Справа № 758/7428/24
01 травня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Якимець О. І., розглянувши заяву представника відповідача - адвоката Кузьменко М.В. про відвід судді у справі №758/7428/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,
у провадженні головуючого судді Подільського районного суду м. Києва Войтенко Т.В. перебуває справа №758/7428/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
29 квітня 2025 року представником відповідача заявлено відвід судді Войтенко Т.В. у справі №758/7428/24. В обґрунтування заяви покликається на те, представникам відповідача адвокатом Кузьменком М.В. поданий до суду відзив на первісний позов, разом з більшою частиною доказів, при вирішенні судом змінених позовних вимог, однак питання прийняття чи відмови у прийнятті цього відзиву суддею не вирішено, а відсутність судового рішення з питання прийняття відзиву на первісний позов виключає можливість його апеляційного оскарження. Крім того ухвалами від 02.04.2025 та від 22.04.2025 не надано строку третім особам у справі на подання пояснень до позову та не роз'яснено право чи необхідність такого подання. Також не здійснено виклик відповідача, яка проживає за кордоном, у порядку визначеному ст.130 ЦПК України. Також 17.06.2024 в провадження судді надійшла заява позивача про забезпечення позову до пред'явлення позову, а 18.06.2024 позовна заява була розподілена в неавтоматичному порядку судді Войтенко Т.В. З підстав передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України представником відповідача подано заяву про відвід головуючому судді у справі №758/7428/24.
Ухвалою головуючого судді від 30.04.2025 року визнано необґрунтованим відвід судді, а питання про відвід передано для визначення судді, який не входить до складу суду у цій справі у відповідності до ст. 33 ЦПК України для вирішення заявленого питання.
Питання про відвід судді вирішується без повідомлення учасників справи у відповідності до ч. 8 ст. 40 ЦПК України.
Дослідивши доводи заяви про відвід головуючому судді, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 40 цього Кодексу питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема якщо: п. 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи ; п. 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Щодо порядку визначення судді для розгляду справи, відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу Подільського районного суду міста Києва, в редакції яка діяла станом на 18.06.2024, раніше визначеному в судовій справі головуючому судді передаються позовні заяви, які надійшли після подання до суду заяви про забезпечення позову або доказів.
Щодо інших доводів, наведених представником відповідача, як підстава передбачена п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. При вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді або органу, що засідає у вигляді суду присяжних, позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Попри те, вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду.
Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Мотиви з яких заявлений відвід головуючому судді Войтенко Т.В. у справі №758/7428/24, не можуть свідчити про упередженість та необ'єктивність при розгляді головуючим суддею цієї справи, а обставини, які наведені представником відповідача у заяві про відвід судді не підтверджує наявність підстави передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, адже є незгодою із процесуальними рішеннями головуючого судді.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини, викладені в заяві про відвід, оцінивши наведені доводи, суд вважає, що передбачені ст. 36 ЦПК України підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 259-261, 353 ЦПК України,
у задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Кузьменка М.В. про відвід головуючому судді Войтенко Т.В. у справі №758/7428/24 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала підписана суддею 01 травня 2025 року.
Суддя О. І. Якимець