печерський районний суд міста києва
757/2524/25-к
1-кс-1736/25
02 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання захисника, адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 7202410000000044 від 21.11.2024, яке виділене із кримінального провадження № 42019000000002471 від 26.11.2019, про надання тимчасового доступу до речей та документів, а саме до матеріалів справи висновку судово-економічної експертизи від 16.06.2023 № 6121/6122/23-71, який перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання вказано, що надання доступу до висновку надасть стороні захисту можливість установити обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема перевірити викладені органом досудового розслідування обставини підозри ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Від захисника, адвоката ОСОБА_3 , надійшла заява про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримував у повному обсязі та просив його задовольнити.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли заперечення, з яких слідує, що адвокатом не доведено значення цього висновку для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання цих відомостей як доказ та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 також подала заяву про розгляд клопотання без її участі. При ухваленні рішення просила врахувати подані заперечення.
Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів.
Відповідно до положень статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 163 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих документів.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для постановлення відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Відповідно до частини третьої статті 93 КПК України, сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Згідно з статтею 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
У клопотанні зазначаються:
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;
4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;
6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;
7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Аналізуючи вказані норми, слід дійти висновку, що тимчасовий доступ до речей та документів - це захід забезпечення кримінального провадження, за допомогою якого сторона кримінального провадження має можливість, на підставі ухвали слідчого судді, отримати докази, в обґрунтування тих, чи інших обставин кримінального провадження.
Частиною п'ятою статті 163 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з вимогами частини 6 статті 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Крім того, відповідно до вимог ч. 5 ст. 69 КПК України експерт зобов'язаний не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати.
Вказана вимога діє незалежно від стадії кримінального провадження, тобто не лише під час досудового розслідування.
Оскільки замовником експертизи не являється адвокат ОСОБА_3 , тому без згоди замовника експертизи експерту забороняється видавати висновок третім особам.
Більш того, проаналізувавши норми Розділу ІІІ КПК України можна зробити висновок, що стадія досудового розслідування, своєю чергою, складається з трьох етапів: - початковий (з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або, як виняток, - отримання уповноваженими органами інформації про вчинене кримінальне правопорушення (при огляді місця події кримінального правопорушення тощо - ч. 3 ст. 214 КПК)) - характеризується невідкладними процесуальними діями та рішеннями для встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, виявлення і закріплення слідів останнього; - із моменту повідомлення особі про підозру починається наступний (подальший) етап досудового розслідування, який завершується згрупуванням такої сукупності доказів, що вказує на можливість прийняття одного з кінцевих рішень стадії досудового розслідування; - завершальний етап - розпочинається з надання доступу до матеріалів досудового розслідування, відкриття матеріалів сторонами кримінального провадження і закінчується прийняттям підсумкового рішення органом досудового розслідування.
Крім того, згідно з вимогами частини першої статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Як вбачається, заявник не надав доказів неможливості іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Більш того, адвокат у клопотанні зазначає, що звертався до Інституту та листами № 13996/15371-13-23/11.2 від 19.09.2023 та № 25093/21906-13-24/11.2 від 27.11.2024 йому повідомлено про те, що запитувана інформація може бути надана лише з дозволу органу досудового розслідування. Однак, такий дозвіл не отримав і не надав суду доказів звернення до слідчого про його отримання та/або відмову в отриманні такого дозволу.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність стороною захисту у клопотанні необхідності отримання документів, питання про витребування яких було поставлено у прохальній частині, а також належно не обґрунтовано можливість використання їх як доказу у кримінальному провадженні, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, що свідчить про невідповідність вимогам, передбаченим статтею 160 КПК України, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 93, 107, 131, 132, 159, 160, 162, 163, 164, 166, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1