01 травня 2025 року
м. Київ
справа № 127/16799/19
провадження № 61-5012ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Ярової Яни Миколаївни, Служба в справах дітей Вінницької міської ради, про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ майна та визнання договорів дарування недійсними,
У червні 2019 рокуОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просила:
визнати житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
визнати недійсним Договір дарування житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 31 травня 2018 року та посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Яровою Я. М. за реєстровим № 351;
поділити між нею та ОСОБА_2 житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 наступним чином: визнати за нею право особистої приватної власності на частку житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на частку житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 ;
виділити їй в натурі частку житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним Договір дарування земельної ділянки площею 0,0816 га, кадастровий номер 0510137000:03:030:0223, по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 31 травня 2018 року та посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Яровою Я. М. за реєстровим № 352;
виділити їй в натурі частку земельної ділянки площею 0,0816 га, кадастровий номер 0510137000:03:030:0223, по АДРЕСА_1 .
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним Договір дарування житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 31 травня 2018 року та посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Яровою Я. М. за реєстровим № 351.
Визнано недійсним Договір дарування земельної ділянки по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3
31 травня 2018 року та посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Яровою Я. М. за реєстровим № 352.
Поділено спільне сумісне майно подружжя, визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 28/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , та визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 72/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2024 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
14 квітня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2025 року, повний текст якого складено
17 березня 2025 року.
Вказана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі
1 921,00 грн.
Предметом касаційного оскарження є вимоги немайнового характеру (визнання недійсним договору дарування житлового будинку та визнання недійсним договору дарування земельної ділянки) та майнового характеру (визнання житлового будинку та земельної ділянки об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права особистої власності, виділ в натурі).
Отже, заявник за подання касаційної скарги в частині немайнових вимог має сплатити судовий збір у розмірі 3 073, 60 грн (1 921,00 грн х 0,4) х 2) х 200 %).
Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що 1 % ціни позову в частині майнових вимог перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент подання позову.
Враховуючи вимоги касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги в частині майнових вимог має сплатити судовий збір у розмірі 19 210 грн
(1 921,00 грн х 5) х 200 %).
Ураховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 22 283, 60 грн (3 073, 60 грн + 19 210 грн).
Оскільки до касаційної скарги заявником додано квитанцію
№ ІD: 2557-7298-0868-8899 від 14 квітня 2025 року про сплату судового збору в розмірі 19 210 грн, то заявнику необхідно доплатити 3 073, 60 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 березня 2025 рокузалишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська