01 травня 2025 року
м. Київ
справа № 347/1944/20
провадження № 61-4737ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на домоволодіння та визнання недійсним договору дарування об'єктів нерухомості, визнання права власності на частину домоволодіння,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом, в якому просив:
визнати недійсним свідоцтво про право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 за реєстровим № 370, виданого 06 липня 1989 року Косівською районною радою ОСОБА_3 та недійсним запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 червня 2020 року, номер запису про право власності 36778924, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2094875126236.
визнати недійсним договори дарування житлового будинку від 17 липня 2020 року та земельної ділянки площею 0,2391 га, кадастровий номер 2623687201:01:003:0146, посвідченими приватним нотаріусом Косівського нотаріального округу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
визнати за ним право власності на 1/6 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 та відповідну частину земельної ділянки площею 0,2391 га, кадастровий номер 2623687201:01:003:0146.
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2024 року позов задоволено частково. Поновлено строк позовної давності.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності, видане 06 липня 1989 року Косівською районною радою ОСОБА_3 на домоволодіння по АДРЕСА_1 за реєстровим № 370, та запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 червня 2020 року, номер запису про право власності 36778924, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2094875126236.
Визнано недійсним договір дарування від 17 липня 2020 року житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в
АДРЕСА_1 і розміщений на земельній ділянці площею 0,2391 га., кадастровий номер 623687201:01:003:0146, договір дарування на яку посвідчується одночасно, посвідчений приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Кабин А. Р., зареєстрований в реєстрі за № 615 між дарувальником ОСОБА_3 та обдаровуваним ОСОБА_2 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2024 року скасовано. В задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
10 квітня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 березня 2025 року, повний текст якої складено
13 березня 2025 року.
Вказана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Предметом касаційного оскарження є чотири вимоги немайнового характеру (визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинковолодіння, визнання недійсним запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 червня 2020 року, визнання недійсними договору дарування житлового будинку та визнання недійсними договору дарування земельної ділянки площею) та майнового характеру (визнання права власності на 1/6 частину будинковолодіння та земельної ділянки).
Отже, заявник за подання касаційної скарги в частині немайнових вимог має сплатити судовий збір у розмірі 6 726,40 грн (2 102,00 грн х 0,4) х 4) х 200 %).
Крім того, аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині вимог майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,2391 га, кадастровий номер 2623687201:01:003:0146.
Як наслідок, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині вимог майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день їх подання, нормативна грошова оцінка спірної квартири, тощо) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням ціни позову.
Заявником до касаційної скарги додано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 5102-09-021/С від 09 квітня 2025 року, яка підтверджує сплату судового збору в розмірі 5 500 грн.
Ураховуючи викладене, заявнику у разі несплати судового збору у повному обсязі необхідно доплатити різницю не сплаченого судового збору, з урахуванням визначеного відповідно до вказаних вимог закону розміру судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 березня 2025 рокузалишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська