Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 квітня 2025 року Справа№200/115/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням суду від 11.04.2024 задоволено частково позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Також у рішенні здійснено розподіл судових витрат у вигляді судового збору у сумі 968,96 грн (сплачено за подання позову), їх стягнуто на користь позивача з відповідача 1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
21.04.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення додатково судових витрат розміром 726,72 грн, що є сумою судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 30 000,00 грн, що є витратами на правничу допомогу, розподіл яких не здійснено у рішенні, у зв'язку з чим позивач просив суд прийняти додаткове рішення у справі. Подану заяву позивач просив розглянути без його участі.
Відповідач 1 надав суду відзив на подану позивачем заяву, в якому заперечував проти задоволення заяви, через її безпідставність та необґрунтованість. За змістом відзиву ІНФОРМАЦІЯ_3 буде подано апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2025, на теперішній час рішення не набрало законної сили. Крім цього, посилаючись на статті 134 та 139 КАС України, відповідач 1 зауважив, що сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі. У разі пропуску строку надання такої заяви суд має залишити її без розгляду. Також відповідач зауважив на порушенні принципу співмірності заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу, документи, які подані для визначення розміру цих витрат, не містять документального підтвердження витрат адвоката, що були необхідні для надання правничої допомоги, не містять інформації про витрачений адвокатом час для надання вказаних послуг, відсутні розрахунки вартості підготовки адвокатом процесуальних документів. Подану позивач заяву відповідач 1 просив розглянути без участі його представника.
До призначеного на 28.04.2025 судового засідання сторони не з'явились, з огляду на що заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення судових витрат розглянуто в письмовому провадженні.
Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2, 5 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 8 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку подання доказів понесення ним судових витрат суд зазначає, що докази сплати судового у сумі 726,72 грн за подання заяви про забезпечення позову були наявні в матеріалах справи з часу подання позивачем позову, докази понесення витрат на правничу допомогу надані суду 13.02.2025, до прийняття рішення у справі.
Також слід звернути увагу, що заяву про прийняття додаткового судового рішення про присудження судових витрат позивачем подано 18.04.2025, рішення по справі отримано позивачем 15.04.2025, що свідчить про подання заяви у межах строків, що визначені ст.ст. 139, 143 КАС України.
Рішенням суду від 11.04.2024 у цій справі на підставі частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд поклав повністю витрати, пов'язані із розглядом цієї справи (зокрема, у вигляді сплаченого позивачем за подачу позову судового збору в розмірі 968,96 грн, що присуджений позивачу рішенням в цій справі під час його прийняття) на відповідача 1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 враховуючи виникнення спору внаслідок неправильних дій комісії, що діє при ІНФОРМАЦІЯ_5 . Таким чином, витрати зі сплати судового збору у сумі 726,72 грн за подання заяви про забезпечення позову також підлягають присудженню на користь позивача з відповідача 1 повністю; їх розподіл не здійснено у рішенні від 11.04.2024, прийнятого у цій справі.
Стосовно заяви позивача в частині стягнення на користь витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката належать розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. 5 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.ч. 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27.03.2025 у справі №640/7638/22.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 134 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначила, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Водночас, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 01.02.2023 у справі № 160/19098/21.
Так, відповідач 1 в порядку ст. 134 КАС України у відповіді на заяву позивача навів заперечення щодо її обґрунтованості в частині співмірності, вказавши на відсутність доказів затраченого адвокатом часу для надання вказаних послуг, розрахунків вартості підготовки адвокатом процесуальних документів.
Суд зазначає, що відповідно до наданого ордеру серії ВС № 1336793 від 07.01.2025 про надання правничої допомоги, позивача у суді в цій справі представляв адвокат Макаренко О.А. на підставі договору від 11.11.2024.
Згідно з п. 1.1 договору від 11.11.2024 клієнт доручає та зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу у вигляді представництва інтересів щодо оскарження дій та бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до п.п. 4.1-4.4 договору розмір гонорару за цим Договором та порядок його оплати по ньому встановлюється додатковою угодою. При встановленні розміру гонорару сторони враховують складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар за цим Договором є розумним і враховує витрачений адвокатом час по виконанню доручень. Укладення цього Договору не пов'язано зі збігом важких життєвих обставин Клієнта.
Оплата додаткових доручень клієнта визначається за домовленістю сторін і не входить в суму гонорару. Розрахунок за виконання додаткових доручень здійснюється шляхом повної передплати.
Розмір гонорару за цим договором становить адвокатську таємницю. Клієнт без письмової згоди Адвоката не має право розголошувати його розмір і порядок оплати,
Згідно з п.п. 5.1, 5.2 Договір складений в двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін, набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до належного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору, але не пізніше 11.11.2025.
Цей договір може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін, попередивши іншу сторону за п'ять днів до моменту припинення або розірвання даного Договору у випадках передбачених ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської стики. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату гонорар за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат зобов'язаний повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Відповідно до додаткової угоди до договору від 11.11.2024 у зв'язку з необхідністю клієнту в захисті його прав та інтересів щодо отримання відстрочки під час мобілізації відповідно ло п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» сторони дійшли згоди про таку вартість послуг: консультація адвоката з вивченням документів та складанням заяви про відстрочку - 2000 грн; складання та подання позовної заяви до суду - 8 000 грн; складання заяви про забезпечення позову або доказів - 5 000 грн; складання та подання адвокатського запиту - 2500 грн за кожний; складання скарги до органів військового командування - 5 000 грн; участь у судовому засіданні у місті Дніпро, або дистанційно через систему ВКЗ - 5 000 грн за кожне засідання.
Актом здачі-приймання наданих послуг від 12.02.2025 підтверджується надання адвокатом та прийняття позивачем послуги у вигляді: консультація адвоката з вивченням документів та складанням заяви про відстрочку - 2000 грн; складання та подання позовної заяви до суду - 8 000 грн; складання заяви про забезпечення позову або доказів - 5 000 грн; складання та подання адвокатського запиту - 5000 грн (2500 грн за кожний); складання скарги до органів військового командування - 5 000 грн; участь у судовому засіданні дистанційно через систему ВКЗ - 5 000 грн.
Відповідно до складених адвокатом довідок від 11.11.2024 позивачем сплачено гонорар у сумі 2000 грн та 5000 грн, від 18.12.2024 - 5000 грн, від 05.01.2025 - 8000 грн та 5000 грн, 13.01.2025 - 5000 грн.
Водночас, на переконання суду, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 30000 гривень є завищеними.
Так, суд звертає увагу на численні правові висновки Верховного Суду, згідно з якими суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Варто врахувати те, що ця адміністративна справа не є складною, судова практика з приводу цієї категорії спорів є сформованою, обсяг і складність оформлених адвокатом процесуальних документів також є незначними, певні з них (один з адвокатських запитів, скарга на дії відповідача до командування не були необхідними), що вказує на завищену вартість наданих адвокатом послуг. Адвокатом всупереч КАС України та практики Верховного Суду не зазначено про витрачені часи на підготовку документів та обґрунтованість їх тривалості.
Встановлені обставини вказують на недостатню обґрунтованість понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 гривень та їх неминучість, а тому суд погоджується із доводами відповідача 1 про те, що такий розмір є завищеним.
Відтак, на думку суду, розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджено у розмірі 5000,00 гривень, що відповідає вимогам співмірності, розумності та справедливості, судові витрати у вигляді вартості правової допомоги підлягають стягненню на користь позивача відповідача 1.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення судових витрат у справі, - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 726 (сімсот двадцять шість) гривень 72 копійки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти викладених у заяві про розподіл судових витрат вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Михайлик