24 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/6662/24
Головуючий суддя І інстанції - Богатинський В.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року в адміністративній справі № 280/6662/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просила:
- зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 надміру сплачені та/або зараховані кошти у розмірі 12768,02 грн, безпідставно стягнуті (отримані) платежі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за вимогою ГУ ДПС у Запорізькій області № Ф-64039-59-у від 17.05.2019, яка визнана протиправною та скасована на рахунок отримувача ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_1 РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо неповернення ОСОБА_1 безпідставно стягнутих коштів у розмірі 12768,02 грн. з примусового виконання вимоги № Ф-64039-59-у від 17.05.2019.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 безпідставно стягнуті кошти у розмірі 12768,02 грн., за вимогою Головного управління ДПС у Запорізькій області № Ф-64039-59-у від 17.05.2019, яка визнана протиправною та скасована. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що обов'язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність таких обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 Податкового кодексу України.
Вказано, що на рахунку позивача на момент звернення відсутні переплати (надміру сплачені грошові зобов'язання) зі сплати сум єдиного внеску, про що свідчить роздруківка з ІКП. Таким чином, зважаючи на вищевикладене, відсутні жодні правові підстави для повернення Головним управлінням ДПС у Запорізькій області Чеховій І.В. надміру сплачених та/або зарахованих коштів у розмірі 12768,02 грн.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, 17.05.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області, сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-64039-59-у, відповідно до якої позивач станом на 30.04.2019 має заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 21030,90 грн., на підставі якої відкрито виконавче провадження та за постановою Запорізького РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 24.12.2019 ВП №60609778 стягнуто з позивача 12768,02 грн.
Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу, позивач оскаржила її до суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду 07 жовтня 2021 року у справі № 280/2192/21, судом визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 №Ф-64039-59-у, якою визначено заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску у сумі 21030,90 грн.
Зважаючи на скасування вимоги від 17.05.2019 №Ф-64039-59-у, позивач зверталась до відповідача із заявами про повернення стягнутих коштів, на яку відповідачем надані відповіді про відмову у поверненні коштів зважаючи на те, що рішення суду не містить вимог щодо повернення сплачених коштів.
Не погодившись з вказаними висновками відповідача, позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділена правом на повернення безпідставно стягнутих коштів у розмірі 12768,02 грн., за вимогою Головного управління ДПС у Запорізькій області № Ф-64039-59-у від 17.05.2019, яка визнана протиправною та скасована.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 13 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 9, 11 розділу III Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п. 22 Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321 розроблено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, який затверджено наказом Міністерства фінансів України 23.07.2021 № 417 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807 (далі - Порядок № 417).
Відповідно до п. 3 Порядку № 417 у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
надміру сплачені кошти - суми єдиного внеску, які на певну дату зараховані на належний рахунок 3556 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону);
помилково сплачені кошти - суми єдиного внеску, які на певну дату зараховані не на належний рахунок 3556 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника;
рахунок 3556 - відповідний небюджетний рахунок за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», відкритий в Державній казначейській службі України.
Згідно п. 5 Порядку № 417 повернення коштів здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
4) помилкової сплати податкових зобов'язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Кодексом та іншими законами, на рахунок 3556;
5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.
Пунктом 6 Порядку №417 визначено, що повернення здійснюється на підставі заяви Платника про повернення коштів.
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі - Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, здійснюється відповідно до вимог статті 43 Кодексу.
Заява може бути подана Платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
До заяви Платник обов'язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі - електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється Платником особисто.
У разі надходження заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження до територіального органу ДПС Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 (далі - Висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку або приймає рішення про відмову у задоволенні Заяви (пункт 9 Порядку №417).
Відповідно до пункту 10 Порядку №417 заява залишається без задоволення у таких випадках:
невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку;
недостовірність викладеної у Заяві інформації;
подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;
наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій; ненадання документа, що додається до Заяви згідно з пунктом 6 цього Порядку.
Згідно з пунктом 11 Порядку №417, у разі відмови в задоволенні Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, надає Платнику повідомлення з відмовою у поверненні коштів за підписом керівника цього підрозділу із зазначенням причин такої відмови.
Пунктом 12 Порядку №417 визначено, що у разі якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів, формує та реєструє в Журналі Висновок.
На кожний сформований Висновок накладається кваліфікований електронний підпис керівника структурного підрозділу, що сформував Висновок.
Сформований Висновок з накладеним кваліфікованим електронним підписом самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, засобами інформаційно-телекомунікаційної системи діловодства надсилає до самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку. Усі реквізити Висновку, в тому числі кваліфікований електронний підпис, посада, власне ім'я та прізвище керівника самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, який підписав Висновок, мають бути візуалізовані.
У разі відсутності технічної можливості сформувати та підписати Висновок засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів, самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, формує такий Висновок у паперовій формі, підписує його та разом із супровідним листом надає структурному підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку.
Самостійним структурним підрозділом територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, ведеться облік Висновків та заключень територіальних органів ДПС на повернення коштів, які надійшли з єдиного рахунку на рахунок 3556 внаслідок виявлення технологічної та/або методологічної помилки (підпункт 5 пункту 5 цього Порядку) (далі - Заключення) в розрізі символів звітності в порядку черговості їх отримання цим структурним підрозділом.
На підставі Висновку та за умови наявності поточних надходжень за день на рахунку 3556 за відповідним символом звітності, у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його отримання самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, засобами системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» (далі - система Казначейства) формує у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подає його до відповідного головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, Севастополі (далі - головне управління Казначейства). Головне управління Казначейства виконує розрахунковий документ територіального органу ДПС за рахунок поточних надходжень за день на відповідний рахунок 3556 (пункт 13 Порядку №417).
Як свідчать встановлені обставини справи, Запорізьким РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області в межах виконавчого провадження ВП №60609778 по виконанню вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 року №Ф-64039-59-у було стягнуто з позивача 12768.02 грн.
З матеріалів справи видно, що наведена вимога була оскаржена позивачем в судовому порядку та рішенням Запорізького окружного адміністративного суду 07 жовтня 2021 року у справі № 280/2192/21 встановлено протиправність нарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 21030,90 грн. за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 №Ф-64039-59-у.
В наведеному судовому рішенні судом першої інстанції було зазначено, що у відповідача не було правових підстав для нарахування позивачу єдиного соціального внеску та, відповідно, прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Отже, наведеним судовим рішенням було встановлено саме протиправність нарахування позивачу єдиного внеску.
В свою чергу, з огляду на вказані обставини, позивач зверталась до ГУ ДПС у Запорізькій області з заявами встановленої форми про повернення коштів, сплачених в рахунок погашення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 №Ф-64039-59-у.
Однак, листом відповідача від 25.06.2024 року в задоволенні наведеної заяви було відмовлено, оскільки станом на 19.06.2024 року в ІКП позивача заборгованість та надмірно сплачені кошти по єдиному внеску відсутні.
Так, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності розрахунків відповідача на підтвердження правомірності стягнення суми 12768,02 грн. (39658,74 грн. нарахованого позивачу єдиного внеску з 01.01.2018 по 12.04.2021 - 26890,72 грн. зменшено нарахування на загальну суму згідно рішень суду), оскільки сума 12768,02 грн. стягнута саме на виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 №Ф-64039-59-у. Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, правомірним є визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо неповернення ОСОБА_1 безпідставно стягнутих коштів у розмірі 12768,02 грн. з примусового виконання вимоги № Ф-64039-59-у від 17.05.2019 та зобов'язання Головне управління ДПС у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 безпідставно стягнуті кошти у розмірі 12768,02 грн., за вимогою Головного управління ДПС у Запорізькій області № Ф-64039-59-у від 17.05.2019, яка визнана протиправною та скасована.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року в адміністративній справі № 280/6662/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва