Справа № 706/1433/24
1-кп/706/53/25
02 травня 2025 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області в складі : головуючого-судді: ОСОБА_1 при секретарі: ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Христинівка, кримінальне провадження № 12024250320001176 від 18.07.2024, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Отважноє Амурської обл., рф, українця, громадянина України, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді навідника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, який на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: с. Острожани, Уманського р-ну, Черкаська обл., а фактично проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.2 ст.361, ч.4 ст.185 КК України,
- сторони та учасники кримінального провадження:
прокурор: ОСОБА_4 , обвинувачений: ОСОБА_3
ОСОБА_3 08.06.2024 біля 14 год. 10 хв., переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки у формі витоку та блокування інформації та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи власний мобільний телефон марки «Iphone10» чорного кольору, зайшов до мобільного додатку «Raiffeisen Online», після чого у вказаному додатку здійснив несанкціоновану реєстрацію в особистому кабінеті від імені ОСОБА_5 , чим здійснив несанкціоноване блокування інформації, порушуючи встановлений діючим законодавством України порядок функціонування банківської системи, як складової частини кредитно-фінансової системи держави, таким чином у результаті чого отримав повний доступ до банківського рахунку ОСОБА_5 , що призвело до несанкціонованого витоку інформації, яка відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» є банківською таємницею,
Він же, в період дії воєнного стану, з моменту видання Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 почав діяти воєнний стан, строком на 30 діб, який в подальшому продовжено Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022, Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023, Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023, Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023, Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом України № 3564-ІХ від 06.02.2024, Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024, затвердженим Законом України № 3684-ІХ від 08.05.2024, Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 на 90 діб, який затверджено Законом України від 07.08.2024 № 3891-IX, шляхом вільного доступу, попередньо авторизувавшись в особистому кабінеті
ОСОБА_5 в додатку «Raiffeisen Online», завантажений та встановлений на власний мобільний телефон, в результаті несанкціонованого втручання до автоматизованої системи мобільного додатку «Raiffeisen Online», шляхом отримання повного доступу до рахунків ОСОБА_5 , що призвело до витоку інформації, маючи умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку), упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, здійснив операцію з переказу грошових коштів з карткового рахунку потерпілого - НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Райффайзен Банк», на свій картковий рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», внаслідок чого отримав можливість розпорядитися коштами ОСОБА_5 .
В подальшому ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу, за допомогою небанківського оператора платіжних та фінансових сервісів в Україні - «EasyPay», 25.06.2024 здійснив наступні перекази з картки потерпілого на свою картку:
- о 00 години 05 хвилин, на суму 510 грн;
- о 17 годині 59 хвилин, на суму 1015 грн;
- о 18 годині 00 хвилин, на суму 1015 грн;
- о 18 годині 02 хвилин, на суму 1015 грн;
чим завдав ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 3555 грн., а викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Він же, переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки у формі витоку та блокування інформації та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, використовуючи власний мобільний телефон марки «Iphone10» чорного кольору, 26.06.2024 о 06 годині 04 хвилин, та о 06 годині 06 хвилин, зайшов до мобільного додатку «Raiffeisen Online», після чого у вказаному додатку здійснив несанкціоновану реєстрацію в особистому кабінеті від імені ОСОБА_5 , чим здійснив несанкціоноване блокування інформації, порушуючи встановлений діючим законодавством України порядок функціонування банківської системи, як складової частини кредитно-фінансової системи держави, таким чином у результаті чого отримав повний доступ до банківського рахунку ОСОБА_5 , що призвело до несанкціонованого витоку інформації, яка відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею.
Він же, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, повторно, маючи умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку), упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, за допомогою небанківського оператора платіжних та фінансових сервісів в Україні - «EasyPay», 26.06.2024 здійснив наступні перекази з картки потерпілого на свою картку:
- о 06 години 04 хвилин, на суму 2025 грн;
- о 06 годині 06 хвилин, на суму 1015 грн;
чим завдав ОСОБА_5 матеріальну шкоду загальну суму 3040 грн, а викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.361, ч.4 ст. 185 КК України визнав повністю, суду показав, що він з використанням власного телефону здійснив вхід у мобільний додаток банку потерпілого та переказав належні потерпілому кошти на іншу картку. Також показав, що він з картки іншого потерпілого шляхом зняття у банкоматі викрав грошові кошти останнього. У вчиненому розкаюється, просить його суворо не карати.
Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин даного судового провадження, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів судового провадження, які ніким не оспорюються, а обмежився лише допитом обвинуваченого, а також дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів.
Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких останній обвинувачується знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується, поза розумним сумнівом, комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, доведена в судовому засіданні повністю, а його умисні дії, які виразились у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем суд кваліфікує за ч. 1 ст. 361 КК України.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем, вчиненому повторно суд кваліфікує за ч. 2 ст. 361 КК України.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненному повторно в умовах воєнного стану суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує тяжкість вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.
Виходячи з наведеного вище та враховуючи обставини судового провадження, ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше несудимий, не перебуває на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, а також приймаючи до уваги наявність пом'якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України, яке на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,- УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши покарання:
- за частиною 1 статті 361 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
- за частиною 2 статті 361 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
- за частиною 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5(п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок перебігу іспитового строку рахувати обвинуваченому ОСОБА_3 з моменту проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Христинівський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_6