Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 квітня 2025 року Справа№200/171/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:
визнати неправомірними дії та скасувати рішення від 03.01.2025 № 057350008965 про відмову в призначенні пенсії за його заявою від 01.01.2025;
зобов'язати повторно розглянути заяву від 01.01.2025 із врахуванням періодів роботи за провідною професією прохідника з 14.01.1985 по 23.08.1988, з 05.09.1996 по 18.01.2002, з 11.09.2019 по 28.02.2021, з 01.08.2021 по 18.10.2024 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та із застосуванням кратності 1 рік роботи за 1 рік 3 місяці; та період роботи в колгоспі «Росія» з 31.05.1989 по 08.08.1989 до страхового стажу;
зобов'язати повторно розглянути заяву від 01.01.2025 із урахуванням роз'яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також постанови КМУ № 81 від 22.02.1992;
зобов'язати призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку з 01.01.2025.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що рішення про відмову в призначенні йому пенсії є протиправним через неправильне визначення пільгового стажу та незастосування під час обчислення стажу Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992. За змістом позову відповідачем безпідставно не враховано до пільгового стажу періоди роботи, під час яких він був зайнятий як працівник провідної професії (прохідник) на підземних гірничих роботах та не враховано період його роботи у колгоспі до страхового стажу. Крім цього, позивач зауважив на тому, що період його роботи працівником провідної професії (прохідника) на підземних гірничих роботах безпідставно врахований, як робота за Списком № 1.
Відповідач, Головне управління пенсійного фонду України у Черкаській області, у наданому до суду відзиві зазначив про незгоду із заявленими позивачем вимогами, просив відмовити у задоволені вимог. За змістом відзиву рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії від 03.01.2025 є обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні. Відповідач зазначив, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразку, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі). Трудовий стаж для призначення пільгової пенсії підтверджується відповідно до положень Порядку № 637 з урахуванням тривалості, складу, режиму і порядку обліку робочого часу. Для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Починаючи з 01.01.2004 (з дня набрання чинності Закону № 1058-IV) страховий стаж органами Пенсійного фонду обчислюється за даними персоніфікованого обліку. Отже, в трудовій книжці позивача відсутні відомості про зайнятість повний робочий день, про пільговий характер робіт, не зазначені відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках без збереження заробітної плати, відомості про атестацію робочого місця тощо, з огляду на що зарахування періодів роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах не може бути встановлено лише на підставі записів трудової книжки, а й підлягає підтвердженню уточнюючими довідками підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, що передбачено Порядком № 637.
Крім цього, відповідач зазначив, що підрахунок стажу та віку, що визначають право на призначення пенсії, належать до виключної компетенції територіальних органів Пенсійного фонду, а перебирання судом повноважень щодо призначення пенсії є формою втручання в дискреційні повноваження управління та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2025 позов провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою, копію якої додано до позову.
01.01.2025 позивач звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах розглянуто Головним управлінням пенсійного фонду України в Черкаській області (далі за текстом - відповідач).
03.01.2025 за наслідком розгляду заяви відповідачем прийнято рішення № 057350008965 про відмову у призначенні пенсії позивачу з підстав відсутності необхідного пільгового стажу згідно з п. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення про відмову в призначенні пенсії вмотивовано відсутністю страхового стажу. Як зазначено в рішенні, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідний страховий стаж для призначення пенсії становить 31 рік, право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2027 по 31.12.2027 - від 24 років, у разі відсутності зазначеного страхового стажу після досягнення 65 років особа має право на призначення пенсії за наявності стажу від 15 років. Згідно з рішенням страховий стаж становить 18 років 11 місяців 22 дні (з урахуванням додаткових років за списком № 1- 3 роки).
Крім цього, згідно з рішенням до страхового стажу позивача не зараховано період роботи в колгоспі з 31.05.1989 по 08.08.1989 згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки записи в трудовій книжці внесено із порушенням Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспника, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 24.04.1975 № 310, довідок про кількість відпрацьованих вихододнів, встановлений річний мінімум , перейменування / реорганізацію колгоспу не надано.
Крім цього, позивачем на виконання п. 14-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не зазначено в заяві про призначення пенсії про неодержання ним пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Згідно з розрахунком форми РС - право:
страховий стаж позивача становить 15 років 1 місяців 22 дні, до страхового стажу не враховано період роботи позивача з 31.05.1989 по 08.08.1989,
до пільгового стажу враховані періоди з 01.01.1999 по 18.01.2002 (список № 1), з 23.03.2019 по 10.10.2019 (ст. 14 п/п підземні, сп. № 1, р. 1, п-р. 1 п. а-в), з 01.03.2021 по 31.03.2021 (ст. 14 п/п підземні, сп. № 1, р. 1, п-р. 1 п. а-в), з 01.07.2021 по 31.07.2021 (ст. 14 п/п підземні, сп. № 1, р. 1, п-р. 1 п. а-в). Періоди з 23.03.2019 по 10.10.2019, з 01.03.2021 по 31.03.2021, з 01.07.2021 по 31.07.2021 враховані із коефіцієнтом зарахування «1».
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Статтею 26 Закону № 1058-IV визначено, що починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 року.
Частиною 4 цієї статті встановлено, що у разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Згідно частини першої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до ст.ст. 3, 48 Примірного статуту колгоспників, прийнятого ІІІ Всесоюзним з'їздом колгоспників 27.11.1969, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969 року громадяни СРСР приймались в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління. Допускається залучення на роботу за трудовими договорами фахівців та інших працівників з боку лише в тих випадках, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників (стаття 24 Примірного статуту 1969 року).
Відповідно до п. 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (п. 5 Основних Положень).
Згідно з п. 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення , відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки (п. 8 Основних Положень).
Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою. Відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладено на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасність та правильність заповнення трудових книжок несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа (п. 13 Постанови № 310).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення», п.3 ст.114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 “Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».
Приписами частини п'ятої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що при визначенні права на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Згідно з п. 5 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-ХІІ "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" Міністерству соціального забезпечення України надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Відповідно до п. 6 зазначеної Постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20.01.1992 № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону № 1788-XII".
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", додаток до цієї постанови містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", що включає Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів наявне Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". На теперішній час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 є чинною.
02.10.2018 Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтвердило доцільність застосування Роз'яснення № 8.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
При вирішенні питання правомірності визначення розміру пенсії позивача суд виходить із змісту документів, що розглядалися відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії.
Згідно з трудової книжкою НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи (стор. 8-9) позивач працював у колгоспі «Росія» у якості твариновода з 31.05.1989 по 08.08.1989, наведений період роботи не врахований до страхового стажу.
Суд зауважує, що відповідний запис про роботу позивача у колгоспі наявний в трудовій книжці, порядок ведення якої на той час врегульовувався Інструкцією про порядок ведення трьох книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держакомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974, а не в трудовій книжці колгоспника, порядок ведення якої визначався Постановою Ради міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 «Про трудові книжки колгоспників».
Суд зазначає, що положеннями Примірного статуту колгоспника, прийнятого ІІІ Всесоюзним з'їздом колгоспників 27.11.1969, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969, встановлено можливість прийняття на роботу до колгоспу особи іншим шляхом, ніж набуття членства. Отже, діяльність членів колгоспів має підтверджуватися трудовою книжкою колгоспника встановленого зразку, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої мали вноситися відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі). Втім, запис трудової книжки позивача про роботу в колгоспі не містить інформації про набуття позивачем членства у колгоспі, в матеріалах справи відсутні інші документи, які б надавали можливість встановити набуття позивачем членства у колгоспі.
З огляду на таке, суд вважає за можливе визначати страховий стаж позивача за період роботи у колгоспі з 31.08.1989 по 08.08.1989 за загальними правилами із записів трудової книжки без встановлення виконання позивачем встановленого мінімуму, оскільки перевірки виконання такого мінімуму є обов'язковою лише під час врахування до стажу періоду трудової діяльності членів колгоспів.
Враховуючи відповідність запису про роботу позивача у трудовій книжці НОМЕР_1 положенням Інструкцією про порядок ведення трьох книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держакомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974, суд вважає безпідставний неврахування відповідачем періоду роботи позивача з 31.05.1989 по 08.08.1989 до стажу.
Щодо врахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи за провідною професією прохідника періодів роботи з 14.01.1985 по 23.08.1988, з 05.09.1996 по 18.01.2002, 11.09.2019 по 28.02.2021, з 01.08.2021 по 18.10.2024 суд зазначає таке.
Трудова книжка позивача НОМЕР_1 містить такі записи про роботу:
1) у Шахтоуправлінні «Куйбишевське»:
14.01.985 прийнятий підземним учнем прохідника з повним робочим днем під землею;
01.07.1985 присвоєно 4 розряд прохідника з повним робочим днем в шахті;
01.02.1987 присвоєно 4 розряд прохідника з повним робочим днем в шахті;
23.09.1988 звільнений за власним бажанням.
2) у шахтоуправління «Октябрське» в/о «Донецьквугілля»:
05.09.1996 прийнятий на ділянку підготовчих робіт прохідником 1 розряду з повним робочим днем в шахті;
01.02.1999 переведений підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті на ділянці підготовчих робіт № 4;
18.01.2022 звільнений за власним бажанням;
3) у ТОВ «Ефективне вуглевидобування»:
11.10.2019 прийнятий за переводом з ТОВ «Укрцентраль» прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті;
01.07.2023 переведений прохідником 5 розряду дільниці з проведення гірничих виробок з повним робочим днем в шахті;
09.02.2024 переведено прохідником 5 розряду дільниці з проведення гірничих виробок та видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті;
18.10.2024 звільнено за власним бажанням.
У індивідуальних відомостях про застраховану особу станом на 01.01.2025 наявні відомості про роботу позивача до грудня 2023 року та відомості про спеціальний стаж позивача за 1999-2001 роки та з 01.01.2002 по 18.01.2002, код підстав обліку ЗПЗ013А1, код страхувальника 00174912, (ДВАТ Ш/у «Жовтневий рудник») та за період з 11.10.2019 по 31.12.2021, код підстав обліку ЗПЗ014А2, код 42602776 (ТОВ «Ефективне вуглевидобування»).
Під час вирішення зазначеного питання на виконання ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує висновки Великої палати Верховного суду, наведені у постанові від 19.02.2020 по справі 520/15025/16а, відповідно до яких:
«…основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників»;
«…атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера»;
«….непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник».
Таким чином, при вирішенні питання щодо наявності підстав для врахування періодів, визначених у позові суд виходить із того, що задля встановлення наявності підстав для їх врахування належить встановити достатність записів трудової книжки для встановлення характеру виконуваної позивачем роботи.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, містить записи про роботу позивача на провідних професіях (прохідник) на підземних гірничих роботах, що визначені Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України № 202 від 31.03.1994, які згідно з ч. 3 ст 114 Закону № 1058 надають право на призначення пенсії незалежно від віку. Таким чином, зазначені періоди мали враховуватися відповідачем до пільгового стажу, як роботи, що надають на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд погоджується із доводами позивача про безпідставність врахування періоду його роботи з 01.01.999 по 18.01.2002 як роботи за Списком № 1, оскільки відомостями трудової книжки позивача та Індивідуальними відомостями про застраховану особу підтверджено його зайнятість за професією прохідник на підземних роботах в шахті, через що зазначений період також мав враховуватися до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи наведене та встановлення судом неправомірності неврахування зазначених вище періодів роботи позивача до пільгового стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умова на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд дійшов висновку про невідповідність визначеної відповідачем тривалості стажу під час розгляду заяви позивача про призначення пенсі фактичній, що є підставою для визнання неправомірним та скасування рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії від 03.01.2025 та обґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Доводи відповідача про незазначення у заяві про призначення пенсії на виконання п. 14-4 Прикінцевих положень Закону № 1058 відомостей про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації в обґрунтування правомірності прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії суд не приймає як необґрунтовані, оскільки в цьому пункті йдеться про неможливість виплати пенсії за таких умов, а не про неможливість її призначення.
Враховуючи висновок суду про скасування рішення про відмову у призначенні пенсії та достатність відомостей у трудовій книжці для врахування до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи позивача з прохідника з 14.01.1985 по 23.08.1988, з 05.09.1996 по 18.01.2002, 11.09.2019 по 28.02.2021, з 01.08.2021 по 18.10.2024, вимоги позивача про зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії та врахування періодів роботи до пільгового стажу за провідною професією, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При вирішенні питання про можливість зарахування набутого позивачем стажу за період роботи за провідними професіями на підземних відкритих гірничих роботах повний робочий день до стажу підземної роботи із розрахунку 1 рік 3 місяці за кожний повний рік такої роботи у відповідності до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 суд виходить із наведеного нижче.
Пунктом 5 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено можливість можливість взаємного зарахування періодів роботи, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах, у тому числі на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України та періодів такої роботи за провідними професіями.
Необхідність застосування вказаних роз'яснень підтверджено Верховним Судом у постанові від 04.06.2019 у справі № 333/3704/16-а(2-а/333/1/17), у постанові від 18.11.2024 у справі № 200/1009/24 (К/990/32863/24).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, при вирішенні цієї справи суд враховує висновки Верховного суду та зазначає про необхідність обчислення стажу роботи позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах із врахуванням правил обчислення стажу підземної роботи, що визначені у Роз'ясненні Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу підземної роботи, що надає право на призначення пенсії незалежно від віку.
Підстави для врахування під час повторного розгляду заяви про призначення пенсії Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992 року відсутні, оскільки зазначена постанова не містить вказівок щодо обчислення загального часу спеціального стажу роботи.
Суд зазначає, що питання обчислення стажу охоплюється дискреційними повноваженнями відповідача та має вирішуватися після проведення відповідачем перерахунку пільгового стажу із врахуванням висновків суду, наведених в цьому рішенні, а тому вимоги позивача зобов'язання призначити пенсії на підставі незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є передчасними, через що не підлягають задоволенню.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 цієї статті встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з наявними в матеріалах справи документами судові витрати складаються з витрат на сплату судового збору розміром 968,96 грн за квитанцією від 28.01.2025 № C6H6-9M0B-338H-8TKE. Враховуючи те, що спір виник через неправильні дії відповідача суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору в повному обсязі.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 057350008965 від 03.01.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком за заявою ОСОБА_1 від 01.01.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.01.2025 із врахуванням періодів роботи за провідною професією прохідника з 14.01.1985 по 23.08.1988, з 05.09.1996 по 18.01.2002, з 11.09.2019 по 28.02.2021, з 01.08.2021 по 18.10.2024 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та із застосуванням кратності 1 рік роботи за 1 рік 3 місяці; та період роботи в колгоспі «Росія» з 31.05.1989 по 08.08.1989 до страхового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.01.2025 із урахуванням роз'яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 : адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області: адреса: 18000, Черкаська обл., місто Черкаси, ВУЛИЦЯ СМІЛЯНСЬКА, будинок 23 ЄДРПОУ 21366538
Суддя А.С. Михайлик