про залишення позовної заяви без руху
01 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4466/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Стецик Н.В., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання відповідача здійснити з 30 квітня 2024 року перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 відсотків від десяти мінімальних пенсій за віком (з урахуванням раніше виплачених сум).
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 161 КАС України до позовної заяви додається: документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як установлено частиною першою статті 3 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Як слідує із тексту позовної заяви, позивачем заявлено пов'язані позовні вимоги немайнового характеру. Відтак, за подання даного позову необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та надати суду докази сплати судового збору (оригінал платіжного документа).
Однак, позивач не надала доказів сплати судового збору за подання цього позову, натомість додала до позовної заяви копію посвідчення № НОМЕР_1 дружини померлого громадянина із числа (потерпілих) 1 категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, що надає право на пільги та компенсації, передбачені статтею 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Водночас, суд вказує на наступне.
Згідно із пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 18 частини першої статті 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
За приписами частини другої статті 20 вказаного Закону пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 цієї статті, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого.
Отже, чинним законодавством України, дружині померлого громадянина, із числа потерпілих 1 категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, не надані пільги у вигляді звільнення від сплати судового збору, а тому, положення пункту 10 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір» не поширюються на позивача.
Також у позовній заяві позивач зазначає, що отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який був особою з інвалідністю 1 групи внаслідок захворювання, яке пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Однак на підтвердження таких обставин про те, що чоловік ОСОБА_2 був особою з інвалідністю 1 групи внаслідок захворювання, яке пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС позивач не надає жодних доказів.
Відтак, позивачу слід надати суду докази, що підтверджують встановлення чоловіку ОСОБА_2 1 групи інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Також частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач із позовом звернулася до суду 30.04.2025, а вимоги позову стосуються перерахунку та виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з 30.04.2024, тобто, заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду (за період з 30.04.2024 по 29.10.2024).
Цей висновок узгоджується із висновками стосовно застосування строку звернення до суду у такій категорії справ у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
Позивач не подала заяву про поновлення строку звернення до суду (в частині позовних вимог, заявлених поза межами шестимісячному строку звернення до суду з позовом), чим не дотримала вимог частини шостої статті 161 КАС України.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом: подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за період поза межами шестимісячного строку звернення до суду з позовом (тобто, за період з 30.04.2024 по 29.10.2024), у якій вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин пропуску цього строку, або нової редакції позовної заяви з урахуванням положень частини другої статті 122 КАС України щодо шестимісячного строку звернення до суду; доказів сплати судового збору у сумі 1211,20 грн; належним чином завірених копій документів, що підтверджують встановлення чоловіку ОСОБА_2 1 групи інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява в частині позовних вимог буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Н. В. Стецик