Справа № 706/338/25
2/706/337/25
02 травня 2025 року Христинівський районний суд Черкаської області
в складі:
головуючого - судді Орендарчук М.П.,
за участі секретаря судового засідання Пізняк Т.В.,
позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дітей,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дітей.
Просила збільшити розмір стягнення аліментів з ОСОБА_2 , який визначений судовим наказом Христинівського районного суду Черкаської області від 06.12.2023 у справі №706/1378/23, на її користь на утримання дітей сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму до 1/3 з усіх видів його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з пред'явлення позову до їх повноліття щомісячно.
В обґрунтування позову покликалась на те, що судовим наказом Христинівського районного суду Черкаської області від 06.12.2023 року у справі № 706/1378/23 з ОСОБА_2 стягнуто на її користь аліменти на дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 27.11.2023 року і до досягнення дітьми повноліття. Судовий наказ виконується примусово через Христинівський відділ ДВС в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального міністерства юстиції, ВП № 74097722 від 18.02.2024. Щомісячно на сила Святослава їй виплачується 1 598 грн, на сина ОСОБА_4 - 1 281, 50 грн, а всього 2 879, 50 грн. Такий розмір стягнення утискає права дітей на утримання батьком, оскільки останній має заробітну плату 15 000 грн. Отже вона не доотримує мінімум 2 120, 50 грн на місяць та 25 556 грн на рік.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала повністю, посилаючись на обставини викладені у ньому.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.
Дослідивши письмові докази: копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постанови про відкриття виконавчого провадження № 74097722 від 08.02.2024, інші письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено, що від шлюбу сторони мають дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судовим наказом Христинівського районного суду Черкаської області від 05.12.2023 року у справі № 706/1378/23 з відповідача ОСОБА_2 стягнуто на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 27.11.2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Частина перша ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Ураховуючи зміст ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Відповідно до ст. 183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, визначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі, та навпаки).
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс14.
Положеннями ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Суд, згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони»), під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору.
Звертаючись з позовом до суду, фактично ОСОБА_1 просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом. Позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на недостатності суми фактично стягуваних аліментів для забезпечення потреб дітей.
При цьому суд звертає увагу, що ч. 3 ст. 181 СК України не передбачає обов'язку позивача доводити необхідність такої зміни, право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини належить стягувачці, якою і є позивачка.
Вбачається, що подаючи позов ОСОБА_1 не зазначила ч. 3 ст.181 СК України, як правову підставу змінити спосіб стягнення аліментів, тому суд застосовує дану норму, адже неправильна юридична кваліфікація позивачкою правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
Згідно ч. 1,5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно з ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У положеннях ст. 2 ЦПК України зазначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до норм ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України віл 27.02.1991 року № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ст. 27 вищезазначеної Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У рішенні «Хант проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2). і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Позивач просить змінити розмір аліментів, що стягуються з відповідача, з твердої грошової суми на частку від заробітку відповідача та визначає розмір такої частки 1/3.
Позивач у цілому не заперечує проти задоволення позову.
Отже, виходячи з вище викладеного, суд вважає, що необхідно змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, на аліменти у частці від доходу відповідача в розмірі 1/3 (однієї третини) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з моменту набрання рішенням законної сили.
Тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Суд, задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн, від якого була звільнена позивач при подачі позову.
Керуючись ст. 181-184, 192 СК України, ст. 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про збільшення розміру аліментів на дітейзадовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, на аліменти у частці від доходу ОСОБА_2 в розмірі 1/3 (однієї третини) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з моменту набрання рішенням законної силиі до досягнення старшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Якщо після досягнення повноліття старшою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
У задоволенні решти вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,на користь держави судовий збір (отримувач платежу: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, ідентифікаційний код отримувача: 37993783; установа банку: Казначейство України (ЕАП); поточний рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код бюджетної класифікації 22030106)в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги.
Суддя Михайло ОРЕНДАРЧУК