24 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/13681/24
Головуючий суддя І інстанції - Захарчук-Борисенко Н.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 року в адміністративній справі №160/13681/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Спецтехніка" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Спецтехніка" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області , в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0100830409 форми «Н», складене 04.03.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, на загальну суму 40 642,91 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Спецтехніка" було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0100830409 форми «Н» від 04.03.2024 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, на суму 4243.23 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято у відповідності з приписами законодавства, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, за результатами проведеної камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації ПН та РК до таких накладних з ПДВ в ЄРПН ТОВ «Союз-Спецтехніка» контролюючим органом складено 19.01.2024 року Акт перевірки №2739/04-36-04-09/35728656, висновок якого наступного змісту: «Дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації ПН / РК до ПН в ЄРПН. Відповідальність: абз. 1 п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ. Порушення платником ПДВ граничного строку, передбаченого п. 201.10 ст. 201 розділу V ПКУ, для реєстрації ПН та/або РК до ПН. - 40642,91 грн».
Представником позивача подано заперечення №30 від 08.02.2024 року на Акт перевірки, до якого долучено підтверджуючі документи.
Листом «Про розгляд заперечення» №14398/6/04-36-04-09 від 29.02.2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що висновки, викладені в Акті перевірки, правомірні, відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін.
У подальшому 04.03.2024 року відповідачем прийнято спірне ППР №0100830409 форми «Н», яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 46642,91 грн.
Згідно розрахунку до цього податкового повідомлення рішення, останнє прийнято за порушення термінів реєстрації п'яти розрахунків коригування. При цьому відповідні обчислення здійснені виходячи з дати складання таких розрахунків коригування.
Так, відповідно до розрахунку штрафу до наведеного податкового повідомлення-рішення зазначено наступне:
- розрахунок коригування №1 від 14.11.2019 року, зареєстрований в ЄРПН 02.12.2019 року, порушення терміну реєстрації в ЄРПН - 2 дня, розмір штрафу 10%, сума штрафної санкції 232,5 грн.;
- розрахунок коригування №276 від 14.02.2020 року, зареєстрований в ЄРПН 02.03.2020 року, порушення терміну реєстрації в ЄРПН - 2 дня, розмір штрафу 10%, сума штрафної санкції 18 грн.;
- розрахунок коригування №6 від 06.02.2020 року, зареєстрований в ЄРПН 02.03.2020 року, порушення терміну реєстрації в ЄРПН - 2 дня, розмір штрафу 10%, сума штрафної санкції 41,75 грн.;
- розрахунок коригування №1 від 17.02.2022 року, зареєстрований в ЄРПН 27.07.2022 року, порушення терміну реєстрації в ЄРПН - 12 днів, розмір штрафу 10%, сума штрафної санкції 108.6 грн.;
- розрахунок коригування №206 від 16.08.2022 року, зареєстрований в ЄРПН 16.09.2022 року, порушення терміну реєстрації в ЄРПН - 1 день, розмір штрафу 10%, сума штрафної санкції 3273,74 грн.;
- розрахунок коригування №2 від 18.07.2023 року, зареєстрований в ЄРПН 21.08.2023 року, порушення терміну реєстрації в ЄРПН - 3 дня, розмір штрафу 10%, сума штрафної санкції 20 грн.;
- розрахунок коригування №94 від 24.08.2023 року, зареєстрований в ЄРПН 12.10.2023 року, порушення терміну реєстрації в ЄРПН - 24 дня, розмір штрафу 5%, сума штрафної санкції 495 грн.;
- розрахунок коригування №4 від 10.11.2023 року, зареєстрований в ЄРПН 19.12.2023 року, порушення терміну реєстрації в ЄРПН - 14 днів, розмір штрафу 5%, сума штрафної санкції 7,07 грн.
Позивач скористався правом на оскарження в адміністративному порядку даного ППР, проте скарга була залишена ДПС України без розгляду, а ППР - без змін.
Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 04.03.2024 року №0100830409 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині застосування штрафних санкцій в сумі 4243,23 грн.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов'язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для застосування до позивача штрафу в сумі 4196.66 грн. були висновки відповідача про порушенням позивачем строків реєстрації розрахунків коригування №1 від 14.11.2019 року, №276 від 14.02.2020 року, №6 від 06.02.2020 року, №1 від 17.02.2022 року, №206 від 16.08.2022 року, №2 від 18.07.2023 року, №94 від 24.08.2023 року, №4 від 10.11.2023 року.
Так, з матеріалів справи видно, що розрахунок коригування №1 від 14.11.2019 отриманий позивачем 03.12.2019 року о 08:09 год (відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України), а надісланий на реєстрацію до ЄРПН.
Розрахунок коригування №276 від 14.02.2020 року отриманий позивачем 02.03.2020 року о 13:02 год (відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України), а надісланий на реєстрацію до ЄРПН 02.03.2020 року.
Розрахунок коригування №6 від 06.02.2020 року отриманий позивачем 02.03.2020 року о 13:02 год (відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України), а надісланий на реєстрацію до ЄРПН 02.03.2020 року.
Розрахунок коригування №1 від 17.02.2020 року отриманий позивачем 28.07.2022 року о 09:13 год (відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України), а надісланий на реєстрацію до ЄРПН 02.03.2020 року.
Розрахунок коригування №2 від 18.07.2020 року отриманий позивачем 21.08.2023 року о 13:15 год (відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України), а надісланий на реєстрацію до ЄРПН 21.08.2023 року.
Розрахунок коригування №94 від 24.08.2023 року отриманий позивачем 13.10.2023 року о 08:02 год (відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України), а надісланий на реєстрацію до ЄРПН 12.10.2023 року.
Розрахунок коригування №4 від 10.11.2023 року отриманий позивачем 19.12.2023 року о 14:40 год (відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України), а надісланий на реєстрацію до ЄРПН 19.12.2023 року.
Розрахунок коригування №206 від 16.08.2022 року отриманий позивачем 16.09.2022 року о 21:16 год (відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України), а надісланий на реєстрацію до ЄРПН 16.09.2022 року. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що саме з моменту отримання розрахунків коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, у платника податків отримувача виникає обов'язок протягом 15 або 18 календарних днів, в залежності від дати такої реєстрації, зареєструвати такі розрахунки, а не з дати складання первинних документів, якими відкориговано вартість товару.
Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що з огляду на відсутність порушення строків реєстрації РК позивачем, то сума штрафних санкцій у розмірі 4196,66 грн. нарахована відповідачем неправомірно.
Що стосується правомірності нарахування штрафних санкцій у розмірі 46.67 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 65 від 14.09.2022 року, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Як видно з матеріалів справи, податкова накладна № 65 від 14.09.2022 року була складена 14.09.2022 року, а зареєстрована в ЄРПН 12.10.2022 року, тобто з порушенням строку, визначного ст. 201 Податкового кодексу України.
В свою чергу, зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку, що на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах визначених п. 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Вказано, що відповідачем сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації ПН №65 в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована згідно положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а саме: 12 днів - 10% на суму 46,57 грн., що свідчить про протиправність визначення наведеної суми.
Так, відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за процедурними строками, передбаченими пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, визначається приписами пункту 90 цього підрозділу.
Зазначеною нормою передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".
Аналізуючи зазначені положення, механіка правового регулювання, яка передбачена у пунктах 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України перебуває у нерозривній єдності. Зокрема, такий висновок підтверджується взаємними відсильними нормами. Понад те, пункт 90 передбачає окремий склад податкового правопорушення, оскільки фінансова відповідальність визначається за порушення процедурних правил сформованих у пункті 89, які не є тотожними за своїм темпоральним змістом приписам пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
Щодо темпорального аспекту дії норм пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а також положень пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, колегія суддів апеляційного суду зазначає таке.
Закон № 2876-ІX не визначає прямо, що його приписи поширюють свою дію на відносини, які виникли до набрання ним чинності. Немає застережень у Законі № 2876-ІX, що його положення скасовують чи призупиняють дію положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу на період всього воєнного часу.
Отже, юридичну дію порівнюваних положень ПК України за темпоральним критерієм можна поділити на такі періоди:
Перший період - до воєнного стану, а також період воєнного стану до 08 лютого 2023 року (до набрання чинності Закону № 2876-ІX).
Другий період - з 08 лютого 2023 року (після набрання чинності Законом № 2876-ІX) та до закінчення шести місяців після припинення/скасування воєнного стану;
Третій період - після шести місяців після припинення/скасування воєнного стану.
Із зазначених положень податкового законодавства слідує, що у наступних періодах застосуванню підлягають наступні приписи податкового законодавства, в частині процедурного регулювання реєстрації податкових накладних та відповідальності за порушення граничних строків реєстрації таких податкових накладних:
У першому періоді - пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.
У другому періоді - пункти 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
У третьому періоді - пункт 201.10 статті 201 ПК України та пункт 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.
Щодо питання чи можуть мати приписи пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України зворотну дію у часі, Суд вказує, що згідно з положеннями частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи".
Тобто, норми Конституції України встановлюють, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. При цьому встановлюється два загальні виключення (випадки коли нормативні приписи мають зворотну дію у часі):
- коли нові правила пом'якшують відповідальність особи;
- коли нові правила скасовують відповідальність особи.
Водночас у цьому конкретному випадку мова йде про співставлення приписів: пункту 201.10 статті 201 ПК України і пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу та пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
Про зворотну дію в часі приписів пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України можна було б говорити тільки в наступних випадках:
- якщо б це нормативне положення (пункт 90) мало відношення до пункту 201.10 статті 201 ПК України (тобто, якщо б новий припис податкового законодавства санкційного характеру прямо визначав, що він пом'якшує відповідальність за недотримання строків, які закріплені у пункті 201.10 статті 201 ПК України);
- якщо б нові положення податкового законодавства вносили зміни до пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу, при цьому не змінюючи процедурні положення виконання податкового обов'язку з реєстрації податкових накладних (в частині граничних строків);
- якщо б нові положення податкового законодавства прямо передбачали, що їх дія поширюється на відносини, що виникли до моменту набрання ними чинності.
У випадку, що розглядається, вищезазначені умови відсутні.
Правовий механізм аналізованих норм права вказує на те, що пункт 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначає відповідальність за недотримання процедурних положень пункту 89 цього підрозділу, тоді як пункт 120-1.1 ст. 120-1 цього Кодексу визначає відповідальність за порушення процедурних вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України. Санкційні норми, що діяли "до" та "після" набрання чинності Законом № 2876-ІX передбачають відповідальність за нетотожні склади податкових правопорушень.
Отже, положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України формують комплексний правовий механізм, який не поширює свою дію на відносини, що мали місце до набрання ними чинності. Зворотна дія у часі положень пункту 89 розділу не є можливою.
Іншими словами, пункт 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України установлює нові (подовжені) строки реєстрації податкових накладних під час воєнного стану та 6 місяців після. Пункт 90 цього підрозділу визначає відповідальність (штрафи) саме за порушення цих нових строків реєстрації (тобто за склад податкового правопорушення, відмінний від «довоєнних» строків пункту 201.10 статті 201 ПК України). З огляду на це можна дійти висновки, що ці норми - пунктів 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України не замінюють «автоматично» старі положення (пункту 201.10 статті 201 і пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу), а створюють окремий правовий механізм саме для «воєнного» періоду, не маючи зворотної сили щодо подій, які відбулися до набрання чинності Законом № 2876-ІХ.
Також, пункт 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачає застосування розміру штрафних (фінансових) санкцій, передбаченого законом, чинним на день прийняття рішення щодо їх застосування.
Водночас у спірному випадку йдеться про різний склад податкового правопорушення, а не про однакові правопорушення з різними розмірами штрафів. Закон № 2876-ІХ не вносив змін до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, у зв'язку з чим розміри штрафів замінюються на нові.
Отже, пункт 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України сам по собі не змінює темпоральних меж дії нових норм, а лише вказує на те, що у разі, коли штраф визначається за тим самим порушенням, але на момент ухвалення рішення змінився його розмір у межах однієї й тієї ж правової норми, слід брати до уваги новий (зменшений) розмір. У випадку ж із пунктами 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України йдеться про інше правопорушення (порушення нових «воєнних» строків реєстрації), тож вони не можуть поширювати відповідальність, що передбачена іншими нормами.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.02.2025 року по справі №200/4768/23, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2024 року №0100830409 на суму 46.57 грн.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0100830409 форми «Н» від 04.03.2024 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, на суму 46.57 грн. з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог. В решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 року в адміністративній справі №160/13681/24 - скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0100830409 форми «Н» від 04.03.2024 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, на суму 46.57 грн. та в цій частині прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 року в адміністративній справі №160/13681/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко