року), йому була виплачена додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. Позивач зазначені накази в частині виплати йому додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн., замість 100 000,00 грн. вважає неправомірними.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначив наступне, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено: - ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня строком на 30 діб, цей Указ Президента затверджений Законом України від 15.03.2022, який неодноразово продовжувався та триває по цей час. Відповідач зазначив, що на виконання вказаних указів, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України та іншим, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Згідно окремого доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 №912/в/29 визначено термін “безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів». На період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах). 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави. Відповідач зауважив, що райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (група) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Отже при складанні рапорту про участь військовослужбовця у бойових діях, командир підрозділу відповідно до виконаних кожним військовослужбовцем завдань та керуючись вищезазначеними нормами підтверджує факт виконання бойових (спеціальних) завдань. Окрім цього визначає вид додаткової винагороди відповідно до характеру виконаних кожним військовослужбовцем завдань. Відповідач закцентував свою увагу на тому, що аналіз наведених правових норм свідчить, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць, передбаченої постановою № 168. У зв'язку із тим, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць, передбаченої постановою № 168 та позивачем не надано доказів виконання бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких діючим законодавством передбачено збільшення розміру додаткової грошової винагороди з 30 000 грн. до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Відповідач просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
У окремій заяві позивач просив відхилити доводи відповідача викладені ним у відзиві та задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 28.02.2025 відкрито провадження по даній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - військову частину НОМЕР_4 . Витребувати у відповідача певні докази.
Позивач, відповідач та третя особа про відкриття провадження по справі були повідомлені належним чином, про що свідчить відповідна відмітка про наявність у них реєстрації кабінету електронного суду.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_6 .
Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) є юридичною особою та є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_4 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ).
Як встановлено судом та підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки форми 5 виданої військовою частиною НОМЕР_2 від 22.11.2024 №1556/5743, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 04.09.2024 у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 04.09.2024 №250/нст позивач вважається таким, що прибув до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », які залучаються та беруть безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань, та приступив до виконання службових обов'язків - п.1.1.1 солдата ОСОБА_1 діловода відділення персоналу штабу Військової частини НОМЕР_4 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 25.08.2024 №117-РС на посаду розвідника-навідника 1 розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 , вважати таким, що 04.09.2024 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до витягу із журналу бойових дій №59 т військової частини НОМЕР_2 , в тому числі і з 01.11.2024 по 31.12.2024, згідно із бойовим наказом командира військової частини НОМЕР_2 №113т від 26.10.2024 позивач виконував бойові (спеціальні) завдання та всебічне їх забезпечення, здійснював заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в районі населеного пункту Олександро-Калинове Іллінівської громади Краматорського району Донецької області.
Відповідно до витягу з бойового наказу на оборонні дії командира військової частини НОМЕР_2 №113т КСП - без змін ****:**** 02.10.2024. карта ****, видання *****. Командуванню штабу * НОМЕР_7 Здійснити всебічне забезпечення виконання бойових завдань, забезпечити здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Знаходитися безпосередньо в районі відповідальності *********. Під час виконання завдань застосовувати зброю для враження противника.
Також з відповідно витягу із бойового наказу на оборонні дії командира військової частини НОМЕР_2 №113т КСП - *** 17:00 26.10.2024 карта ***. видання *** року
І. Висновки з оцінюваний противника
В районі відповідальності військової частини НОМЕР_2 противник продовжує зосереджувати свої зусилля на веденні оборонних дій з метою проведенням доукомплектування своїх підрозділів за рахунок часткової мобілізації ЗС РФ.
В районі відповідальності військової частини НОМЕР_2 противник зосередив:
*** * * *
*** ***
Ймовірний напрямок головного удару противника *** ***.
Ймовірний інший напрямок удару противника *** ***.
2. Завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій батальйону, а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними
Завдання військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_7 , військова частина НОМЕР_2 ), веде оборонні дії у складі першого ешелону оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Основні зусилля військової частини НОМЕР_4 зосередити:
- на стійкому утриманні займаних позицій, районів, рубежів та недопущення просування противника вглиб території;
- на забезпеченні відбиття наступу (атак, контратак) противника, недопущенні його просування на напрямках: *** ***, шляхом стійкого утримання займаних позицій, районів, рубежів та недопущення просування противника вглиб території;
- на не допущенні просування противника на напрямку *** ***.
В свою чергу, у спірний період Лиманська міська територіальна громада, Іллінівська сільська територіальна громада (до якої відносяться населені пункти Олександро-Калинове та Стара Миколаївка) є районами ведення воєнних (бойових) дій, про що свідчать накази ТВО головнокомандувача Збройних сил України від 04.12.2024 № 546 та від 03.01.2025 № 5.
Також слід зазначити, що позивач в якості доказів його безпосередньої участі надав рапорти надані командиром розвідувального взводу на ім'я начальника військової частини НОМЕР_2 щодо особового складу який знаходиться на виконанні завдань зокрема по солдату ОСОБА_1 , який був відряджений до групи персоналу за наступними датами: з 01.11.2024 по 30.11.2024 та з 01.12.2024 по 31.12.2024.
Тимчасово виконуючим обов'язки начальника штабу - заступником командира військової частини НОМЕР_2 було подано рапорти на ім'я командира військової частини НОМЕР_2 , у яких просив виплатити особовому складу командування та управління військової частини НОМЕР_2 , в тому числі і позивачу, яке здійснювало бойове управління підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, брали безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах), а також тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), за період з 01.09.2024 по 30.09.2024, з 01 жовтня по 31 жовтня 2024 року, пропорційно часу виконання та під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом) першого ешелону оборони до батальйону.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04.12.2024 № 341/нст та додатку 4 до нього, вирішено виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн., як особі, яка виконує бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.11.2024 по 30.11.2024.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2025 № 4/нст та додатку 4 до нього, вирішено виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн., як особі, яка виконує бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.12.2024 по 31.11.2024.
З наявної в матеріалах справи копії картки особового рахунку позивача за період з 01/2024 по 02/2025, судом встановлено, що позивачу було виплачено додаткову грошову винагороду передбачену постановою КМУ №168 за листопада - грудень 2024 року у сумі 30000,00 грн.
Вважаючи протиправною невиплату додаткової винагороди до 100000 грн за вказаний період, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. В подальшому дію воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 “Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову № 168.
Так, відповідно до п.1.1 зазначеної постанови військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.
Так, підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. є:
безпосередня участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
безпосереднє перебування в районах здійснення заходів, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 Міністерством оборони України уточнено механізм та умови виплати грошового забезпечення, у тому числі додаткової грошової винагороди, військовослужбовцям Збройних Сил України Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Наказ № 260).
Пунктом 2 розділу XXXIV Наказу № 260 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою № 168 виплачується зокрема в таких розмірах:
на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою № 168 виплачується в розмірі 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до правових висновків викладених в постанові Верховного Суду по справі №400/10311/23 від 06.08.2024: - “Для врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав, зокрема, Окреме доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298, Окреме доручення від 23 червня 2022 року №912/з/29 (доведено до відома кожної окремої військової частини (установи) телеграмами).
За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 (яке діяло до 01 червня 2022 року) під терміном “безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно з пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
За пунктом 3 Окремого доручення від 25.03.2022 № 248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Згідно з пунктом 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.
Пунктом 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Згідно з пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 14 (яке, згідно з пунктом 14, має застосовуватися з 01.06.2022 (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовуються з 24.02.2022) під терміном “безпосередня участь Військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; .
У пункті 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 зазначено: “Райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Генеральному штабу Збройних Сил України довести до військ затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України перелік органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців за формою, наведеною в додатку № 4 до цього доручення».
Верховний Суд звертає увагу, що за приписами статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII “Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII) бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі.
У бойовому наказі вказується: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру.
У бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані.
Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані.
[…].
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд виходить з такого.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди до 100 000 гривень на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах.
Документальним підтвердженням такої участі слугують наступні документи: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.
З наведеного слідує, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають “безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.».
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В свою чергу відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив наступне: - “Отже при складанні рапорту про участь військовослужбовця у бойових діях, командир підрозділу відповідно до виконаних кожним військовослужбовцем завдань та керуючись вищезазначеними нормами підтверджує факт виконання бойових (спеціальних) завдань. Окрім цього визначає вид додаткової винагороди відповідно до характеру виконаних кожним військовослужбовцем завдань. Аналіз наведених правових норм свідчить, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць, передбаченої постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні постанови № 168 означають “безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно. У зв'язку із тим, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць, передбаченої постановою № 168 та Позивачем не надано доказів виконання бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких діючим законодавством передбачено збільшення розміру додаткової грошової винагороди з 30 000 грн. до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах…[…].».
Позивач пов'язуючи право на виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. зазначає у своїй позовній заяві: - “[…]. Із 04 вересня 2024 року я прохожу службу у військової частини НОМЕР_2 , яка є окремим батальйоном на посаді розвідника-навідника розвідувального взводу, однак із 04.09.2024 р. по теперішній час я відряджений для виконання завдань до групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 . Структурно батальйон складається з бойових підрозділів (стрілецьких рот та інш.), підрозділів забезпечення (взвод зв'язку, взвод матеріально-технічного забезпечення, та інш.), управління (командування) батальйону, управління (штаб), до якого і відноситься група персоналу, де я виконую свої обов'язки. Відповідно до бойових розпоряджень вищого командування - оперативно-тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » та військової частини НОМЕР_4 , головним завданням військової частини НОМЕР_2 , визначено обороні дії в першому ешелоні оборони у певному районі Донецької області.
Згідно з бойовим наказом командира військової частини НОМЕР_2 (окремого батальйону) №113т від 26.10.2024, який виконувався військовослужбовцями частини у листопаді та грудні 2024 року наказано бойовим підрозділам виконувати бойові завдання в першому ешелоні оборони, а командуванню та штабу (до якого, відповідно штату, я відношусь) батальйону здійснювати всебічне забезпечення виконання бойових завдань, забезпечити здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, знаходитись безпосередньо в районі відповідальності батальйону. Під час виконання завдань застосовувати зброю для враження противника. Відповідно до витягу із журналу бойових дій №59 т військової частини НОМЕР_2 , в тому числі і з 01.11.2024 по 31.12.2024, згідно із бойовим наказом командира військвої частини НОМЕР_2 №113т від 26.10.2024 я виконував бойові (спеціальні) завдання та всебічне їх забезпечення, здійснював заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в районі населеного пункту Олександро-Калинове Іллінівської громади Краматорського району Донецької області. Рапортом від 01.12.2024 (вх. №9449 від 01.12.2024) та від 02.01.2025 (вх. №60р від02.01.2025) начальник штабу-заступник командира військової частини НОМЕР_2 просив командира військової частини НОМЕР_2 виплатити за листопад та грудень 2024 року відповідно додаткову винагороду в розмірі 30000,0 грн. особовому складу командування та управління військової частини НОМЕР_2 , в тому числі і мені за період із 01.11.2024 по 31.12.2024, у зв'язку із виконанням бойових завдань, а саме здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, та та виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно. При цьому в графі рапорту «Підстава» для виплати зазначеної винагороди у мене записано, в тому числі і бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_2 №113т від 26.10.2024. В оскаржуємих мною наказах наявне посилання на зазначений бойовий наказ, як підставу виплати мені додаткової грошової допомоги. Також 16 січня 2025 року військовою частиною НОМЕР_2 видана мені довідка №1556/252 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до якої, я дійсно в період з 01.11.2024 по 31.12.2024, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Олександро-Калинове Іллінівської громади Краматорського району Донецької області, підставою видачі даної довідки був журнал бойових дій військової частини №59т від 17.06.2024 р. Відповідно до наказу головнокомандуючого Збройних Сил України №560 від 04.12.2024 визначені райони ведення военних (бойових) дій, відповідно до якого із 01 по 30 листопада 2024 р. Іллінівська сільська громада Краматорського району Донецької області, до якої відноситься і населений Олександро-Калинове де я виконував вищезазначені завдання, віднесена до районів ведення воєнних (бойових) дій. Відповідно до наказу головнокомандуючого Збройних Сил України №5 від 03.01.2025 визначені райони ведення военних (бойових) дій, відповідно до якого із 01 по 31 грудня 2024 р. Іллінівська сільська громада Краматорського району Донецької області, до якої відноситься і населений пункт Олександро-Калинове де я виконував вищезазначені завдання, віднесена до районів ведення воєнних (бойових) дій. Зазначені обставини дають підстави для висновку, що військове формування (батальйон), у складі якого я прохожу службу, у період з 01 листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року виконувало бойові завдання та забезпечувало здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) в першому ешелоні оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, що є визначальним для визначення мого права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн.».
Підсумовуючи вищенаведене судом встановлено, що також підтверджується наявними доказами в матеріалах справи, що позивач був призначений наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 04.09.2024 року №250/нст на посаду розвідника-навідника 1 розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини НОМЕР_2 , але в свою чергу відповідно до наявних в матеріалах справи копіях рапортів за спірний період позивач був відряджений до групи персоналу військової частини НОМЕР_2 , що не заперечується самим позивачем з зазначеного ним у його позовній заяві.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач як військовослужбовець виконував спеціальні бойові завдання та заходи, які у розумінні Постанови № 168 означають “безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.
В свою чергу наявними доказами в матеріалах справи підтверджується факт того, що позивач у спірний період перебував в районах ведення воєнних (бойових) дій та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, але знаходився у відрядженні в групі персоналу військової частини, а тому має право на виплату йому додаткової винагороди у розмірі 50 000 грн.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному випадку позивачу було виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн, що є протиправним, а тому суд вважає вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати накази командира військової частини НОМЕР_2 № 341/нст від 04.12.2024 в частині виплати позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з Постановою № 168, у розмірі 30 000 грн за період з 01.11.2024 до 30.11.2024 та № 4/нст від 04.01.2025 в частині виплати позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з Постановою № 168, у розмірі 30 000 грн за період з 01.12.2024 до 31.12.2024.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 № 341/нст від 04.12.2024 в частині виплати позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн. за період з 01.11.2024 до 30.11.2024, визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 № 4/нст від 04.01.2025 в частині виплати позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн за період з 01.12.2024 до 31.12.2024, та як похідна вимога, зобов'язати військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 50 000 грн, за період з 01.11.2024 по 31.12.2024, в розрахунку на місяць пропорційно, за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до приписів ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що позивач відповідно до приписів ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: військової частини НОМЕР_4 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №341/нст від 04.12.2024 в частині виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн за період з 01.11.2024 до 30.11.2024.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 № 4/нст від 04.01.2025 в частині виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн за період з 01.12.2024 до 31.12.2024.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 50 000 грн, за період з 01.11.2024 по 31.12.2024, в розрахунку на місяць пропорційно, за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.С. Зеленов