вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" травня 2025 р. Справа№ 910/12575/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Тищенко А.І.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Систем"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025
у справі № 910/12575/24 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Управління поліції охорони в Херсонській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Систем"
про стягнення 86 491,66 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У жовтні 2024 року Управління поліції охорони в Херсонській області (далі - Управління поліції) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Систем" (далі - Товариство) 86 491,66 грн збитків, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань в частині реєстрації податкової накладної у зв'язку з чим позивач втратив право на включення до податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 86 491,66 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі № 910/12575/24 позов задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Товариства на користь Управління поліції 86 491,66 грн збитків та 2 422,40 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з урахуванням вимог положень пункту 198.6 статті 196 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів спрямованих на складення та реєстрацію податкових накладних, позивач втратив право на зменшення податкового зобов'язання на суму ПДВ у розмірі 86 491,66 грн, що підтверджує факт отримання останнім збитків на цю суму.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство 03.02.2025 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі № 910/12575/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Так, апелянт зазначив, що судом першої інстанції не було враховано, що позивачем не подано суду належних доказів невиконання відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкових накладних.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2025 справу № 910/12575/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко А.І., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Систем" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі № 910/12575/24 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа (з системи електронного документообігу "Діловодство спеціалізованого суду"), ухвалу від 05.02.2025 було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Синергія Систем" до його електронного кабінету (доставлено 06.02.2025 о 07:35).
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 17.02.2025 (до суду надійшло 20.02.2025) усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду докази сплати судового збору у розмірі 4 542,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Систем" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі № 910/12575/24, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Розпорядженням В.о. Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Систем" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі № 910/12575/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тищенко А.І., Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Систем" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі № 910/12575/24, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Позиції інших учасників справи.
12.03.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В обгрунтування заперечень проти вимог апеляційної скарги, відповідач зазначив, що відповідачем не було надано жодних доказів вчинення дій спрямованих на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН або доказів оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається із матеріалів справи, за результатами проведених відкритих торгів №UA-2023-11-29-012804-a 18.12.2023 між Управлінням поліції (далі по тексту договору - Покупець) та Товариством (далі по тексту договору - Постачальник) було укладено договір про закупівлю №261/2023, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) Покупцю товар (Бензин А-95, дизельне паливо (талони, скретч-карти) за кодом ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистилянти) на АЗС Постачальника з використанням скретч-карт/талонів (бланків-дозволів внутрішнього обігу на відпуск товару), а Покупець - приймати у власність товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умова, визначених цим правочином.
Згідно зі специфікацією (додаток №1 до договору) та пункту 4.1. договору Товариство зобов'язалося поставити Управлінню охорони 10 000 л бензину А-95 та 10 000 л дизельного палива, загальною вартістю 1 092 000,00 грн (ціна договору), у тому числі ПДВ - 182 000,00 грн.
Додатковою угодою №1 від 25.12.2023 внесено зміни до договору в частині зменшення ціни за одиницю товару без зменшення обсягів закупівлі, відтак сума договору складає 1037900,00 грн, у тому числі ПДВ - 172 983,33 грн.
Додатковою угодою №2 від 11.03.2024 внесено зміни до договору в частині зменшення ціни за одиницю товару без зменшення обсягів закупівлі, відтак сума договору складає 984390,00 грн, у тому числі 164 065,00 грн ПДВ.
25.12.2023 Товариством поставлено Управлінню охорони обумовлений договором товар на суму 415 160,00 грн (у тому числі ПДВ - 69 193,33 грн), що підтверджується видатковою накладною №2456 від 25.12.2023.
У той же день Товариством виставлено рахунок на оплату товару №1479 на вищезазначену суму.
25.12.2023 вартість поставленого товару за видатковою накладною №2456 від 25.12.2023 була повністю сплачена позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією №2622 від 25.12.2023.
09.01.2024 Товариством поставлено Управлінню охорони обумовлений договором товар на суму 103 790,00 грн (у тому числі ПДВ - 17 298,33 грн), що підтверджується видатковою накладною №32 від 09.01.2024.
У той же день Товариством виставлено рахунок на оплату товару №16 на вищезазначену суму.
11.01.2024 вартість поставленого товару за видатковою накладною №32 від 09.01.2024 була повністю сплачена позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією №39 від 11.01.2024.
Оскільки відповідач не зареєстрував належним чином податкові накладні по факту здійснення господарської операції з поставки товару за вищезазначеними видатковими накладними, позивач втратив право на зменшення податкового зобов'язання у розмірі податку на додану вартість в розмірі (86 491,66 грн), у зв'язку з чим Управління охорони звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства збитків у вказаному розмірі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками, покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків презюмується (Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21).
Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
3а змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені і нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів і послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів і послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз. 19 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).
За змістом статей 11, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вищезазначені видаткові накладні є первинними документами, що підтверджують здійснення господарських операцій з поставки продукції, та відповідно до вищенаведених норм податкового законодавства такі операції є підставою для виникнення у відповідача обов'язку скласти податкові накладні та внести їх в ЄРПН у строки, визначені ПК України.Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції,відповідач відповідно до вищенаведених норм був зобов'язаний скласти та подати на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні за датами поставки товару або датами зарахування коштів від покупця, як попередньої оплати.
Разом з цим, чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем товарів, отже з огляду на положення статті 201 ПК України саме на відповідача як продавця покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, предметом позову у якій було стягнення з Державного бюджету України збитків, завданих протиправною поведінкою ГУ ДПС, яке заблокувало реєстрацію оформленої Продавцем Податкової накладної, що спричинило необхідність сплати ним на користь покупця штрафних санкцій, Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:
- з 1 січня 2015 року ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.
Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 22, 1166, 1173 ЦК України, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, підпункту 114.3.2. пункту 114.2 статті 114 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
Об'єднана палата КГС ВС у постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17 виснувала, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Оскільки саме від продавця (підрядника у підрядних відносинах), який має законом визначений обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець, підрядник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій".
Отже, за висновком, наведеним у пункті 10.2. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, права покупця у випадку порушення продавцем свого обов'язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може.
Щодо доводів апелянта в частині покладення на позивача обов'язку з доведення обставин протиправної бездіяльності відповідача щодо невчинення дій з реєстрації податкової накладної та не подання позивачем доказів на підтвердження протиправної бездіяльності відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 дійшов висновків про те, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.
У пункті 5.27 постанови Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22 зазначено висновок, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду звертає увагу, що як обов'язок платника податку скласти та зареєструвати податкову накладну, так і обов'язок особи, якою заподіяно шкоду, відшкодувати її (зокрема шляхом відшкодування збитків) передбачені законом (стаття 201 ПК, статті 1168, 1192 ЦК України), а тому не можуть встановлюватись договором. Отже, відносини сторін врегульовані не умовами договору, а безпосередньо законом.
З вищенаведених обставин справи вбачається протиправна поведінка відповідача у спірних правовідносинах, оскільки відповідач не вчинив відповідних дій, необхідних для реєстрації податкових накладних щодо спірних господарських операцій, що ним не заперечується в апеляційній скарзі.
З огляду на те, що податкові накладні щодо вищенаведених господарських операцій за укладеним між сторонами договором про закупівлю №261/2023 не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 86491,66 грн за цими операціями до податкового кредиту позивача, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.
Отже, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування чи зміни рішення господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/12575/24 законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, з урахуванням меж апеляційного оскарження, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, рішення в оскаржуваній частині ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/12575/24, за наведених скаржником доводів та обґрунтувань апеляційної скарги.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія Систем" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/12575/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/12575/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/12575/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
А.І. Тищенко