01 травня 2025 року
м. Київ
справа № 753/3092/23
провадження № 61-4774ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Миролюбовою Ольгою Володимирівною, на постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство "Київська виробнича компанія «Рапід» про встановлення факту, що має юридичне значення,
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати нещасний випадок, що трапився з її чоловіком ОСОБА_2
13 січня 1968 року таким, що пов'язаний з виробництвом.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 квітня 2024 року позов задоволено.
Визнано нещасний випадок, що трапився 13 січня 1968 року з
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у с. Ворохта Івано-Франківської області таким, що пов'язаний із виробництвом.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року апеляційну скаргу АТ «Київська виробнича компанія «Рапід» задоволено.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 квітня 2024 року скасовано. У задоволені позову відмовлено.
10 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Миролюбова О. В. звернулась до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року.
Вказана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Миролюбова О. В. просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови отримано 11 грудня 2024 року, тому вперше касаційна скарга подана 10 січня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2025 року касаційну скаргу повернуто заявнику, оскільки заявник не обґрунтував передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження. 24 лютого 2025 року касаційну скаргу було подано повторно. Ухвалою Верховного суду від 12 березня 2025 року касаційну скаргу було повернуто заявнику, оскільки касаційна скарга не містить вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Вказану ухвалу отримано заявником
15 березня 2025 року.
Однак, наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення не дають достатніх підстав для визнання їх поважними.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі
№ 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Київським апеляційним судом прийнято постанову 13 листопада 2024 року. Тобто останнім днем касаційного оскарження даної постанови є 13 грудня 2024 року.
Копію цієї постанови представник позивача Миролюбова О. В. отримала
11 грудня 2024 року, про що свідчить копія розписки, що додана до касаційної скарги.
10 січня 2025 року представник ОСОБА_1 - Миролюбова О. В. вперше звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2025 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки заявник не обґрунтував передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження.
24 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 - Миролюбова О. В. повторно звернулась з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року.
Ухвалою Верховного суду від 12 березня 2025 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки в касаційній скарзі ОСОБА_1 не викладені передбачені чинним ЦПК України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Однак, повернення неодноразово поданих ОСОБА_1 касаційних скарг, які не відповідали вимогам процесуального закону, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.
Повернення касаційних скарг відбулося із причин, які повністю залежали від ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку поважними, відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Миролюбовою Ольгою Володимирівною, на постанову Київського апеляційного суду
від 13 листопада 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині наведення поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження заявниці буде відмовлено у відкритті касаційного провадження, а в разі невиконання вимог іншої частини даної ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська