вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" травня 2025 р. Справа№ 920/1251/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Тищенко А.І.
Коробенка Г.П.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп"
на рішення Господарського суду Сумської області від 23.12.2024 (повний текст складено 27.12.2024)
у справі № 920/1251/24 (суддя Вдовенко Д.В.)
за позовом Керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивачів:
1. Державної екологічної інспекції в Сумській області,
2. Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області
до Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп"
про стягнення 161 570,59 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У жовтні 2024 року Керівник Роменської окружної прокуратури Сумської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області (далі - позивач 1) та Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області (далі - позивач 2) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп" (далі - відповідач) про стягнення 161 570,59 грн шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України (48 471 грн 18 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України, 32 314 грн 12 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 80 785 грн 30 коп. - до спеціального фонду бюджету Вільшанської сільської ради).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.12.2024 у справі № 920/1251/24 позов задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з відповідача 161 570,59 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на рахунок Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області (вул. Київський шлях, буд. 1а, с. Вільшана, Роменський район, Сумська область, 42127, код ЄДРПОУ 04388478) UA078999980333189331000018496, отримувач: ГУК Сум обл/Вільшанська СТГ/24062100, банк отримувача: Казначейство України, код ЄДРПОУ: 37970404, бюджетна класифікація: 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 48 471 грн 17 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 32 314 грн 12 коп. до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 80 785 грн 30 коп. до спеціального фонду бюджету Вільшанської сільської ради (50%).
Присуджено до стягнення з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури 2 422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що факт незаконної порубки дерев підтверджується протоколом лісопорушення від 05.05.2021, складеним ДП "Недригайлівський агролісгосп", протоколом огляду місця події від 06.05.2021, складеним заступником начальника СВ Краснопільського ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області, протоколом додаткового огляду місця події від 19.06.2024, складним старшим слідчим СВ Роменського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області. Ці докази в сукупності, за висновком місцевого господарського суду, є належним підтвердженням протиправної поведінки відповідача, яка полягала у незабезпеченні підприємством належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій відповідачу території.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Недригайлівське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Недригайлівський лісгосп" 16.01.2025 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 23.12.2024 у справі № 920/1251/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що підставою звернення керівника Роменської окружної прокуратури до Господарського суду Сумської області є факт незаконного порубу, який було виявлено 05.05.2021 головним інженером ДП "Недригайлівський агролісгосп", а саме самовільного порубу 42 дерев, поблизу с. Козельне Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області на території лісового масиву обхід №7 квартал 97 виділ 27 на загальну суму збитків 165003,85 грн, про що складений протокол про лісопорушення від 05.05.2021.
Відтак належним відповідачем у даній справі має бути постійний лісокористувач, який здійснював лісогосподарську діяльність у 2021 році, яким є саме Недригайлівське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Недригайлівський агролісгосп".
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025 справу № 920/1251/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 апеляційну скаргу Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп" на рішення Господарського суду Сумської області від 23.12.2024 у справі № 920/1251/24 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 03.02.2025 (до суду надійшло 06.02.2025) усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду докази сплати судового збору у розмірі 4 542,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп" на рішення Господарського суду Сумської області від 23.12.2024 у справі № 920/1251/24, розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2025 апеляційну скаргу Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп" на рішення Господарського суду Сумської області від 23.12.2024 у справі № 920/1251/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тищенко А.І., Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп" на рішення Господарського суду Сумської області від 23.12.2024 у справі № 920/1251/24, постановлено розгляд справи № 920/1251/24 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Позиції учасників справи.
25.02.2025 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги відповідача, оскаржуване рішення місцевого господарського суду просив залишити без змін.
В обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги прокурор зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог та зазначив, що ДП "Недригайлівський агролісгосп" перебуває в стані припинення близько 2 років, і якщо припустити, що новостворена юридична особа отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов'язаннями, то це призведе до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, а саме не виконання судових рішень.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається із матеріалів справи, рішенням Сумської обласної ради від 19.10.2000 "Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб" дочірнім агролісогосподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Сумиоблагроліс" для ведення лісового господарства надано у постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області, в тому числі Недригайлівському агролісгоспу 6240,3 га, з них 5573,9 га лісів та інших лісовкритих площ.
Відповідно до наказу Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Сумиоблагроліс" від 10.04.2023 № 54 Недригайлівське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Недригайлівський агролісгосп" (код ЄДРПОУ 23637214) припинене шляхом реорганізації - приєднання до Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп" (код ЄДРПОУ 45021979).
Відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення у користуванні ДП "Недригайлівський лісгосп" для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг перебувають землі, розташовані на території Козельненського старостинського округу Вільшанської сільської територіальної громади Роменського району Сумської області.
05.05.2021 головним інженером ДП "Недригайлівський агролісгосп" було виявлено лісопорушення, а саме самовільний поруб 42 дерев, поблизу с. Козельне Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області на території лісового масиву обхід № 7 квартал 97 виділ 27 на загальну суму збитків 165 003,85 грн., про що складений протокол про лісопорушення від 05.05.2021.
Згідно з Планом лісонасаджень ДП "Недригайлівський агролісгосп" по Козельненській сільській раді Сумської області ділянка, де здійснено незаконний поруб, а саме квартал 97 виділ 27 знаходиться у користуванні ДП "Недригайлівський агролісгосп".
06.05.2021 на підставі повідомлення відповідача до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення - незаконний поруб лісу (кримінального провадження №12021200470000239 за ч. 1 ст. 246 КК України).
Незаконну порубку лісу підтверджено виїздом на місце події та проведеним оглядом. Відповідно до протоколу огляду місця події від 06.05.2021, складеного заступником начальника СВ Краснопільського ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області, місцем проведення огляду є ділянка території ДП "Недригайлівський агролісгосп", що розташована з правого боку від автомобільної дороги між с. Білоярське та с. Козельне Роменського району Сумської області, а саме квадрат № 97 виділ № 27 обхід № 7. В ході огляду ділянки виявлено спиляні дерева, а саме пні, які від них залишилися. Всі пні знаходяться зі сторони поля, яке прилягає до даного виділу з лівого боку по ходу від с. Козельне до с. Білоярське та знаходяться на відстані менше 12 м. від правого краю насаджень. В ході огляду всі пні пронумеровано в напрямку від с. Козельне до с. Білоярське та виміряно діаметр, а саме: 1 - діаметром 44 см, порода ясен, сироростуче; 2 - діаметром 43 см, порода ясен, сироростуче; 3- діаметром 23 см, порода ясен, сироростуче; 4 - діаметром 24 см, порода ясен, сироростуче; 5 - діаметром 24 см, порода ясен, сироростуче; 6 - діаметром 16 см, порода ясен, сухе; 7 - діаметром 17 см, порода ясен, сироростуче; 8- діаметром 21 см, порода ясен, сироростуче; 9 - діаметром 25 см, порода ясен, сироростуче; 10- діаметром 29 см, порода ясен, сироростуче; 11- діаметром 21 см, порода ясен, сироростуче; 12- діаметром 19 см, порода ясен, сироростуче; 13 - діаметром 18 см, порода ясен, сухе; 14- діаметром 20 см, порода ясен, сироростуче; 15- діаметром 16 см, порода ясен, сироростуче; 16 - діаметром 55 см, порода ясен, сироростуче; 17 - діаметром 36 см, порода ясен, сироростуче; 18 - діаметром 15 см, порода ясен, сироростуче; 19 - діаметром 27 см, порода ясен, сухе; 20 - діаметром 49 см, порода ясен, сироростуче; 21- діаметром 15 см, порода ясен, сироростуче; 22 - діаметром 27 см, порода ясен, сухе; 23 - діаметром 15 см, порода ясен, сироростуче; 24 - діаметром 24 см, порода ясен, сироростуче; 25- діаметром 16 см, порода ясен, сироростуче; 26 - діаметром 13 см, порода ясен, сироростуче; 27- діаметром 16 см, порода ясен, сироростуче; 28 - діаметром 17 см, порода ясен, сироростуче; 29 - діаметром 28 см, порода ясен, сироростуче; 30 - діаметром 13 см, порода ясен, сироростуче; 31 - діаметром 12 см, порода ясен, сироростуче; 32 - діаметром 28 см, порода ясен, сироростуче; 33 - діаметром 16 см, порода ясен, сироростуче; 34 - діаметром 46 см, порода ясен, сироростуче; 35 - діаметром 36 см, порода ясен, сироростуче; 36 - діаметром 15 см, порода ясен, сироростуче; 37 - діаметром 50 см, порода ясен, сироростуче; 38 - діаметром 21 см, порода ясен, сироростуче; 39 - діаметром 15 см, порода ясен, сироростуче; 40 - діаметром 45 см, порода ясен, сироростуче; 41 - діаметром 26 см, порода ясен, сироростуче; 42 - діаметром 16 см, порода ясен, сироростуче.
09.06.2021 Державна екологічна інспекція у Сумській області, на виконання постанови про доручення призначити спеціаліста від 12.05.2021, надала розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки 42 дерев на землях лісового фонду ДП "Недригайлівський агролісгосп" у кварталі 97 виділ 27, відповідно до якого загальна сума шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев становить 165 418 грн 88 коп.
Відповідно до висновку судового експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ 19/119-24/2202-ФХЕД від 04.04.2024, складеного за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12021200470000239, розмір шкоди, яка завдана навколишньому природному середовищу, внаслідок рубки дерев до ступеня припинення росту, становить 161 570,59 грн.
Відповідно до протоколу додаткового огляду місця події від 19.06.2024, складеного старшим слідчим СВ Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, всі 42 пні мають трухлявості та почорніння, з деяких пнів вже зростають чагарники та невеликі дерева, всі пні знаходяться у великому і густому чагарнику та рослинності.
Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначав, що встановив порушення інтересів держави, внаслідок протиправної бездіяльності Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп" у вигляді не вчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу. Внаслідок такої бездіяльності невстановленими особами здійснено незаконну рубку 42 дерев, у тому числі 38 сироростучих та 4 сухостійних дерев породи Ясен поблизу с. Козельне Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області на території лісового масиву квартал 97 виділ 27, що перебуває у користуванні ДП "Недригайлівський лісгосп". Внаслідок незаконного порубу 38 сироростучих та 4 сухостійних дерев породи Ясен навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду, яка повинна бути відшкодована на користь Вільшанської сільської ради з подальшим перерозподілом до бюджетів інших рівнів. Внаслідок ненадходження суми шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, держава та відповідні органи місцевого самоврядування позбавлені можливості здійснювати за їх рахунок фінансування заходів з відтворення та охорони навколишнього природнього середовища.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Частиною 1 статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Відповідно до Статуту Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп", підприємство набуває статусу лісокористувача та здійснює його повноваження згідно з Лісовим кодексом України (пункт 2.10 статуту). Основною метою діяльності підприємства є реалізація державної та регіональної політики розвитку лісового господарства, раціональне використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів в системі АПК району відповідно до скоординованих Засновником обсягів і напрямків цієї роботи, а також одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у його продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу. Предметом діяльності Дочірнього підприємства для реалізації зазначеної мети є, зокрема, спеціалізоване ведення лісового господарства у районі (пункт 3.1., 3.2. Статуту).
Відповідно до статті 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
Згідно зі статті 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Статтею 19 Лісового кодексу України визначено права та обов'язки постійних лісокористувачів. Так, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.
Відповідно до статті 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, серед іншого, здійснювати охорону лісів від незаконних рубок (пункт 5 частини 1 статті 64 Лісового кодексу України).
Статтею 86 Лісового кодексу України врегульовано порядок організації охорони і захисту лісів, який передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Згідно з статтею 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Частиною 2 статті 68 вказаного Закону встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність.
Згідно з частинами 3, 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. 69 зазначеного Закону).
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушепоння лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Згідно зі ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Виходячи з викладеного, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає в протиправній бездіяльності в вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 09.12.2019 у справі №906/133/18, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 18.05.2023 у справі № 914/669/22.
Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин того, що земельна ділянка, на якій було виявлено незаконну порубку дерев, перебуває у постійному користуванні саме відповідача.
Разом з цим, в матеріалах справи наявне рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 відповідно до пункту 1 якого обласна рад вирішила вилучити та надати в постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області Дочірнім агролісогосподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Сумиоблагроліс" для ведення лісового господарства в розрізі суб'єктів земельних відносин по площах та угіддях згідно з додатком.
Згідно додатку до вказаного рішення Недригайлівському агролісгоспу було передано, зокрема, 6240,3 га загальної площі земель.
З огляду на за зазначене, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про те, що земельна ділянка, на якій було виявлено незаконну порубку дерев, перебуває у постійному користуванні відповідача.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено ст. 1166 ЦК України, яка встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду зокрема невиконання завдавачем шкоди покладених на нього обов'язків; 2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо); 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.
У пункті 88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з вимог ч. 2 ст. 19, ст. 63 і 86 ЛК України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня та 19 вересня 2018 року у справах № 909/976/17, 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення природоохоронного законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні їх працівниками та не перешкоджанні незаконному вирубуванню лісових насаджень, внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що прокурором у дані справі не надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправної поведінки відповідача, яка полягала у незабезпечені підприємством належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій відповідачу території.
Поряд з цим колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що матеріалами даної справи підтверджується факт незаконної порубки лісів на території підвідомчій саме Недригайлівському дочірньому агролісогосподарському підприємству "Недригайлівський агролісгосп", що підтверджується:
- протоколом огляду місця події від 06.05.2021, складеного заступником начальника СВ Краснопільського ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області, місцем проведення огляду є ділянка території ДП "Недригайлівський агролісгосп", що розташована з правого боку від автомобільної дороги між с. Білоярське та с. Козельне Роменського району Сумської області, а саме квадрат № 97 виділ № 27 обхід № 7;
- рішенням Сумської обласної ради від 19.10.2000 з додатком (т.1, а.с.43-44).
Звертаючись з апеляційною скаргою відповідач зазначив, що місцевим господарським судом не досліджено належним чином питання наявності доказів на підтвердження припинення шляхом реорганізації Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп" та приєднання його до Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп".
Відповідно до наказу Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Сумиоблагроліс" від 10.04.2023 № 54 Недригайлівське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Недригайлівський агролісгосп" (код ЄДРПОУ 23637214) припинене шляхом реорганізації - приєднання до Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп" (код ЄДРПОУ 45021979).
Відповідно до частини 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
У частині 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Отже, вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що істотне значення у справі має як запис в установчих документах про правонаступництво, так і фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання розподільчого балансу тощо (у випадку виділу), а відтак у вирішенні питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права).
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Недригайлівське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Недригайлівський агролісгосп" (код ЄДРПОУ 23637214) перебуває в стані припинення.
У пунктах 37, 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, на яку посилався заявник та правові висновки якої враховані судом першої інстанції під час розгляду даної заяви, зазначено, що при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а усієї їх сукупності.
За змістом пунктів 40- 43 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №910/5953/17 при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків.
Слід відмітити, що чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.
Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов'язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.
Зазначене також кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц та постанові від 04.11.2020 у справі №922/817/18.
Дослідивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на час розгляду справи у суді першої інстанції та у суді апеляційної інстанції передавальний акт, яким визначено всі права та обов'язки, а також майно Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп", що переходять до Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп", не сформовано та не затверджено власником.
Також колегія суддів зауважує, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, станом на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Недригайлівське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Недригайлівський агролісгосп" (код ЄДРПОУ 23637214) не внесено, зазначено статус юридичної особи - в стані припинення. Відомості щодо правонаступників юридичної особи - Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп" відсутні.
Відповідно до частин 1, 4 статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Як вже було зазначено вище, згідно з частиною 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина 5 статті 104 ЦК України).
Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 11.07.2012 у справі №6-65цс12, а також Верховного Суду, викладеній в постановах від 20.02.2018 у справі №920/608/17, від 20.11.2018 у справі №925/1143/17, від 18.03.2021 у справі №917/462/20, виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (ст. ст. 104 - 109 ЦК України). У розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру. Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов'язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов'язаннями в повному обсязі (ст. 107 ЦК України).
Отже, колегія суддів вважає, що прийняття наказу Сумським обласним комунальним агролісогосподарським підприємством "Сумиоблагроліс" від 10.04.2023 №54 не може засвідчувати набуття Недригайлівським дочірнім агролісогосподарським підприємством "Недригайлівський лісгосп" права постійного лісокористувача з підстав правонаступництва прав та обов'язків Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп", оскільки відсутні докази наявності затвердженого засновником передавального акта, як того вимагає стаття 107 ЦК України. Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що передавальний акт та розподільчий баланс, які затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення (стаття 107 ЦК України) і є підтвердженням факту та допустимим доказом переходу прав та обов'язків юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання до іншої юридичної особи.
Аналогічний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №910/16900/19.
Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що підставою звернення Керівника Роменської окружної прокуратури до Господарського суду Сумської області був факт незаконного порубу лісів, який було виявлено 05.05.2021 головним інженером Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський агролісгосп", а саме самовільного порубу 42 дерев, поблизу с. Козельне Вільшанської сільської ради Роменсього району Сумської області на території лісового масиву обхід №7 квартал 97 виділ 27 на загальну суму збитків 165003,85 грн, про що складений протокол про лісопорушення від 05.05.2021, належним відповідачем у даній справі має бути постійний лісокористувач, який здійснював лісогосподарську діяльність у 2021 році, яким є Недригайлівське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Недригайлівський агролісгосп".
Статтею 162 ГПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №278/1258/16-ц та від 25.11.2020 у справі №233/1950/19.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.
Таким чином, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18 та від 13.10.2020 №640/22013/18.
Суд не може за власною ініціативою залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17, Верховного Суду від 04.07.2024 у справі № 924/334/22).
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, а тому вважає за необхідне рішення Господарського суду Сумської області від 23.12.2024 у справі №920/1251/24 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові Керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області та Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області до Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп" про стягнення 161570,59 грн заборгованості відмовити повністю.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до вимог статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду визнає рішення Господарського суду Сумської області від 23.12.2024 у справі №920/1251/24 таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові повністю, а апеляційна скарга відповідача на зазначене рішення суду першої інстанції, відповідно, такою, що підлягає задоволенню.
Судові витрати.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Роменську окружну прокуратуру Сумської області.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп" на рішення Господарського суду Сумської області від 23.12.2024 у справі №920/1251/24 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 23.12.2024 у справі №920/1251/24 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким в позові Керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області та Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області до Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп" про стягнення 161570,59 грн заборгованості відмовити повністю.
4. Стягнути з Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) на користь Недригайлівського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Недригайлівський лісгосп" (вул. Будівельна, буд. 22, с. Засулля, Роменський район, Сумська область, 42107, код ЄДРПОУ 45021979) 4542,00 (чотири тисячі п'ятьсот сорок дві гривні 00 коп) грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Сумської області видати відповідний наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
6. Матеріали справи №920/1251/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді А.І. Тищенко
Г.П. Коробенко