30 квітня 2025 року
м. Київ
Справа № 591/9145/23
Провадження № 61-2041ск25
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного Гудими Д. А ознайомився із клопотаннями, яке від імені ОСОБА_1 (далі - заявниця) подала адвокат Брайко Юлія Валеріївна (далі - адвокат), про приєднання адвоката у системі «Електронний суд» до справи, забезпечення участі адвоката у судовому засіданні в режимі відеоконференції та надсилання копії касаційної скарги для ознайомлення
у справі за позовом заявниці до ОСОБА_2 (далі - скаржник) за участю Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визначення місця проживання дитини
за заявою заявниці про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу
за касаційною скаргою скаржника на додаткове рішення Зарічного районного суду м. Сум від 10 квітня 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 16 січня 2025 року і
1. 17 лютого 2025 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
2. 31 березня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника.
3. 7 квітня 2025 року адвокат надіслала на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду клопотання (вх. № 10858/0/220-25 від 7 квітня 2025 року), у якому попросила приєднати адвоката як представника заявниці у системі «Електронний суд» до справи № 591/9145/23, забезпечити участь адвоката у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, надіслати для ознайомлення копію касаційної скарги на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
4. 8 квітня 2025 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою повернув без розгляду клопотання заявниці. Мотивував тим, що адвокат подала зазначене клопотання на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а не шляхом формування цього документа у системі «Електронний суд».
5. 14 квітня 2025 року адвокат повторно подала зазначене клопотання на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (вх. № 11790/0/220-25 від 14 квітня 2025 року). А 15 квітня 2025 року надіслала таке ж клопотання поштою (вх. № 12542/0/220-25 від 21 квітня 2025 року). До останнього додала, зокрема, ордер від 20 березня 2023 року на надання заявниці правничої (правової) допомоги у Зарічному районному суді м. Суми та Сумському апеляційному суді.
6. Верховний Суд вважає, що зазначені клопотання слід повернути заявниці.
(1) Щодо клопотання за вх. № 11790/0/220-25 від 14 квітня 2025 року
7. За змістом частини третьої статті 182 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
8. Верховний Суд вважає, що клопотання за вх. № 11790/0/220-25 від 14 квітня 2025 року необхідно повернути без розгляду. Адвокат подала цю заяву електронною поштою, хоча за законом зобов'язана, маючи електронний кабінет, користуватися ним у разі подання документів в електронній формі, або ж надсилати документи звичайною поштою (частини п'ята - дев'ята статті 43 ЦПК України).
9. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом (частини перша, четверта та восьма статі 14 ЦПК України).
10. Процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС (пункт 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21).
11. За змістом наведених приписів адвокат, яка мала обов'язок зареєструвати електронний кабінет і зареєструвала його, могла подати клопотання або у паперовій формі, або в електронній, але тоді виключно через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.
12. Верховний Суд звертає увагу заявниці й адвоката на те, що згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, лише для фізичної особи, яка не має обов'язку зареєструвати електронний кабінет, зокрема не є адвокатом, належним і правомірним способом безпосереднього звернення до суду є подання процесуальних електронних документів через офіційну електронну адресу суду (див. mutatis mutandis пункти 8.7, 8.8, 8.9, 12.1-12.3 постанови).
13. Суд, встановивши, що письмова заява (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (абзац перший частини четвертої статті 183 ЦПК України).
14. Оскільки адвокат подала клопотання (вх. № 10858/0/220-25 від 7 квітня 2025 року) на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а не шляхом формування цього документа у системі «Електронний суд», вказане клопотання слід повернути без розгляду (див. аналогічний висновок, зокрема, в ухвалах Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 грудня 2023 року у справі № 754/241/22, Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 січня 2024 року у справі № 523/12826/19, від 31 січня 2024 року у справі № 671/2194/21, від 7 лютого 2024 року у справі № 444/181/17, від 13 березня 2024 року у справі № 442/5791/23, від 19 березня 2024 року у справі № 369/4423/22, від 30 квітня 2024 року у справі № 293/1584/15-ц). Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду із таким клопотанням, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для його повернення.
15. Верховний Суд також нагадує адвокатові та заявниці про обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами та про неприпустимість зловживання ними (пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 44 ЦПК України), зокрема шляхом повторного подання клопотання без усунення причин, які стали підставою для його повернення.
15.1. За змістом частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.
15.2. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
15.3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
15.4. За змістом пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами вперше. А відповідно до частини другої цієї статті у випадку повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
(2) Щодо клопотання за вх. № 12542/0/220-25 від 21 квітня 2025 року
16. Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання чи заперечення визначені у статті 183 ЦПК України.
17. Письмова заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником (абзац перший частини другої статті 183 ЦПК України).
18. Повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (пункт 2 частини четвертої статті 62 ЦПК України).
19. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
20. Ордером на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України. Електронна копія електронного ордера на надання правничої допомоги виготовляється в порядку встановленому для оригіналу ордера на надання правничої допомоги в електронній формі (здійснюється візуальне подання електронного документа в електронній формі з накладенням електронного підпису), у т.ч. не потребує проставляння слів «Згідно з оригіналом»)» (пункт 2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 з наступними змінами, включно з внесеними 8 червня 2024 року (далі - Положення)).
21. В Україні встановлена єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1) (пункт 3 Положення).
22. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням (пункт 4 Положення).
23. Ордер містить, зокрема, наступні реквізити: Назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо) (підпункт 12.4 пункту 12 Положення).
24. Адвокат подала до Верховного Суду клопотання (вх. № 12542/0/220-25 від 21 квітня 2025 року) і додала для підтвердження повноважень на представництво інтересів заявниці ордер від 20 березня 2023 року на надання правничої (правової) допомоги лише у Зарічному районному суді м. Суми та Сумському апеляційному суді. Відомостей про можливість представляти інтереси заявниці у Верховному Суді в ордері немає.
25. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (абзац перший частини четвертої статті 183 ЦПК України).
26. Оскільки адвокат не підтвердила право представляти інтереси заявниці у Верховному Суді, клопотання слід повернути. Таке повернення не перешкоджає повторному зверненню з клопотанням до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для його повернення.
Керуючись статтями 14, 43, 182, 183, 260, 261 ЦПК України, Верховний Суд
повернути без розгляду клопотання, які від імені ОСОБА_1 подала адвокат Брайко Юлія Валеріївна (вх. № 11790/0/220-25 від 14 квітня 2025 року та вх. № 12542/0/220-25 від 21 квітня 2025 року), про приєднання адвоката у системі «Електронний суд» до справи, забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції та надсилання копії касаційної скарги для ознайомлення на електронну адресу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима