Справа № 355/2405/24
Провадження № 2-а/355/9/25
01 травня 2025 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Троценко Т. А.
за участю секретаря Ліберацької Ю. В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Даниленка Б. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому вказав, що 05 грудня 2024 року відносно нього начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесена постанова серії № 2077 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за те, що він 14 жовтня 2024 року об 11-00 год в особливий період під час мобілізації не з'явився до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_2 у строки, зазначені в отриманій ним повістці, чи порушив ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543- -ХІІ ( в редакції від 30. 06. 2023).
Із зазначеною постановою не згодний і просить її скасувати з тих підстав, що він проживає за іншою адресою, а не за місцем реєстрації, тому отримати повістку не міг.
Крім того, він добровільно з'явився до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_2 та пройшов медичний огляд, а тому фактично не порушував положення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
14. 10. 2024 року розгляду адміністративної справи не проводилося, йому не було надано можливості надати свої пояснення, відповідач виніс постанову з порушеннями ст. ст. 278, 279 КУпАП.
Просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 серії № 2077 від 05 грудня 2024 року за відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги і просить задовольнити. Пояснив, що він зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , а фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , цю ж адресу він вказав при проходженні ВЛК влітку 2024 року, коли він оновив свої облікові дані. В жовтні 2024 року його зловили, привезли до ТЦК, заявили, що він у розшуку, бо не з'явився за повісткою. Проте він нічого не отримував, тому і не з'явився до ТЦК.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якій вказав, що лист з повісткою військовозобов'язаному ОСОБА_1 повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», згідно чинного законодавства повістка у даному випадку вважається врученою, та за неявку по повістці ТЦК передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не проживання за адресою реєстрації не є поважною причиною для неявки за повісткою ТЦК. Той факт, що він з'явився на ВЛК та пройшов медичний огляд не спростовує необхідність його явки за повісткою. Той факт, що у постанові по справі про адміністративне правопорушення є пояснення ОСОБА_1 щодо неотримання ним повістки ТЦК свідчить про те, що розгляд адміністративної справи відбувався згідно норм КУпАП.
Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, підтримав надані у відзиві обставини і просить у задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Вислухавши сторони, розглянувши матеріали справи, зокрема, оригінал справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
З повістки № 306718 від 04. 10. 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зобов'язаний з'явитися 14. 10. 2024 року об 11-00 год для звірки даних у ТЦК при ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ОСОБА_3 ).
З відмітки про причини недоставлення повістки Укрпоштою вбачається, що помічено невручення у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, у звя'зку з чим до Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області надіслано звернення щодо доставлення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
01 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 офіцером відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-3 КУпАП.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п.1 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з пп. 1 п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 560 від 16.05.2024 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Частиною 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи. Відповідно до вимог п.п.8 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487 (додаток 2 до Порядку), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Стаття 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» містить в собі 34 пункти щодо відомостей про персональні дані призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Пунктом 8 цього Положення визначено завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Абзацем 11 пункту 9 Положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий облік і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
05 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесена постанова серії № 2077 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за те, що останній в особливий період, на час мобілізації не з'явився до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_2 у строки, зазначені в отриманій ним повістці, чим порушив частину 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію № 3543- ХІІ ( в редакції від 30. 06. 2023).
Разом з цим у постанові не зазначено, на який день і час необхідно було з'явитися, за якою саме повісткою та ким вона видана і чи одержана у належний спосіб позивачем, також не зазначено, які саме облікові дані військовозобов'язаного відповідно до п. 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 не було оновлено чи уточнено чи які невідповідності було виявлено і які можливо чи не можливо отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами тощо.
ОСОБА_1 23.07.2024 уточнив свої дані та пройшов ВЛК, що підтверджується обліковою карткою від 23. 07. 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ), проте йому знову була направлена повістка про явку до ТЦК для звірки даних.
Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок Резерв+ надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг.
При цьому, відповідно до статті 14-1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку Резерв+.
Окрім того, у ст. 210 КУпАП міститься примітка, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, виходячи з вищевказаних норм Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» інформацію, яку на думку відповідача при складанні адміністративного протоколу та при притягнення до адміністративної відповідальності позивача щодо неявки до облікового органу та не звірка своїх облікових даних позивачем, відповідач повинен отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді.
Крім цього, згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Проаналізувавши вищевказану норму в контексті обставин цієї справи, слід зазначити, що судом не встановлено доказів обізнаності позивача щодо наявності поштового відправлення чи у інший спосіб не надано, тобто відповідач не довів про належне оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки позивач не був належним чином оповіщений про виклик, ним не було порушено абз. 1 ч.1 та абз. 2 ч. 3ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію'під час дії особливого періоду, тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Незважаючи на те, що згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі є поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речові докази, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у вищезазначеній постанові не зазначено будь-яких доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не наведено оцінки доказів.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тому дослідивши подані позивачем та відповідачем докази в їх сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, не була доведена «поза розумним сумнівом», а тому постанова про притягнення позивача до відповідальності від 05.12.2024 за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає скасуванню.
Пункт 2 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачає, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 10, 210, 245, 247, 251, 280 КУпАП ст. ст. 5-10, 14, 20, 22, 72-79, 139, 205, 211, 229, 241-246, 250, 286 Кодексу КАС України, суд-
Ухвалив:
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_5 серії № 2077 від 05 грудня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП.
Закрити провадження відносно ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Баришівського
районного суду Тетяна ТРОЦЕНКО