Справа № 758/14615/24
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
18 березня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Сіренко Б.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2024 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до суду із вищезазначеним позовом.
В обґрунтування заявлених вимоги зазначає, що 05.02.2015 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем було укладено договір про надання кредиту № 491019619.
Відповідно до умов договору АТ «Альфа-Банк» надав позичальнику кредит у розмірі 61 803 грн 99 коп. строком на 60 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39,90% річних.
АТ «Альфа-Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало перерахувавши на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 61 803 грн 99 коп.
20.09.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором.
Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 05.02.2015, укладеного між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем.
Відповідач належним чином не виконує зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого станом на 20.09.2021 за останнім обліковується заборгованість в розмірі 99 126 грн 08 коп., яка складається з: 61 468 грн 06 коп. - тіло кредиту; 37 658 грн 02 коп. - заборгованість по відсоткам.
Таким чином, позивач звертається до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача наявної заборгованості за кредитним договором, а також судових витрат.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що 05.02.2015 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем було укладено договір про надання кредиту № 491019619.
Відповідно до умов договору АТ «Альфа-Банк» надав позичальнику кредит у розмірі 61 803 грн 99 коп. строком на 60 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39,90% річних.
АТ «Альфа-Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало перерахувавши на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 61 803 грн 99 коп.
Тобто відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.
20.09.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором.
Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 05.02.2020, укладеного між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем.
Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу № 3, в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату; клієнт відступає, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників, за договорами, перелік яких наведено в Додатку № 1-1 до договору.
У п. 2.3 вказаного Договору факторингу сторони погодили, що право вимоги вважається відступленим Фактору з дати оплати Фактором Ціни Прав Вимоги відповідно до п 4.2 цього Договору. В дату здійснення оплати Фактором ціни прав вимоги відповідно до п 4.2 цього Договору Сторони підписують Акт приймання-передачі Реєстру Боржників, за формою встановленою в Додатку № 2 до цього Договору.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Отже, всі права, які належали АТ «Альфа-Банк» стосовно відповідача за кредитним договором від 05.02.2020 перейшли до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», як нового кредитора, а тому відбулася заміна кредитора у вказаному зобов'язанні.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти.
Відповідач належним чином не виконує зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого станом на 20.09.2021 за останнім обліковується заборгованість в розмірі 99 126 грн 08 коп., яка складається з: 61 468 грн 06 коп. - тіло кредиту; 37 658 грн 02 коп. - заборгованість по відсоткам.
Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
При цьому припис абз. 2 ч. 1ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем анкети-заяви позичальника, додатками до якої є Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи та Таблиця обчислення вартості кредиту.
За нормою ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням вищенаведеного, перевіривши наданий розрахунок заборгованості, суд погоджується з порядком нарахування позивачем заборгованості, яка відповідає вимогам закону та положенням кредитного договору, та вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 99 126 грн 08 коп. знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами і вважаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до таких висновків.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов'язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно із ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору, а також з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 3 000 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 2823 від 04.06.2024 про сплату судового збору у сумі 3 028 грн, який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 99 126 (дев'яносто дев'ять тисяч сто двадцять шість) грн 08 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2, код ЄДРПОУ 40340222;
- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 .
Суддя Дмитро ПЕТРОВ